Справа № 127/3345/25
Провадження 2/127/524/25
20 жовтня 2025 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.
розглянувши в загальному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/3345/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог - Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, встановлення факту перебування на утриманні,
29.01.2025 року судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог - Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні.
Мотивований позов тим, що з травня 2016 року по 19.12.2023 року ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 визнавав позивачку своєю дружиною. Вони вели спільний побут, разом обирали сімейного лікаря, мали спільні цілі та плани, жили у злагоді. Фактично перебували у шлюбних відносинах із взаємними правами та обов'язками, проте не встигли їх оформити юридично.
Весь час ОСОБА_4 допомагав фінансово позивачці і в період спільного проживання без реєстрації шлюбу позивач перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_4 . Він систематично перераховував кошти на її банківську картку, надавав готівку. Кошти позивачка витрачала на оплату комунальних послуг, придбання одягу, продуктів харчування. Зазначена грошова допомога була для неї постійним та основним джерелом до існування.
ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією на особливий період та проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 з 22.02.2023 року. Під час проходження ним військової служби вона неодноразово їздила до нього, підтримувала чоловіка, вони також спілкувались по телефону і шляхом листування.
ОСОБА_4 , будучи на військовій службі, продовжував фінансово утримувати її як дружину, пересилав кошти на її картковий рахунок навіть після влаштування її на роботу в 2023 році.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 загинув поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області.
25.12.2023 року позивачка та мати ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , звернулись до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де їм вручили сповіщення про смерть ОСОБА_4 . ОСОБА_2 наполягала на видачі сповіщення на її ім'я.
Звернення до суду із даною заявою для встановлення факту спільного проживання пов'язане із бажанням позивачки реалізувати право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_4 , з яким вона проживала спільно протягом 8 років.
На підставі ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 315 ЦПК України ОСОБА_1 просила суд встановити юридичний факт проживання її однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_4 до моменту його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 та встановити факт перебування її на утриманні чоловіка ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області.
18.03.2025 року судом зареєстрований відзив на позов від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Зубаня О.О. Відповідач ОСОБА_2 обґрунтовувала свою позицію тим, що ОСОБА_4 і ОСОБА_1 певний час зустрічались, можливо невеликий проміжок часу проживали разом, але вони ніколи не були однією сім'єю, в них не було відносин, притаманних подружжю, в них не було дітей, спільного житла, спільно нажитого майна (автомобілі, земельні ділянки, меблі, техніка тощо). У ОСОБА_4 не було бажання зареєструвати шлюб із ОСОБА_1 . Вони були зареєстровані за різними адресами і ОСОБА_1 фактично проживала із своїм батьком - ОСОБА_5 , її батько також вказаний довіреною особою при підписанні декларації із сімейним лікарем, про що сама позивач надала відповідні докази. Акт № 86 від 30.12.2024 року, складений сусідами про те, що ОСОБА_4 і ОСОБА_1 проживали однією сім'єю в кімнаті 28 гуртожитку з травня 2016 року до лютого 2024 року не є належним і допустимим доказом у справі, оскільки в ньому викладені неправдиві відомості: ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , тому до лютого 2024 року не міг проживати разом із ОСОБА_1 , крім того, в кімнаті 28 зареєстровані і проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а до 25.04.2019 року проживав їх син ОСОБА_6 , позивач ніяк не могла фактично проживати із ними. Поховання ОСОБА_4 організувала вона з чоловіком, ОСОБА_1 не приймала в цьому участі. Просила повністю відмовити в задоволенні позову за недоведеністю (а.с. 59-63).
Судом вчинені наступні процесуальні дії.
Ухвалою від 12.02.2025 було відкрито загальне позовне провадження у даній справі.
10.04.2025 року було закрито підготовче провадження і призначена справа до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_7 позов підтримала відповідно до викладених обставин, просила вимоги ОСОБА_1 задоволити.
Позивач ОСОБА_1 , допитана в судовому засіданні як свідок відповідно до ст. 92 ЦПК України повідомила, що разом з ОСОБА_4 вони жили в гуртожитку по АДРЕСА_2 , знімали кімнату, а після смерті брата ОСОБА_4 переселились в кімнату 32, яка належала ОСОБА_2 . Вони разом робили ремонт в кімнаті, спільно формували бюджет, робили побутові витрати, їздили в село до ОСОБА_2 і мали намір зареєструвати шлюб під час чергової відпустки ОСОБА_4 в січні 2024 року, але не встигли, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 він загинув. Весь час вона перебувала на утриманні ОСОБА_4 , оскільки свій дохід мала з 2023 року, але його не вистачало. Кошти вона витрачала на себе і заощаджувала. Неодноразово вона їздила до ОСОБА_4 в Донецьк і Краматорськ, щоб підтримати його, готувала передачі з продуктами. Витрат на поховання, пам'ятник вона не здійснювала. В лютому 2024 року ОСОБА_2 вигнала її з кімнати, оскільки ніколи не визнавала її дружиною сина.
Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Зубань О.О., позов не визнав, підтримав обставини, викладені у відзиві на позов.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 , яка допитана як свідок відповідно до ст. 92 ЦПК України, позов не визнала, наголосила, що ОСОБА_1 та її син ОСОБА_4 ніколи не були сім'єю, спільно не проживали і позивач не перебувала на його утриманні. ОСОБА_8 була однією з його подруг, вони разом були на святах, відпочивали, вона приходила до них в гості, декілька разів приїжджала з ним на дачу. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 старшого сина - ОСОБА_6 , який проживав в кімнаті 32, вона зробила ремонт і в 2021 році ОСОБА_4 перейшов жити в цю кімнату, жив він сам і сімейних стосунків ні з ким не підтримував. Жіночих речей в цій кімнаті ніколи не було. Під час проходження служби в ЗСУ вони разом із чоловіком і донькою допомагали ОСОБА_4 , відправляли посилки, він їм пересилав гроші, а більшу частину відправляв на картку ОСОБА_1 , оскільки хотів придбати машину. Знає, що ОСОБА_1 ніколи не працювала і просила гроші у ОСОБА_4 , проте він радив їй іти на роботу.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, 06.06.2025 року від ОСОБА_3 на адресу суду надійшла нотаріально посвідчена заява, згідно якої він просив розглядати справу у його відсутність, оскільки через психологічний стрес, пов'язаний із загибеллю сина, не може надавати пояснення у справі. Позов не визнав, заперечив факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , оскільки у них не було відносин, притаманних подружжю. Протягом певного часу ОСОБА_1 приходила до сина, проте це були дружні стосунки, в цей же період до нього також приходили інші дівчата і він не мав жодних планів на створення сім'ї із ОСОБА_1 (а.с. 136).
03.04.2025 року судом зареєстровані письмові пояснення представника ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно яких представник просив відмовити в задоволенні позову (а.с. 77-82).
29.05.2025 року судом зареєстровані письмові пояснення представника Міністерства оборони України, згідно яких представник просив відмовити в задоволенні позову (а.с. 119-121).
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що приблизно 10 років тому вона познайомилась із ОСОБА_4 , вони спілкувались, а потім він познайомив її зі своєю дівчиною ОСОБА_8 і вони почали дружити. З 2021 року до лютого 2023 року ОСОБА_9 із сім'єю орендувала кімнату в гуртожитку по АДРЕСА_2 , і підтвердила, що ОСОБА_4 і ОСОБА_1 жили як чоловік і жінка. Їх сім'ї протягом тривалого часу святкували свята, відпочивали, бачились щоденно, ходили в гості один до одного. Як вони формували спільний бюджет, чи придбавали спільно речі - свідкові невідомо. Зі слів ОСОБА_8 вони придбали шафу-купе, поміняли вікно, робили ремонт. Батько ОСОБА_10 жив за цією ж адресою, але в іншій кімнаті, ОСОБА_2 жила в селі, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 допомагали їй. ОСОБА_4 поруч із дачною ділянкою будував будинок. Після смерті ОСОБА_6 вони переселились в його кімнату. Вважає, що ОСОБА_11 та ОСОБА_8 підтримували шлюбні стосунки, вони кохали один одного, разом вели побут, ОСОБА_11 планував приїхати в січні 2024 року з відпустки і зареєструвати шлюб.
