Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
31 жовтня 2025 р. Справа №520/11324/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Адвокат Тимошенко Людмила Володимирівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивачка), звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган, відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00/19221/2419-2033 від 24.04.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що нею не було допущено прострочення сплати податкових зобов'язання, крім того вона з 2020 року не являється фізичною особою-підприємцем, не веде жодної діяльності, а податкове повідомлення-рішення складено за період 2017-2019 роки, тобто пройшло понад 6 років.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 відкрито спрощене провадження у справі відповідно до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), витребувано від відповідача у строк для подання відзиву усі матеріали, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов, а також належним чином завірену копію акту 10619/20-40-24-19-04 від 11.03.2025 та докази направлення та отримання позивачем вказаного акту або повернення у разі невручення, докази направлення та отримання позивачем податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №00/19221/2419-2033 від 24.04.2025 року або повернення у разі невручення, встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Харківській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на здійснення діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах можливого ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.ч. 2, 3, 5 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 КАС України, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
27.05.2025 через систему «Електронний суд» до Харківського окружного адміністративного суду ГУ ДПС у Харківській області було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, контролюючим органом правомірно проведено перевірку ОСОБА_1 та в строки, передбачені ст. 102 ПК України, з урахуванням норм пункту 52-2, пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Тобто при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ГУ ДПС у Харківській області діяло у порядку, на підставі та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Правових підстав вважати прийняте податкове повідомлення-рішення неправомірним не має.
Позивачкою 28.05.2025 через систему «Електронний суд» було подано відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 вказала, що доводи, викладені відповідачем у відзиву на позовну заяву, є безпідставними, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і просить їх задовольнити.
29.05.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем до суду було подано заперечення на відповідь на відзив, в якому ГУ ДПС у Харківській області підтримало доводи, викладені ним у відзиву на позовну, та просило відмовити в задоволенні позову.
29.05.2025 через систему «Електронний суд» позивачкою було подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначила, що жодного порушення податкового законодавства в її боку допущено не було, тому просить заявлені позовні вимоги задовольнити.
ГУ ДПС у Харківській області 06.06.2025 через систему «Електронний суд» було подано додаткові пояснення, в яких відповідач зазначив, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій за їх невиконання, а отже контролюючий орган діяв у порядку, на підставі та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено такі обставини справи.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі №520/11977/18 задоволено адміністративний позов ГУ ДФС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Стягнуто до бюджету України з ОСОБА_1 суму податкового боргу в загальному розмірі 170445,75 грн..
Рішення суду набрало законної сили 22.03.2019.
12.04.2019 по справі №520/11977/18 було видано виконавчий лист.
04.06.2019 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі №520/11977/18 було виконано у повному обсязі.
ГУ ДПС у Харківській області було проведено камеральну перевірку щодо порушення ОСОБА_1 термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб згідно з податковим повідомленням-рішенням №0019591304 від 02.11.2016, за результатами якої було складено акт №10619/20-40-24-19-04 від 11.03.2025.
Відповідно до висновку перевірки за результатами проведеної камеральної перевірки встановлено порушення позивачкою п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.
13.03.2025 зазначений акт перевірки був направлений позивачці листом з рекомендованим повідомленням про вручення, однак повернувся відповідачу з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
24.04.2025 на підставі акту камеральної перевірки №10619/20-40-24-19-04 від 11.03.2025 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №00/19221/2419-2033, яким до позивачки застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 17027,58 грн. на підставі п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України.
Вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі за текстом - ПК України).
За змістом п.п. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156. п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153. п. 14.1. ст. 14 ПК України).
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом абзацу першого п. 57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до вимог п. 54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
За змістом п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З вищезазначеного вбачається, що за порушення строків сплати узгодженого грошового зобов'язання платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у встановленому законом розмірі.
За змістом п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти;
12) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до підпункту 177.5.1-1 пункту 177.5 статті 177 цього Кодексу.
Порядок проведення камеральної перевірки визначений статтею 76 ПК України.
За змістом пунктів 76.1-76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Отже, з вищезазначеного вбачається, що проведення камеральної перевірки можливе лише за наявності підстав та у порядку, встановленому ПК України.
З матеріалів справи вбачається, що предметом камеральної перевірки, проведеної відносно позивачки, було дотримання ОСОБА_1 термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку відповідно до податкового повідомлення-рішення №0019591304 від 02.11.2016.
Відповідно до акту перевірки №10619/20-40-24-19-04 від 11.03.2025 граничний термін сплати - 07.02.2017, а фактично сплата відбулась 04.06.2019.
Зі змісту напису на конверті та рекомендованого повідомлення про вручення зазначений акт перевірки був направлений ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 . Зазначений лист не був отриманий позивачкою та повернувся відповідачеві з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Суд відхиляє доводи позивачки про те, що вона не отримувала наказу про призначення перевірки, оскільки в силу положень ст. 76 ПК України камеральна перевірка без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що вона припинила свою підприємницьку діяльність у 2016 році, суд зауважує, що положеннями п. 65.10 ст. 65 ПК України передбачено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
З матеріалів справи вбачається, що штрафні санкції були нараховані відповідачем за порушення позивачкою строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, яке виникло при здійсненні ОСОБА_1 підприємницької діяльності, а отже припинення здійснення такої діяльності не нівелює обов'язку платника податків щодо сплати відповідної суми у встановлені законом строки.
Щодо доводів позивачки про порушення ГУ ДПС у Харківській області строків, в межах яких може бути проведена камеральна перевірка і застосовані штрафні санкції, суд вважає за необхідне зазначити таке.
За змістом п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
З огляду на те, що камеральна перевірка стосувалася дотримання позивачкою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, то така перевірка проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
За змістом п. 109.2 ст. 109 ПК України порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 113.1 ст. 113 ПК України Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов'язань, визначеним статтею 102 ПК України.
Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до абзацу першого п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 24.07.2023 у справі №821/850/18 сформувала висновок, згідно з яким датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання, так і застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов'язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що фактична сплата узгодженого грошового зобов'язання була здійснена 04.06.2019, що позивачкою не оспорюється, а отже саме з цієї дати обраховується 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України.
Акт камеральної перевірки контролюючи органом був складений 11.03.2025.
Відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
За змістом п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 (далі - Закон №2118-IX), і яким підрозділ 10 розділу ХХ ПК України доповнено пунктом 69, згідно з підпунктом 69.9 якого для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022, дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України зупинена на період дії воєнного, надзвичайного стану. Також цим же Законом ст. 102 ПК України доповнено пунктом 102.9, відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом України від 12.05.2022 №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, підпункт 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено в новій редакції, згідно з якою для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
Також відповідно до Закону України від 12.05.2022 №2260-IX п. 102.9 ст. 102 ПК України було доповнено словами «крім випадків, передбачених цим Кодексом», тобто на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такі випадки, зокрема, перелічені у підпункті 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
В подальшому Законом України від 30.06.2023 №3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023, були внесені зміни до підпункту 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, відповідно до яких слово "Для" замінено словами і цифрами "Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для", тобто тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема, строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені.
Також Законом №3219-IX з ПК України було виключено п. 102.9 ст. 102.
З вищезазначених правових норм можна зробити висновок, що перебіг строку, передбаченого ст. 102 ПК України, в частині проведення відповідної камеральної перевірки був зупинений у такі період: з 18.03.2020 по 16.03.2022, з 17.03.2022 по 26.05.2022, а тому суд відхиляє доводи відповідача про те, що перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України, був зупинений з 18.03.2020 по 31.07.2023 (включно), оскільки в частині проведення камеральних перевірок зупинення відповідних строків було скасовано законом, який набув чинності 27.05.2022.
Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що від дня фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (04.06.2019) по день проведення камеральної перевірки (11.03.2025), з урахуванням періодів зупинення перебігу строку, передбаченого ст. 102 ПК України (з 18.03.2020 по 16.03.2022, з 17.03.2022 по 26.05.2022) сплинуло 1309 днів:
- з 04.06.2019 по 18.03.2020 - 289 днів;
- з 27.05.2022 по 11.03.2025 - 1020 днів.
Отже, з вищезазначеного вбачається, що ГУ ДПС у Харківській області було проведено камеральну перевірку позивачки з порушенням строків давності, передбачених ст. 102 ПК України, а отже податкове повідомлення-рішення №00/19221/2419-2033 від 24.04.2025, складене за результатами проведення такої перевірки, є протиправним і підлягає скасуванню.
При ухваленні цього рішення суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з якою з огляду на усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, судом були вивчені і інші аргументи, однак вони є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, адже вищенаведених висновків суду не спростовують.
За змістом статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі обставини та приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) №00/19221/2419-2033 від 24.04.2025.
Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 31.10.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супруна Ю.О.