Справа № 500/3638/25
20 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Чепенюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання Фаранюк О.Л.,
представника позивача Дядика Я.Б.,
представника відповідача Кондратюка В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) від 17.01.2025 №0000547-2411-1919-UA61060010000070653 на суму 44 614,00 грн, від 17.01.2025 № 0000567-2411-1919-UA61060010000070653 на суму 50 498,20 грн, від 17.01.2025 № 0000583-2411-1919-UA61060010000070653 на суму 51 282,76 грн.
Позов обґрунтовано тим, що згідно з оскаржуваними ППР позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за податковий період 2021, 2022 та 2023 роки як власнику житлового будинку з господарською будівлею загальною площею 1 307,60 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Підстави позову зводяться до того, що відповідачем проведено неправильний розрахунок податку, бо у 2021 році невірно застосовано ставку податку 0,25 % від мінімальної заробітної плати, тоді як відповідно до додатку 1 до рішення Білобожницької сільської ради від 26.06.2020 № 925 «Про встановлення ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки Білобожницької сільської ради ОТГ» ставки податку на «Будівлі житлові» (будинки садибного типу (п.1110.3)) встановлено в розмірі 0,05 % від мінімальної заробітної плати, а не 0,25 %. Окрім того, згідно з додатком 2 до цього рішення фізичним особам встановлено пільги зі сплати податку в розмірі 100 % за допоміжні нежитлові приміщення (хліви, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.12.2020 об'єкт нерухомого майна (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами) складається з житлової будівлі «А» площею 120 кв.м. та господарської будівлі «В».
Станом на 14.12.2022 відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з 14.12.2022 об'єкт нерухомого майна (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами) складається з: житлової будівлі «А» площею 120 кв.м та господарської будівлі «Б» площею 1 187,6 кв.м, тобто уточнено дані про площу господарської будівлі «Б».
Ще позивач вказує, що невірно проведено розрахунок податку за 2022 рік, бо відповідно до додатку 2 до рішення Білобожницької сільської ради від 09.07.2021 № 247 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Білобожницької сільської ради на 2022 рік» ставки податку на «Будівлі житлові» (будинки садибного типу (п.1110.3)) встановлено в розмірі 0,03 % від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м, а не 0,30 % за 1 кв.м як застосувало ГУ ДПС. Також згідно з додатком 3 до цього рішення фізичним особам встановлено пільги зі сплати податку в розмірі 100 % за об'єкти нежитлової нерухомості некомерційного призначення фізичних осіб, які знаходяться в межах присадибних ділянок.
Аналогічне порушення, як вважає позивач, щодо застосування неправильної ставки податку допущено відповідачем і у 2023 році, бо згідно з додатком 2 до рішення Білобожницької сільської ради від 30.06.2022 року № 509 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Білобожницької сільської ради на 2023 рік» ставки податку на «Будівлі житлові» (будинки садибного типу (п.1110.3)) встановлено в розмірі 0,03 % від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м, а ГУ ДПС застосувало 0,30 % за 1 кв.м. Додатком 3 до цього ж рішення Білобожницької сільської ради встановлено пільги зі сплати податку в розмірі 100 % за об'єкти нежитлової нерухомості некомерційного призначення фізичних осіб, які знаходяться в межах присадибних ділянок.
Позивач наполягає, що жодним рішенням Білобожницької сільської ради про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2021- 2023 роки не встановлено ставок податку фізичним особам за нежитлові будівлі (допоміжні будівлі), що входять до складу садиби, тобто є будівлями приналежності до житлового будинку (житлової будівлі). Оскільки нежитлова будівля «Б» площею 1 187,6 кв.м. знаходиться за однією ж адресою з житловим будинком та є будівлею, що належить до житлового будинку (знаходиться на присадибній ділянці), то у відповідності до рішень Білобожницької сільської ради про встановлення податку на нерухоме майно на 2021-2023 роки позивач має право на пільги по її оподаткуванню.
Позивач вважає оскаржувані ППР протиправними, у зв'язку з чим звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позову не визнає. Вказує, що рішенням Косівської сільської ради №535 від 09.06.2020 встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема, ставка податку на «Будівлі житлові» становить 0,25% від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м. Позивач помилково застосовує рішення Білобожницької сільської ради від 26.06.2020 № 925 «Про встановлення ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки Білобожницької сільської ради ОТГ», бо у додатку 2 до рішення Білобожницької сільської ради від 26.06.2020 № 925 зазначений перелік населених пунктів, на які поширюється дія даного рішення, у якому відсутнє село Косів.
