30 жовтня 2025 р. Справа № 520/7194/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків, повний текст складено 21.06.24 по справі № 520/7194/24
за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Державне підприємство «Завод ім. В.О. Малишева (далі по тексту - ДП «Завод ім. В.О. Малишева, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДПС в Харківській області, відповідач), у якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 08.12.2023 № 0/39403/0416;
- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ (ВП) 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (код ЄДРПОУ 14315629, вул. Плеханівська, 126, м. Харків, 61001, ІВАN №UА133223130000026006000033829, м. Київ, АТ «Укрексімбанк», Україна, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 200115228) витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Харківській області від 08.12.2023 № 0/39403/0416 про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 50054,52 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (далі - ПН) та розрахунків коригування (далі - РК) до податкових накладних, оскільки внаслідок дії на території України воєнного стану підприємство зазнавало руйнувань через військову агресію рф, має пошкодження, знищення, втрату майна, що свідчить про відсутність в діях позивача вини, як обов'язкової ознаки для притягнення до відповідальності.
Крім того, просив врахувати приписи пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України відповідно до яких, за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК протягом дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються.
Що стосується несвоєчасної реєстрації РК зазначив, що строк для реєстрації РК, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику обраховується від дня отримання такого РК отримувачем (покупцем), а не від дня складення розрахунку.
Таким чином, оскільки всі спірні розрахунки коригування було зареєстровано одразу після їх отримання від контрагентів, у діях позивача відсутні будь-які ознаки протиправності.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 520/7194/24 адміністративний позов Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (вул. Георгія Тарасенка, буд. 126, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61037, код ЄДРПОУ 14315629) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 08.12.2023 №0/39403/0416 в частині застосування штрафних санкцій до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" ( код ЄДРПОУ 14315629) у розмірі 47996,52 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (вул. Георгія Тарасенка, буд. 126, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61037, код ЄДРПОУ 14315629) сплачений судовий збір у розмірі 2155 (дві тисячі сто п'ятдесят п'ять) грн. 93 коп.
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2024, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про прийняття оскаржуваного рішення з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, що в силу положень статті 317 КАС України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового судового рішення.
Наполягав, що оскільки в декларації з податку на додану вартість ДП «Завод ім. Малишева» при відображенні спірних розрахунків коригування до податкових накладних на зменшення суми ПДВ (причина коригування - повернення товару або авансових платежів) не відображено дод. 7 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування», у контролюючого органу були відсутні підстави вважати, що позивач отримав РК з затримкою та контрагенти діяли неправомірно.
Наполягав, що підтвердженням про прийняття податкової накладної в ЄРПН є квитанція, дата та час зафіксовані у якій є датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до ДПС. У свою чергу, будь які інші інформаційні системи як підтвердження направлення РК до центрального органу виконавчої влади відсутні.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в в частині задоволення позову, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (ЄДРПОУ 14315629) з питання дотримання порядку реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість в єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області складено акт із висновком про те, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків, коригування до податкових накладних в ЄРПН за січень 2020 року, червень-жовтень 2022 року 2022 року, березень, серпень, вересень 2023 року:
- податкової накладної / розрахунку коригування № 4 від 24.01.2020 дата реєстрації 18.02.2020; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 3, сума податку на додану вартість 7819,78 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 225 від 21.10.2022 дата реєстрації 18.11.2022; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 3, сума податку на додану вартість 0 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 169 від 23.07.2022 дата реєстрації 11.01.2023; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 149, сума податку на додану вартість 0 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 187 від 18.08.2022 дата реєстрації 19.09.2022; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 4, сума податку на додану вартість 0 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 224 від 21.10.2022 дата реєстрації 18.11.2022; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 3, сума податку на додану вартість 0 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 226 від 20.10.2022 дата реєстрації 18.11.2022; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 3, сума податку на додану вартість 0 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 64 від 19.08.2022 дата реєстрації 20.09.2022; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 5, сума податку на додану вартість 0 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 83 від 27.06.2022 дата реєстрації 18.07.2022; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 3, сума податку на додану вартість - 258 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 10 від 06.07.2022 дата реєстрації 01.08.2022; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 