Рішення від 31.10.2025 по справі 520/11163/25

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

31 жовтня 2025 р. Справа №520/11163/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" (вул. Клочківська, буд. 111-А, офіс 8-9, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61145, код ЄДРПОУ 42500431) до Черкаської митниці (вул. Остафія Дашковича, буд. 76, м. Черкаси, Черкаська обл., Черкаський р-н, 18001, код ЄДРПОУ 44005652) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНЮ СІМ» (надалі за текстом - ТОВ «АВЕНЮ СІМ», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаської митниці (надалі за текстом - відповідач, митний орган), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA902020/2025/100002/2 від 21.01.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA902020/2025/100009/2 від 10.03.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA902020/2025/100013/2 від 17.03.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA902020/2025/100008/2 від 18.02.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA902020/2025/100020/2 від 20.03.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ТОВ «АВЕНЮ СІМ» у повній мірі виконало вимоги законодавства щодо підтвердження розміру заявленої у митній декларації митної вартості з урахуванням також того факту, що всі надані документи містили однакову вартість, вагу та асортимент імпортованого товару. Митний орган, приймаючи оспорювані рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 відкрито спрощене провадження у справі відповідно до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), та запропоновано відповідачу надати відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 відмовлено в задоволенні клопотання Черкаської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв'язку зі здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах можливого ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 5 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених ст. 263 КАС України, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач, скориставшись правом, передбаченим ст. 162 КАС України, 26.05.2025 через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів оформлені з дотриманням вимог ч. 2 ст. 55 МК України, є законним та обґрунтованим, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

03.06.2025 до Харківського окружного адміністративного суду від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій ТОВ «АВЕНЮ СІМ» заявлені ним позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, а доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, вважає безпідставними.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Між ТОВ «Авеню Сім» (Покупець) та NINGDE ULI BRAKE PARTS CO.,LTD (Продавець) укладено контракт №ULI0221AV-UA від 01.04.2019 (далі - контракт №ULI0221AV-UA), відповідно до якого позивач придбав товар в кількості і за цінами, вказаними в Додатках, що додаються до контракту і є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2.1 контракту №ULI0221AV-UA ціни на товар встановлюються на умовах FOB м. Нінбо, Китай згідно «Інкотермс 2010», якщо інше не обумовлено у додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід'ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до п. 4.2 контракту №ULI0221AV-UA умови оплати вказуються у Додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід'ємною частиною цього Контракту.

Згідно з Додатком №18 від 19.10.2024 до контракту №ULI0221AV-UA сторони погодили номенклатуру Товарів, їх кількість та ціни на умовах FOB м. Нінгбо, Китай згідно «Інкотермс 2010» на загальну суму 11090,60 доларів США.

Відповідно до п. 1.2. Додатку №18 від 19.10.2024 визначено умови поставки Товарів за цим Додатком: FOB м. Нінгбо, Китай.

Пунктом 1.3. погоджено умови оплати: оплата 100% після відвантаження товару з порту Нінбо, але не пізніше, ніж протягом 30 днів після отримання товару на складі Покупця.

Відповідно до п. 1.5. Додатку №18 Виробником Товарів за даним Додатком є Продавець - NINGDE ULI BRAKE PARTS CO.,LTD, Китай.

На виконання умов Додатку №18 Покупець здійснив перерахування грошових коштів 26.12.2024 року у розмірі 11090,60 доларів США на розрахунковий рахунок Продавця.

На виконання умов контракту, з метою поставки партії товару Продавцем було складено Аркуш пакування №ULI24-122-6-PL від 19.10.2024 р., Прайс-лист №б/н від 19.10.2024 року та Інвойс №ULl24-122-6 від 19.10.2024 р..

Відповідні документи містять інформацію про товар, який поставляється за контрактом у повній відповідності до Додатку №18 від 19.10.2025 р до контракту.

05.11.2024 разом із Коносаментом № WMSS24101933B та вищепереліченими документами, продавець передав товар на судно перевізника, який здійснював доставку товару до України.

Транспортно-експедиторські послуги із морського перевезення товару до митної території України було надано ТОВ «Таніт Груп», що підтверджується Договором транспортно-експедиторського обслуговування №03.07.2023/1176 ОД від 03.07.2023, довідкою про транспортні витрати №17196/2 від 14.01.2025, договором на перевезення вантажу, укладеним між ТОВ «Таніт Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іванець-логістик» №06.03.2023/377 ОД-П від 06.03.2023, рахунком №TG140125031 від 14.01.2025.

21.01.2025 з метою митного оформлення позивач подав до Черкаської митниці лист №20/01-4 про часткове розмитнення частини вантажу, що прибув в Україну від постачальника Ningde ULI Brake Part Co., LTD згідно інвойсу № ULI24-122-6 від 19.10.2024 на суму 5432,10 доларів США та митну декларацію №25UA902020200425U0 та декларацію митної вартості.

Разом із зазначеною митною декларацією було подано: Аркуш пакування № ULI24-122-6-PL від 19.10.2024 р., Інвойс № ULI24-122-6 від 19.10.2024 р., Коносамент №WMSS24101933B від 05.11.2024 р., Автотранспортну накладну № 17196/2 від 15.01.2025 р., Декларацію про походження товару № ULI24-122-6 від 19.10.2024 року, банківський платіжний документ swift б/н від 26.12.2024 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № TG140125031 від 14.01.2025 року, довідку про транспортні витрати № 17196/2 від 14.01.2025, Прайс-лист виробника товару №б/н від 19.10.2024 року, доповнення до з/е контракту додаткова угода №1 від 11.12.2020 року, доповнення до з/е контракту додаткова угода №2 від 17.07.2023 року, доповнення до з/е контракту додаткова угода №3 від 29.12.2023 року, Додаток №18 до контракту від 19.10.2024 року, Контракт №ULI0419AV-UA від 01.04.2019, Договір про надання послуг митного брокера №177 від 01.03.2023, Договір про перевезення №03.07.2023/1176ОД 03.07.2023, Договір (контракт) про перевезення №06.03.2023/377 ОД-П від 06.03.2023, Єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів 105/13-18 від 20.01.2025 року.

Митну вартість було заявлено за основним методом (ціна договору).

Як результат, митний орган прийняв Рішення про коригування митної вартості №UA902020/2025/100002/2 від 21.01.2025, яким відмовив у визнанні заявленої Позивачем митної вартості, та запропонував скореговану митну вартість. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України.

