Справа № 758/9329/25 Головуючий у 1 інстанції - Гребенюк В.В.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
29 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 13.08.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.11.2024 №4А-1388 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13.08.2025 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що позивач протягом розгляду справи не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а тому позовна заява, з урахуванням положень ст. 123 КАС України підлягає залишенню без розгляду.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки матеріалам справи та з порушенням норм процесуального права.
Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце знаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З матеріалів справи убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 30.11.2024 прийнято постанову №4А-1388 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
До суду першої інстанції позивач звернувся з даним позовом 20.06.2025, тобто з пропуском строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав.
23.06.2025 представником позивача через систему "Електронний суд" подано до Подільського районного суду міста Києва заяву про поновлення процесуального строку.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків шляхом доплати судового збору у розмірі 484,48 грн.
27.06.2025 представником позивача через систему "Електронний суд" подано до Подільського районного суду міста Києва заяву про усунення недоліків позовної заяви до якої долучено платіжну інструкцію від 27.06.2025 №973Е-Т6Т4-99В9-АККХ.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30.06.2025 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13.08.2025 позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, оскільки позивачем протягом розгляду справи не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду встановлений ч. 2 ст. 286 КАС України, а також зазначив про те, що позивачем під час розгляду справи не було подано клопотання про поновлення строку та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення з позовною заявою до суду.
Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 21.08.2024 по справі №160/22624/23 суд першої інстанції, застосовуючи ч. 3 ст. 123 КАС України має залишити позовну заяву без руху, надавши строк позивачу для надання заяви із вказівкою в ній підстав для поновлення пропущеного строку звернення із цим позовом до суду.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12.03.2021 по справі №620/244/19, від 23.08.2022 по справі №826/2098/18, від 19.09.2024 по справі №640/18667/20.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2025 представником позивача через систему "Електронний суд" було подано до Подільського районного суду міста Києва заяву про поновлення процесуального строку.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків шляхом доплати судового збору у розмірі 484,48 грн.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30.06.2025 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Суд першої інстанції 13.08.2025 оскаржуваною ухвалою залишив позов без розгляду на підставі ч. 3 ст.123 КАС України.
Тобто, при розгляді питання про залишення позову без розгляду, суду першої інстанції необхідно було залишити позовну заяву без руху та встановити позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду та надання відповідних доказів. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржувана ухвала суду не містить оцінки поважності підстав пропуску строку звернення до суду викладених у заяві про поновлення процесуального строку, поданої представником позивача 23.06.2025 через систему "Електронний суд".
Системний аналіз положень ст. 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому дати змогу подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (ч.ч. 3 та 4 ст.123 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції безпідставно залишив позов без розгляду, оскільки в силу ч. 1 ст. 123 КАС України, суд першої інстанції не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачу можливості повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнята ухвала з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Апелянт надав до суду докази, які підтверджують факт незаконності та необґрунтованості ухвали суду першої інстанції.
В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 13.08.2025 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.