1, сума податку на додану вартість - 8900 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 5 від 27.07.2022 дата реєстрації 17.08.2022; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 2, сума податку на додану вартість - 4258,33 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 82 від 29.09.2022 дата реєстрації 19.10.2022; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 4, сума податку на додану вартість 128697,4 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 1410341 від 14.10.2022 дата реєстрації 03.11.2022; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 3, сума податку на додану вартість - 3790,56 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 11 від 05.07.2022 дата реєстрації 29.08.2022; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 29, сума податку на додану вартість - 37079,56 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 54 від 27.07.2022 дата реєстрації 23.09.2022; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 39, сума податку на додану вартість - 6918,09 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 4 від 29.06.2022 дата реєстрації 26.08.2022; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 42, сума податку на додану вартість - 38915,03 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 5 від 29.06.2022 дата реєстрації 29.08.2022; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 45, сума податку на додану вартість - 33771,02 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 1 від 03.03.2023 дата реєстрації 26.05.2023; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 51, сума податку на додану вартість - 101,5 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 3 від 15.08.2023 дата реєстрації 18.09.2023; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 13, сума податку на додану вартість - 29380 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 4 від 15.08.2023 дата реєстрації 18.09.2023; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 13, сума податку на додану вартість - 36480 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 211 від 13.09.2023 дата реєстрації 11.10.2023; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 6, сума податку на додану вартість 5000 грн;
- податкової накладної / розрахунку коригування № 210 від 14.09.2023 дата реєстрації 11.10.2023; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 6, сума податку на додану вартість 5000 грн.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 08.12.2023 № 0/39403/0416.
28.12.2023 платником податку подано до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 08.12.2023 № 0/39403/0416.
За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПС про результати розгляду скарги від 28.02.2024 №5340/6/99-00-06-03-01-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 08.12.2023 № 0/39403/0416, а скаргу позивача - без задоволення.
Не погоджуючись із таким податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування спірного ППР про застосування до позивача штрафу за несвоєчасну реєстрацію РК у розмірі 47996 грн. 52 коп., суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість, оскільки всі зазначені в Акті перевірки розрахунки коригування до податкових накладних, зареєстровані ДП "Завод імені В.О. Малишева" в Єдиному реєстрі податкових накладних своєчасно та без порушення вимог, передбачених пунктом 192.1 статті 192 ПК України.
Щодо решти ПН №№ 169 від 23.07.2022, 187 від 18.08.2022, 64 від 19.08.2022, 226 від 20.10.2022, 224 від 21.10.2022, 225 від 21.10.2022, 211 від 13.09.2023, 210 від 14.09.2023, суд вважав, що позивачем не доведено неправомірності нарахування штрафних санкцій по вказаним ПН.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення переглядається в частині задоволення позовних вимог) колегія суддів зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні правовідносини виникли внаслідок різного тлумачення сторонами положень абзацу 4 пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині обчислення строку для реєстрації розрахунку коригування, зокрема, позивач стверджує, що строк для реєстрації РК починається з дня його отримання, тоді як ГУ ДПС вважає, що строк обчислюється від дати складення, оскільки в ПК України відсутній механізм, за допомогою якого можна визначити дату отримання РК.
На виконання вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Пункт 201.10 статті 201 ПК України визначає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
8 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого, зокрема, внесено зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення ПК України.
Так, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Варто зазначити, що Верховний Суд у постановах від 28 квітня 2020 року у справі № 810/198/16, від 3 березня 2023 року у справі № 300/1765/19, від 23 квітня 2025 року у справі № 380/16853/24 вже формував висновки щодо сфери дії статті 192 ПК України у схожих за змістом правовідносинах, відповідно до яких отримувач має можливість зареєструвати РК за умови виконання постачальником свого обов'язку зі своєчасного надіслання складеного ним РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.
У постанові від 23 січня 2025 року у справі № 280/4889/24 щодо застосування пункту 201.10 статті 201 ПК України Верховний Суд вказав, що строки реєстрації РК, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, обраховуються від дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку.
Цей висновок повторив Верховний Суд і у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 160/12120/24 та від 23 квітня 2025 року у справі № 380/16853/24.
У розвиток означених підходів суду касаційної інстанції та з огляду на зміни у законодавстві Верховний Суд у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 380/3834/24 зазначив, що для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, відлік строку на їх реєстрацію в ЄРПН розпочинається відповідно до змісту пункту 201.10 статті 201 та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з дня отримання РК.
