Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
31 жовтня 2025 р. Справа №520/11453/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування пункту наказу, поновлення на посаді, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУНП в Харківській області), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 471 від 15.04.2025 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» в частині застосування до ОСОБА_1 /0081273/, за вчинення дисциплінарних проступків, що виразилися в порушенні вимог підпункту 2.1. пункту 2, підпункту 3.2 пункту 3 розділу V Порядку організації доступу до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» у Головному управлінні Національної поліції в Харківській області, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.05.2023 № 949, пунктів 6,7 розділу 11 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділу) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пунктів 1,6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, частини другої статті 19 Конституції України, частини першої статті 8, пункту 1 частини першої статті 18, пункту 3, частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», застосовано до старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 /0081273/ дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 224 о/с від 30.04.2025 по особовому складу про звільнення, згідно з законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ за п.6 ч. 1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, капітана поліції ОСОБА_1 /0081273/ старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області, з 30.04.2025;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 /0081273/ старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області на службі в поліції та на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області, з 30.04.2025;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 30.04.2025 по день ухвалення судового рішення.
Крім того, позивач просить суд допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області, а також в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що оскаржувані накази не містять обґрунтованих та доведених фактів скоєння ним будь-якого порушення службової дисципліни та вимог зазначених у наказі статей Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України ти чим це підтверджується. Наказами не зроблено висновку про те, чим саме підтвердилися відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування. Усі відомості носять опосередкований характер та не містять конкретних фактів, які б підтвердили скоєння позивачем проступку чи порушення. До уваги не були прийняті та не перевірені пояснення ОСОБА_1 , надані в ході перевірки.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 відкрито спрощене провадження у справі відповідно до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), витребувано від відповідача у строк для подання відзиву усі матеріали, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов, а також копії документів, які слугували підставою для ухвалення оскаржуваних наказів (у тому числі матеріали службового розслідування, проведеного відносно ОСОБА_1 (/ НОМЕР_2 / рнокпп: НОМЕР_1 ), встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені, або заяву про визнання позову протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.
З огляду на здійснення діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах можливого ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.ч. 2, 3, 5 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 КАС України, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
23.05.2025 через підсистему «Електронний суд» відповідач, скориставшись правом, передбаченим ст. 162 КАС України, подав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, оскільки посадові особи ГУНП в Харківській області діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом встановленого строку.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено такі обставини справи.
Позивач у період з 16.08.2008 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 по 30.04.2025 проходив службу в Національній поліції України.
3 20.12.2016 по 26.02.2019 позивач проходив службу на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області.
3 26.02.2019 по 01.02.2021 позивач проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області.
3 01.02.2021 по 30.04.2025 позивач проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області.
26.03.2025 начальнику ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка т.в.о. начальника УІАП ГУНП в Харківській області, з якої вбачається, що було проведено перевірку запитів, які здійснювались протягом лютого 2025 року поліцейськими ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області відносно осіб, які перебувають в розшуку в статусі порушників законодавства про мобілізацію, осіб які самовільно залишили військові частини та дезертирів. Перевірка проводилась за алгоритмом можливого виявлення фактів здійснення пошуку таких осіб в підсистемах ІКС ІПНП, що може свідчити про виявлення такої особи, без подальшої реєстрації вказаного факту за допомогою спецлінії « 102».
В ході перевірки виявлено, що з використанням облікового запису старшого оперуповноваженого СКП ВП №2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 двічі (20.02.2025 та 24.02.2025) здійснювалась перевірка особи ОСОБА_2 , 1986 р.н., який перебуває в розшуку як дезертир, без подальшої реєстрації вказаного факту за допомогою спецлінії « 102».
На підставі вищезазначеної доповідної записки начальником ГУНП в Харківській області було прийнято наказ від 26.03.2025 №914 «При призначення та проведення службового розслідування», яким наказано призначити та провести службове розслідування у формі письмового провадження; УКЗ ГУНП в Харківській області відповідно до вимог статті 70 Закону України «Про Національну поліцію України», статті 17 Дисциплінарного статуту відсторони від виконання службових обов'язків старшого оперуповноваженого СКП ВП №2 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 , тобто не допускати його до виконання обов'язків за посадою на період проведення службового розслідування.
Відповідно до наказу ГУНП в Харківській області від 08.04.2025 № 172 о/с вважати відстороненим відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію України» та ст. 17 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від посади на період проведення службового розслідування капітана поліції ОСОБА_1 (0081273), старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області, з 26.03.2025.
09.04.2025 затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Харківській області, відповідно до якого дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях позивача вбачається факт вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в особистій недисципліновасті, умисному невиконанні норм чинного законодавства України, а саме порушення вимог Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 05.05.2016 № 07: пункту 87 розділу VІІ в частині неоформлення працівником оперативного підрозділу оперативної інформації від оперативного контакту рапортом, який реєструється в РСО в журналі обліку оперативної інформації і долучається до особистої справи цього ж оперативного працівника та пункту 7 розділу VІІІ в частині нескладання оперативним працівником довідки про результати перевірки в рапорті, в якому міститься інформація від оперативного контакту.
Також встановлено, що позивач своїми діями порушив принцип діяльності поліції - законність, визначений частиною першою статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», положення частини другої статті 19 Конституції України в частині вчинення дій не на підставі визначеного законодавством, що призвело до порушень вимог Присяги поліцейського, яка передбачена частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України, Конституції України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання, поліцейського; пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту в частині бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, а також дій, які підривають авторитет Національної поліції України і, як наслідок, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
З огляду на вищевикладене дисциплінарна комісія вважала б за вчинення дисциплінарних проступків, що виразилися в порушенні вимог підпункту 2.1 пункту 2, підпункту 3.2 пункту 3 розділу V Порядку організації доступу до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» у Головному управлінні Національної поліції в Харківській області, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.05.2023 № 949, пунктів 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділу) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, частини другої статті 19 Конституції України, частини першої статті 8, пункту 1 частини першої статті 18, пункту 3 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», застосувати до старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 /0081273/ дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
На підставі висновку службового розслідування від 09.04.2025 начальником ГУНП в Харківській області було видано наказ від 15.04.2025 №471 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області», згідно з яким за вчинення дисциплінарних проступків, що виразилися в порушенні вимог підпункту 2.1 пункту 2, підпункту 3.2 пункту 3 розділу V Порядку організації доступу до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» у Головному управлінні Національної поліції в Харківській області, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.05.2023 № 949, пунктів 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділу) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, частини другої статті 19 Конституції України, частини першої статті 8, пункту 1 частини першої статті 18, пункту 3 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», наказано застосувати до старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 /0081273/ дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
26.04.2025 позивач був ознайомлений із зазначеним наказом під підпис.
Наказом ГУНП в Харківській області від 30.04.2025 № 224 о/с «По особовому складу» капітана поліції ОСОБА_1 /0081273/ старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області звільнено, згідно з законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), з 30.04.2025.
Підстава: наказ ГУНП в Харківській області від 15.04.2025 № 471, довідка-розрахунок УЛМТЗ в Харківській області від 21.04.2025 № 45.
Копію наказу ГУНП в Харківській області від 30.04.2025 № 224 о/с ОСОБА_1 отримав 30.04.2025.
Вважаючи звільнення зі служби з поліції протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (надалі за текстом - Закон №580-VIII) поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частиною 2 статті Закону №580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Положеннями частини 1 статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за №1576/29706 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила).
Відповідно до абзацу другого пункту 1 Правил ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Крім того, з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (надалі за текстом - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За змістами пунктів 1, 2, 5, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Згідно із частинами 1, 3 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно із частинами 1, 2 статі 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Згідно із частинами 1, 3 статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Положеннями частин сьомої та восьмої цієї ж статті передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Вказані зміни набрали чинності 01.05.2022.
Згідно із частинами 1, 2, 5 статті 26 Дисциплінарного статуту в період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
За правилами частин 1-3 статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Виклик, який надіслано поштовим зв'язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893.
За змістом пункту 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктами 1, 4, 7, 13, 14 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до пункту 1 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З вищезазначеного вбачається, що у випадку отримання інформації щодо можливого вчинення поліцейським дисциплінарного проступку проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок, у якому зазначається, зокрема, висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Одним із дисциплінарних стягнень, яке може бути застосоване до поліцейського, є звільнення із служби в поліції.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності оскаржуваних наказів, суд зазначає таке.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач посилається на те, що за фактом можливого зловживання посадовим становищем або іншого можливого порушення, у тому числі будь-яке документування, опитування, проведення окремої службової перевірки з встановленням обставин та висновком, складання протоколу, матеріалів про кримінальне правопорушення тощо не проводилось.
Суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими з огляду на таке.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності поліцейського не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту відповідач має право застосувати до поліцейського такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, що входить до його компетенції.
Також відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 01.08.2025 у справі №120/566/24, порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. Притягнення чи не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутністю складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності.
Із зазначеного вбачається, що відсутність факту притягнення поліцейського до, зокрема, кримінальної відповідальності не виключає наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.
Доводи позивача щодо відсутності в оскаржуваних наказах обґрунтованих та доведених фактів вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення суд відхиляє як необґрунтовані з огляду на таке.
Як вбачається зі змісту висновку службового розслідування від 09.04.2025, в діях позивача вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, який полягає у порушенні вимог Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 05.05.2016 № 07: пункту 87 розділу VІІ в частині неоформлення працівником оперативного підрозділу оперативної інформації від оперативного контакту рапортом, який реєструється в РСО в журналі обліку оперативної інформації і долучається до особистої справи цього ж оперативного працівника та пункту 7 розділу VІІІ в частині нескладання оперативним працівником довідки про результати перевірки в рапорті, в якому міститься інформація від оперативного контакту.
Також встановлено, що позивач своїми діями порушив принцип діяльності поліції - законність, визначений частиною першою статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», положення частини другої статті 19 Конституції України в частині вчинення дій не на підставі визначеного законодавством, що призвело до порушень вимог Присяги поліцейського, яка передбачена частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України, Конституції України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання, поліцейського; пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту в частині бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, а також дій, які підривають авторитет Національної поліції України і, як наслідок, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Зазначені дії полягали у тому, що ОСОБА_1 провів двічі перевірку особи ОСОБА_2 , 1986 р.н., який перебуває в розшуку як дезертир, за допомогою ІП «Особа» ІКС «ІПНП», що свідчить про можливе виявлення такої особи, однак без подальшої реєстрації вказаного факту за допомогою спецлінії « 102».
Факт проведення зазначеної перевірки підтверджується рапортом начальника ВЗІ УІАП ГУНП в Харківській області від 09.04.2025 №1365/119-27-2025, згідно з яким з облікового запису старшого оперуповноваженого СКП ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 20.02.2025 та 24.02.2025 проводилась перевірки особи ОСОБА_2 , 1986 р.н. Цю особу було додано до ІП «Блокпост» як особу в розшуку за самовільне залишення військової частини.
Також суд зауважує, що зазначений факт не оспорювався позивачем ні під час надання пояснень в ході службового розслідування, ні при поданні позовної заяви.
Водночас зазначає, що обставин виникнення у позивача службової потреби у з'ясуванні будь-яких даних стосовно особи ОСОБА_2 , 1986 р.н. із використанням інформаційно-телекомунікаційних ресурсів автоматизованих інформаційних систем баз даних Національної поліції України матеріали справи не містять. Таких аргументів позивач не наводив, відповідних доказів до суду не подавав.
Факт виявлення ОСОБА_2 позивачем підтверджується, зокрема, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , наданими в ході службового розслідування, та відеозаписом, який був наданий ОСОБА_2 , і який міститься в матеріалах справи.
При цьому, як вбачається зі змісту акту дослідження відеозаписів зі стаціонарної камери спостереження від 26.03.2025 під час перегляду відеозапису, наданого ОСОБА_2 , встановлено, що 26.02.2025 в період часу з 17:54:44 до 17:57:19 зафіксовано, як двоє чоловіків ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) виходять з автомобіля білого кольору, припаркованого біля під'їзду вказаного будинку. В цей час до них підходять поліцейські ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітани поліції ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .
З вищезазначеного вбачається, що позивачем було виявлено особу, яка самовільно залишила військову частину, однак він не повідомив про це у встановленому законодавством порядку.
При цьому суд враховує, що з огляду на тривалість досвіду служби позивача в органах внутрішніх справ України та в органах Національної поліції України ОСОБА_1 не міг не усвідомлювати значення та наслідків таких дій.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
В постанові від 04.04.2025 у справі №380/546/23 Верховний Суд наголосив, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на службі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 30.04.2025 є похідними від вимог про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
При ухваленні цього рішення суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з якою з огляду на усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, судом були вивчені і інші аргументи, однак вони є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, адже вищенаведених висновків суду не спростовують.
За змістом статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі обставини та приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування пункту наказу, поновлення на посаді.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 31.10.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супруна Ю.О.