Ще ГУ ДПС вказує, що у позові позивач наводить математичний розрахунок нарахування податку на належний їй об'єкт житлової нерухомості, проте він виконаний без врахування підпункту 266.7.1-1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, яким сума податку на об'єкт житлової нерухомості збільшується на 25000 грн, якщо загальна площа будинку перевищує 500 кв.м.
Відповідачем нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об'єкт житлової нерухомості (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами), та винесено ППР від 17.01.2025 №0000547-2411-1919-UA61060010000070653 за податковий період 2021 на суму 44 614,00 грн виходячи з такого розрахунку: 6000,00 грн (мін. з/п станом на 01.01.2021) х 0,25% (ставка податку) = 15 грн/кв.м; 15,00 грн х 1 307,60 кв.м (площа житлового будинку) = 19 614,00 грн + 25000 (відповідно до підпункту 266.7.1-1 пункту 266.7 статті 266 ПК України) = 44 614,00 грн.
Ставки податку на 2022 рік встановлені рішення Білобожницької сільської ради від 09.07.2021 № 247 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Білобожницької сільської ради на 2022 рік», зокрема, ставка податку на «Будівлі житлові» (будинки садибного типу (п.1110.3)) складає 0,3 % від мінімальної заробітної плати. Як і за попередній рік позивач не враховує підпункту 266.7.1-1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, яким сума податку на об'єкт житлової нерухомості збільшується на 25000 грн, якщо загальна площа будинку перевищує 500 кв.м.
Так, ГУ ДПС нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об'єкт житлової нерухомості (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами) та винесено ППР від 17.01.2025 № 0000567-2411-1919-UA61060010000070653 на суму 50 498,20 грн, виходячи з такого розрахунку: 6500,00 грн (мін. з/п станом на 01.01.2022) х 0,30% (ставка податку) = 19,50 грн/кв.м; 19,50 грн х 1 307,60 кв.м (площа житлового будинку) = 25 498,20 грн + 25000 (відповідно до підпункту 266.7.1-1 пункту 266.7 статті 266 ПК України) = 50 498,20 грн.
Аналогічно і за 2023 рік згідно з ППР від 17.01.2025 № 0000583-2411-1919-UA61060010000070653 нараховано податок на суму 51 282,76 грн за таким алгоритмом: 6700,00 грн (мін. з/п станом на 01.01.2023) х 0,30% (ставка податку відповідно до рішення Білобожницької сільської ради від 30.06.2022 № 509 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Білобожницької сільської ради на 2023 рік») = 20,10 грн/кв.м; 20,10 грн х 1 307,60 кв.м (площа житлового будинку) = 26 282,76 грн + 25000 (відповідно до підпункту 266.7.1-1 пункту 266.7 статті 266 ПК України) = 51 282,76 грн.
Також відповідач вважає, що, враховуючи підпункт 266.4.3. пункту 266.4 статті 266 ПК України, для об'єкта житлової нерухомості, який належить позивачу пільга передбачена рішеннями Білобожницької сільської ради від 09.07.2021 № 247, від 30.06.2022 № 509 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Білобожницької сільської ради на 2023 рік» (на об'єкти нежитлової нерухомості некомерційного призначення фізичних осіб, які знаходяться виключно в межах присадибних ділянок) не застосовується.
У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача вважає хибними висновки контролюючого органу про те, що до позивача не застосовуються пільги зі сплати податків, а також згідно з підпунктом 266.7.1-1 пункту 266.7 статті 266 ПК України сума податку збільшується на 25000 гривень на рік, оскільки площа житлового будинку не становить більше 500 кв.м, об'єкт нерухомого майна, на який нараховано податок, складається з: житлової будівлі «А» площею 120 кв.м. та господарської будівлі «Б» площею 1 187,6 кв.м, тому правових підстав нараховувати позивачу податок за 1187,6 кв.м за 2021-2022 роки у відповідача не було. З посиланням на підпункти 14.1.129, 14.1.129-1 пункту14 статті 14 ПК України вказує, що норми ПК України визначають окремо об'єктом оподаткування як об'єкти житлової нерухомості, так і об'єкти нежитлової нерухомості, а будинок садибного типу включає в себе як житловий будинок, так і господарські приміщення.
Виключно сільські ради наділені повноваженнями встановлювати ставки податків для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості і встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території. Такі пільги передбачені додатком 2 до рішення Косівської сільської ради № 535 від 09.06.2020 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Косівської сільської ради на 2021 рік», додатком 2 до рішення Білобожницької сільської ради від 09.07.2021 № 247 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Білобожницької сільської ради на 2022 рік» та додатком 2 до рішення Білобожницької сільської ради від 30.06.2022 № 509 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Білобожницької сільської ради на 2023 рік». Оскільки нежитлова будівля площею 1187,6 кв.м є господарською (присадибною) будівлею, тобто є складовою будинку садибного типу з господарськими будівлями та знаходиться на одній земельній ділянці з житловим будинком, то відповідач помилково прийшов до переконання, що до позивача не застосовуються пільги з оподаткування. Ні Косівською сільською радою, ні Білобожницькою сільською радою не були встановлені ставки податку за об'єкти нежитлової нерухомості, а саме: господарські (присадибні) будівлі (допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо), а ГУ ДПС помилково застосувало ставки податку як за об'єкти житлової нерухомості.
У запереченні відповідач зазначив, що з Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна неможливо визначити призначення господарської будівлі. У наданому позивачем технічному паспорті на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами є план будинку садибного типу «А» (сторінки 2-3), а також план будинку садибного типу «Б» (сторінки 4-5), експлікації будинку садибного типу «А» (сторінка 6), будинку садибного типу «Б» (сторінка 7) і лише в характеристиці будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами будівля «Б» зазначається як «Господарська будівля» (сторінка 8).
Протокольною ухвалою суду від 18.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Протокольною ухвалою від 20.10.2025 враховуючи думку учасників справи та причини неприбуття свідка ОСОБА_1 , викликаної за заявою представника позивача, суд ухвали продовжити розгляд справи.
У судовому засіданні 20.10.2025 представник позивача позовні вимог підтримав з підстав, наведених у заявах по суті, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у заявах по суті, просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників справи у судовому засіданні, дослідивши докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є власником нерухомого майна загальною площею 1307,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з відомостями витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.12.2020 щодо цього об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 120 кв.м, житлова площа 24,8 кв.м; складові частини об'єкта нерухомого майна: житлова будівля «А», загальна площа 120 кв.м, житлова площа 24,8 кв.м; господарська будівля «Б», площа не вказана (а.с.16).
У відомостях витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 14.12.2022 про цей об'єкт нерухомого майна вказано: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 120 кв.м, житлова площа 24,8 кв.м; складові частини об'єкта нерухомого майна: житлова будівля «А», загальна площа 120 кв.м, житлова площа 24,8 кв.м; господарська будівля «Б», площа 1187,6 кв.м (а.с.16 зворот).
17.01.2025 ГУ ДПС прийняло три податкові повідомлення-рішення форми “Ф», якими ОСОБА_1 визначено суми податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, а саме:
№ 0000547-2411-1919-UA61060010000070653 на суму податку 44 614,00 грн за податковий період 2021 рік;
№ 0000567-2411-1919-UA61060010000070653 на суму 50 498,20 грн за податковий період 2022 рік;
№ 0000583-2411-1919-UA61060010000070653 на суму податку 51 282,76 грн за податковий період 2023 рік (а.с.5-6).
Позивач, вважаючи ППР від 17.01.2025 такими, що підлягають скасуванню, звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
01.01.2015 набув чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, яким запроваджено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 ПК України.
За змістом підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Приписами підпункту 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункти 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
Отже, аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що власники житлової та нежитлової нерухомості, яка за своїми окремими характеристиками і площею підпадає під об'єкт оподаткування, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені пунктом 266.4 статті 266 ПК України.
Згідно з підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до:
об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту;
об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Згідно з підпунктами підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку.
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку.
За змістом підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Як передбачено підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Спірним питанням у межах цих правовідносин є встановлення того, чи правильно відповідач відніс об'єкт нерухомого майна, що належить позивачу, загальною площею 1307,60 кв.м до житлового об'єкту.
Визначення понять, які використовуються у ПК України наведені у статті 14. Так відповідно до підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ПК України
об'єкти житлової нерухомості - це будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об'єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки;
14.1.129.1. Будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об'єкти житлової нерухомості, а також їх складові частини, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, зокрема, включають:
а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень (передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо);
б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;
14.1.129.2. садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;
14.1.129.3. дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку;
14.1.129-1. об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості. До об'єктів нежитлової нерухомості відносяться:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Повертаючись до матеріалів справи, суд зазначає, що у спірному випадку об'єктом оподаткування є нерухоме майно, яке складається як з житлової частини, так і нежитлової будівлі.
З наданих до суду письмових доказів, фотоматеріалів та пояснень представника позивача вбачається, що у спірному випадку мова йде про зареєстрований під одним реєстраційним номером 2258515461255 об'єкт нерухомого майна, який складається з житлового будівлі А, площею 120 кв.м та господарської будівлі Б, площею 1187,6 кв.м.
Підставою для реєстрації права власності за позивачем на цей об'єкт вказано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, зареєстроване за №586 віл 23.02.2009 (а.с.16).
Відповідно до свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, зареєстрованого приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Пивоваром В.А. 23.02.2009 за №586, Воробець (після одруження Городецька, а.с.112) ОСОБА_2 на підставі акта про проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником районного відділу державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції 23.02.2009, набула право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, приміщення складу літера «А» цегляну, загальною площею 819,4 кв.м, що в АДРЕСА_1 , за 12735,00 грн, що раніше належало Аграрному акціонерному господарству «Косівське» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Косівською сільською радою 21.07.2008, зареєстроване Чортківським обласним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації 28.07.2008 (а.с.126).
З експлікації будівлі складу літера «А», площею 819,4 кв.м, станом на липень 2008 року вбачається, що будівля складалася зі складу площею 722,1 кв.м, складу 58,0 кв.м, коридору 4.8 кв.м, кладовки 9,6 кв.м, коридору 15,2 кв.м, кладовки 9,7 кв. м (а.с.125).
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Чортківським обласним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації 25.02.2009, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, приміщення складу за адресою: АДРЕСА_1 . Як підстава виникнення права власності на нерухоме майно зазначено свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, зареєстроване приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Пивоваром В.А. 23.02.2009 за №586, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності 25.02.2009 (а.с.124).
Отже, з 25.02.2009 позивач набула право власності на нежитлову будівлю - приміщення складу за адресою: АДРЕСА_1 , площею 914 кв.м.
23.08.2019 нею як орендарем укладено договір оренди землі з Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області (орендодавець), за умовами якого Городецька прийняла у строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 6125584900:02:001:2435 площею 0,4382 га для іншого сільськогосподарського призначення із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу під господарськими будівлями та дворами), яка розташована за межами населеного пункту на території Косівського сільської ради Чортківського району Тернопільської області. На земельній ділянці наявні об'єкти нерухомого майна, а саме приміщення складу літера «А» загальною площею 819,4 кв.м. Договір укладено на 7 років (а.сс.109-111). Договір зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.115).
Надалі щодо придбаного позивачем на прилюдних торгах приміщення складу за адресою: АДРЕСА_1 , державним реєстратором 22.12.2020 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно такий запис про право власності:
реєстраційним номер об'єкта нерухомого майна 2258515461255,
об'єкт нерухомого майна: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 120 кв.м, житлова площа 24,8 кв.м; складові частини об'єкта нерухомого майна: житлова будівля «А», загальна площа 120 кв.м, житлова площа 24,8 кв.м;
відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна:
складова частина об'єкта нерухомого майна: житлова будівля, А, загальна площа 120 кв.м, житлова площа 24,8 кв.м;
складова частина об'єкта нерухомого майна: господарська будівля, Б;
підстава для державної реєстрації: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, зареєстрованого приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Пивоваром В.А. 23.02.2009 за №586; звіт проведеного технічного обстеження б/н від 17.12.2020, виданий фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , технічний паспорт №88/20, виданий Чортківським районним комунальним підприємством «Архітектурне бюро»;
рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №55913352 віл 24.12.2020 (а.с.16).
Відповідно до інформації технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами за інвентаризаційною справою №88/20, виданого Чортківським районним комунальним підприємством «Архітектурне бюро» 02.12.2020, об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_1 , складається з будинку садибного типу, літера А та літера Б.
Виходячи з експлікації приміщень будинку садибного типу до приміщень по І-му поверсі літери А входить: хол 14,9 кв.м, ванна кімната 9,5 кв.м, гардеробна 9,6 кв.м, всього 34,0 кв.м, по мансардному поверсі літери А: коридор 4,4 кв.м, санвузол 4,8 кв.м, ванна кімната 4,6 кв.м, гладильна 5,9 кв.м, коридор 8,3 кв.м, кімната 12,8 кв.м, кімната 12,0 кв.м, кухня-студія 33,2 кв.м, всього 86,0 кв.м. Всього по літері А - 120,0 кв.м (а.с.18).
