31 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/9714/24 пров. № А/857/35498/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Довгої О. І.
Запотічного І. І.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року (головуючий суддя Кошмелюк Т.О.), ухвалену за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в м. Рівне, у справі № 460/9714/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - Управління).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №460/9714/24, яке набрало законної сили 17.02.2025, зобов'язано Управління здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 28.02.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком.
14.08.2025 позивачка подала до суду заяву у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в якій зазначила, що на виконання вказаного вище рішення відповідач зобов'язаний застосовувати встановлені Законами України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» розміри прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність на рівні 2361,00 грн. Разом з тим, відповідач при обчисленні пенсії позивача на виконання рішення суду в справі №460/9714/24 застосував розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність на рівні 2093,00грн, що суперечить як положенням чинного законодавства, так і встановленим у справі обставинам.
Постановляючи 15 серпня 2025 року окрему ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 позивачу відповідачем проведено перерахунок пенсії за період з 28.02.2024 та розраховано таку складову пенсії як «розмір пенсії по інвалідності у розмірі відш. факт. збитків» у розмірі 16744,00грн (8 х 2093грн), з розрахунку розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої станом на 01.01.2023 Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Суд зазначає, що судове рішення відповідачем виконується не належним чином, що є перепоною у завершенні судового провадження і в реалізації громадянином його гарантованого Конвенцією «права на справедливий суд». Враховуючи зміну розміру прожиткового мінімуму у кожному році, відповідач має обов'язок перераховувати та виплачувати пенсію відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням таких змін.
Не погоджуючись із окремою ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року у справі №460/9714/24 та прийняти постанову про відмову в задоволенні заяви. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом на 01.01.2024, проводиться з 01.03.2024 разом зі здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Наголошує, що Управлінням для виконання рішення суду було застосовано показник мінімальної пенсії у розмірі 2093 грн., встановлений ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», оскільки рішенням суду зобов'язано провести перерахунок пенсії з 05.02.2024. Додатково вказує, що реалізація права особи має здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження волевиявлення такої особи. Право не може існувати на майбутнє.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був, а відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції, вимогам статті 242 КАС України відповідає частково.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Процесуальне законодавство визначає види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Наведені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення ст. 383 КАС України.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Частиною 1 та 2 ст. 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Приписами ч. 4 ст. 383 КАС України встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Частиною 6 ст. 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, при розгляді заяв в порядку ст. 383 КАС України суд повинен з'ясувати, чи були оскаржувані рішення, дії відповідача, пов'язані з виконанням судового рішення, та чи не утримує в собі звернення позивача до суду самостійні підстави та предмет спору.
Згідно зі статтею 7 Законів України Про державний бюджет України на 2021-2025 роки прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, станом на: 01.07.2021 становить 1854 гривні; 01.01.2022 - 1934 гривні; з 01.01.2023 - 2093 гривні; 01.01.2024 - 2361 гривня; 01.01.2025 - 2361 гривня.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Водночас, пунктом 8 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом на 01.01.2024, проводиться з 01.03.2024 разом зі здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Як встановлено судом першої, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 відповідачем проведено позивачу перерахунок пенсії за період з 28.02.2024 та розраховано таку складову пенсії як «розмір пенсії по інвалідності у розмірі відш. факт. Збитків» у розмірі 16744,00грн (8 х 2093грн), з розрахунку розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої станом на 01.01.2023 Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Проте, на виконання рішення суду у справі №460/9714/24 відповідач зобов'язаний застосовувати такі розміри прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність:
з 28.02.2024 - 2093 грн., який встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»;
з 01.03.2024 - 2361 грн. який встановлений Законом України Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»;
з 01.01.2025 - 2361 грн. який встановлений Законом України Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».
Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача з покликанням на застосуванням розміру прожиткового мінімуму на рівні 2361,00 грн. з 28.02.2024 не врахувавши вимог пункту 8 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції в окремій ухвалі викладено обґрунтування протиправності невиконання судового рішення, що набрало законної сили, проте частково не правильно застосовано норми права, що має наслідком таке судове рішення скасувати та заяву задовольнити частково.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року у справі №460/9714/24 - скасувати та заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року у адміністративній справі №460/9714/24, щодо нарахування з 01.03.2024 ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з величини прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, встановленого положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» - 2093,00грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомити Рівненський окружний адміністративний суд про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, у тридцяти денний строк з дня отримання (вручення) копії цієї постанови.
В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний