ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4109/24
провадження № 1-кп/753/946/25
"23" жовтня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
у судовому засіданні в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023100020005018 від 16.12.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новгородське,
м. Торецьк Донецької області, громадянина України, який працює на посаді охоронця сектору охорони магазину № 1036 ТОВ «Новус Україна", який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
Історія судового провадження
До Дарницького районного суду м. Києва 26 лютого 2024 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023100020005018 від 16.12.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до частини 3 ст. 35 КПК України на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 лютого 2024 року для розгляду цього кримінального провадження визначено суддю ОСОБА_1 .
Під час судового розгляду цього кримінального провадження судом були досліджені письмові докази, проведений допит свідків сторони обвинувачення, потерпілої та обвинуваченого.
Наразі це кримінальне провадження перебуває на стадії доповнень.
27 грудня 2024 року судом за клопотанням прокурора ОСОБА_3 , було змінено стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, який надалі ухвалою суду був продовжений, востаннє 27 серпня 2025 року до 25 жовтня 2025 року включно.
Після цього, прокурор ОСОБА_3 надіслав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні 23 жовтня 2025 року суд перейшов до розгляду заявленого прокурором клопотання.
Позиції сторін
Під час судового засідання прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, просив його задовольнити, зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто в умисному вбивстві. Прокурор зазначив, що строк, визначений ухвалою суду від 27.08.2025, закінчується 25.10.2025, однак на сьогоднішній день продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. У зв'язку з наведеним прокурор просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на шістдесят днів без можливості внесення застави. Прокурор зауважив, що інші, більш м'які, ніж тримання під вартою, запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання. Сторона захисту першочергово акцентувала увагу суду на те, що будь-яких даних на підтвердження можливості ОСОБА_5 переховуватись від суду при розгляді клопотання не надано, як і не обґрунтовано неможливість застосування до ОСОБА_5 інших, більш м'яких запобіжних заходів. Також просив врахувати незадовільний стан здоров'я його підзахисного. На підставі наведеного просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 із перелічених вище підстав.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника, щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував.
Мотиви суду щодо клопотання
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України). Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 6 та 7 ст. 176 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З огляду на стадію кримінального провадження (судовий розгляд) питання обґрунтованості підозри не може бути предметом вирішення, оскільки докази, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, вже досліджуються в порядку глави 28 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання стосовно доведеності підозри та обвинувачення.
Ризик переховування від суду
Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, яке інкриміноване ОСОБА_5 , а саме вчинення кримінального правопорушення, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, при цьому, вказаний злочин відповідно до ст. 12 КК України класифікується як особливе тяжке кримінальне правопорушення та відноситься до кримінальних правопорушень проти життя.
Суд вважає, що враховуючи ймовірність притягнення його до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі, суд погоджується із доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який існував на час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу та на час розгляду цього клопотання не припинив існувати.
У той же час, не може залишатися поза увагою суду, що Указом Президента України № 64/2022 на території України починаючи з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз'яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
Наведені фактичні дані цього кримінального провадження та тяжкість можливого покарання в сукупності дають суду підстави дійти висновку про існування ризику переховування ОСОБА_5 від суду.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення
Суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Цей ризик суд вважає доведеним з огляду на виявлені органом досудового розслідування факти, що можуть вказувати на вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення.
З огляду на виявлені органом досудового розслідування обставини кримінального правопорушення до ЄРДР внесено зазначені відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом нанесення тілесних ушкоджень та вже повідомлено про підозру ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_3 під час розгляду клопотання доповнив вказану ним інформацію та повідомив, що у провадженні Радомишльського районного суду Житомирської області наразі перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 . При цьому після проведення судово-медичної експертизи дії останнього були перекваліфікаовані на ч. 1 ст. 122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Незважаючи на той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, суд вважає, що цей ризик актуалізувався та зумовлює необхідність у обранні запобіжного заходу.
З огляду на наведене, прокурором доведено існування цього ризику.
Отже, з урахуванням зазначених обставин та положень процесуального законодавства, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Щодо обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, які були встановлені
На переконання суду, застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 , з огляду на вагомі обставини, що доводять ризики, про які було зазначено вище, а також з огляду на факт умисного недотримання обвинуваченим запобіжного заходу, який не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Доводи сторони захисту про необхідність зміни запобіжного заходу у зв'язку із незадовільним станом здоров'я обвинуваченого ОСОБА_5 , суд оцінює критично.
Так, у матеріалах провадження відсутні будь-які документи, що підтверджують наявність у обвинуваченого захворювань, які б унеможливлювали його перебування в установі попередьного ув'язнення або вимагали зміну запобіжного заходу.
Також не надано доказів того, що обвинувачений звертався до адміністрації місця попереднього ув'язнення з вимогами про надання медичної допомоги та що йому було відмовлено в такій допомозі.
Щодо визначення розміру застави
Суд вже зазначав, що впродовж всього судового провадження стосовно ОСОБА_5 продовжував діяти запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що зобов'язувало обвинуваченого дотримуватись належної процесуальних поведінки.
Проте, як було вказано вище, цих обов'язків обвинувачений ОСОБА_5 не дотримався.
При розгляді заявленого прокурором клопотання під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу судом було враховано фактичні обставини вчинення кримінального правоопорушення, тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 та взято до уваги процесуальну поведінку обвинуваченого.
З урахуванням наведених обставин, з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, суд вважає щодо відсутні підстави для визначення розміру застави.
Висновок
Таким чином, з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, запобіганню можливого переховування від суду, вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
З огляду на викладене та керуючись статтями, 177, 182, 183, 194 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в умовах ДУ "Львівська установа виконання покараннь № 19", тобто до 21 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає оскарженню до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1