Рішення від 30.10.2025 по справі 620/8112/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2025 року м.Чернігів Справа № 620/8112/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та просить наступне.

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку з 31.03.1991 по 16.02.1995.

2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку з 31.03.1991 по 16.02.1995, провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою судді від 17.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

ОСОБА_1 (по справі - Позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області (по справі - Відповідач) та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

16.05.2025 року Позивач звернулася до Відповідача з заявою про перерахунок пенсії з зарахування до страхового стажу період здійснення догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку, який не був зарахований Відповідачем під час призначення пенсії.

За результатами розгляду поданої заяви, Відповідач своїм рішенням № 254150022472 від 26.05.2025 року подану заяву про перерахунок пенсії задовольнив частково зарахувавши до страхового стажу тільки період здійснення догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку з 17.02.1995 по 30.05.1997, а період з 31.03.1991 по 16.02.1995 зарахований не був.

Дані обставини підтверджуються Розрахунком пенсії Позивача станом на 01.06.2025 року, в якому і міститься відповідне посилання на рішення Відповідача № 254150022472 від 26.05.2025 року про перерахунок пенсії, в т.ч. зарахування до страхового стажу Позивача тільки періоду з 17.02.1995 по 30.05.1997.

Саме рішення Відповідача, яке було прийняте за результатами розгляду заяви від 16.05.2025 року про перерахунок пенсії, Позивач станом на момент звернення з поданою заявою не отримав.

Таке рішення зі сторони Відповідача, в т.ч. не було надано і адвокату на направлений адвокатський запит за вих. № 76/25 від 16.06.2025 року.

Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Як передбачено положенням ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).

Так, за правилами Закону № 796-ХІІ призначення та виплата пенсій провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Відповідно до ст. 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 30 Закону №796-XII передбачено, що потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, в тому числі, у вигляді зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.

При цьому до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, в розумінні ст. 27 Закону №796-XII, належать неповнолітні діти, які: 1) евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутрішньоутробного розвитку; 2) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше одного року у зоні безумовного (обов'язкового) відселення; 3) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше двох років у зоні гарантованого добровільного відселення; 4) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше трьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю; 5) народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 6) хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу; 7) одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджується відповідним посвідченням, наявність якого надає право користування пільгами, встановленими Законом №769-ХІІ (ст. 65 Закону №796-XII).

Отже, нормами чинного законодавства гарантовано право на зарахування до стажу роботи одного з батьків дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею 12-річного віку.

Як передбачено п. 11 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 час догляду одного з батьків за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи або довідки про видачу такого посвідчення; заяви особи, яка звернулася за призначенням пенсії, про те, що ніхто з батьків не скористався пільгою, передбаченою пунктом 13 статті 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.

Всі зазначені вище документи, були надані Позивачем під час звернення з поданою заявою від 16.05.2025 року про перерахунок пенсії.

Як вбачається з даних трудової книжки протягом всього періоду з 31.03.1991 по 30.05.1997, Позивач не працювала.

Син Позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за яким вона здійснювала догляд, є потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 , яке видане Чернігівською обласною радою народних депутатів 17.02.1995 року, а його вік у спірному періоді не перевищував 12 років.

На підставі зазначено, суд дійшов переконання, що бездіяльність Відповідача щодо не зарахування до страхового стажу періоду з 31.03.1991 по 16.02.1995, протягом якого Позивач здійснювала догляд за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку, є протиправною.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання вчинити певні дії, слід зазначити наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 КАС України).

З правового аналізу зазначених норм, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Як вбачається з доданих до позовної заяви доказів, Позивач набула права на зарахування до страхового стажу в т.ч. періоду з 31.03.1991 по 16.02.1995, протягом якого вона здійснювала догляд за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку.

З урахуванням зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів Позивача, суд вважає, окрім визнання протиправною бездіяльність, також слід зобов'язати Відповідача зарахувати Позивачу до страхового стажу період здійснення догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку з 31.03.1991 по 16.02.1995.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку з 31.03.1991 по 16.02.1995.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку з 31.03.1991 по 16.02.1995, провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 6968,96 грн (6000,00 грн - правнича допомога + 968,96 грн - судовий збір).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 30 жовтня 2025 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ

Попередній документ
131437771
Наступний документ
131437773
Інформація про рішення:
№ рішення: 131437772
№ справи: 620/8112/25
Дата рішення: 30.10.2025
Дата публікації: 03.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.10.2025)
Дата надходження: 16.07.2025
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії