Справа № 127/32355/25
Провадження № 1-кс/127/12713/25
Іменем України
28 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
заявника скарги: ОСОБА_3 ,
прокурора: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність старшого дізнавача СД відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та уповноважених осіб Вінницької окружної прокуратури Вінницької області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025030000126 від 12.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, -
ОСОБА_3 13.10.2025 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області зі скаргою, в якій, з урахуванням додаткових пояснень від 21.10.2025, просив:
- визнати, що йому не були вручені постанови дізнавача від 26.09.2025 та 29.09.2025, а тому строк на їх оскарження не розпочався;
- зобов'язати прокурора або дізнавача вручити йому копії всіх постанов, прийнятих за його клопотаннями;
- зобов'язати прокурора або дізнавача визнати ОСОБА_6 підозрюваним у межах кримінального провадження №12025025030000126 та відсторонити його від займаної посади відповідно до ст. 154, 155, 157 КПК України, оскільки його перебування на посаді створює реальну загрозу об'єктивності розслідування, впливає на свідків, які є його підлеглими, та перешкоджає забезпеченню їх безпеки (ч. 2 ст. 131 КПК України);
- зобов'язати прокурора або дізнавача повторно розглянути його клопотання про призначення поліграфа та експертизи моральної шкоди;
- зобов'язати прокурора або дізнавача забезпечити перевірку долучених витягів з кримінальних проваджень за ст. 109, 111, 113 КК України, оскільки вони є першопричиною впливу на нього та пов'язані з Лайтером і керівництвом Експертної служби МВС;
- зобов'язати прокурора або дізнавача вирішити питання застосування заходів забезпечення безпеки відповідно до ст. 56, 131 КПК України;
- визнати бездіяльність дізнавача та прокурора незаконною та такою, що порушує вимоги КПК України.
Скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 являється потерпілим у кримінальному провадженні №12025025030000126 від 12.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
23.09.2025 ним було подано дізнавачу клопотання про відсторонення ОСОБА_6 від посади, повідомлення йому про підозру та призначення поліграфічного дослідження та експертизу моральної шкоди.
Однак, звернення до слідчого (дізнавача) залишилися без відповіді, жодної реакції або письмового рішення не отримано.
21.10.2025 ОСОБА_3 подано додаткові пояснення до скарги, в яких останній зазначав про наступне:
14.10.2025 заявник отримав лист Вінницької обласної прокуратури №09/1-2445ВИХ25, яким повідомлено, що:
- постановою дізнавача від 26.09.2025 відмовлено у задоволенні його клопотання від 23.09.2025;
- постановою дізнавача від 29.09.2025 відмовлено у вжитті заходів забезпечення безпеки;
- зазначені постанови нібито йому вручені та роз'яснено право на оскарження.
Фактично він жодної постанови не отримував, не був ознайомлений з їх змістом, не підписував повідомлення про вручення та не мав можливості реалізувати право на оскарження, гарантоване ст. 303 КПК України.
Під час перебування на лікарняному та вдома він зафіксував спостереження невідомих осіб: автомобіль Toyota AR4883КЕ довгий час перебував біля його будинку. Перевіркою встановлено, що номерні знаки належать іншому авто (Skoda). Також третя особа підтвердила перебування чоловіка у під'їзді будинку, де встановлено камеру відеоспостереження. Це свідчить про реальну загрозу його безпеці та збір інформації про пересування, а дізнавач не ініціював перевірку записів з камери та не допитав можливих свідків.
Дізнавач:
- не розглянув його клопотання від 23.09.2025 про відсторонення ОСОБА_6 , повідомлення про підозру, призначення поліграфа та експертизи моральної шкоди;
- не відповів на його звернення:
?24.09.2025 - через месенджер;
?26.09.2025 - повторне повідомлення;
?06.10.2025 - чергове нагадування.
- не надав жодного письмового рішення;
- ігнорує його заяви про долучення витягів із кримінальних проваджень за ст. 109, 111, 113 КК України, де фігурує Лайтер і керівництво Експертної служби МВС, що є першопричиною впливу на нього та тиску;
- бездіяльність дізнавача і прокурора грунтується на взаємопоруці Лайтера і прокуратури зі слідством, оскільки Вінницький НДЕКЦ МВС виконує експертизи для цих органів;
- не забезпечив безпеку, незважаючи на реальну загрозу, підтверджену спостереженням з автомобіля та камерами відеоспостереження.
Його клопотання від 23.09.2025 передбачало:
- поліграфічне дослідження ОСОБА_6 ;
- експертизу моральної шкоди, заподіяної йому внаслідок погроз та тиску.
Дізнавач не розглянув ці клопотання та не прийняв жодного рішення, що порушує ст. 220, 276 КПК України та принцип всебічності і об'єктивності досудового розслідування.
Його клопотання від 23.09.2025 про відсторонення ОСОБА_6 від займаної посади ігноровано.
Прокурор посилається на «відсутність підстав», оскільки підозра не вручена.
Однак, ст. 131 КПК України дозволяє застосування застосувати заходи забезпечення провадження до повідомлення про підозру, якщо необхідно для недопущення впливу на свідків та потерпілих.
Лайтер є посадовою особою з владними повноваженнями щодо підлеглих, що створює реальну загрозу об'єктивності досудового розслідування та безпеці учасників.
На підставі викладеного ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою та просив її задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав заявлені в скарзі вимоги, які остаточно сформульовано в додаткових поясненнях від 21.10.2025, та просив задовольнити скаргу з наведених у ній підстав.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на безпідставність її вимог.
ОСОБА_7 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, однак 28.10.2025 звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність.
Слідчий суддя, заслухавши думку заявника скарги та прокурора, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження №12025025030000126, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги, з огляду на таке.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, в провадженні СД відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025030000126 від 12.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
Реєстрації кримінального провадження передувало те, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.07.2025 по справі №127/22713/25 задоволено частково скаргу ОСОБА_3 та зобов'язано уповноважену особу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області у відповідності до статті 214 КПК України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 18 липня 2025 року, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення відомостей надати заявнику відповідний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На виконання вимог даної ухвали суду 12.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025030000126 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025030000126 від 12.08.2025 слідує, що: «До відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшла ухвала Вінницького міського суду Вінницької області №127/22713/25 від 31.07.2025 щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 18.07.2025, про вчинення відносно нього та членів його сім'ї кримінального правопорушення, що полягає у погрозах життю, фізичною розправою з боку ОСОБА_6 .»
Правова кваліфікації кримінального правопорушення визначена, за ч. 1 ст. 129 КК України.
В межах даного кримінального провадження ОСОБА_3 визнано потерпілим.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, 23.09.2025 ОСОБА_3 звернувся до старшого дізнавача СД відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , який є старшим групи дізнавачів у даному кримінальному провадженні, з клопотанням, в якому просив:
«1. Визнати ОСОБА_6 підозрюваним та повідомити йому про підозру.
2. Подати до суду клопотання про відсторонення ОСОБА_6 від посади.
3. Призначити судово-психологічну експертизу для визначення ступення моральної шкоди в МОЗ.
4. Призначити психофізіологічну експертизу (поліграф) у незалежній установі іншого регіону.
5. Визнати наявність загрози моїй безпеці як потерпілого.
6. Негайно вжити передбачених законом заходів для її забезпечення (ст. 56, 66, 131 КПК України).»
Постановою старшого дізнавача СД ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 26.09.2025 у клопотанні поданому потерпілим ОСОБА_8 відмовлено в повному обсязі.
Крім того, 26.09.2025 ОСОБА_3 звернувся до старшого дізнавача СД відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , з клопотанням в якому просив:
«1. Негайно долучити неведені факти до матеріалів кримінального провадження.
2. Витребувати та оглянути записи з камер відеоспостереження у під'їзді мого будинку.
3. Ідентифікувати особу, яка перебувала в автомобілі Toyota НОМЕР_1 , та перевірити законність використання цього транспортного засобу.
4. Вжити невідкладних заходів забезпечення моєї безпеки, як потерпілого відповідно до ст. 56, 66, 131 КПК України.
5. Повідомити мене про результати розгляду даної заяви та вжиті заходи у строк, визначений ст. 220 КПК У, а саме - не пізніше трьох днів з моменту подання.
6. Відповідно до ст.ст. 55, 56 КПК У, надати мені копію постанови, винесеної за результатами розгляду цієї заяви.
7. Повторно звертаю увагу на необхідність негайного відсторонення Лайтера від посади та повідомлення йому про підозру.»
Постановою старшого дізнавача СД відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 26.09.2025 прийнято рішення, яким клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 26.09.2025 задоволено частково:
- задоволено прохання про долучення наведених фактів, витребування та огляд відеозаписів, ідентифікацію особи, а також процесуальне інформування та надання копії постанови.
- залишено без задоволення прохання перевірку законності використання транспортного засобу, вжиття невідкладних заходів забезпечення безпеки, негайне відсторонення ОСОБА_6 від посади та оголошення останньому про підозру з посиланням на вичерпну відповідь, надану у постанові від 26.09.2025.
Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_3 , він не отримував жодної з наведених вище постанов дізнавача.
При цьому, в матеріалам кримінального провадження наявні супровідні листи дізнавача ОСОБА_9 від 29.09.2025 та від 03.10.2025, в яких зазначається про направлення ОСОБА_3 копій зазначених постанов на адресу: АДРЕСА_1 .
В той же час, доказів вручення постанов ОСОБА_3 матеріали кримінального провадження не містять.
З огляду на викладене потерпілий ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаною скаргою в якій, в тому числі, просив зобов'язати прокурора або дізнавача вручити йому копії всіх постанов, прийнятих за його клопотання.
Визначаючись щодо обґрунтованості скарги суд виходить з того, що положеннями статті 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Отже, вказаною нормою на слідчого, дізнавача та прокурора покладено обов'язок:
- розглянути клопотання потерпілого (особи яка заявила клопотання) в строк не більше трьох днів з моменту його подання;
- винесення вмотивованої постанови про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання;
- повідомлення потерпілого (особи яка заявила клопотання) про результати розгляду клопотання;
- вручення копії постанови потерпілому (особі яка заявила клопотання), а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилання їй.
Відповідно до статті 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
Обов'язок повідомлення потерпілого про результати розгляду клопотання є гарантією захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження, оскільки є однією з гарантій можливості оскарження такого рішення та всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин кримінального провадження, щодо якого проводиться досудове розслідування.
Однак, як встановлено судом, матеріали кримінального провадження не містять доказів вручення потерпілому ОСОБА_3 постанов дізнавача від 26.09.2025 та 29.09.2025 про відмову у задоволенні клопотання та часткове задоволення клопотання у кримінальному провадженні №12025025030000126, не містять доказів неможливості вручення постанов з об'єктивних причин, а також не містять належних та допустимих доказів надсилання ОСОБА_3 таких постанов.
При цьому, наявні в матеріалах кримінального провадження супровідні листи від 29.09.2025 та 03.10.2025 про направлення ОСОБА_3 постанов про відмову у задоволенні клопотання та часткове задоволення клопотання, суд оцінює критично, оскільки вказані листи не свідчать про фактичне направлення постанов потерпілому, а лише вказують на наміри дізнавача це зробити.
В той же час, слідчий суддя не виключає можливості того, що зазначені вище постанови дізнавача могли з запізненням канцелярією відділу поліції надсилатися потерпілому, або з невідомих (будь-яких) причин були не вручені одержувачу відділенням поштового зв'язку.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне скаргу задовольнити частково та зобов'язати старшого дізнавача СД ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу СД ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, визначену керівником сектору дізнання, в порядку встановленому КПК України, в строк не більше трьох днів з моменту отримання даної ухвали, надіслати або вручити ОСОБА_3 копії постанов старшого дізнавача СД ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 26.09.2025 та 29.09.2025 про результати розгляду клопотань ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025025030000126 від 12.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
Що стосується вимог скарги про зобов'язання прокурора або дізнавача:
- визнати ОСОБА_6 підозрюваним у межах кримінального провадження №12025025030000126 та відсторонити його від займаної посади відповідно до ст. 154, 155, 157 КПК України, оскільки його перебування на посаді створює реальну загрозу об'єктивності розслідування, впливає на свідків, які є його підлеглими, та перешкоджає забезпеченню їх безпеки (ч. 2 ст. 131 КПК України);
- повторно розглянути його клопотання про призначення поліграфа та експертизи моральної шкоди;
- забезпечити перевірку долучених витягів з кримінальних проваджень за ст. 109, 111, 113 КК України, оскільки вони є першопричиною впливу на нього та пов'язані з Лайтером і керівництвом Експертної служби МВС;
- вирішити питання застосування заходів забезпечення безпеки відповідно до ст. 56, 131 КПК України, то такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_3 фактично дублюються вимоги, які заявлялися ним дізнавачу у клопотаннях від 23.09.2025 та 26.09.2025, та які, як встановлено судом, дізнавачем розглянуто та винесено постанови від 26.09.2025 та 29.09.2025 про відмову та часткове задоволення клопотань. При цьому законність та обгрунтованість постанов дізнавача не є предметом оскарження у даній справі та не є предметом дослідження слідчим суддею.
Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. (ч. 1 ст. 40-1 КПК)
Формулюючи у скарзі вимоги про зобов'язання дізнавача чи прокурора визнати ОСОБА_6 підозрюваним та відсторонити його від займаної посади фактично йде мова про зобов'язання дізнавача, який є самостійним у своїй процесуальній діяльності, прийняти конкретне рішення з приводу вимог клопотань ОСОБА_3 від 23.09.2025 та 26.09.2025, що виходить за межі повноважень слідчого судді.
Слідчий суддя спрямовує та звертає увагу ОСОБА_3 на те, що діючим кримінальним процесуальним законодавством слідчий суддя не наділений повноваженнями зобов'язувати слідчого повідомляти особі про підозру, здійснювати заходи щодо відсторення його від посади, завершувати досудове розслідування або закрити будь-яке кримінальне провадження тощо. Зокрема, повідомлення особі про підозру є процесуальним рішенням, а не слідчою дією, повідомлення про підозру здійснюється слідчим, дізнавачем або прокурором за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, проте слідчий суддя не наділений повноваженнями зобов'язувати слідчого прийняти рішення про повідомлення особі про підозру, оскільки слідчий, дізнавач чи прокурор самостійні у прийнятті таких рішень.
Окрім того, вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений статтею 303 КПК України, зокрема, відповідно до частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
З наведеної норми слідує висновок, що перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні є вичерпний та чітко зазначений у пунктах 1-11 частини першої статті 303 КПК України.
З поданої скарги слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 звернувся зі скаргою, в якій, в тому числі, просив зобов'язати прокурора або дізнавача:
- визнати, що йому не були вручені постанови дізнавача від 26.09.2025 та 29.09.2025, а тому строк на їх оскарження не розпочався;
- визнати ОСОБА_6 підозрюваним у межах кримінального провадження №12025025030000126 та відсторонити його від займаної посади відповідно до ст. 154, 155, 157 КПК України, оскільки його перебування на посаді створює реальну загрозу об'єктивності розслідування, впливає на свідків, які є його підлеглими, та перешкоджає забезпеченню їх безпеки (ч. 2 ст. 131 КПК України);
- повторно розглянути його клопотання про призначення поліграфа та експертизи моральної шкоди;
- забезпечити перевірку долучених витягів з кримінальних проваджень за ст. 109, 111, 113 КК України, оскільки вони є першопричиною впливу на нього та пов'язані з Лайтером і керівництвом Експертної служби МВС;
- вирішити питання застосування заходів забезпечення безпеки відповідно до ст. 56, 131 КПК України.
Однак, вказані вимоги скарги не відносяться до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, що виключає можливість для задоволення скарги.
Відповідно до частини другої статті 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Пунктом 7 частини першої статті 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені - рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Проте, вказані вимоги скарги не містять зобов'язань про проведення слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій та виходить за межі переліку рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, визначеного статтею 303 КПК України.
Інших підстав для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності старшого дізнавача СД відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та уповноважених осіб Вінницької окружної прокуратури Вінницької області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025030000126 від 12.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, слідчим суддею не встановлено.
Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, в частині протиправності рішень, дій чи бездіяльності дізнавача та прокурора та про необхідність зобов'язання дізнавача надіслати або вручити ОСОБА_3 копії постанов від 26.09.2025 та 29.09.2025 про результати розгляду клопотань ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025025030000126.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 9, 25, 40, 40-1, 55, 220, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, суд, -
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати старшого дізнавача СД ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу СД ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, визначену керівником сектору дізнання, в порядку встановленому КПК України, в строк не більше трьох днів з моменту отримання даної ухвали, надіслати або вручити ОСОБА_3 копії постанов старшого дізнавача СД ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 26.09.2025 та 29.09.2025 про результати розгляду клопотань ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025025030000126 від 12.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
В решті вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: