Справа № 357/9966/25
Провадження № 2/357/4603/25
( ЗАОЧНЕ )
31 жовтня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Ільницька І. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
30 червня 2025 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ухиляється від виконання батьківських обов'язків з виховання малолітньої дочки ОСОБА_3 . Батько дитини ОСОБА_4 загинув. У зв'язку з цим малолітня ОСОБА_3 перебуває на обліку в Службі в справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області. Згідно психолого-педагогічної характеристики на вихованку закладу дошкільної освіти № 25 «Оленка» Білоцерківської міської ради Київської області ОСОБА_3 від 16 травня 2025 року мати дитини ОСОБА_1 приводила її до закладу дошкільної освіти дуже рідко. За 2025 рік вихователі бачили матір дитини декілька разів. Відповідно до листа Білоцерківського міського центру соціальних служб від 18 квітня 2025 року № 320/02-15 ОСОБА_1 не йде на співпрацю з фахівцем з метою проведення оцінки потреб у наданні соціальних послуг. Фактично з січня 2025 року вихованням та утриманням малолітньої ОСОБА_3 займається її тітка ОСОБА_2 , третя особа у справі, яка створила для малолітньої належні умови для розвитку життєдіяльності. За інформацією ОСОБА_2 мати дитини не бере участі у вихованні доньки та не надає матеріальної допомоги на її утримання, не підтримує за місцем свого проживання. Крім того, ОСОБА_1 має різку зміну настрою, часто буває агресивною, в присутності дитини висловлюється нецензурною лексикою, має залежність. Грошову допомогу призначену дитині у зв'язку з загибеллю батька використовує на власний розсуд.
За таких обставин, служба у справах дітей звернулася до суду та просить суд: 1) позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1\4 частини від усіх його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 червня 2025 року вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.
Ухвалою суду від 01 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29 липня 2025 року. Вказаною ухвалою зобов'язано службу у спорах дітей Білоцерківської міської ради Київської області подати до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору; забезпечити участь в судовому засіданні малолітньої доньки відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для з'ясування думки останньої щодо вирішення спору в присутності практичного психолога.
У зв'язку з неявкою в підготовче засідання відповідача, останнє відкладено на 05 вересня 2025 року.
Ухвалою суду від 05 вересня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд по суті на 02 жовтня 2025 року.
16 вересня 2025 року від служби в справах дітей БМР Київської області надійшов висновок про вирішення судового спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її малолітньої дочки ОСОБА_3 , в порушення вимог чинного законодавства України з питань охорони дитинства ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків з виховання та утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є підставою для позбавлення її батьківських прав. Позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є доцільним і таким, що відповідає інтересам дитини.
В судове засідання 02 жовтня 2025 року відповідач ОСОБА_1 не з'явилась,у зв'язку з чим судове засідання було відкладено на 31 жовтня 2025 року.
31 жовтня 2025 року представник позивача звернувся до суду з заявою, в якій позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи проводити без його участі.
31 жовтня 2025 року третя особа - ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою, в якій позовні вимоги підтримала, просила розгляд справи проводити без її участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 31 жовтня 2025 року не з'явилась, повідомлялась судом належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України - суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких умов суд, відповідно до вимог статті 281 ЦПК України постановляє ухвалу про заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу не здійснювалося відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 . В графі «Батько» даного свідоцтво записаний ОСОБА_4 , в графі «Мати» - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 5).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 9).
Згідно листа Білоцерківського міського центру соціальних служб БМР Київської області щодо проведення оцінки потреб у наданні соціальних послуг сім'ї малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомлено, що матір дитини ОСОБА_1 вдома не застали, на призначені фахівцем з соціальної роботи зустрічі мати не з'явилась. Дитина ОСОБА_3 проживає з тіткою та перебуває на повному утриманні, лист щодо вжиття заходів у межах компетенції з метою попередження негативних наслідків направлено до служби в справах дітей Білоцерківської міської ради.
Згідно психолого-педагогічної характеристики на вихованку закладу дошкільної освіти № 25 «Оленка» Білоцерківської міської ради Київської області ОСОБА_3 від 16 травня 2025 року мати дитини ОСОБА_1 приводила її до закладу дошкільної освіти дуже рідко. В більшості приводять вранці тітка, ОСОБА_2 або бабуся - ОСОБА_5 . За 2025 рік вихователі бачили матір дитини декілька разів.
Згідно Акту обстеження умов проживання від 07 травня 2025 року дитина тривалий час проживає в сім'ї тітки. Батько дитини загинув, мати не піклується про дочку, самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків.
Наказом Служби в справах дітей № 91 від 08 травня 2025 року тимчасово влаштовано малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в сім'ю ОСОБА_2 з 08 травня 2025 року строком на шість місяців.
Згідно висновку про вирішення судового спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її малолітньої дочки ОСОБА_3 , в порушення вимог чинного законодавства України з питань охорони дитинства ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків з виховання та утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є підставою для позбавлення її батьківських прав. Позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є доцільним і таким, що відповідає інтересам дитини.
При вирішенні позовних вимог щодо позбавлення відповідача батьківських прав суд виходить з наступного:
Статтею 164 Сімейного кодексу України (надалі СК України) зазначено підстави позбавлення батьківських прав. Так, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, відповідно до статті 165 СК України, мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Статтею 166 СК України описано правові наслідки позбавлення батьківських прав. Так, особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини.
Так, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.
Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в прийомній сім'ї, сім'ї патронатного вихователя, дитячому будинку сімейного типу, будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті чи іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров'ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров'я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов'язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (ст.9 Конвенції).
Згідно роз'яснень п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таким чином, сукупність зібраних по справі доказів свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків, а саме: не піклується про фізичний і духовний розвиток неповнолітньої дочки ОСОБА_3 не цікавиться її навчанням, не забезпечує за нею необхідного догляду: харчування, медичного догляду та лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини, як складову виховання, не спілкуються з дитиною обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до внутрішнього світу доньки, тому суд дійшов висновку, що в інтересах дитини, є доцільним позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Правові висновки щодо доцільності позбавлення батьківських прав у подібних правовідносинах висловлено у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 ВС та від 13 липня 2022 року у справі № 366/2047/18.
При вирішенні позовних вимог щодо стягнення аліментів суд виходить з наступного:
Статтею 180 СК України визначено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною третьою статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд, згідно з частиною першою статті 182 СК України, враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі - ч.1 ст. 184 СК України.
Приймаючи до уваги те, що позивач просить стягнути з відповідача на користь малолітньої дитини аліменти в розмірі 1\4 частки з усіх видів заробітку відповідача, суд вважає за доцільне вказану позовну вимогу задоволити та зобов'язати службу у справах дітей Білоцерківської міської ради відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особовий рахунок на малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для зарахування на нього грошових коштів, надісланих в рахунок сплати аліментів. Судове рішення в частині сплати аліментів за один місяць, відповідно до статті 430 ЦПК України підлягає до негайного виконання.
Судові витрати у справі, пов'язані з розглядом справи в розмірі 2422,40 грн підлягають стягненню з відповідача на користь держави, згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 4, 12, 81, 89, 141, 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1\4 частки від усіх її доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на особовий рахунок малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкритий у відділенні Державного ощадного банку України, починаючи з 30 червня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Зобов'язати службу у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особовий рахунок на малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 для зарахування на нього грошових коштів, надісланих в рахунок сплати аліментів.
Судове рішення в частині сплати аліментів за один місяць, відповідно до статті 430 ЦПК України підлягає до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у справі, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області. Місце знаходження: 09107, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Павла Скоропадського, будинок 8. Код ЄДРПОУ: 35615529.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 .
Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя М. М. Бебешко