Справа № 560/10056/25
іменем України
31 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову, оформлену протоколом військово-лікарської комісії про придатність його до військової служби, визнати недійсним висновок ВЛК, визнати протиправним та скасувати рішення про мобілізацію.
В обґрунтування позову зазначає, що його було протиправно мобілізовано на військову службу без дотримання встановлених законом вимог, зокрема не було дотримано процедуру проведення медичного огляду, висновок ВЛК був складений у його відсутності, без фактичного обстеження стану здоров'я.
Відзив у справі від відповідача не надходив.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
При вирішенні справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону Україну "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-ХІІ від 25.03.1992 початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Отже, мобілізацією є комплекс заходів, спрямованих на забезпечення можливостей держави здійснювати оборону в умовах відкритої збройної агресії, зокрема, шляхом комплектування особовим складом підрозділів Сил оборони України.
Абзацом 2 частини 1 статті 22 Закону №3543-XII визначено, що громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункт територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк, (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина п'ята статті 22 Закону №3543-ХІІ).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (зі змінами) (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил.
Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Також пунктом 11 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань та функцій оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 №560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560) відповідно до п. 28 якого встановлено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. Відповідно до п. 39 Порядку №560 у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки резервістам та військовозобов'язаним повістка вручається військовослужбовцями або працівниками таких центрів.
У період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу. Право на перевірку військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації надається представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженим вручати повістки (далі - уповноважені представники).
З метою якісного проведення медичного огляду військовослужбовців для визначення ступеня придатності до військової служби Міністерством оборони України видано наказ від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» ( також Положення №402, тут і надалі у редакції, що є чинною станом на час існування спірних правовідносин)
Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно з п.2.1 розділу І Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання. Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія; ВЛК регіону. Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах). Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402). Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема: прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.
Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402, ЦВЛК має право, серед іншого: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок; направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України. Згідно з пунктом 2.3.5.Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до пункту 2.4.4. на ВЛК регіону покладаються, серед іншого, організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності. Згідно із пунктом 2.4.5. ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.
Пунктом 2.4.6. розділу І Положення №402 встановлено, що рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Відповідно до пункту 1.1. розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності: до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю; військовослужбовців до служби в Десантно-штурмових військах, плаваючому складі, морській піхоті; кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів; кандидатів до військової служби за контрактом; кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу; військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, працівників Збройних Сил України для роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; військовослужбовців та працівників Збройних Сил України до служби (роботи) у спеціальних спорудах, працівників допоміжного флоту ВМС Збройних Сил України; а також з метою визначення можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров'я; потреби у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва); потреби у тривалому лікуванні.
Пунктом 1.2. розділу ІІ Положення №402 встановлено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Відповідно до пункту 22.14 Положення №402, постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду. Згідно з п. 6.8 Глави 6 Розділу II Положення №402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - історія хвороби.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
Відповідно до висновку, зазначеного у довідці №2025-0517-2107-4048-3 від 17.05.2025, ОСОБА_1 , якому 17.05.2025 проведений медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнаний придатним до військової служби.
Інформацію щодо дати мобілізації та подальшого проходження військової служби позивач не надав. Відповідач також, всупереч вимогам ухвали суду, не надав витребувані документи, зважаючи на що, суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до довідки №899 від 19.09.2022, виданої Управлінням соціальних виплат і компенсацій Інгульського району міста Миколаїв Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 перебуває на обліку у зазначеному Управлінні соціальних виплат і компенсацій, де отримує компенсацію за надання соціальних послуг невиліковно хворому ОСОБА_2 . Зазначається, що допомога призначена з 01.08.2022 по теперішній час.
Водночас документи, наявні у справі, ніяк не спростовують ту обставину, що на час виникнення спірних правовідносин позивач був військовозобов'язаним. Наданими суду доказами не підтверджується те, що позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації за станом здоров'я або з інших визначених законом підстав, а також те, що він мав право на відстрочку від призову на військову службу. Також позивач не надав доказів на підтвердження того, що він звертався до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання йому відстрочки.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду, відображеними у постанові від 13 червня 2018 у справі №806/526/16, в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Верховний Суд у постановах від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 та від 26.02.2025 у справі №240/13173/22 зазначає, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
У той же час, суд може перевірити дотримання ВЛК відповідної процедури проведення медичного огляду, для якої є необхідними відповідні дослідження стану здоров'я особи, результати яких дають підстави для висновків про придатність або непридатність до військової служби.
Позивач покликається у позові на те, що під час медичного огляду ВЛК не були взяті до уваги відомості, що свідчать про наявність у нього проблем зі здоров'ям, які, на думку позивача, вбачаються зі змісту наданих ним медичних висновків. Також зазначає про те, що відповідач не взяв до уваги перенесений ним мікроінсульт, під час медичного огляду не проводився загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ, інші аналізи та дослідження, перелік яких прямо встановлений Положенням.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008, медичний огляд повинен бути повним, всебічним, і ґрунтуватись на результатах лабораторних та інструментальних досліджень (п. 2.3, п. 2.8) У додатках до Положення зазначено обов'язковий перелік досліджень, які проходить військовозобов'язаний.
Так, у Додатку 4 до Положення вказується, що обов'язково проводяться такі дослідження: I. Лабораторні дослідження Загальний аналіз крові (гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, ШОЕ тощо). Загальний аналіз сечі. Аналіз крові на цукор. Аналіз крові на реакцію Вассермана (RW) - для виявлення сифілісу. (За показами) - аналіз крові на ВІЛ, гепатити B і C, інші інфекції. (Для окремих категорій) біохімічний аналіз крові (АЛТ, АСТ, білірубін, креатинін). II. Інструментальні дослідження: Флюорографія або рентген грудної клітки. Електрокардіографія (ЕКГ) у стані спокою. Офтальмологічне обстеження (гострота зору, очне дно, рефракція). Отоларингологічне обстеження (слух, стан носа, горла, вух). Неврологічне обстеження. Хірургічний, терапевтичний, стоматологічний огляд. Для осіб, старших 40 років - вимір артеріального тиску, ЕКГ, цукор крові, іноді додатково огляд ендокринолога чи кардіолога. Жінки проходять огляд у гінеколога. III. За показами можуть бути додатково призначені: Рентгеноскопія або КТ органів грудної клітки; УЗД органів черевної порожнини, серця, нирок; ЕЕГ, ЕНМГ, консультації психіатра, нарколога, онколога тощо.
З норм Положення №402 вбачається, що військовозобов'язаний під час проходження медичного обстеження оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Керуючись принципом офіційного з'ясування обставин справи, суд двічі витребував у відповідача докази, які стосуються проходження медичного огляду позивачем, проте, відповідач вимоги ухвал суду від 16.06.2025 та від 01.09.2025 не виконав, витребувані докази не надав та про причини їх ненадання суду не повідомив.
Кодекс адміністративного судочинства України закріплює відповідні наслідки такої бездіяльності суб'єкта владних повноважень у вигляді невиконання без поважних причин вимог суду про надання доказів. Так, згідно з ч. 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Натомість, відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про неповноту медичного огляду і не надав будь-які відомості, підтверджені офіційними медичними документами, які б свідчили про відсутність у позивача важких або стійких порушень/розладів стану здоров'я, що могли б істотно впливати на здатність проходити військову службу.
Відповідач не надав відомості про конкретні результати медичного огляду позивача, які містять результати проведених лабораторних та інших досліджень стану його здоров'я, та висновки вузьких спеціалістів, які проводили медичний огляд. Відповідач також не надав виписку з медичної карти позивача, у якій є записи про проведення йому відповідних аналізів і досліджень, письмові запити або довідки з медичних закладів, які підтверджують, що такі дослідження проводились. Відповідач не надав інформацію про те, чи під час проведення медичного огляду ознайомлювався з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами щодо військовозобов'язаного, що характеризують його стан здоров'я, і чи була у позивача можливість надати такі документи.
У той же час, якщо під час проходження ВЛК військовозобов'язаному не проводиться хоча б один/одне із базових обов'язкових аналізів чи досліджень, це ставить під сумнів повноту медичного огляду та вважається порушенням встановленого порядку його проведення.
Оскільки відповідач не довів обґрунтованість висновку ВЛК з точки зору дотримання процедури та повноти його проведення відповідно до норм Положення, суд не може підтвердити його правомірність. У той же час, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарських комісій, а тому суд не досліджує вказані питання.
З огляду на це, постанова військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , висновок якої про придатність позивача до військової служби оформлений довідкою від 17.05.2025 № 2025-0517-2107-4048-3, підлягає скасуванню з процедурних мотивів, оскільки не відповідає вимогам щодо повноти, всебічності та об'єктивності прийняття рішення.
Що стосується покликання позивача на невручення повістки, чинні нормативні акти визначають її в першу чергу як засіб оповіщення військовозобов'язаної особи для її прибуття на певну дату до територіального центру комплектування. Водночас, вручення повістки саме по собі ще не означає початок проходження військової служби або факт призову, позаяк обов'язок військовозобов'язаного з'явитись до відповідного територіального центру комплектування встановлений в першу чергу Законом №2232-ХІІ.
У той же час, у матеріалах справи відсутні будь-які належні докази того, що позивач у дійсності був мобілізований, що супроводжувалось прийняттям відповідного рішення уповноваженим суб'єктом. Доводи позивача в цій частині мають узагальнений характер і не ґрунтуються на належних доказах, які цю обставину підтверджують, відтак суд не має достатніх підстав для задоволення позову в цій частині.
Зважаючи на досліджені обставини та докази, судом встановлено порушення відповідачем вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, що належними доказами не спростовано, та свідчить про необхідність задоволення позову в частині вимог.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задоволити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , висновок якої про придатність позивача до військової служби відображений у довідці від 17.05.2025 №2025-0517-2107-4048-3.
У задоволенні решти вимог позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 31 жовтня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя І.С. Козачок