Митний орган не визнав заявлену декларантом митну вартість у зв'язку з тим, що надані декларантом документи містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості:

- Наданий прайс-лист від 19.10.2024 №б/н не може бути прийнятим, тому що, суперечить умовам відкритого ринку, оскільки орієнтований безпосередньо ТОВ «АВЕНЮ СІМ»;

- Митниці заявлено відомості про торгівельну марку KONNER, однак декларантом не надано митниці відповідні ліцензійні/авторські договори з власником торгівельної марки;

- Відповідно до п. 5.2 контракту вiд 01.06.2019 року №ULI0419AV-UA товар повинен відповідати технічним специфікаціям заводу-виробника, однак декларантом не надано відповідні документи, що підтверджують відповідні технічні специфікації щодо партії оцінюваного товару, його якісних характеристик, що значною мірою впливає на вартість товару;

- Відповідно до умов контракту від 01.04.2019 №ULI0419AV-UA зазначено, що товар постачається на умовах поставки FOB Ningbo. Відповідно до Тлумачень Інкотермс FOB «Франко-борт» означає, що зобов'язання щодо поставки вважається виконаним після того, як товар передано через поручні судна в погодженому порту відвантаження (в даному випадку порт Ningbo). Це означає, що покупець повинен нести всі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару від цього моменту. Відповідно до п. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни що фактично сплачена або підлягає сплаті додаються складові митної вартості, серед таких складових є витрати на страхування цих товарів понесені покупцем. Згідно п. 2 етапі 53 Митного кодексу України серед обов'язкових документів які декларант зобов'язаний надати для підтвердження заявленої митної вартості товарів є страхові документи та документи що підтверджують вартість страхування (якщо таке здійснювалось), однак до митниці не надано документів щодо страхування вантажу та не надано інформації імпортера щодо відсутності такого;

- Відповідно умов контракту від 01.04.2019 №ULI0419AV-UA ціни включають в себе маркування, експортну упаковку, вартість витрат та транспортування до пункту призначення. В той же час витрати на транспортування до пункту призначення не були включені до ціни товару та додавались до неї окремо на підставі відомостей рахунків вартості витрат на транспортування від 14.01.2025 року №TG1400125031. В наданих митниці інвойсі від 19.10.2024 року №ULl24-122-6, додатку від 19.10.2024 року № 18 до контракту відсутні відомості про числові значення вищезазначених витрат, окремі рахунки щодо вартості зазначених витрат декларантом митниці не надавались, тим самим не відомо чи були вони враховані у вартості партії оцінюваного товару, зазначеній в інвойсі від 19.10.2024 року №ULl24-122-6, додатку від 19.10.2024 року № 18 до контракту, на підставі відомостей яких декларантом визначено та заявлено митниці митну вартість за основним методом - за ціною угоди. Відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України вартість упаковки, пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням, є обов'язковими складовими митної вартості та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені;

- Відповідно до зовнішньоекономічного договору та інвойсу зазначено, що товар постачається на умовах FOB - Ningbo (Китай). Відповідно до правил інтерпретації термінів Інкотермс 2010 термін FOB означає, що продавець виконує своє зобов'язання щодо поставки товару, розміщуючи його на борту судна, номінованого покупцем, у названому порту відвантаження протягом погодженого часу та за умови належного повідомлення покупця. Покупець несе витрати пов'язані з товаром із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження, для партії оцінюваного товару таким портом є Ningbo (Китай). Поставка має бути здійснена «у спосіб, прийнятий у порту». Сторони мають дотримуватись звичаїв порту щодо фактичних заходів, яких необхідно вжити під час розміщення товарів на борту. Завдання із завантаження товарів виконують стивідорні компанії. У контейнерних перевезеннях перевізних незмінно отримує товар на контейнерному терміналі та завантажує товар на борт судна. Для партії оцінюваного товару даною компанією є ТОВ «Таніт Груп». Відповідно до наданих документів митного оформлення, а саме в рахунку від 14.01.2025 року №TG140125031 від імені ТОВ «Таніт Груп» відсутні відомості про операції завантаження товару на борт судна в порту Ningbo (Китай) та митниці не заявлені. Відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України витрати на навантаження, вивантаження та обробку товарів, є обов'язковими складовими митної вартості та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені. В транспортній накладній CMR відсутні реквізити перевізника, що прийняв товар до перевезення, у зв'язку з чим митниця не може встановити перевізника товару автомобільним транспортом. Для підтвердження заявлених витрат на транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну території України декларантом надано: договір про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом від 06.03.2023 №06.03.2023/377 ОД-П; договір про транспортно-експедиційне обслуговування від 03.07.2023 року №03.07.2023/1176 ОД; довідки про витрати на транспортування від 14.01.2025 року №17196/2; рахунок вартості витрат на транспортування від 14.01.2025 року №TG140125031.

За результатом співставлення заявлених митниці відомостей з відомостями, які містяться в зазначених вище документах встановлено:

- Відповідно відомостей коносамента від 05.11.2024 року №WMSS24101933B, CRM від 15.01.2024 року №17196/2 партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнері, за маршрутом порт Нінгбо (Китай) порт Гданськ (Польща) - п/п Яготин-Дорогуск (Україна) - Черкаси (Україна). Зазначене свідчить про перевантаження партії оцінюваного товару з водного на автомобільний вид транспорту, а також наявність в даній з/е операції портових послуг. Митницею встановлено вiдсутнiсть в графi 21 ДМВ до митної декларацiї, а також в МД вiдомостей про вартiсть витрат на «навантаження, вивантаження, обробку», тим самим декларант не заявив митницi про вищезазначенi витрати, якi є обов'язковою складовою митної вартостi вiдповiдно до ч.10 статті 58 Митного кодексу України та повиннi додаватись до цiни товару, якщо не були до неї включенi;

- Відповідно до умов договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 03.07.2023 року №03.07.2023 року №03.07.2023/1176 ОД, укладеного між ТОВ «Авеню Сім» та ТОВ «Таніт Груп» експедитор зобов'язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних вантажів у міжнародному сполученні, а також надавати інші транспортно-експедиційні послуги. ТОВ «Авеню Сім» сплачує експедитору платежі за послуги з вантажу та супутні витрати, пов'язані з таким перевезенням (завантаження, розвантаження, агентські, портові збори, інше) протягом 3 банківських днів з моменту видання рахунку Експедитора. Наданий митниці рахунок від 14.01.2025 № TG140125031 виданий від імені ТОВ «Таніт Груп», посилається на коносамент від 05.11.2024 № WMSS24101933B та містить відомості про вартість витрат «морське перевезення вантажу за межами території України». В той же час зазначений рахунок не містить відомості про вартість витрат «навантаження, вивантаження, обробку», які є обов'язковою складовою митної вартості відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені. Митниці також не надано відповідні рахунки, які б містили відомості про вартість витрат «навантаження, вивантаження, обробку». З огляду на викладене вище, декларантом не заявлено митниці відомості про вартість витрат на навантаження/вивантаження, обробку в порту GDANSK (Польща), тим самим зазначені витрати не були додані декларантом до ціни товару, які є обов'язковою складовою митної вартості відповідно до ч.10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару (якщо не були до неї включені);

- Умовами договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 03.07.2023 №03.07.2023/1176 ОД та договору на перевезення вантажів від 06.03.2023 №06.03.2023/377 ОД-П передбачені Заявки, які є невід'ємною частиною зазначених договорів та є основними документами, які відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України декларантом надає митниці на підтвердження заявлених відомостей про митну вартість. Зазначені заявки декларантом митниці не надано, тим самим заявлені митниці відомості про митну вартість декларантом у повному обсязі документально не підтверджено;

- Відповідно умов договору від 03.07.2023 № 03.07.2023/1176 ОД ТОВ «Авеню Сім» оплачує експедитору платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов'язані з таким перевезенням (завантаження, розвантаження, агентські, портові збори, інше) протягом 3 банківських днів з моменту видання рахунку Експедитора. Таким чином, станом на 28.10.2024 зазначені послуги повинні бути сплачені. Декларантом не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (послуги). Частина 2 статті 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов'язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (послуги);

Враховуючи вищезазначене, у митниці наявні обґрунтовані підстави вважати, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме заявлені митниці відомості про витрати транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України не підтверджені документально у повному обсязі, а надані документи не містять всіх відомостей про числові значення всіх витрат про транспортування, навантажування/вивантаження, обробку та які пов'язані з транспортуванням партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України, тим самим декларантом не додано до ціни товару витрати, які є обов'язковими складовими митної вартості та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару (якщо не були до неї включені).

Зважаючи на вищевикладене, у митниці наявні обґрунтовані підстави вважати, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість партії оцінюваного товару, а саме щодо фактично сплаченої ціни (яка підлягає сплаті), а також щодо включення до митної вартості всіх обов'язкових складових відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України.

З огляду на зазначене відповідач визначив митну вартість за резервним методом на основі інформації з митної декларації №24UA100320407607U6, відповідно до якої: Товар №1 - 4,8534 х 2032,3 = 9863,5648 дол. США.

Надалі митний орган направив позивачеві Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902020/2025/000008 від 21.01.2025 якою повідомив про відмову Позивачеві у митному оформленні (випуску) товарів.

06.03.2025 з метою митного оформлення позивач подав до Черкаської митниці лист №06/03 про часткове розмитнення наступної частини вантажу, що прибув в Україну від постачальника Ningde ULI Brake Part Co., LTD згідно інвойсу № ULI24-122-6 від 19.10.2024 р. на суму 1781,00 доларів США та митну декларацію №25UA902020202105U7 та декларацію митної вартості.

Разом з вищезазначеною митною декларацією було подано: Аркуш пакування №ULI24-122-6-PL від 19.10.2024 р., Інвойс № ULI24-122-6 від 19.10.2024 р., Коносамент №WMSS24101933B від 05.11.2024 р., Автотранспортну накладну № 17196/2 від 15.01.2025 р., Декларацію про походження товару № ULI24-122-6 від 19.10.2024 року, банківський платіжний документ swift б/н від 26.12.2024 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № TG140125031 від 14.01.2025 року, довідку про транспортні витрати № 17196/2 від 14.01.2025, Прайс-лист виробника товару №б/н від 19.10.2024 року, доповнення до з/е контракту додаткова угода №1 від 11.12.2020 року, доповнення до з/е контракту додаткова угода №2 від 17.07.2023 року, доповнення до з/е контракту додаткова угода №3 від 29.12.2023 року, Додаток №18 до контракту від 19.10.2024 року, Контракт №ULI0419AV-UA від 01.04.2019, Договір про надання послуг митного брокера №177 від 01.03.2023, Договір про перевезення №03.07.2023/1176 ОД 03.07.2023, Договір (контракт) про перевезення №06.03.2023/377 ОД-П від 06.03.2023, Єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів 105/13-18 від 20.01.2025 року.

Митну вартість було заявлено за основним методом (ціна договору).

За результатами розгляду митної декларації та доданих до неї документів відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості №902020/2025/100009/2 від 10.03.2025, яким відмолено у визнанні заявленої Позивачем митної вартості. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України.

Надалі митний орган направив позивачеві Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902020/2025/000038, якою повідомив про відмову Позивачеві у митному оформленні (випуску) товарів.

14.03.2025 року з метою митного оформлення позивач подав до Черкаської митниці лист №14/03-4 про часткове розмитнення наступної частини вантажу, що прибув в Україну від постачальника Ningde ULI Brake Part Co., LTD згідно інвойсу № ULI24-122-6 від 19.10.2024 р. на суму 1736,00 доларів США та митну декларацію №25UA902020202329U7 та декларацію митної вартості.

Разом з митною декларацією було подано: Аркуш пакування № ULI24-122-6 -PL від 19.10.2024 р., Інвойс № ULI24-122-6 від 19.10.2024 р., Коносамент № WMSS24101933B від 05.11.2024 р., Автотранспортну накладну № 17196/2 від 15.01.2025 р., Декларацію про походження товару № ULI24-122-6 від 19.10.2024 року, банківський платіжний документ swift б/н від 26.12.2024 року, рахунок-фактуру про надання транспортно - експедиційних послуг №TG140125031 від 14.01.2025 року, довідку про транспортні витрати № 17196/2 від 14.01.2025, Прайс-лист виробника товару №б/н від 19.10.2024 року, доповнення до з/е контракту додаткова угода №1 від 11.12.2020 року, доповнення до з/е контракту додаткова угода №2 від 17.07.2023 року, доповнення до з/е контракту додаткова угода №3 від 29.12.2023 року, Додаток №18 до контракту від 19.10.2024 року, Контракт №ULI0419AV-UA від 01.04.2019, Договір про надання послуг митного брокера №177 від 01.03.2023, Договір про перевезення №03.07.2023/1176 ОД 03.07.2023, Договір (контракт) про перевезення №06.03.2023/377 ОД-П від 06.03.2023, Єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів 105/13-18 від 20.01.2025 року.

Митну вартість було заявлено за основним методом (ціна договору).

За результатами розгляду митної декларації та доданих до неї документів відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості №UA902020/2025/100013/2 від 17.03.2025, яким відмовив у визнанні заявленої позивачем митної вартості. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України.

Надалі митний орган направив позивачеві Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902020/2025/000043, якою повідомив про відмову Позивачеві у митному оформленні (випуску) товарів.

В наступному контейнері була здійснена поставка наступної партії товару відповідно до вищезазначеного контракту №ULI0221AV-UA від 01.04.2019 року.

Згідно з Додатком №19 від 15.11.2024 року до контракту №ULI0221AV-UA від 01.04.2019 року сторони погодили номенклатуру Товарів, їх кількість та ціни на умовах FOB м. Нінгбо, Китай згідно «Інкотермс 2010» на загальну суму 5838,00 доларів США.

Згідно з п. 1.2. Додатку №19 від 15.11.2024 року визначено умови поставки Товарів за даним Додатком: FOB м. Нінгбо, Китай.

Відповідно до п. 1.5. Додатку №19 Виробником Товарів за даним Додатком є Продавець.

На виконання умов Додатку №19 Покупець здійснив перерахування грошових коштів 22.01.2025 року у розмірі 5838,00 доларів США на розрахунковий рахунок Продавця.

На виконання умов контракту, з метою поставки партії товару Продавцем було складено Аркуш пакування №ULI24-117-PL від 15.11.2024 р., Прайс-лист №б/н від 15.11.2024 року та Інвойс №ULІ24-117 від 15.11.2024 р.

Відповідні документи містять інформацію про товар, який поставляється за контрактом у повній відповідності до Додатку №19 від 15.11.2025 р до контракту.

05.12.2024 року разом із Коносаментом № UTRUST24111957B та вищепереліченими документами, продавець передав товар на судно перевізника, який здійснював доставку товару до України.

Транспортно-експедиторські послуги із морського перевезення товару до митної території України було надано ТОВ «Таніт Груп», що підтверджується Договором транспортно-експедиторського обслуговування №03.07.2023/1176ОД від 03.07.2023, довідкою про транспортні витрати №17698/2 від 12.02.2025 року, договором на перевезення вантажу, укладеним між ТОВ «Таніт Груп» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 №16.10.2023/467 ОД-П від 16.10.2023 року, Договором транспортної експедиції організації автомобільних перевезень вантажів №31.12-1 від 31.12.2024 року, укладеним ФОП ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «МТД-ТРАНС», рахунком №TG120225005 від 12.02.2025.

11.02.2025 року з метою митного оформлення позивач подав до Черкаської митниці лист №11/02-5 про часткове розмитнення частини вантажу, що прибув в Україну від постачальника Ningde ULI Brake Part Co., LTD згідно інвойсу №ULI24-117 від 15.11.2024 р. на суму 1324,00 доларів США та митну декларацію №25UA902020201448U0 та декларацію митної вартості.

Разом з митною декларацією було подано: Аркуш пакування № ULI24-117-PL від 15.11.2024 р., Інвойс № ULI24-117 від 15.11.2024 р., Коносамент № UTRUST24111957B від 05.12.2024 р., Автотранспортну накладну № 17698/2 від 12.02.2025 р., Декларацію про походження товару № ULI24-117 від 15.11.2024 року, банківський платіжний документ swift б/н від 22.01.2025 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № TG120225005 від 12.02.2025 року, довідку про транспортні витрати № 17698/2 від 12.02.2025, Прайс-лист виробника товару №б/н від 15.11.2024 року, доповнення до з/е контракту додаткова угода №1 від 11.12.2020 року, доповнення до з/е контракту додаткова угода №2 від 17.07.2023 року, доповнення до з/е контракту додаткова угода №3 від 29.12.2023 року, Додаток №19 до контракту від 15.11.2024 року, Контракт №ULI0419AV-UA від 01.04.2019, Договір про надання послуг митного брокера №177 від 01.03.2023, Договір про перевезення №31.12-1 від, Договір (контракт) про перевезення №16.10.2023/467 ОД-П від 16.10.2023 року, Єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів 329/13-18 від 17.02.2025 року.

Митну вартість було заявлено за основним методом (ціна договору).

За результатами поданої декларації та доданих до неї документів відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості UA902020/2025/100008/2 від 18.02.2025, відповідно до якого яким позивачу відмовлено у визнанні заявленої митної вартості. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України.

- Відповідно умов контракту від 01.04.2019 №ULI0419AV-UA ціни включають в себе маркування, експортну упаковку, вартість витрат та транспортування до пункту призначення. В той же час витрати на транспортування до пункту призначення не були включені до ціни товару та додавались до неї окремо на підставі відомостей рахунків вартості витрат на транспортування від 12.02.2025 року №TG120225005. В наданих митниці інвойсі від 15.11.2024 року №ULІ24-117, додатку від 15.11.2024 року № 19 до контракту відсутні відомості про числові значення вищезазначених витрат, окремі рахунки щодо вартості зазначених витрат декларантом митниці не надавались, тим самим не відомо чи були вони враховані у вартості партії оцінюваного товару, зазначеній в інвойсі від 15.11.2024 року №ULІ24-117, додатку від 15.11.2024 року № 19 до контракту, на підставі відомостей яких декларантом визначено та заявлено митниці митну вартість за основним методом - за ціною угоди. Відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України вартість упаковки, пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням, є обов'язковими складовими митної вартості та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені;

- Відповідно до зовнішньоекономічного договору та інвойсу зазначено, що товар постачається на умовах FOB - Ningbo (Китай). Відповідно до правил інтерпретації термінів Інкотермс 2010 термін FOB означає, що продавець виконує своє зобов'язання щодо поставки товару, розміщуючи його на борту судна, номінованого покупцем, у названому порту відвантаження протягом погодженого часу та за умови належного повідомлення покупця. Покупець несе витрати пов'язані з товаром із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження, для партії оцінюваного товару таким портом є Ningbo (Китай). Поставка має бути здійснена «у спосіб, прийнятий у порту». Сторони мають дотримуватись звичаїв порту щодо фактичних заходів, яких необхідно вжити під час розміщення товарів на борту. Завдання із завантаження товарів виконують стивідорні компанії. У контейнерних перевезеннях перевізних незмінно отримує товар на контейнерному терміналі та завантажує товар на борт судна. Для партії оцінюваного товару даною компанією є ТОВ «Таніт Груп». Відповідно до наданих документів митного оформлення, а саме в рахунку від 12.02.2025 року №TG120225005 від імені ТОВ «Таніт Груп» відсутні відомості про операції завантаження товару на борт судна в порту Ningbo (Китай) та митниці не заявлені. Відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України витрати на навантаження, вивантаження та обробку товарів, є обов'язковими складовими митної вартості та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені. В транспортній накладній CMR відсутні реквізити перевізника, що прийняв товар до перевезення, у зв'язку з чим митниця не може встановити перевізника товару автомобільним транспортом. Для підтвердження заявлених витрат на транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну території України декларантом надано: договір про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом від 16.10.2023 №16.10.2023/467 ОД-П; договір про транспортно-експедиційне обслуговування від 03.07.2023 року №03.07.2023/1176 ОД; довідки про витрати на транспортування від 12.02.2025 року №17698/2; рахунок вартості витрат на транспортування від 12.02.2025 року №TG120225005.

- Відповідно відомостей коносамента від 05.11.2024 року №UTRUST24111957B, CRM від 12.02.2024 року №17698/2 партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнері, за маршрутом порт Нінгбо (Китай) порт Гданськ (Польща) - п/п Яготин-Дорогуск (Україна) - Черкаси (Україна). Зазначене свідчить про перевантаження партії оцінюваного товару з водного на автомобільний вид транспорту, а також наявність в даній з/е операції портових послуг. Митницею встановлено вiдсутнiсть в графi 21 ДМВ до митної декларацiї, а також в МД вiдомостей про вартiсть витрат на «навантаження, вивантаження, обробку», тим самим декларант не заявив митницi про вищезазначенi витрати, якi є обов'язковою складовою митної вартостi вiдповiдно до ч.10 статті 58 Митного кодексу України та повиннi додаватись до цiни товару, якщо не були до неї включенi;

- Відповідно до умов договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 03.07.2023 року №03.07.2023 року №03.07.2023/1176 ОД, укладеного між ТОВ «Авеню Сім» та ТОВ «Таніт Груп» експедитор зобов'язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних вантажів у міжнародному сполученні, а також надавати інші транспортно-експедиційні послуги. ТОВ «Авеню Сім» сплачує експедитору платежі за послуги з вантажу та супутні витрати, пов'язані з таким перевезенням (завантаження, розвантаження, агентські, портові збори, інше) протягом 3 банківських днів з моменту видання рахунку Експедитора. Наданий митниці рахунок від 12.02.2025 року №TG120225005 виданий від імені ТОВ «Таніт Груп», посилається на коносамент від 05.11.2024 №UTRUST24111957B та містить відомості про вартість витрат «морське перевезення вантажу за межами території України». В той же час зазначений рахунок не містить відомості про вартість витрат «навантаження, вивантаження, обробку», які є обов'язковою складовою митної вартості відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені. Митниці також не надано відповідні рахунки, які б містили відомості про вартість витрат «навантаження, вивантаження, обробку». З огляду на викладене вище, декларантом не заявлено митниці відомості про вартість витрат на навантаження/вивантаження, обробку в порту GDANSK (Польща), тим самим зазначені витрати не були додані декларантом до ціни товару, які є обов'язковою складовою митної вартості відповідно до ч.10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару (якщо не були до неї включені);

- Умовами договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 03.07.2023 №03.07.2023/1176 ОД та договору на перевезення вантажів від 16.10.2023 №16.10.2023/467ОД-П передбачені Заявки, які є невід'ємною частиною зазначених договорів та є основними документами, які відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України декларантом надає митниці на підтвердження заявлених відомостей про митну вартість. Зазначені заявки декларантом митниці не надано, тим самим заявлені митниці відомості про митну вартість декларантом у повному обсязі документально не підтверджено;

- Відповідно умов договору від 03.07.2023 № 03.07.2023/1176 ОД ТОВ «Авеню Сім» оплачує експедитору платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов'язані з таким перевезенням (завантаження, розвантаження, агентські, портові збори, інше) протягом 3 банківських днів з моменту видання рахунку Експедитора. Таким чином, станом на 18.02.2025 зазначені послуги повинні бути сплачені. Декларантом не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (послуги). Частина 2 статті 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов'язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (послуги);

Надалі митний орган направив позивачеві Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902020/2025/000024, якою повідомив про відмову Позивачеві у митному оформленні (випуску) товарів.

Між ТОВ «Авеню Сім» (Покупець) та WENZHOU SEINECA INTERNATIONAL CORPORATION (WENZHOU RUIAN) (Продавець) укладено контракт №SNK0519AV-UA від 22.05.2019, відповідно до якого позивач придбав товар в кількості і за цінами, вказаними в Додатках, що додаються до контракту і є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2.1 контракту №SNK0519AV-UA від 22.05.2019 ціни на товар встановлюються на умовах FOB м. Нінбо, Китай згідно «Інкотермс 2010», якщо інше не обумовлено у додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід'ємною частиною цього Контракту.

За змістом п. 4.2 контракту №SNK0519AV-UA від 22.05.2019 умови оплати вказуються у Додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід'ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до п. 1. Додатку №11 від 08.08.2024 р. до контракту №SNK0519AV-UA від 22.05.2019 сторони узгодили номенклатуру Товару, його кількість та ціни на умовах FOB Нінбо, Китай, Інкотермс 2010 на загальну суму 7490,00 доларів США.

За змістом п.3. Додатку №11 до контракту №SNK0519AV-UA від 22.05.2019 передоплата здійснюється у розмірі не менше 30% від суми зазначеної у даному Додатку до даного Контракту.

Відповідно до п. 4 Додатку №11 до контракту №SNK0519AV-UA від 22.05.2019 остаточний розрахунок здійснюється після документального підтвердження про готовність товару з порту Нінбо, Китай. Підтверджуючим документом є Інвойс.

Згідно з п. 6. Додатку №11 до контракту №SNK0519AV-UA від 22.05.2019 виробником товару за даним додатком є продавець - WENZHOU SEINECA INTERNATIONAL CORPORATION (WENZHOU RUIAN), Китай.

На виконання умов контракту №SNK0519AV-UA від 22.05.2019, з метою поставки партії товару, визначеної у Додатку №11, Продавцем було складено Аркуш пакування №FH24250-PL від 23.12.2024 року, Прайс-лист від 08.08.2024 року та Інвойс № FH24250 від 23.12.2024 р. Відповідні документи містять інформацію про товар, який поставляється за контрактом у повній відповідності до Додатку 11 до контракту, але в меншій кількості.

16.01.2024 р. разом із Коносаментом № UTRUST25010549A та вище переліченими документами, продавець передав товар на судно перевізника, який здійснював доставку товару до України.

Транспортно-експедиторські послуги із морського перевезення товару до митної території України було надано ТОВ «Таніт Груп», що підтверджується Договором транспортно-експедиторського обслуговування №03.07.2023/1176ОД від 03.07.2023, Довідкою про транспортні витрати № 18217/1 від 12.03.2025, договором на перевезення вантажу, укладеним між ТОВ «Таніт Груп» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 №03.01.2023/358 ОД-П від 03.01.2023 року про перевезення вантажу, рахунком-фактурою № TG120325016 від 12.03.2025 р.

На виконання умов до п. 3, 4. Додатку №11 до контракту, 15.08.2024 року Покупець здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 2247 доларів США та 03.01.2025 року у розмірі 5243,00 доларів США на розрахунковий рахунок Продавця.

19.03.2025 позивач подав повідомлення до Черкаської митниці (лист №19/03-2 від 19.03.2025 року) про намір провести часткове розмитнення вантажу, що прибув в Україну від Постачальника Wenzhou Seineca International Corporation (Wenzhou Ruian) згідно інвойсу №FH24250 від 23.12.2024р. на суму 809,50 доларів США.

20.03.2025 року з метою митного оформлення позивач подав до Черкаської митниці митну декларацію № 25UA902020202502U9 та декларацію митної вартості.

Разом з митною декларацією було подано: Аркуш пакування № FH24250-PL від 23.12.2024 р., Інвойс № FH24250 від 23.12.2024 р., Коносамент № UTRUST25010549A від 16.01.2025 року, Автотранспортну накладну №18217/1 від 12.03.2025 року, декларацію про походження товару № FH24250 від 23.12.2024 року, Квитанцію про переказ грошових коштів від 15.08.2024 року swift б/н, Квитанцію про переказ грошових коштів від 03.01.2024 року swift б/н, рахунок фактуру № TG120325016 від 12.08.2025 р., довідку про транспортні витрати № 18217/1 від 12.03.2025 року, прайс-лист від 08.08.2024 року, Контракт № SNK0519AV-UA від 22.05.2019, Додаткову угоду №1 від 24.12.2020 року; Додаток №11 до контракту від 08.08.2024 року, Договір про надання послуг митного брокера №177 від 01.03.2023 року, договір про перевезення №03.07.2023/1176 ОД від 03.07.2023 року, договір про перевезення №03.01.2023/358 ОД-П від 03.01.2023 року, єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №582/13-18 від 19.03.2025 року.

Митну вартість було заявлено за основним методом (ціна договору).

За результатами розгляду поданої позивачем митної декларації №25UA902020202502U9 та доданих до неї документів відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості №UA902020/2025/100020/2 від 20.03.2025, яким позивачу відмовлено у визнанні заявленої ним митної вартості. Коригування заявленої митної вартості було здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК Украйни.

- надані до митного оформлення банківські платіжні документи від 15.08.2024 року та від 03.01.2025 року swift №б/н містять посилання лише на контракт та доповнення до контракту, що не дає змоги ідентифікувати платіжний документ з даною поставкою, банківські документи не завірені у встановленому порядку уповноваженим банком. У зв'язку з зазначеним надані до митного оформлення банківські документи не можливо ідентифікувати як документи, що стосуються оплати оцінюваного товару. Відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов'язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- Відповідно до п. 5.1 та п. 5.2 контракту вiд 22.05.2019 №SNK0519AV-UA якість товару повинна відповідати технічним специфікаціям заводу виробника. Декларантом не надано відповідні технічні специфікації заводу виробника щодо партії оцінюваного товару, у зв'язку з чим у митниці відсутнє відповідне документальне підтвердження виробника товару, його якісних характеристик, що значною мірою впливає на вартість товару;

- Відповідно п. п. 2.2 контракту від 22.05.2019 №SNK0519AV-UA ціни включають в себе маркування, експортну упаковку, вартість тари та транспортування до пункту призначення. В той же час витрати на транспортування до пункту призначення не були включені до ціни товару та додавались до неї окремо на підставі відомостей рахунку вартості витрат на транспортування від 12.03.2025 № TG120325016. В наданих митниці інвойсі від 23.12.2024 № FH24250, Додаток №11 від 08.08.2024 та Дод. угода №1 від 24.12.2020 до контракту відсутні відомості про числові значення вищезазначених витрат, окремі рахунки щодо вартості зазначених витрат декларантом митниці не надавались, тим самим не відомо чи були вони враховані у вартості партії товару, зазначеній в інвойсі від 23.12.2024 № FH24250, на підставі відомостей яких декларантом визначено та заявлено митниці митну вартість за основним методом - за ціною угоди. Відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України вартість упаковки, пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням, є обов'язковими складовими митної вартості та відповідно до ч.10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені;

- Відповідно до умов контракту від 22.05.2019 №SNK0519AV-UA, та додаткової угоди №11 від 08.08.2024, інвойсу від 23.12.2024 №FH24250 зазначено, що товар постачається на умовах поставки FOB Ningbo. Відповідно до Тлумачень Інкотермс FOB «Франко-борт» означає, що зобов'язання щодо поставки вважається виконаним після того, як товар передано через поручні судна в погодженому порту відвантаження (в даному випадку порт NINGBO). Це означає, що покупець повинен нести всі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару від цього моменту. Відповідно до п. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни що фактично сплачена або підлягає сплаті додаються складові митної вартості, серед таких складових є витрати на страхування цих товарів понесені покупцем. Згідно п. 2 статті 53 Митного кодексу України серед обов'язкових документів які декларант зобов'язаний надати для підтвердження заявленої митної вартості товарів є страхові документи та документи що підтверджують вартість страхування (якщо таке здійснювалось), однак до митниці не надано документів щодо страхування вантажу та не надано інформації імпортера щодо відсутності такого. На даний момент декларантом не надано інформацію щодо усіх складових митної вартості, а саме витрат на страхування, які відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України є обов'язковими складовими митної вартості та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені;

- Відповідно до зовнішньоекономічного договору від 22.05.2019 №SNK0519AV-UA та інвойсу від 23.12.2024 №FH24250 зазначено, що товар постачається на умовах FOB Ningbo (Китай). Відповідно до правил інтерпретації термінів Інкотермс 2010 термін FOB означає, що продавець виконує своє зобов'язання щодо поставки товару, розміщуючи його на борту судна, номінованого покупцем, у названому порту відвантаження протягом погодженого часу та за умови належного повідомлення покупця. Покупець несе всі витрати пов'язані з товаром із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження для партії оцінюваного товару таким портом є NINGBO (Китай). Поставка має бути здійснена «у спосіб, прийнятий у порту». Сторони мають дотримуватись звичаїв порту щодо фактичних заходів, яких необхідно вжити під час розміщення товарів на борту. Завдання із завантаженням товарів виконують стивідорні компанії. У контейнерних перевезеннях перевізник незмінно отримує товар на контейнерному терміналі та завантажує товар на борт судна. Для партії оцінюваного товару відповідно до договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 03.07.2023 № 03.07.2023/1176 ОД є компанією ТОВ «Таніт Груп». Відповідно до наданих документів митного оформлення, а саме рахунку від 12.03.2025 № TG120325016 від імені ТОВ «Таніт Груп» відсутні відомості про операції завантаження товару на борт судна в порту NINGBO (Китай) та митниці не заявлені. Відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України витрати на навантаження, вивантаження та обробку товарів, є обов'язковими складовими митної вартості та відповідно до ч.10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені. Для підтвердження заявлених витрат на транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України декларантом надано: договір про транспортно-експедиційне обслуговування від 03.07.2023 №03.07.2023/1176 ОД, договір на перевезення вантажів від 03.01.2023 № 03.01.2023/358 ОД-П, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 12.03.2025 № 18217/1, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 12.03.2025 № TG120325016;3а результатом співставлений заявлених митниці відомостей з відомостями, які містяться в зазначених вище документах встановлено;

- Митницею встановлено відсутність в графі 21 ДМВ до митної декларації, а також в МД відомостей про вартість витрат на «навантаження, вивантаження, обробку», тим самим декларант не заявив митниці про вищезазначені витрати, які є обов'язковою складовою митної вартості відповідно до ч.10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені;

- Відповідно відомостей коносамента від 16.01.2025 № UTRUST25010549A партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнері, за маршрутом порт порт Ningbo (Китай)-порт Gdansk (Польща). Відповідно до відомостей зазначених в CMR від 12.03.2025 № 18217/1 партія оцінюваного товару транспортувалась від місця завантаження Гданськ (Польща) - п/п Ягодин (Україна) - Черкаси (Україна). Зазначене свідчить про перевантаження партії оцінюваного товару з водного на автомобільний вид транспорту, а також наявність в даній з/е операції портових послуг;

- Відповідно умов договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 03.07.2023 № 03.07.2023/1176 ОД, укладеного між ТОВ «Авеню Сім» та ТОВ «Таніт Груп» експедитор зобов'язується організувати за рахунок клієнта транспортноекспедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів у міжнародному сполученні, а також надавати інші транспортно-експедиційні послуги. ТОВ «Авеню Сім» оплачує експедитору платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов'язані з таким перевезенням (завантаження, розвантаження, агентські, портові збори, інше) протягом 3 банківських днів з моменту видання рахунку Експедитора. Таким чином, станом на 20.03.2025 зазначені послуги повинні бути сплачені. Декларантом не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (послуги). Частина 2 статті 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов'язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (послуги);

- Умовами договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 03.07.2023 №03.07.2023/1176 ОД та договору на перевезення вантажу від 03.01.2023 № 03.01.2023/358 ОД-П передбачені Заявки, які є невід'ємною частиною зазначених договорів та є основними документами, які відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України декларантом надає митниці на підтвердження заявлених відомостей про митну вартість. Зазначені заявки декларантом митниці не надано, тим самим заявлені митниці відомості про митну вартість декларантом у повному обсязі документально не підтверджено;

- Наданий митниці рахунок вартості витрат на транспортування від 12.03.2025 №TG120325016 виданий від Імені ТОВ «Таніт Груп», посилається на коносамент від 16.01.2025 № UTRUST25010549A та містить відомості про вартість витрат «морський фрахт за межами території України». В той же час зазначений рахунок не містить відомості про вартість витрат «навантаження, вивантаження, обробку», які є обов'язковою складовою митної вартості відповідно до ч.10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені. Митниці також не надано відповідні рахунки, які б містили відомості про вартість витрат «навантаження, вивантаження, обробку». З огляду на викладене вище, декларантом не заявлено митниці відомості про вартість витрат на навантаження/вивантаження, обробку в порту Гданськ (Польща), тим самим зазначені витрати не були додані декларантом до ціни товару, які є обов'язковою складовою митної вартості відповідно до ч.10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару (якщо не були до неї включені).

З огляду на зазначене відповідач визначив митну вартість за резервним методом на основі інформації з митної декларації №24UA100390704033U2, відповідно до якої: Товар №1 - 9,06 х 339,3 = 3074,058 дол. США.

Надалі митний орган направив позивачеві Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902020/2024/000071, якою повідомив про відмову позивачеві у митному оформленні (випуску) товарів.

Не погоджуючись із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію..

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Положеннями ч. 7 ст. 257 МК України встановлено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

За змістом положень ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема митна вартість товарів та метод її визначення.

Ст. 49 МК України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частин 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Положення частин 1-3 ст. 57 МК України передбачають, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті

Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

За змістом ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За змістом п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктами 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, і у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 53 МК України у визначених МК України випадках декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. При цьому вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст. 53 МК України заборонено.

Водночас ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у випадках коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

За змістом частин 1-2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо митним органом застосовується ст. 64 МК України, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

З вищезазначених норм законодавства вбачається, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, які наведені у ст. 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності рішень про коригування митної вартості та доводам відповідача, покладеним в основу прийняття оскаржуваного рішення, та які були окремо зазначені у відзиві, суд зазначає таке.

З огляду на те, що графи 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості за суттю виявлених неточностей є практично ідентичними, чотири з п'яти рішень стосуються поставки товарів за одним контрактом, а п'яте стосується поставки за іншим контрактом, зміст якого зокрема, в частині умов поставки є ідентичним змісту першого контракту, суд вважає за можливе надати їм оцінку один раз, а не в розрізі кожного рішення, окрім випадку встановлення різних за суттю неточностей.

У графі 33 Рішення про коригування митної вартості №UA902020/2025/100020/2 зазначено, що надані до митного оформлення банківські платіжні документи від 15.08.2024 року та від 03.01.2025 року swift №б/н містять посилання лише на контракт та доповнення до контракту, що не дає змоги ідентифікувати платіжний документ з даною поставкою, банківські документи не завірені у встановленому порядку уповноваженим банком.

Доводи відповідача про те, що зазначення в платіжних документах лише контракту та додатку до нього сул відхиляє як необґрунтовані, адже такі дані в повній мірі надають можливість ідентифікувати, що товар, який розмитнюється, був поставлений за зазначеним контрактом і стосується поставки відповідно до вказаного додатку до контракту.

Посилання митного органу на те, що надані позивачем прайс-листи не можуть бути прийняті, адже суперечать умовам відкритого ринку, оскільки орієнтовані безпосередньо ТОВ «АВЕНЮ СІМ» суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 810/690/17, по-перше, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і в постановах від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19, від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21.

З вищезазначеного вбачається, що продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності. Так, долучені декларантом прайс-листи оформлено саме для двосторонніх відносин між позивачем та компаніями WENZHOU SEINECA INTERNATIONAL CORPORATION (WENZHOU RUIAN) і NINGDE ULI BRAKE PARTS CO.,LTD, а тому нібито недоліки в них, які вказані відповідачем, не можуть бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не надано ліцензійні/авторські договори з власником торгівельної марки KONNER та відповідних технічних специфікацій щодо партій оцінюваного товару суд зазначає, що з огляду на положення частини 3 статті 53 МК України, відповідно до яких такі документи можуть бути надані додатково і лише тоді, коли вона наявні у декларанта.

При цьому згідно з частиною 2 статті 53 МК України ці документи не належать до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів і обов'язково мають бути надані декларантом. Їх ненадання не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості.

Посилання відповідача на ненадання позивачем документів, які підтверджують вартість страхування товару суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки положення контрактів не передбачають такого страхування, а отже такі документи не можуть бути надані. Крім того обумовлені сторонами умови поставки FOB не покладають на сторін договору такого обов'язку.

Щодо доводів митного органу про те, що позивачем не було надано доказів оплати послуг, наданих ТОВ «Таніт Груп», та заявок до договору про транспортно-експедиційне обслуговування та договору на перевезення вантажу суд відхиляє з огляду на положення частини 2 статті 53 МК України, яка визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Вартість наданих послуг за зазначеними договорами вказана в наданих позивачем до митного оформлення довідках про транспортні витрати, виданих ТОВ «Таніт Груп» (довідки від 14.01.2025 №17196/2, від 12.02.2025 №17698/2, від 12.03.2025 №18217/1) та виставлених ТОВ «Таніт Груп» рахунках (№ TG140125031 від 14.01.2025, № TG120225005 від 12.02.2025, № TG120325016 від 12.03.2025).

При цьому сплата чи не сплата відповідних послуг станом на дату подання митної декларації належить до питання виконання господарських зобов'язань між сторонами договору, виконавцем та замовником, і не впливає на розмір митної вартості оцінюваного товару при фактичному наданні відповідних послуг.

Посилання відповідача на відсутність заявок суд також відхиляє з вищезазначених підстав.

Доводи митного органу про відсутність інформації про виробника товарів суд вважає безпідставним, оскільки у додатках до контрактів вказано, що виробником відповідного товару є продавець.

Так, відповідно до п. 1.5. Додатку №18 та Додатку №19 до контракту №ULI0419AV-UA від 01.04.2019 виробником Товарів за даним Додатком є Продавець - NINGDE ULI BRAKE PARTS CO.,LTD, Китай.

За змістом до п. 6. Додатку №11 до контракту №SNK0519AV-UA від 22.05.2019 виробником товару за даним додатком є продавець - WENZHOU SEINECA INTERNATIONAL CORPORATION (WENZHOU RUIAN), Китай.

Щодо посилання відповідача на відсутність документів, що підтверджують вартість транспортування товару до пункту призначення, завантаження на борт, навантаження, вивантаження, обробку суд зазначає таке.

Зі змісту контрактів та додатків до них вбачається, що поставка товарів здійснюється відповідно до умов FOB Ningbo (Китай) (Інкотермс 2010).

Умови FOB ("Free Alongside Ship / Вільно вздовж борту судна") передбачають, що продавець вважається таким, що виконав своє зобов'язання по поставці, коли товар розміщений уздовж борта визначеного покупцем судна (тобто на причалі або на баржі) в узгодженому порту відвантаження. Ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар розташований уздовж борта судна, і з цього моменту покупець несе всі витрати. Тобто до моменту потрапляння товару на борт усі витрати несе продавець і такі витрати вже включені продавцем у заявлену в інвойсі вартість товару.

Також суд звертає увагу на пункт 2.2 контракту №ULI0419AV-UA від 01.04.2019 та контракту №SNK0519AV-UA від 22.05.2019, якими передбачено, що ціни на товар включають в себе маркування, експортну упаковку, вартість тари та транспортування до пункта призначення.

Щодо послуг, наданих позивачу ТОВ «Таніт Груп» суд зазначає, що завантаження товару на борт судна здійснювалось продавцем і вартість такого завантаження вже включена в ціну товару.

Що стосується перевантаження товару на автомобільний транспорт, то в довідках про транспортні витрати від 14.01.2025 №17196/2, від 12.02.2025 №17698/2, від 12.03.2025 №18217/1, виданих ТОВ «Таніт Груп», які були надані відповідачу позивачем при митному оформленні товарів, зазначено, що вантажно-розвантажувальні роботи враховані у вартості, отже вказані доводи митного органу суперечать матеріалам справи.

Доводи позивача про те, що відповідачем було застосовано резервний метод визначення митної вартості без достатніх на те підстав суд вважає обґрунтованими з огляду на таке.

При прийнятті рішень про коригування митної вартості у графі 33 вказується послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Крім того, тут зазначається про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 МК України. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу в порядку статті 64 МК України в рішенні зазначається докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд, проаналізувавши наведені норми права, у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості відповідачем не наведено обґрунтованих мотивів неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість)).

Крім того, застосовуючи резервний метод Черкаською митницею було порівняно лише митну вартість товарів за однією митною декларацією. При цьому митним органом не було проаналізовано, зокрема, умов поставки товару, комерційних умов тощо. Також в зазначеному рішенні не зазначено чи була застосована ціна визначена декларантом чи митним органом, ви оскаржувалось відповідне рішення про коригування митної вартості, якщо воно було.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позивач надав Черкаській митниці до митного оформлення усі необхідні документи, які передбачені частинами 1-2 статті 53 МК України. В той же час, відповідач при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не обґрунтував належним чином наявність сумнівів в числових значеннях або недостовірність та/або неповноту наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів і подальшого коригування митної вартості.

При ухваленні цього рішення суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з якою з огляду на усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, судом були вивчені і інші аргументи, однак вони є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, адже вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на встановлені у справі обставини та приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Положеннями частини 1-5 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із вищезазначеного вбачається, що при вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд перевіряє їх на предмет відповідності таким критеріям, як дійсність, обґрунтованість, розумність та співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 27.01.2022 у справі № 813/2241/18.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії таких документів:

- договору №1 про надання правової (правничої) допомоги від 08.04.2025;

- доручення № 3 про надання правової допомоги від 29.04.2025;

- акту надання послуг №5 від 01.05.2025;

- платіжної інструкції №3189 від 01.05.2025

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує критерії дійсності, обґрунтованості, розумності та співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, а також практику Верховного Суду з аналогічних питань.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 5 статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Проаналізувавши надані позивачем докази понесення витрат на професійну правничу допомогу з урахування визначених процесуальних законом критеріїв суд вважає заявлену суму витрат обґрунтованою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" (вул. Клочківська, буд. 111-А, офіс 8-9,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61145, код ЄДРПОУ 42500431) до Черкаської митниці (вул. Остафія Дашковича, буд. 76,м. Черкаси, Черкаська обл., Черкаський р-н, 18001, код ЄДРПОУ 44005652) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA902020/2025/100002/2 від 21.01.2025 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA902020/2025/100009/2 від 10.03.2025 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA902020/2025/100013/2 від 17.03.2025 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA902020/2025/100008/2 від 18.02.2025 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA902020/2025/100020/2 від 20.03.2025 року.

Стягнути з Черкаської митниці (вул. Остафія Дашковича, буд. 76,м. Черкаси, Черкаська обл., Черкаський р-н, 18001, код ЄДРПОУ 44005652) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" (вул. Клочківська, буд. 111-А, офіс 8-9,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61145, код ЄДРПОУ 42500431) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7570 (сім тисяч п'ятсот сімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 31.10.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Супруна Ю.О.

Попередній документ

131437416

Наступний документ

131437418

Інформація про рішення:

№ рішення:	131437417
№ справи:	520/11163/25
Дата рішення:	31.10.2025
Дата публікації:	03.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (31.10.2025)
Дата надходження:	05.05.2025
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування рішення

Учасники справи:

суддя-доповідач:

СУПРУН Ю О

відповідач (боржник):

Черкаська митниця

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ"

представник позивача:

Адвокат Босенко Марина Олександрівна