Головуючий І інстанції: Т.С. Канигіна
31 жовтня 2025 р. Справа № 440/11256/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2025, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/11256/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №440/11256/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку з 01.07.2021 пенсії у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 та статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 № 230/96-ВР). Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.07.2021 в розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 та статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 № 230/96-ВР) з урахуванням раніше виплачених сум. Зазначене рішення набрало законної сили 25.04.2025.
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/11256/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить: встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у справі №440/11256/24 від 09.01.2025.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/11256/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №440/11256/24.
26.08.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду подано звіт від 19.08.2025 вих.№1600-0803-7/61990 про результати виконання судового рішення у справі №440/11256/24 від 09.01.2025.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.08.2025 вих.№1600-0803-7/61990 (вх. від 26.08.2025) про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №440/11256/24. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк подання звіту про виконання у повному обсязі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №440/11256/24 у тримісячний строк з моменту набрання законної сили цією ухвалою суду.
Не погодившись з ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2025, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на безпідставність, необґрунтованість та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 та направити справу №440/11256/24 для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, заявник указує, що розмір мінімальної пенсії за віком визначений законом про Державний бюджет України становив: станом на 01.07. 2021 року- 1854,00 грн., станом на 01.12.2021 року- 1934,00 грн., станом на 01.07.2022 року- 2027,00 грн., станом на 01.12.2022 року- 2093,00 грн, станом на 01.03.2024 року- 2361,00 грн. Тобто, на виконання рішення суду відповідач здійснив розрахунок пенсії виходячи із 8 мінімальний пенсій за віком станом на 2021, однак станом, зокрема, на 2025 мінімальна пенсія за віком становить 2361 грн. Тому розмір пенсії на виконання рішення суду має становити 20262 грн (18888 ( 8*2361) + 379,60 + 944,40 +50).
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом установлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №440/11256/24 зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.07.2021 в розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 та статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 № 230/96-ВР) з урахуванням раніше виплачених сум.
Зі змісту наданого до суду звіту про виконання судового рішення встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/11256/24 від 09.01.2025 позивачу з 01.07.2021 проведено перерахунок пенсії ("Макетна обробка") у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 №230/96-ВР) з урахуванням раніше виплачених сум. Розмір пенсійної виплати становить 16206,00 грн, в тому числі на виконання рішення суду з 01.07.2021 - 14832,00 грн (1854 мінімальна пенсія становить станом на 01.07.2021 року *8): 0 основний розмір пенсії - 14832 грн; - додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п.5 - 379,60 грн; - цільова допомога інвалідам війни ІІ-ї групи - 50,00 грн; - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 2163,00 грн) - 944,40 грн. Крім того, позивачу нарахована заборгованість з пенсії за період з 01.07.2021 - 31.05.2025 в сумі 55997,81 грн. Вказану заборгованість обліковано в органах Пенсійного фонду України за номером справи та датою набрання рішенням законної сили для здійснення виплати за окремою бюджетною програмою за порядковим номером №817866.
Позивач, уважаючи, що наявний беззаперечний факт того, що рішення за цією адміністративною справою суб'єктом владних повноважень не виконується, звернувся до суду з заявою у порядку ст. 382 КАС України.
Зокрема, позивач наголошував, що на виконання рішення суду відповідач здійснив розрахунок пенсії виходячи із 8 мінімальних пенсій за віком станом на 2021 рік, та в подальшому помилково продовжував нараховувати та виплачувати пенсію із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком станом на 2021 рік, оскільки, зокрема, станом на 2025 рік мінімальна пенсія за віком становить 2361 грн. Однак відповідач та суд першої інстанції цього не врахували.
Постановляючи оскаржувану ухвалу від 08.09.2025, суд першої інстанції виходив з того, що звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №440/11256/24 містить наведення обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення (відсутність фінансування) та заходи, які вжиті відповідачем для виконання судового рішення.
Суд зазначив, що оскільки часткове невиконання відповідачем рішення суду у цій справі обумовлюється об'єктивними причинами, а належних доказів, які б свідчили про намір суб'єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення, не отримано, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №440/11256/24.
При цьому, суд вважав за необхідним встановити новий строк протягом трьох місяців для подання звіту щодо виконання судового рішення в частині виплати позивачу заборгованості з виплати донарахованої на виконання рішення суду суми пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи у цій частині, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 за №4094-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі також - Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції та доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч. 3 ст. 382-3 КАС України).
Зі змісту поданого звіту вбачається, що позивачу нараховано заборгованість з пенсії за період з 01.07.2021 -31.05.2025 в сумі 55997,81 грн.
Також, з наданого до суду звіту про виконання судового рішення судом апеляційної інстанції встановлено, що основний розмір пенсії позивача, обчислений у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком станом на 01.07.2021, який складає 14832,00грн. (1854х8).
Розмір пенсії з 01.07.2021 - 14832,00 грн, у тому числі 741,60 грн. - підвищення інваліду армії, прирівняному до інваліда війни ІІ групи; 379,60 грн. - додаткова пенсія особі з інвалідністю ІІ групи з числа ліквідаторів ЧК, цільова допомога інвалідам війни ІІ група - 50 грн. Всього - 16003,20 грн (а.с. 161).
Розмір пенсії з 01.12.2021 - 14832,00 грн, у тому числі 773,60 грн. - підвищення інваліду армії, прирівняному до інваліда війни ІІ групи; 379,60 грн. - додаткова пенсія особі з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів ЧК, цільова допомога інвалідам війни ІІ група - 50 грн. Всього - 16035,20 грн (а.с. 162).
Розмір пенсії з 01.07.2022 - 14832,00 грн, у тому числі 810,80 грн. - підвищення інваліду армії, прирівняному до інваліда війни ІІ групи; 379,60 грн. - додаткова пенсія особі з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів ЧК, цільова допомога інвалідам війни ІІ група - 50 грн. Всього - 16072,40 грн.
Розмір пенсії з 01.12.2022 - 14832,00 грн, у тому числі 837,20 грн. - підвищення інваліду армії, прирівняному до інваліда війни ІІ групи; 379,60 грн. - додаткова пенсія особі з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів ЧК, цільова допомога інвалідам війни ІІ група - 50 грн. Всього - 16098,80 грн.
Розмір пенсії з 01.03.2024 - 14832,00 грн, у тому числі 944,40 грн. - підвищення інваліду армії, прирівняному до інваліда війни ІІ групи; 379,60 грн. - додаткова пенсія особі з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів ЧК, цільова допомога інвалідам війни ІІ група - 50 грн. Всього - 16206,00 грн.
Розмір пенсії з 01.01.2025 - 14832,00 грн, у тому числі 944,40 грн. - підвищення інваліду армії, прирівняному до інваліда війни ІІ групи; 379,60 грн. - додаткова пенсія особі з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів ЧК, цільова допомога інвалідам війни ІІ група - 50 грн. Всього - 16206,00 грн (а.с. 164).
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем здійснено нарахування позивачу пенсії із розрахунку восьми пенсій станом на дату, з якої проведено перерахунок, а саме: 01.07.2021 у розмірі 14832,00 грн (1854 грн*8) і після цього з 01.12.2021, з 01.07.2022, з 01.12.2022, з 01.03.2024, з 01.03.2025 пенсію обчислено виходячи з основного розміру пенсії - 14832,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність станом на 01.07.2021 - 1854 грн, з 01.12.2021 - 1934 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність станом на 01.07.2022 - 2027 грн, станом на 01.12.2022 - 2093 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність станом на 01.03.2024 - 2361 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність станом на 01.01.2025 - 2361 грн.
Отже, враховуючи визначення Законами про бюджет розміру прожиткового мінімуму у кожному році, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач має обов'язок перераховувати та виплачувати пенсію відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням таких законодавчих визначень.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач наголошував на протиправності дій відповідача щодо розрахунку пенсії виходячи із 8 мінімальних пенсій за віком станом на 2021 рік, зокрема, звертав увагу, що станом на 2025 рік мінімальна пенсія за віком має становити 2361 грн.
Судом першої інстанції не надано оцінку зазначеним вище доводам позивача про неправильний розрахунок пенсії, як і не надано оцінку поданим відповідачем протоколам перерахунку пенсії позивача.
В оскаржуваній ухвалі суд надає оцінку лише наявній заборгованості з перерахунку пенсії за період з 01.07.2021 -31.05.2025 в сумі 55997,81 грн, випустивши з поля зору усі підстави через які позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю.
Без дослідження та надання правової оцінки доводам позивача про неправильний розрахунок пенсії, прийняття судом першої інстанції звіту є передчасним, оскільки вказані обставини є суттєвими та підлягають з'ясуванню судом.
Отже, колегія суддів констатує, що рішення суду наразі залишається невиконаним, проте зазначене залишилося поза увагою суду першої інстанції з мотивів, що відповідачем вживаються відповідні дії, спрямовані на фактичне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі № 440/11256/24, які, на переконання суду апеляційної інстанції, не є достатніми для вжиття завершальних заходів з виконання рішення суду у цій справі.
Колегія суддів зауважує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, спростовують висновки суду першої інстанції та колегією суддів приймаються до уваги.
Відповідно до статті 320 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскільки суд першої інстанції зобов'язуючи відповідача надати новий звіт про виконання судового рішення виходив лише із відсутності доказів виплати заборгованості з виплати донарахованої на виконання рішення суду суми пенсії, колегія суддів вважає, що в цій частині ухвала суду першої інстанції також підлягає скасуванню.
З огляду на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, колегія суддів уважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених у цій постанові.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 по справі № 440/11256/24 - скасувати.
Справу за № 440/11256/24 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий