про відмову в задоволенні клопотання
Справа № 500/5312/25
31 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати грошового забезпечення позивачу з 13.01.2023 по 19.05.2023, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік», на відповідний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення з 13.01.2023 по 19.05.2023, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань), з урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року, на відповідний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати грошового забезпечення позивачу з 19.06.2025 по 08.07.2025, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (одноразової грошової допомоги звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня України «Про Державний бюджет на 2025 рік», на відповідний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення з 19.06.2025 по 08.07.2025, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань), з урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2025 рік» станом на 1 січня 2025 року, на відповідний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.
Позов обґрунтовано тим, що позивач проходив службу у ВЧ НОМЕР_1 . Під час проходження ним військової служби грошове забезпечення виплачувалось не в повному обсязі, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018. Вважає, що такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства, оскільки через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у позивача виникли підстави для встановлення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови №704. Зі збільшеного посадового окладу має нараховуватися та виплачуватися усі інші види грошового забезпечення та виплати, у тому числі матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога для оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільнені.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 30.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
14.10.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з тих підстав, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Зокрема, у клопотанні вказано, що до спірних правовідносин слід застосовувати місячний строк звернення до суду передбачений частиною п'ятою стаття 122 КАС України для адміністративних спорів, пов'язаних з проходженням публічної служби. Оскільки сама пізніша дата з якої позивачу стало відомо про порушення свої прав це 08.07.2025, а позивач звернувся з позовом до суду 09.09.2025, то строк на звернення до суду в спірних правовідносинах позивачем припушений. З огляду на наведене просить залишити позовну заяву без розгляду.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заявах та клопотаннях сторін, суд дійшов таких висновків.
За змістом частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Частина друга статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 18.07.2022 включно) передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком.
Однак, Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» були внесені зміни до цієї статті КЗпП України і з 19.07.2022 строки звернення до суду стали обмеженими. Зокрема, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Спірні правовідносини за період з 13.01.2023 по 19.05.2023 та з 19.06.2025 по 08.07.2025 виникли уже за нової редакції положень статті 233 КЗпП України, а отже в даному випадку підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду, який в силу пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України.
На переконання суду, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України, слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, ухваленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
Відповідно до наказу командира від 08.07.2025 № 211 ОСОБА_1 , старшого викладача-інструктора циклової комісії підготовки фахівців з експлуатації інженерної техніки та електротехнічних засобів відділення циклових комісій підготовки підрозділів підтримки, звільнено з військової служби на підставі підпункту “б» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу». З 08.07.2025 позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.26).
Враховуючи наведене в спірному випадку строк звернення до суду слід обраховувати з 09.07.2025 (наступного дня після звільнення з військової служби), а тому вказаний строк закінчився 08.10.2025.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позовна заява була подана позивачем 09.09.2025, тобто ще до закінчення строку звернення до суду.
З наведеного слідує, що вказаний позов подано із додержанням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та з дотриманням установленого законом строку звернення до суду, тому в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 248 КАС України, суд
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 31 жовтня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.