31 жовтня 2025 р. Справа № 440/6837/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника Товариство з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" Руденка Сергія Павловича про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 по справі № 440/6837/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС"
до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" (далі - позивач, ТОВ "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач-1, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10798807/36313601 від 28.03.2024;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунок коригувань кількісних і вартісних показників ТОВ "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" №903/6 від 05.02.2024 датою його фактичного подання на реєстрацію.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 по справі № 440/6837/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" (вул. Наглого Марка, 46, с. Дейманівка, Лубенський район, Полтавська область, 37050, ідентифікаційний код 36313601) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код 44131658), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10798807/36313601 від 28 березня 2024 року.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 05 лютого 2024 року №903/6 до податкової накладної від 23 серпня 2023 року №1449/6, поданий на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" (ідентифікаційний код 36313601) 27 лютого 2024 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1514 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень).
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1514 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень).
Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишено без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 по справі № 440/6837/24 - залишено без змін.
01.10.2025 від позивача до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд стягнути з Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код 44131658) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною третьою статті 132 цього Кодексу, до витрат, пов'язаних із розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Отже, витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року 5076-VI (далі - Закон 5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Частинами 1 та 2 статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС).
Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( частина четверта статті 134 КАС).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 КАС).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).
Судом встановлено, що на підтвердження понесення позивачем судових витрат у суді апеляційної інстанції до матеріалів справи надано копії: договору про надання правничої допомоги від 01.10.2021; додаткова угода до Договору про надання правової допомоги від 01.10.2021 складена 19.03.2024, додаткова угода 3/РК903 до Договору про надання правової допомоги від 01.10.2021 складена 01.05.2025, акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) складений 15.05.2025.
Відповідно до додаткової угоди 3/РК903 до Договору про надання правової допомоги від 01.10.2021 складена 01.05.2025, акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) складений 15.05.2025., адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "Вокс Легум" позивачу надано наступні послуги з професійної правничої допомоги:
- ознайомлення, аналіз, підготовка висновків і рекомендацій щодо підготовки відзиву на апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі № 440/6837/24 - 500 грн..
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі 440/6837/24, подану Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків та/або ДПС України, та інших процесуальних документів (у разі необхідності) - 3000 грн..
- контроль та відстеження прийняття судових рішень у справі Другим апеляційним адміністративним судом, консультування Клієнта з питань , що виникатимуть в ході супроводу розгляду судом справи. Здійснення інших необхідних процесуальних дій , що потребуватимуться в ході розгляду судом справи - 500 грн..
Отже, наданими до суду доказами підтверджується фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.. Водночас доказів, що підтверджують витрати у заявленому розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн., до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим підстави для відшкодування таких витрат в повному обсязі відсутні.
Відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
У п. 269 рішення Європейський суд з прав людини від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження понесених позивачем витрат, колегія суддів, враховуючи заперечення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на заяву, застосувавши принцип співмірності відповідно до статті 134 КАС України, а також врахувавши фактичний об'єм виконаної роботи та її складність, вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, які підлягають компенсації позивачу за рахунок Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у розмірі 4000 грн., а, отже, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. 243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський Делікатес" Руденка Сергія Павловича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський Делікатес" (вул. Наглого Марка, 46, с. Дейманівка, Лубенський район, Полтавська область, 37050, ідентифікаційний код 36313601) за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код 44131658) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Жигилій С.П.
Судді Макаренко Я.М. Перцова Т.С.