Формулювання «з дня отримання» що міститься у наведених вище нормах є чітким і вказує на те, що відлік строку починається з моменту, коли РК надійшов до покупця, а не з дати його складання чи іншої події. Ці норми не містять нечітких чи умовних конструкцій, які могли б ускладнити їх розуміння чи їх застосування.
Такий підхід до правозастосування обумовлений тим, що відповідно до вищенаведених положень законодавства РК складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Покупець не впливає на дату складання РК продавцем та на факт її надсилання, тому виправданим є підхід законодавця щодо обчислення строку реєстрації РК саме з дати їх отримання.
Оскільки РК є документом, що ініціюється та формується виключно постачальником, покупець не може нести відповідальність за затримки, які виникають до моменту отримання цього документа. Не покладає на нього такої відповідальності і чинне законодавство.
При цьому, надаючи оцінку доводам апелянта щодо не звернення позивача зі скаргою на продавця, колегія суддів зауважує, що в силу визначених у абзаці двадцять п'ятому пункту 201.10 статті 201 ПК України нормативних положень, механізм подання скарги передбачений передусім для випадків, коли постачальник припускається помилки в реквізитах ПН/РК або порушує строки їх реєстрації в ЄРПН, що безпосередньо впливає на права покупця.
Однак у ситуації, коли постачальник складає РК в один день, а надсилає його покупцеві пізніше, формально не відбувається порушення строків реєстрації самим постачальником, оскільки обов'язок реєстрації РК у разі зменшення суми компенсації покладається саме на покупця. Таким чином, подання скарги на постачальника за затримку в надсиланні РК не матиме правового ефекту, адже пункт 201.10 ПК України не охоплює таких випадків і не встановлює відповідальності постачальника за несвоєчасне направлення РК покупцеві.
За змістом абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Зміст наведеної норми дає підстави вважати, що вона регулює саме фіксацію у квитанції дати надання РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а не отримання такого РК. Ця норма стосується моменту реєстрації РК в ЄРПН, коли документ уже подано на реєстрацію, а не етапу його передачі від постачальника до покупця. Дата і час, зафіксовані у квитанції, є підтвердженням факту обробки РК системою ЄРПН і не мають прямого відношення до визначення моменту, коли покупець фактично отримав РК від постачальника для подальшої реєстрації.
Отже, абзац 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України не може застосовуватися для визначення дати отримання РК покупцем, оскільки він регулює інший етап документообігу - взаємодію з ДПС після подання РК на реєстрацію.
У контексті наведеного колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указана норма Конституції України означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
При цьому вжите законодавцем формулювання «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури й форми прийняття рішення або вчинення дії та повинен обирати лише визначені законом засоби.
Тобто діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, що забезпечує введення владних функцій у законні рамки.
Виходячи з цього, суб'єкт владних повноважень, діючи на виконання саме приписів чинного закону, не може довільно тлумачити норми ПК України чи виходити за межі своїх повноважень. Податковий орган не має права самостійно встановлювати додаткові умови чи строки, не передбачені ПК України та іншими нормативно-правовими актами, такі як початок відліку строку з дати складання РК для цілей реєстрації останнього в ЄРПН. Його повноваження обмежуються контролем за дотриманням чітко визначених законом процедур, а перевищення цих меж суперечить принципу верховенства права.
Це ще раз підкреслює, що відповідальність покупця за своєчасну реєстрацію РК має базуватися виключно на об'єктивно встановленій даті отримання документа, а не на діях чи бездіяльності інших суб'єктів, зокрема постачальника чи ДПС.
Верховний Суд послідовно у своїх рішеннях підкреслював важливість дотримання суб'єктами владних повноважень принципу належного урядування, який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок, а державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З урахуванням цього, відповідач для цілей спірних правовідносин не може покликатися на відсутність механізму перевірки дати отримання відповідних РК, а повинен був запровадити процедури, які б давали можливість достеменно встановити дату отримання відповідного РК. Визнання відповідачем відсутності законодавчо закріпленого механізму фіксації дати отримання РК лише підкреслює прогалину в нормативному регулюванні, яка не може бути використана на шкоду платникам податків, адже інакше це призводило б до порушення базових засад правової визначеності та рівності сторін у податкових правовідносинах.
