Справа № 560/10014/25
іменем України
31 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ НАСОЛОДА" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМ НАСОЛОДА" звернулось до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 14.05.2025 №134259.
В обґрунтування позову зазначає, що товариство не було перевізником, тому відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» на нього не може бути накладений штраф.
Відповідач подав відзив, у якому позов не визнає. Зазначає, що оскаржена постанова прийнята правомірно, оскільки стосовно позивача як перевізника встановлене порушення вимог закону в частині відсутності визначених законом документів на час перевірки.
У відповіді на відзив та запереченнях на відповідь на відзив, сторони не погоджуються з доводами один одного.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
При вирішенні спору суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III (Закон №2344-III) законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, Законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень. Нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Відповідно до ст. 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Абзац 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно зі статтею 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Враховуючи вказане вище, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт несуть фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів чи пасажирів транспортними засобами.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, з наступними змінами та доповненнями (далі також - Правила № 363).
Згідно з розділом І Правил № 363 перевізник - це фізична або юридична особа суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Верховний Суд у постанові від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20 вказав на те, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону №2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.
Відтак, автомобільний перевізник не може визначатись тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб. Визначити автомобільного перевізника можна на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу.
Верховним Судом у постанові від 01.06.2023 у справі №640/39442/21 досліджувалось питання суб'єкта відповідальності, передбаченої абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III «Про автомобільний транспорт», та зроблений висновок, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб саме для перевезення вантажу на законних підставах. Автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону №2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу. Не без того, що надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом 14 ч.1 ст. 60 Закону №2344-III. Відтак, автомобільний перевізник у справах за позовами про оскарження штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі Закону України №2344-III «Про автомобільний транспорт» не може визначатись тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть збігатися. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20 та від 22.12.2021 у справі № 420/3371/21.
Також Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що у контексті установлення належного автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов'язаний встановити, натомість особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов'язана надати документи, які містять беззаперечну достовірну інформацію щодо автомобільного перевізника.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
Посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті 23.04.2025 проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки АС номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває в оренді ФОП ОСОБА_1 .
Перевіркою встановлено, що під час здійснення перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія документами, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Так, водій здійснював вантажні перевезення згідно з видатковою накладною №ДТМ 00000377 від 23.04.2025 за маршрутом м. Хмельницький - Нетішин. Під час перевірки вказаного транспортного засобу з повною масою до 3,500 тонн у водія ОСОБА_2 була відсутня індивідуальна контрольна книжка водія, копія графіку змінності водіїв, товарно-транспортна накладна відповідного зразка, отже порушені вимоги статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", що відображено у акті №111284 від 23.04.2025.
14.05.2025 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області розглянутий зазначений акт, інші матеріали перевірки, та на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» прийнята спірна постанова про накладення на позивача як перевізника адміністративно - господарського штрафу 17000 грн. за порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Як вбачається із наявних у справі доказів, 15.01.2024 між ТОВ «ТМ Насолода» та ФОП ОСОБА_1 укладений договір оренди транспортного засобу №15/01/24 щодо автомобіля АС/G3302AXY-1 номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно із актом прийому-передачі від 15.01.2024 до вказаного договору оренди транспортного засобу ТОВ "ТМ Насолода" передало ФОП ОСОБА_1 автомобіль АС/G3302AXY-1 номерний знак НОМЕР_1 , а орендар прийняла у користування транспортний засіб.
Отже, в межах спірних правовідносин відповідач не надав належних і достатніх доказів того, що саме позивач є суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Обов'язок із встановлення дійсного автомобільного перевізника покладається на орган Укртрансбезпеки, яка, у випадку встановлення порушення законодавства про автомобільний транспорт, зобов'язана притягнути до адміністративної відповідальності лише винну в указаних порушеннях особу. При цьому притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не була в момент перевезення автомобільним перевізником є протиправним, а тягар наслідків у такому випадку несе компетентний контролюючий орган.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2023 у справі №240/22448/20, від 22 грудня 2021 у справі №420/3371/21, від 06.07.2023 у справі № 640/39442/21, від 28.12.2023 по справі № 300/4673/22.
Верховний Суд звертає увагу на те, що власник транспортного засобу не може автоматично вважатись перевізником лише на підставі належності йому автомобіля, який був перевірений. У випадках, коли транспортний засіб було передано в користування іншій особі, така особа фактично здійснює перевезення та несе відповідальність за його умови і законність.
Під час перевірки інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті не було здобуто документ, що підтверджує, що автомобільним перевізником на час проведення перевірки було саме ТОВ "ТМ Насолода".
В акті перевірки №111284 від 23.04.2025 зазначені загальні відомості про транспортний засіб (марка, номерний знак), серію і номер свідоцтва про реєстрацію, дані про водія. У той же час, акт перевірки - це лише один із доказів, який повинен братись до уваги під час розгляду справи про адміністративне (чи інше) правопорушення. Чинним законодавством такий акт не визначений як єдиний доказ вчинення правопорушення перевізником. Натомість, акт є службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлення порушень вимог чинного законодавства відповідними суб'єктами. Разом з тим, наведені у акті обставини повинні бути підтверджені також і іншими доказами.
Зважаючи на це, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність висновків перевірки та постанови, відтак позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №134259 від 14.05.2025 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ НАСОЛОДА" адміністративно-господарського штрафу.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ НАСОЛОДА" судові витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. за рахунок асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 31 жовтня 2025 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМ НАСОЛОДА" (вул. Романа Шухевича, 6/5,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29025 , код ЄДРПОУ - 37017203)
Відповідач:Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, 75,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 39816845)
Головуючий суддя І.С. Козачок