Свідок ОСОБА_12 пояснив, що з позивачкою знайомий з 2016 року, з батьками ОСОБА_4 знайомий з 2016-2017 року. ОСОБА_1 і ОСОБА_4 жили на 3 поверсі в гуртожитку, а він з дружиною на п'ятому поверсі. ОСОБА_1 і ОСОБА_4 жили як подружжя, удвох. Їх сім'ї часто разом святкували свята, вони разом відпочивали, спілкувались як сусіди і бачились майже щодня. ОСОБА_11 вважав ОСОБА_8 своєю дружиною. Батько ОСОБА_10 жив в окремій кімнаті. Мати ОСОБА_10 жила на дачі в с. Сальник. ОСОБА_4 працював постійно, у нього був дохід, а ОСОБА_8 мала тимчасові заробітки. Як вони формували бюджет, чи робили спільні витрати - не знає. Після того, як ОСОБА_10 мобілізували, ОСОБА_8 виїхала з його кімнати і почала проживати в орендованій кімнаті.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона знайома з позивачкою приблизно 10 років, проживали як сусіди по АДРЕСА_2 . З ОСОБА_2 були неприязні стосунки. Знає, що приблизно 10 років ОСОБА_14 та ОСОБА_15 проживали як сім'я, як чоловік та дружина в окремій кімнаті гуртожитку. Батько ОСОБА_10 проживав в іншій окремій кімнаті, а ОСОБА_2 жила на дачі. В кімнаті, яку займали ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , жив його брат, а після його смерті ОСОБА_2 зробила ремонт і в цю кімнату перейшли ОСОБА_11 і ОСОБА_8 . Зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що вони з ОСОБА_4 спільно купували шафу, ліжко, телевізор. Також зі слів відомо, що ОСОБА_4 мав приїхати у відпустку і вони планували зареєструвати шлюб.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що з позивачкою він не знайомий, а ОСОБА_2 знає як матір товариша по службі - ОСОБА_4 . З ОСОБА_4 вони познайомились в 2023 році під час служби в Коблево, разом виконували бойові завдання. Вони спілкувались як бойові товариші, ділились їжею. Посилки ОСОБА_17 відправляли його батьки. Про ОСОБА_8 він ніколи не розповідав, лише говорив, що не одружений і не має сім'ї. У нього були різні дівчата. ОСОБА_11 отримував зарплату і заощаджував для того, щоб придбати автомобіль. Де він зберігав гроші - свідкові не відомо. Про свої плани на створення сім'ї ОСОБА_11 йому не розповідав. Чи приїжджала ОСОБА_1 до ОСОБА_4 - він не знає.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що ОСОБА_4 жив на 3 поверсі гуртожитку з батьком, а вона з чоловіком на 2 поверсі. ОСОБА_11 до війни в 2019-2022 роках часто приходив до них в гості, товаришував з її чоловіком. Він приходив з різними дівчатами. Після смерті брата в 2019 році ОСОБА_2 зробила ремонт в кімнаті і ОСОБА_11 переселився жити в цю кімнату. ОСОБА_11 не мав сім'ї. Поховання ОСОБА_4 організували його батьки.
Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 16.10.2002 року зареєстрована в АДРЕСА_3 , в зареєстрованому шлюбі не перебувала і станом на день розгляду справи не перебуває.
За адресою реєстрації проживання ОСОБА_1 в кімнаті житловою площею 12 кв.м. зареєстрований її батько - ОСОБА_5 (а.с. 20).
З квітня 2023 року ОСОБА_1 працює, отримує офіційний дохід, розмір якого за квітень-грудень 2023 року - 115 223, 49 грн., за січень-вересень 2024 року - 107 150, 42 грн. (а.с. 22).
Згідно акту, складеного 30.12.2024 року головою ОСББ «Київський 170», на підставі пояснень сусідів ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрована ОСОБА_1 , але фактично за даною адресою проживала в період з травня 2016 року по лютий 2024 року разом з ОСОБА_4 (а.с. 23).
Також в судовому засіданні встановлено, що власниками житла за адресою: АДРЕСА_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 72 зворот).
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 17.09.2024 року складено відповідний актовий запис № 2539 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 67).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .
Згідно інформаційної довідки з реєстру Вінницької міської територіальної громади від 17.09.2024 року № 34951, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 19.12.2023 року знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 .
ОСОБА_4 перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 з 22.02.2023 року.
Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.11.2024 року (а.с. 14), інформація щодо сімейного статусу, складу сім'ї, близьких родичів в облікових документах солдата ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в населеному пункті Кліщіївка Бахмутського району Донецької області відсутня.
Згідно повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 23.05.2025 року солдат ОСОБА_4 призваний на службу під час мобілізації, особова справа на військовослужбовця не складалась. Під час зарахування до списків військової частини НОМЕР_1 відповідно до записів книги алфавітного обліку особового складу при опитуванні солдата ОСОБА_4 було записано таких близьких родичів: мати - ОСОБА_2 , 1958 р.н., прож.: АДРЕСА_4 , батько - ОСОБА_3 , 1963 р.н., прож.: АДРЕСА_5 (а.с. 132).
Сповіщення № 12275 від 11.09.2024 року про загибель ІНФОРМАЦІЯ_3 сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , адресовано його матері - ОСОБА_2 (а.с. 14 зворот).
Рахунок-замовлення № 0675 на поховання ОСОБА_4 оформлений та виданий замовнику - ОСОБА_2 . Договір-замовлення на організацію та проведення поховання ОСОБА_4 на кладовищі «Сабарів 2» від 15.09.2024 року укладений із ОСОБА_2 Свідоцтво про поховання ОСОБА_4 видано ОСОБА_2 (а.с. 66 зворот, а.с. 69 зворот, а.с. 74).
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що з травня 2016 року до 19.12.2023 року перебувала у фактичних шлюбних стосунках із ОСОБА_4 , вони проживали однією сім'єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу і на момент смерті ОСОБА_4 вона перебувала на його утриманні, тому просила встановити такі факти з метою отримання одноразової грошової допомоги в зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Разом з тим, суд розглядає справи про встановлення фактів
проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, перебування фізичної особи на утриманні (п. 5, п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Згідно ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Про ознаки проживання однією сім'єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
Разом з тим, позивач ОСОБА_1 не довела належними і допустимими доказами, що постійно в період з травня 2016 року по 19.12.2023 року проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю.
Посилання позивача на тривале спільне проживання з ОСОБА_4 , ведення спільного господарства, перебування на його утриманні є безпідставним.
Позивач не надала жодного письмового доказу проведення спільних витрат, в тому числі на утримання житла, оплати за комунальні послуги, придбання майна в інтересах сім'ї, предметів побуту тощо. Вона не повідомила про спосіб формування сімейного бюджету з 2016 року, а також не надала доказів щодо джерел свого доходу і доходу ОСОБА_4 , з яких формувався сімейний бюджет.
Перерахування ОСОБА_4 коштів на рахунок ОСОБА_1 в АТ «Приват Банк» протягом 2023 року (а.с. 10) не свідчить про її перебування на його утриманні, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що з 2023 року ОСОБА_1 мала власний офіційний дохід, розмір якого за квітень-грудень 2023 року - 115 223, 49 грн., за січень-вересень 2024 року - 107 150, 42 грн. (а.с. 22) і кошти від ОСОБА_4 не були постійним і основним джерелом засобів до існування.
Крім того, свідки в судовому засіданні повідомили, що кошти перераховувались ОСОБА_4 на картку ОСОБА_1 з метою придбати для себе автомобіль.
Суд не приймає як належний і допустимий доказ акт № 86 від 30.12.2024 року, складений головою ОСББ «Київський 170» зі слів сусідів ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , оскільки в акті викладені обставини, які суперечать ряду інших доказів. Зокрема час спільного проживання - до лютого 2024 року ( ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та місце проживання - кімната 28, хоча і сама позивач в засіданні стверджувала, що вони з ОСОБА_4 проживали в кімнаті 32.
Власник кімнат АДРЕСА_6 - ОСОБА_2 , а також батько ОСОБА_4 - ОСОБА_3 категорично заперечили проживання ОСОБА_1 в цьому помешканні як фактичної дружини їх сина - ОСОБА_4 і заперечили наявність між ними стосунків, притаманних подружжю.
Показання свідка ОСОБА_13 в судовому засіданні суд оцінює критично, оскільки вона повідомила, що із ОСОБА_2 перебувала в неприязних стосунках.
ОСОБА_19 і ОСОБА_20 , які вказані в акті, в судовому засіданні під присягою показань не давали.
Пояснення свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 носять узагальнений характер, стосуються здебільшого констатації факту проживання ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю, взаємних прав і обов'язків.
Свідок ОСОБА_18 повністю заперечила наявність стосунків між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , притаманних чоловіку і дружині, а товариш по службі ОСОБА_16 зі слів ОСОБА_4 знав лише про його батьків.
Також не підтверджують факту спільного проживання як подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_4 надані позивачем декларації про вибір лікаря (а.с. 19). Навпаки, ОСОБА_1 в декларації зазначила місце проживання - АДРЕСА_7 і довіреною особою для повідомлення у разі настання екстреного випадку вказала свого батька - ОСОБА_5 , а ОСОБА_4 зазначив місце проживання - АДРЕСА_1 і довіреною особою для повідомлення у разі настання екстреного випадку вказав свою сестру - ОСОБА_21 , а не ОСОБА_1 .
Особливо суд враховує, що сам ОСОБА_4 під час зарахування до списків військової частини НОМЕР_1 вказав близьких родичів - мати ОСОБА_2 , батька ОСОБА_3 (а.с. 132) і не вказав ОСОБА_1 , оскільки не вважав її такою. Сповіщення про смерть ОСОБА_4 також видане на ім'я ОСОБА_2 , організацією поховання займалась ОСОБА_2 .
Таким чином, сам по собі факт перебування ОСОБА_1 і ОСОБА_4 у близьких стосунках не може свідчити про те, що вони проживали в період з 2016 року до 19.12.2023 року однією сім'єю, мали взаємні права і обов'язки, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та витрати, придбавали майно в інтересах сім'ї. Показання свідків, спільні фотографії, спільна присутність на святах, спільний відпочинок, поїздки ОСОБА_1 до ОСОБА_4 під час перебування його на військовій службі не можуть свідчити про усталені відносини, притаманні подружжю та не можуть бути визначальними у вирішенні цього питання.
Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами (ст. 40 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (ст. 41 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 16-1 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема:
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Згідно ст. 31 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ч лени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Враховуючи те, що в судовому засіданні не доведений факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , достатніх підстав для встановлення факту перебування позивача на утриманні ОСОБА_4 також немає.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Згідно з вимогами ст.ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Враховуючи сукупність наданих доказів і викладені обставини, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 3, 60 СК України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-82, 89, 263-265, 315 ЦПК України, суд
відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог - Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, встановлення факту перебування на утриманні.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3
- відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4
- відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5
- третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство оборони України, 03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6, ЄДРПОУ 00034022
- третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_8 , ЄДРПОУ НОМЕР_6
Повне судове рішення складене 30 жовтня 2025 року.
Суддя: