30 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/10411/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бойка С.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просив:
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену у листі №4202 від 08.07.2025 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізапції;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на відстрочку від мобілізації відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки він здійснює постійний догляд за своєю матір'ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка має інвалідність І групи безстроково та потребує на підставі довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0852540 від 05.10.2017 року. 08.05.2025 звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки, 24.06.2025 отримав лист-відмову № 4791 від 24.06.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому зазначено, що "існують інші особи з числа невійськовозобов'язаних, які повинні утримувати ОСОБА_3 ", і саме тому мені відмовлено в наданні відстрочки. Однак така особа ( ОСОБА_3 ) не є суб'єктом мого звернення, жодним чином не згадувалася в поданих ним документах і не має жодного стосунку до його справи. Зазначає, що відмова Відповідача не ґрунтується на поданій ним заяві та доданих документах, а містить довільну і формальну аргументацію, що не відповідає чинному законодавству.
Ухвалою суду від 04.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання на 26 серпня 2025 року.
26 серпня 2025 року учасники справи до суду не з'явились, повідомлені належним чином, позивач подав заяву про розгляд справи без його участі. Судове засідання перенесено на 25 вересня 2025 року / а.с.56/.
01 вересня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що ОСОБА_1 , подав до ІНФОРМАЦІЯ_4 на розгляд комісії заяву про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон), як такий, що має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю. На момент розгляду заяви Позивача на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з наявних документів вбачається, що Позивач є сином ОСОБА_4 , ОСОБА_4 є особою з інвалідністю ІІ групи, безтерміново. В доданих документах, що повинні підтверджувати право на відстрочку, відсутні відомості про інших не військовозобов'язаних та військовозобов'язаних осіб. Позивач не надав жодної інформації стосовно інших осіб, які не є військовозобов'язаними. Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої особи, в тому числі усиновлені.
З долучених документів до матеріалів на відстрочку, відсутні відомості, що підтверджують потребу матері в матеріальній допомозі.
25 вересня 2025 року у судове засідання учасники справи не з'явилися, про місце, час та дату судового засідання повідомлені належним чином, позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Суд, керуючись приписами ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив розглядати справу у письмовому провадженні.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 як військовозобов'язаний.
08.05.2025 позивач засобами поштового зв'язку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації оголошеної Указом Президента України №69/2022, на підставі абзацу 9 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційна підготовку".
До заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації оголошеної Указом Президента України №69/2022, на підставі абзацу 9 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційна підготовку" позивачем було додано наступний пакет документів: копію паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 , копію паспорту та РНОКПП ОСОБА_2 (матері), копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копія довідки МСЕК-5, копія акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
24 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 складено повідомлення №4791 зі змісту якого слідує, що заяву ОСОБА_1 про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, комісія ІНФОРМАЦІЯ_5 з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, розглянула на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Причина відмови: є інші особи із числа невійськовозобов'язаних, які за законом повинні утримувати ОСОБА_3 . Комісія повідомляє, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 15.11.2001 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 та є порушником правил військового обліку з 13.06.2025. Для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 210,210-1 КУпАП, рекомендовано прибути особисто до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач вважаючи, що відмова ІНФОРМАЦІЯ_4 не грунтується на поданій ним заяві та доданих документах, містить довільну і формальну аргументацію, що не відповідає чинному законодавству, звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд враховує такі приписи законодавства.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частинами першою та другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно із частинами першою та другою статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України і діє на момент розгляду цієї справи.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статті 23 Закону № 3543-XII.
Так, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Згідно частини сьомої та восьмої статті 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки регламентовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок - № 560).
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов'язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.
Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Згідно пункту 60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяви та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації оголошеної Указом Президента України №69/2022, на підставі абзацу 9 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційна підготовку".
До заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації оголошеної Указом Президента України №69/2022, на підставі абзацу 9 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційна підготовку" позивачем було додано наступний пакет документів: копію паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 , копію паспорту та РНОКПП ОСОБА_2 (матері), копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копія довідки МСЕК-5, копія акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
За результатами розгляду заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 24 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 складено повідомлення №4791 зі змісту якого слідує, що заяву ОСОБА_1 про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, комісія ІНФОРМАЦІЯ_5 з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, розглянула на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Причина відмови: є інші особи із числа невійськовозобов'язаних, які за законом повинні утримувати ОСОБА_3 . Комісія повідомляє, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 15.11.2001 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 та є порушником правил військового обліку з 13.06.2025. Для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 210,210-1 КУпАП, рекомендовано прибути особисто до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З вищевикладеного слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 по суті заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації оголошеної Указом Президента України №69/2022, на підставі абзацу 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційна підготовку" розглянуто та відмовлено у зв'язку з тим, що "є інші особи із числа невійськовозобов'язаних, які за законом повинні утримувати ОСОБА_3 ", також у повідомленні від 24.06.2025 №4791 ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначено, що ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку з 13.06.2025, при цьому, зазначено, що для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 210, 210-1 КУпАП рекомендовано особисто п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач у позовній заяві посилається на те, що ОСОБА_3 не є суб'єктом його звернення, і жодного стосунку немає до його справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що заява про надання відстрочки від призову на військову службу відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" стосувалася щодо здіснення постійного догляду позиавача за своєю матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка має інвалідність 1 групи, а не ОСОБА_3 . Окрім того, відповідач зазначаючи причиною відмови вказав, що інші особи з числа невійськовозобов'язаних, які за законом повинні утримувати, про не зазначено, які саме це особи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянула подані ОСОБА_6 документи та прийняла відповідне рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, формально, без розгляду по суті поданих документів.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Щодо вимоги зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, суд зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи, відповідачем не надавалась оцінка поданим позивачем документам, зокрема тим, якими підтверджується право останнього на отримання відстрочки.
Враховуючи, що відповідач не надав оцінку наявним документам, які подані разом із заявою від 08.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, суд вважає необхідним зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.05.2025 та прийняти рішення по суті питання з урахуванням усіх наданих заявником документів та з урахуванням висновків суду.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги частково знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За приписами частини третьої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись статей 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.05.2025 та прийняти рішення по суті питання з урахуванням усіх наданих заявником документів та з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко