Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
31 жовтня 2025 р. справа № 520/13344/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Партнер" (шосе Салтівське, буд.104Б, кв.125,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61110, код ЄДРПОУ 32949923) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (вул. Антоновича, буд.51, м. Київ,03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування постанови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Партнер" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130698 від 06.05.2025 року, видану Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.
В обґрунтування позову позивач зазначає про відсутність порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», адже транспортний засіб марки INTERCARGO Truck, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 перебував у оренді у ФОП ОСОБА_2 відповідно до договору оренди транспортного засобу №01/09 від 01.09.2024, функцій автомобільного перевізника не виконував, послуг з перевезення вантажів на комерційній основі не надавав. Наполягав на відсутності події порушення ст.ст.34, 48 Закону України від 05.04.2001р. №2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" та на відсутності підстав для застосування штрафу у порядку абз.3 ч.1 ст.60 Закону України від 05.04.2001р. №2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт".
У відзиві відповідач вказав, що на момент проведення перевірки встановлено відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. У зв'язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт № АР 098054 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.04.2025 зі змістом якого водій був ознайомлений, підписав його, копію отримав. Доводи позивача щодо перебування транспортного засібу у користуванні ФОП ОСОБА_2 не підтверджені належними доказами. Договір оренди не надавався під час перевірки, наданий лише до суду. Також позивачем не надані докази тимчасової реєстрації транспортного засобу.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій він підтвердив свою правову позицію, викладену в позовній заяві, та просив суд задовольнити позов.
Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких він висловив заперечення проти позову та підтримав правову позицію, викладену у відзиві.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області та направлення на перевірку № 000706 від 07.04.2025, 09.04.2025 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях проводилась рейдова перевірка на а/д М- 03 «Київ-Харків-Довжанський», 346 км.
Державними інспекторами зупинено транспортний засіб марки INTERCARGO TRUCK, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
На момент проведення перевірки встановлено, що відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
У зв'язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт № АР 098054 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.04.2025 зі змістом якого водій був ознайомлений, підписав його, копію отримав.
За результатами розгляду акту № АР 098054 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.04.2025 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130698 від 06.05.2025 за порушення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000,00 грн.
Судом встановлено, що власником транспортного засобу Intercargo truck є ТОВ “Торгівельна компанія “Партнер».
Відповідно до договору оренди рухомого майна №01/09 від 01.09.2024 "Торгівельна компанія “Партнер», як Орендодавець передало належний йому транспортний засіб, зокрема, марки INTERCARGO Truck, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 у строкове платне користування ФОП ОСОБА_2 для використання у власній господарській діяльності на строк до 31.12.2025.
Факт передачі майна підтверджується актами надання послуг за оренду авто відповідно до Договору №01/09 від 01.09.2024, №404 від 28.02.2025, №1157 від 31.03.2025, №1594 від 30.04.2025.
Водій ОСОБА_1 з 01.02.2023 працює у ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується заявою водія від 31.01.2023 на ім'я ФОП ОСОБА_2 та наказом ФОП ОСОБА_2 № 19 від 31.01.2023 про прийняття ОСОБА_1 на посаду водія-експедитора з 01.02.2023
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіряючи правомірність прийнятої постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу, суд зазначає таке.
Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).
На підставі частини 1 статті 5 Закону № 2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Положення Закону № 2344-ІІІ визначають можливість застосування штрафів до осіб, які порушують визначені законодавством вимоги. За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ, є адміністративно - господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб'єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.
Згідно з положеннями статті 34 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Статтею 48 Закону № 2344-ІП обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж інші документи, передбачені законодавством.
Крім того, відповідно до частини другої статті 49 Закону № 2344-ІІІ, водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов'язок з забезпечення, а водія - пред'явлення для перевірки відповідних документи.
Відповідно до приписів пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарнотранспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну можна оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Відповідно до положень пункту 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.
Судовим розглядом встановлено, що позивач є власником транспортного засобу INTERCARGO Truck, державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
09.04.2025перевезення вантажу здійснювалося транспортними засобом INTERCARGO Truck, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває в користуванні ФОП ОСОБА_2 відповідно до договору оренди рухомого майна №01/09 від 01.09.2024.
Факт передачі майна підтверджується актами надання послуг за оренду авто відповідно до Договору №01/09 від 01.09.2024, №404 від 28.02.2025, №1157 від 31.03.2025, №1594 від 30.04.2025.
Також, в товарно-транспортній накладній №5876 від 09.04.2025 , що надавалася під час перевірки зазначено, що автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_3 ; водій- ОСОБА_4 ВХМ 877129.
Приймаючі спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130698 від 06.05.2025 відповідач виходив з того, що позивача є автомобільним перевізником, оскільки є власником автомобіля.
Відповідно до ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт адміністративно - господарські штрафи застосовуються саме до автомобільних перевізників, яким у межах спірних правовідносин не позивач.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом 16 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.
Автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.02.2023 року по справі № 240/22448/20.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Проте, при прийняття постанови відповідачем не надано належної оцінки наданих на перевірку документам із відомостями про автомобільного перевізника, зокрема товарно транспортній-накладній.
Суд зазначає, що інформація про ТОВ “Торгівельна компанія “Партнер» як автомобільного перевізника, не зазначена у товарно-транспортній накладній №Р5876 від 09.04.2025, якою оформлено перевезення вантажу. Перевізником вантажу, відповідно до ТТН є ФОП Харченко ІПН НОМЕР_3 .
Доводи відповідача, що ТОВ “Торгівельна компанія “Партнер» є власником транспортного засобу, яким перевозився вантаж, суд вважає не достатніми для притягнення до відповідальності.
Крім того, вказана обставина має значення для з'ясування питання законності користування транспортним засобом для перевезення вантажу, але не особи, яка має відповідати за перевезення вантажу без оформлення відповідних документів.
Відповідальною особою є автомобільний перевізник, визначити якого можна на підставі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу.
Отже, на час спірних правовідносин транспортний засіб, належний позивачу, перебував в користуванні у ФОП ОСОБА_2 на підставі договору оренди, який є чинним, недійсним не визнавався, отже позивач не є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ .
Щодо доводів відповідача про відсутність у водія автомобіля під час перевірки реєстраційного талону, як одного з підтверджуючих документів використання транспортного засобу ФОП ОСОБА_2 колегія суддів зазначає наступне.
Інструкцією, затвердженою наказом МВС № 379 від 11.08.2010 визначено порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, з (далі - Інструкція № 379).
Згідно з п. 1.1. Інструкції № 379 даний нормативно-правовий акт регулює встановлює порядок здійснення центрами надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів (далі - Центри), державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів (далі - ТЗ), оформлення і видачі свідоцтв про реєстрацію ТЗ, тимчасових реєстраційних талонів (далі - реєстраційні документи) та номерних знаків на ТЗ.
Відповідно до п. 6.1. Інструкції № 379 видача тимчасових реєстраційних талонів на ТЗ проводиться працівниками Центру відповідно до вимог пунктів 16, 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 (надалі - Порядок № 1388).
Згідно з п. 6.3. Інструкції № 379 видача реєстраційного талону здійснюється за письмовою заявою, поданою юридичною/фізичною особою та/ або її представником. Реєстраційний талон оформляється і видається на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ.
Тобто, така процедура реалізується тільки за бажанням самого власника транспортного засобу, не є примусовою, сам реєстраційний талон не є підтверджуючим документом, що вказує на правомірність користування або розпорядження ТЗ, та має другорядний (необов'язковий) характер.
За бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом (п. 16 Порядку № 1388).
Таким чином, чинне законодавство не зобов'язує оформлювати тимчасовий реєстраційний талон власником транспортного засобу юридичною особою, а видача такого документа здійснюється лише за бажанням особи, якій надано транспортний засіб в користування.
Отже не надання водієм під час перевірки реєстраційного талону не спростовує доводи позивача про перебування транспортного засобу в користуванні іншої особи, а не позивача.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130698 від 06.05.2025 підлягає скасуванню.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Партнер" (шосе Салтівське, буд.104Б, кв.125,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61110, код ЄДРПОУ 32949923) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (вул. Антоновича, буд.51, м. Київ,03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування постанови.
Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130698 від 06.05.2025 року, видану Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (вул. Антоновича, буд.51, м. Київ,03150, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Партнер" (шосе Салтівське, буд.104Б, кв.125,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61110, код ЄДРПОУ 32949923) сплачений судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 31 жовтня 2025 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