Таким чином, тлумачення відповідача, яке пов'язує початок відліку строку реєстрації з датою складання РК, а не з його отриманням, не лише не має нормативного підґрунтя, але й створює необґрунтовані перешкоди для платників податків у реалізації прав та обов'язків, що суперечить засадами податкового законодавства, які передбачені пунктом 4.1 статті 4 ПК України.
Вищенаведена правова позиція колегії суддів узгоджується з висновками Верховного Суду. зробленими у постанові від 23.04.2025 по справі № 380/16853/24.
З урахуванням вищевикладеного, строк для реєстрації РК в ЄРПН має обчислюватися за приписами положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з моменту фактичного надходження РК до покупця. В іншому випадку застосування санкцій до покупця за дії, на які він об'єктивно не міг вплинути, порушує його права та створює необґрунтоване адміністративне навантаження, що суперечить меті податкового законодавства - забезпеченню справедливого та збалансованого підходу до всіх учасників правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2025 року у справі № 380/16853/24, яка в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов'язковою для врахування.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що за даними електронного ресурсу комп'ютерної програми «М.Е.Doc» «Властивості документу», що підтверджено відповідними квитанціями та повідомленнями:
- РК № 4 від 24.01.2020, отримано від контрагента 18.02.2020, дата реєстрації 18.02.2020;
- РК №83 від 27.06.2022, отримано від контрагента 15.07.2022, дата реєстрації 18.07.2022;
- РК №10 від 06.07.2022, отримано від контрагента 29.07.2022, дата реєстрації 01.08.2022;
- РК № 5 від 27.07.2022, отримано від контрагента 17.08.2022, дата реєстрації 17.08.2022;
- РК №82 від 29.09.2022, отримано від контрагента 19.10.2022, дата реєстрації 19.10.2022;
- РК №1410341 від 14.10.2022, отримано від контрагента 03.11.2022, дата реєстрації 03.11.2022;
- РК №11 від 05.07.2022, отримано від контрагента 29.08.2022, дата реєстрації 29.08.2022;
- РК №54 від 27.07.2022, отримано від контрагента 23.09.2022, дата реєстрації 23.09.2022;
- розрахунку коригування № 4 від 29.06.2022, отримано від контрагента 26.08.2022, дата реєстрації 26.08.2022;
- РК № 5 від 29.06.2022, отримано від контрагента 29.08.2022, дата реєстрації 29.08.2022;
- РК № 1 від 03.03.2023, отримано від контрагента 26.05.2023, дата реєстрації 26.05.2023;
- РК № 3 від 15.08.2023, отримано від контрагента 18.09.2023, дата реєстрації 18.09.2023;
- РК № 4 від 15.08.2023, отримано від контрагента 18.09.2023, дата реєстрації 18.09.2023.
При цьому, із сукупності доказів, що містяться у матеріалах справи, дати складення РК відповідають датам, зазначеними у Розрахунку штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, а також датам, відображеними в акті перевірки, який покладено в основу нарахування штрафу на підставі податкового повідомлення-рішення.
Ця обставина свідчить про те, що контролюючий орган, здійснюючи перевірку та визначаючи розмір штрафних санкцій за порушення строків реєстрації РК, брав за основу дати їх складення, а не дати фактичного отримання платником податків, як це імперативно передбачено відповідними положеннями ПК України, що регулюють порядок реєстрації РК у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Таке ігнорування нормативних приписів суперечить принципу nulla poena sine lege (немає злочину, немає покарання без закону), як складової принципу верховенства права, адже застосування санкцій має ґрунтуватися виключно на чітко визначеній правовій передумові.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про невідповідність висновків контролюючого органу нормативним вимогам ПК України, що регулюють строки реєстрації РК, що свідчить про безпідставність винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 08.12.2023 № 0/39403/0416 в частині застосування до ДП «Завод ім. В.О. Малишева» штрафних санкцій у сумі 47996,52 грн та наявність підстав для його скасування.
При цьому, колегія суддів зазначає, що часткове скасування податкового повідомлення-рішення із зміною ставки штрафу в межах однієї об'єктивної сторони, суб'єкта та об'єкта правопорушення не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій. У даному випадку лише уточняється правильна кваліфікація діяння платника податків в межах одного складу податкового правопорушення та правильна ставка штрафної санкції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.10.2023 року у справі № 520/14773/21, 16.11.2023 року у справі №160/24147/21.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст.229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 по справі № 520/7194/24 в частині задоволення позову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій