Справа № 420/23173/25
31 жовтня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув у письмовому провадженні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області , в якому позивач просить:
Визнати протиправною бездіяльність 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не проведення поновного розрахунку (невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період (з квітня 2017 року по 02 вересня 2024 року) у день виключення зі списків особового складу (02 вересня 2024 року) ОСОБА_1 і в подальшому з 03 вересня 2024 року по 13 червня 2025 року;
Визнати протиправною відмову 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 за час затримки повного розрахунку при звільненні (02 вересня 2024 року) середнього грошового забезпечення з 03 вересня 2024 року по 13 червня 2025 року;
Зобов'язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області за час затримки повного розрахунку при звільненні (02 вересня 2024 року) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення з 03 вересня 2024 року по 13 червня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив службу у ГУДСНС України в Одеській області у період з 05 квітня 2017 року по 02 вересня 2024 року. При цьому, відповідач під час проходження служби невірно нараховував та виплачував позивачу грошове забезпечення. Лише 13.06.2025 року, на виконання рішення суду у справі № 420/36646/24, відповідач здійснив перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення. Враховуючи викладене, позивач вважає, що має право на отримання середнього за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 вересня 2024 року по 13 червня 2025 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
05.08.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно з яким, Суд здійснюючи обрахунок відповідно до Порядку № 100, повинен врахувати, що розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача не може бути істотно більшим, аніж виплачені відповідачем кошти на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/36646/24 в сумі перераховане грошове забезпечення 295 749,15грн., що несвоєчасно виплачені під час звільнення позивача.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
Судом встановлено, що з 05 квітня 2017 року по 02 вересня 2024 року майор служби цивільного захисту ОСОБА_1 проходив службу у 6 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України в Одеській області.
05 серпня 2024 року наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області № 603 о/с майора служби циільного захисту ОСОБА_2 начальника 4 державної пожежно-рятувальної частини 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України в Одеській області було звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров'я) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593.
02 вересня 2024 року наказом начальника 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області № 271-НК/60 33 майора служби цивільного захисту ОСОБА_2 було виключено за кадрів Держаної служби надзвичайних ситуацій України і знято з усіх видів забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 року по справі № 420/36646/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Ніни Строкатої (Буніна), 41 код ЄДРПОУ 39010880) щодо відмови в нарахуванні і виплаті ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення за період з квітня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяця).
Зобов'язано 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Ніни Строкатої (Буніна), 41 код ЄДРПОУ 39010880) нарахувати і виплатити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з квітня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяця) та здійснити виплату відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Ніни Строкатої (Буніна), 41 код ЄДРПОУ 39010880) щодо нарахування і виплати ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 02.09.2024 року без застосування березня 2018 року як місяця підвищення доходу і індексації різниці в розмірі 3854,47 гривень, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язано 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Буніна, 41 код ЄДРПОУ 39010880) нарахувати і виплатити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 02.09.2024 року відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу і індексації різниці в розмірі 3854,47 гривень, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 року апеляційну скаргу 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області - залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року - залишено без змін.
13.06.2025 року 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області виплатив позивачу 227676,84 грн. індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі №420/36646/24.
Позивач вважає, що має право на виплату йому середнього грошового забезпечення за час затримки остаточного розрахунку при звільненні.
Згідно з ч. 2 ст. ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст.2 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
У свою чергу, спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України затверджено постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №558 від 26.05.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за №854/32306, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.
Вказані нормативно-правові акти не визначають підстави та порядок відшкодування військовослужбовцям за затримку виплати належних сум грошового забезпечення, у зв'язку із чим в таких випадках мають застосовуватися норми трудового законодавства.
Так, згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України (в редакції чинній на момент звільнення позивача), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України (в редакції чинній на момент звернення до суду), у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Згідно ч. 2 ст. 117 КЗпП України (в редакції чинній на момент звернення до суду), при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 233 КЗпП України (в редакції чинній на момент звільнення позивача), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
При цьому, згідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
При цьому, згідно абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п'ятого пункту 4 цього Порядку.
В даному випадку, звертаючись до суду, позивач вважав, що він має право на отримання середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби по день фактичного розрахунку, відповідно до положень ст. 117 КЗпП України.
Як встановив суд, що позивача з 02.09.2024 року виключено зі списків 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (станом на час розгляду справи - 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області).
При цьому, на виконання судового рішення, після звільнення зі служби, позивачу 13.06.2025 року перераховано та виплачено недоплачену суму грошового забезпечення.
Разом з тим, з аналізу вищевикладених нормативно-правових актів вбачається, що позивачу, станом на день виключення зі списку особового складу загону мали виплатити усі належні йому кошти, пов'язані з проходженням військової служби.
При цьому, з аналізу вищевикладених положень КЗпП України вбачається, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Між тим, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
В даному випадку, нормами спеціального законодавства не врегульовано питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовців з військової служби.
В свою чергу, надаючи правову оцінку спірним правовідносин необхідно зауважити, що неможливість поширення норм Кодексу законів про працю України на військовослужбовців стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці.
При цьому, питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу не врегульовані положеннями спеціального законодавства, а тому колегія суддів вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положень статей 116 та 117 КЗпП України, як таких, що є загальними та поширюються на всіх працівників.
В даному випадку, аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду, а саме: від 10 травня 2019 року (справа № 811/276/16), від 07 лютого 2019 року (справа № 804/5067/16), від 14 березня 2019 року (справа № 820/660/17).
Так, з аналізу вищевикладених положень ст. 117 КЗпП України (у редакції, що почала діяти з 19 липня 2022 року) вбачається, що особа має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку після звільнення по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Таким чином, за період з 03.09.2024 року по 13.06.2025 року позивач має право на отримання середнього заробітку, але не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, без застосування додаткових обмежень.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 26 грудня 2024 року (справа № 380/19103/22).
Таким чином, суд робить висновок про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом:
визнання протиправною бездіяльності 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не проведення з ОСОБА_1 поновного розрахунку у день виключення зі списків особового складу загону - 02 вересня 2024 року;
визнання протиправною відмови 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки повного розрахунку при звільненні зі служби з 03 вересня 2024 року по 13 червня 2025 року включно, але не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100;
зобов'язання 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки повного розрахунку при звільненні з 03 вересня 2024 року по 13 червня 2025 року включно, але не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 192-228, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльності 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не проведення з ОСОБА_1 поновного розрахунку у день виключення зі списків особового складу загону - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати протиправною відмови 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки повного розрахунку при звільненні зі служби з 03 вересня 2024 року по 13 червня 2025 року включно, але не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Зобов'язати 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки повного розрахунку при звільненні з 03 вересня 2024 року по 13 червня 2025 року включно, але не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
В іншій частині позову - відмовити.
Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Ніни Строкатої, 41, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ: 39010880).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 31 жовтня 2025 року.
Суддя Н.В. Бжассо