Справа № 650/6681/25
провадження № 2-о/650/233/25
про залишення заяви про усиновлення без руху
31 жовтня 2025 року суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про усиновлення, заінтересовані особи: Служба у справах дітей Бериславської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 ,
встановив:
23 жовтня 2025 року до суду надійшла зазначена цивільна справа в якій заявник просить визнати, його - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , усиновлювачем дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести зміни в актовий запис цивільного стану про народження ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що складений Апостолівським районним управлінням в Дніпропетровській області за № 12 від 02 вересня 2014 року, в якому змінити прізвище дитини з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_4 », по батькові змінити з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та записати усиновлювача, а саме ОСОБА_1 , батьком дитини, в графі "відомості про батька" вказати: батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України.
Ознайомившись із матеріалами цивільної справи дійшов висновку про необхідність залишення заяви про усиновлення без руху.
Так, процедура та підстави усиновлення визначені Главою 5 Розділу IV ЦПК України та Главою 18 СК України.
Відповідно до частини першої статті 311 ЦПК України заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім'я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров'я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір'ю або батьком дитини.
Відповідно до статті 312 ЦПК України суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади. Орган опіки та піклування повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. До висновку органу опіки та піклування мають бути додані: акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання; свідоцтво про народження дитини; медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток; у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення. Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів.
Не всі зазначені вимоги заявником дотримані.
Так, із поданої заяви та доданих документів вбачається, що у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо народження дитини ОСОБА_3 зазначено, що відомості про батька внесені відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України, тобто на підставі спільної заяви матері дитини та чоловіка, який визнав себе батьком. Таким чином, у дитини є конкретна особа - батько, відомості про якого внесені до актового запису про народження.
Водночас, до поданої заяви не долучено нотаріально посвідченої згоди цього батька на усиновлення дитини відповідно до вимог частини першої статті 217 Сімейного кодексу України, яка передбачає обов'язковість такої згоди, якщо батько не позбавлений батьківських прав, не визнаний безвісно відсутнім, недієздатним чи таким, що ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
Або, не наведено обставин та не подано доказів, які б свідчили про наявність передбачених статтею 219 Сімейного кодексу України підстав для усиновлення без згоди батька (зокрема, що він не проживає з дитиною, ухиляється від її виховання та утримання тощо).
Також у справі не залучено зазначеного батька як заінтересовану особу, хоча його права та обов'язки безпосередньо зачіпаються у зв'язку з розглядом питання про усиновлення, що є підставою для його участі у справі згідно зі статтею 49 ЦПК України.
Таким чином, заява подана з порушенням вимог статей 311, 312 ЦПК України, оскільки:
не забезпечено участь усіх осіб, права яких зачіпаються розглядом справи;
не подано необхідних документів, передбачених законом (зокрема, нотаріальної згоди батька або доказів на підтвердження відсутності необхідності такої згоди).
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху у встановлений строк позовна заява в частині відповідної позовної вимоги буде вважатися неподаною та повертається позивачеві відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України.
Оскільки з матеріалів заяви вбачається, що заявником не дотримано вказані вимоги закону при поданні заяви, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої заяви без руху з метою надання можливості заявнику виконати вказані вимоги закону.
У даному випадку залишення заяви без руху спрямоване на надання заявнику можливості усунути недоліки та зібрати усі необхідні документи, які підтверджують наявність чи відсутність підстав для усиновлення дитини відповідно до вимог Сімейного кодексу України. Такий процесуальний захід має на меті забезпечити повноту, всебічність і об'єктивність розгляду справи, що відповідає завданню цивільного судочинства.
Надання заявнику часу для подання додаткових доказів, пояснень, а також для з'ясування правового статусу батька дитини, його позиції щодо усиновлення або підтвердження підстав для усиновлення без його згоди, сприятиме належному встановленню усіх обставин справи, перевірці відповідності усиновлення інтересам дитини та ухваленню законного й обґрунтованого рішення суду.
Водночас, ненадання заявником необхідних доказів та документів може призвести до ситуації, коли суд не матиме достатніх підстав для підтвердження законності та доцільності усиновлення, що, своєю чергою, може зумовити відмову у задоволенні заяви. Тому залишення заяви без руху на цьому етапі є процесуально виправданим заходом, спрямованим на забезпечення прав заявника та гарантію повного й неупередженого судового розгляду.
На підставі вищенаведених положень ЦПК України, суддя,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про усиновлення, заінтересовані особи: Служба у справах дітей Бериславської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , - залишити без руху.
Надати заявнику строк п'ять днів для виправлення недоліків з дня отримання ним копії ухвали суду.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Роз'яснити, що у випадку, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява залишається без розгляду.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 31 жовтня 2025 року.
Суддя: ________________ О.О. Сікора