Згідно з експлікацією приміщень будинку садибного типу до приміщень по І-му поверсі літери Б входить: приміщення 56,0 кв.м, приміщення 163,0 кв.м, приміщення 301,1 кв.м, коридор 4,8 кв.м, приміщення 257, 6 кв.м, всього 782,5 кв.м, по мансарді літери Б: приміщення 405,1 кв.м, всього 405,1 кв.м. Всього по літері Б - 1187,6 кв.м (а.с.18 зворот).
З плану будинку, наведеному у технічному паспорті на будинок за інвентаризаційною справою №88/20, однозначно та чітко вбачається, що фактично мова йде лише про одну будівлю, яка має мансарду. Частина будівлі зроблена під житлову зону (літера А), яка займає 34 кв.м першого поверху і 86 кв.м мансардного поверху, продовженням будівлі є нежитлова зона (літера Б), яка на першому поверсі займає площу 782,5 кв.м, а мансарди 405,1 кв.м. Як з плану будинку, так і з фотоматеріалів вбачається, що мова йде за одну суцільну будівлю, поділену на житлову зону і нежитлову зону, при цьому майже весь перший поверх (за виключенням 34 кв.м.) займають саме нежитлові приміщення площею 782,5 кв.м. Відтак суд критично оцінює пояснення представника позивача адвоката Дядика Я.Б., який давав недостовірні пояснення щодо наявності двох окремих будівель (житлової та господарської) (а.с.17-18).
У відповіді на адвокатський запит від 26.08.2025 №12, наданої Чортківським районним комунальним підприємством «Архітектурне бюро», яке виготовляло технічний паспорт на будинок за інвентаризаційною справою №88/20, також вказано, що господарська будівля, Б загальною площею 1 187,6 кв.м є частиною садиби, яка складається з будинку садибного типу та вказаної господарської будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.113).
Щодо житлової зони, то надані суду фотоматеріали не засвідчують про облаштування цих приміщень саме для постійного проживання, проте можливі для тимчасового розміщення і проживання.
Стосовно ж іншої частини будівлі, то з фотоматеріалів слідує, що вона використовується як склад, гараж, майстерня, виробничі приміщення, офіс, бо в ній знаходяться товарно-матеріальні цінності, сировина, інвентар, обладнання, тара, офісні меблі, документація тощо.
Будівля за адресою: АДРЕСА_1 має один реєстраційним номер об'єкта нерухомого майна і в технічній документації визначена як будинок садибного типу.
У технічному паспорті на будинок за інвентаризаційною справою №88/20 в розділі характеристики будинку зазначено, що він споруджений/реконструйований у 2009 році.
Фактично це є реконструйована нежитлова будівля, придбана ОСОБА_1 на прилюдних торгах 23.02.2009 як приміщення складу літера «А» Аграрного акціонерного господарства «Косівське» загальною площею 819,4 кв.м, про що свідчить запис про підставу для державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та узгоджується з поясненнями представника позивача (а.с.16).
Отже, у даному випадку мова йде про одну будівлю, яка фактично розділена на житлову частину, так і на нежитлову частину, а тому, на переконання суду, ставки податку мають обчислюватися для кожного об'єкту (житлового і нежитлового) окремо, незважаючи на те, що мова йде про одну будівлю, яка зареєстрована під одним реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна.
Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об'єктом оподаткування.
Сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків. На такі рішення не поширюється дія підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3 і 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішеннями) та пункту 12.5 (у частині строку набрання чинності рішеннями) статті 12 цього Кодексу та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.
Відповідно до підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до:
об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту;
об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Відповідно до підпункту 266.7.1-1 пункту 266.7 статті 266 ПК України за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 статті 266 ПК України визначено порядок обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості;
ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової/нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів житлової/нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України).
Суд перевірив підстави для нарахування податку по кожному з оскаржуваних ППР.
ППР від 17.01.2025 №0000547-2411-1919-UA61060010000070653, податковий період 2021 рік.
У цій справі суд встановив, що рішенням Косівської сільської ради №535 від 09.06.2020 встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, дія якого розповсюджується на село Косів Чортківського району. Відповідно до додатку 1 цього рішення ставка податку на «Будівлі житлові», будинки садибного типу (код 1110.3) для фізичних осіб становить 0,25% від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м (а.с.48-49).
Відповідно до додатку 2 до цього рішення Косівської сільської ради № 535 від 09.06.2020 фізичним особам встановлено пільги зі сплати податку в розмірі 100 % за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб (ст.14 п.14.1.129-е).
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень.
Відповідно до пояснень відповідача та розрахунку до ППР від 17.01.2025 №0000547-2411-1919-UA61060010000070653 за податковий період 2021 рік (а.с.73-76) податкове зобов'язання ОСОБА_1 по будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , визначене таким чином:
6000,00 грн (мін. з/п станом на 01.01.2021) х 0,25% (ставка податку) = 15 грн/ кв.м; 15,00 грн х 1 307,60 кв.м (площа житлового будинку) = 19 614,00 грн + 25000 (відповідно до пп. 266.7.1-1 п. 266.7 ст. 266 ПК України) = 44 614,00 грн.
ГУ ДПС визначило об'єктом оподаткування як житлову частину будівлі (120 кв.м), так і нежитлову (1 187,6 кв.м) та неправомірно застосувало ставку податку як для житлової будівлі до всієї площі 1 307,60 кв.м.
ППР від 17.01.2025 № 0000567-2411-1919-UA61060010000070653, податковий період 2022 рік.
У 2022 році ставки податку визначалися рішення Білобожницької сільської ради від 09.07.2021 № 247 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Білобожницької сільської ради на 2022 рік», дія якого поширювалася на село Косів Чортківського району. Відповідно до додатку 2 до цього рішення ставка податку на «Будівлі житлові», будинки садибного типу (п. 1110.3)) встановлено в розмірі 0,3 % від мінімальної заробітної плати (а.с.52-56).
Згідно з додатком 3 до цього ж рішення Білобожницької сільської ради від 09.07.2021 № 247 фізичним особам встановлено пільги зі сплати податку в розмірі 100 % за об'єкти нежитлової нерухомості некомерційного призначення фізичних осіб, які знаходяться в межах присадибних ділянок.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено у 2022 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6500 гривень.
Відповідач наводить такий розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об'єкт житлової нерухомості згідно з ППР від 17.01.2025 № 0000567-2411-1919-UA61060010000070653, яким нараховано податок за 2022 рік:
6500,00 грн (мін. з/п станом на 01.01.2022) х 0,30% (ставка податку) = 19,50 грн./кв.м.; 19,50 грн. х 1 307,60 кв.м (площа житлового будинку) = 25 498,20 грн + 25000 (відповідно до пп. 266.7.1-1 п. 266.7 ст. 266 ПК України) = 50 498,20.
У 2022 році ГУ ДПС визначило об'єктом оподаткування як житлову частину будівлі (120 кв.м), так і нежитлову (1 187,6 кв.м) та неправомірно застосувало ставку податку як для житлової будівлі до всієї площі 1 307,60 кв.м.
ППР від 17.01.2025 № 0000583-2411-1919-UA61060010000070653, податковий період 2023 рік.
У 2023 році діяло рішення Білобожницької сільської ради від 30.06.2022 № 509 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Білобожницької сільської ради на 2023 рік». Додаток 2 до цього рішення визначав ставки податку на «Будівлі житлові» будинки садибного типу (п. 1110.3) для фізичних осіб у розмірі 0,3 % від мінімальної заробітної плати, а додаток 3 - встановлював фізичним особам пільги зі сплати податку в розмірі 100 % за об'єкти нежитлової нерухомості некомерційного призначення фізичних осіб, які знаходяться в межах присадибних ділянок (а.с.57-61).
ГУ ДПС приймаючи оскаржуване ППР від 17.01.2025 № 0000583-2411-1919-UA61060010000070653 при визначенні податку за податковий період 2023 року виходило з такого розрахунку:
6700,00 грн (мін. з/п станом на 01.01.2023) х 0,30% (ставка податку) = 20,10 грн./кв.м.; 20,10 грн. х 1 307,60 кв.м. (площа житлового будинку) = 26 282,76 грн + 25000 (відповідно до пп. 266.7.1-1 п. 266.7 ст. 266 ПК України) = 51 282,76 грн (а.с.62).
У 2023 році ГУ ДПС визначило об'єктом оподаткування як житлову частину будівлі (120 кв.м), так і нежитлову (1 187,6 кв.м) та неправомірно застосувало ставку податку як для житлової будівлі до всієї площі 1 307,60 кв.м.
Отже контролюючим органом невірно проведено розрахунок податку на об'єкт нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , у 2021-2023 роках, бо загальну площу об'єкту житлової нерухомості визначено з урахуванням площі об'єкта нежитлової нерухомості, загальною площею 1187,6 кв. м, за тією ж адресою: АДРЕСА_1 .
Також судом встановлено, що у 2024 році відповідач за аналогічним алгоритмом провів нарахування податку на житлову нерухомість позивачу, включивши до площі житлової будівлі, площу нежитлової частини будівлі. Відповідне ППР позивач оскаржила в адміністративному порядку, рішенням Державної податкової служби України від 26.09.2025 №28074/6/99-00-06-01-02-06 скасовано ППР ГУ ДПС у Тернопільській області від 09.04.2025 № 0381844-2411-1919-UA61060010000070653, а скаргу - задовольнив саме через врахування до житлової площі частини нежитлового приміщення (а.с.156-158).
Щодо наявності пільги, як вважає позивач, по сплаті податку за нежитлову нерухомість, загальною площею 1187,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , то такі пояснення суд вважає неоднозначними. Так, наведені вище рішення Білобожницької сільської ради передбачають пільгу у 2022 та 2023 роках фізичним особам у розмірі 100 % за об'єкти нежитлової нерухомості некомерційного призначення фізичних осіб, які знаходяться в межах присадибних ділянок, а у 2021 році рішенням Косівської сільської ради передбачено пільги зі сплати податку в розмірі 100 % за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб (ст.14 п.14.1.129-е). Вище суд вказував дану норму ПК України, яка до господарських (присадибних) будівель відносить - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.
Отже, пільга стосується об'єктів нежитлової нерухомості некомерційного призначення фізичних осіб, які знаходяться саме в межах присадибних ділянок, та якщо такими господарських будівлями є сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.
Термін «присадибна ділянка» зустрічається у статті 121 Земельного кодексу України. Ця стаття визначає норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у власність.
Так громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Отже, присадибна земельна ділянка - це надана громадянинові для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель, за правовим статусом належить до земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, надається безплатно у приватну власність, розміри земельної ділянки, котра може бути передана безплатно у приватну власність визначаються відповідно до статті 121 Земельного Кодексу України.
В спірному випадку мова йде про нежитлову частину будівлю, яка розміщена на земельній ділянці, яка орендується позивачем як земельна ділянка сільськогосподарського призначення із земель запасу під господарськими будівлями та дворами. Доказів того, що позивачу виділена присадибна земельна ділянка матеріали справи не містять. Окрім того, надані суду фотоматеріали господарської частини будівлі не вказують, що така не може використовуватися для комерційного призначення.
Проте ці обставини не впливають на загальні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 17.01.2025 як таких, що прийняті з неправильним розрахунком податку на об'єкт нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , у 2021-2023 роках, через безпідставне віднесення нежитлової частини будівлі до житлової нерухомості.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідач діяв неправомірно у спірних правовідносинах, заперечуючи проти позову не довів підставність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Тернопільській області від 17.01.2025 №0000547-2411-1919-UA61060010000070653 на суму 44 614,00 грн, № 0000567-2411-1919- UA61060010000070653 на суму 50 498,20 грн, № 0000583-2411-1919- UA61060010000070653 на суму 51 282,76 грн.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то відповідно до частини першої статі 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви в сумі 1171,20 грн, перерахованого до бюджету згідно з квитанцією від 17.06.2025 (а.с.20).
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46003, код ЄДРПОУ 44143637) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.01.2025 № 0000547-2411-1919-UA61060010000070653, яким визначено суму податкового зобов'язання ОСОБА_1 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в розмірі 44 614,00 грн за податковий період 2021 рік; від 17.01.2025 № 0000567-2411-1919-UA61060010000070653, яким визначено суму податкового зобов'язання ОСОБА_1 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в розмірі 50 498,20 грн за податковий період 2022 рік; від 17.01.2025 № 0000583-2411-1919-UA61060010000070653, яким визначено суму податкового зобов'язання ОСОБА_1 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в розмірі 51 282,76 грн за податковий період 2023 рік.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1171,20 грн (одна тисяча сто сімдесят одна грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 30 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя Чепенюк О.В.