Рішення від 31.10.2025 по справі 420/17344/25

Справа № 420/17344/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 31.05.2025 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій представник позивача просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.01.2025, та з 01.03.2025 максимальним розміром, в тому числі із застосуванням з 01.01.2025 та з 01.03.2025 понижуючих коефіцієнтів відповідно до положень ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.01.2025 та з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром, в тому числі без застосування з 01.01.2025 та з 01.03.2025 понижуючих коефіцієнтів відповідно до положень ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (ст.262 КАС України); витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, що стосуються предмету та підстав позову; зобов'язано позивача надати суду копію запиту його представника, на який отримано відповідь від 29.05.2025; належним чином засвідчені копії сторінок його паспорту громадянина України та довідки про присвоєння йому РНОКПП.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 після звільнення зі служби відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначена та виплачується пенсія. Органом, яким здійснюються призначення пенсії, її перерахунок та виплата, є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 по справі № 420/242/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області було зобов'язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2022 на підставі довідки від 22.11.2024 №ЮО89421 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, з 01.02.2023 на підставі довідки від 22.11.2024 №ЮО89421 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням грошового забезпечення, визначеного в указаних довідках, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 . 20.05.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання зазначеного судового рішення проведено перерахунок пенсії позивача, про що позивача повідомлено листом ГУПФУ від 29.05.2025 №1500-0220- 8/99210. При цьому відповідачем безпідставно обмежено розмір пенсії позивача та здійснено виплату перерахованої пенсії у протиправно значно зменшеному розмірі. Як вбачається з перерахунку пенсії з 01.02.2022, перерахована пенсія позивачу обчислена з 01.02.2022 виходячи з 80% грошового забезпечення та в підсумку пенсія обчислена та має складати 34799,85 гривень. Проте відповідач, посилаючись на вимоги частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, під час проведення перерахунку пенсії та обчислення її з 01.02.2022 безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії розміром, у якому вона була обчислена та виплачувалась до проведення такого перерахунку пенсії, та визначив здійснення виплати пенсії позивача з урахуванням її обмеження в сумі 26933,85 гривень. Як вбачається з перерахунку пенсії з 01.02.2023, перерахована пенсія позивачу обчислена з 01.02.2023 виходячи з 80% грошового забезпечення та в підсумку пенсія обчислена та має складати 48493,95 гривень. Відповідач, посилаючись на вимоги частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, під час проведення перерахунку пенсії та обчислення її з 01.02.2023 безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії розміром, у якому вона була обчислена та виплачувалась до проведення такого перерахунку пенсії, та визначив здійснення виплати пенсії позивача з урахуванням її обмеження в сумі 30345,76 гривень. Як вбачається з перерахунку пенсії з 01.03.2024, перерахована пенсія позивачу обчислена з 01.03.2024 виходячи з 80% грошового забезпечення та в підсумку з урахуванням надбавок, доплат до пенсії та індексації, пенсія обчислена та має складати 50476,15 гривень. Проте відповідач, посилаючись на вимоги частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, під час проведення перерахунку пенсії та обчислення її з 01.03.2024 безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії розміром, у якому вона була обчислена та виплачувалась до проведення такого перерахунку пенсії, та визначив здійснення виплати пенсії позивача з урахуванням її обмеження в сумі 34266,56 гривень. Як вбачається з перерахунку пенсії з 01.01.2025, перерахована пенсія позивачу обчислена з 01.01.2025 виходячи з 80% грошового забезпечення та в підсумку з урахуванням надбавок, доплат до пенсії та індексації, пенсія обчислена та має складати 50476,15 гривень. Проте відповідач, посилаючись на вимоги частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, під час проведення перерахунку пенсії та обчислення її з 01.01.2025 безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії розміром, у якому вона була обчислена та виплачувалась до проведення такого перерахунку пенсії, та визначив розмір пенсії позивача з урахуванням її обмеження в сумі 34266,56 гривень. При цьому, як було повідомлено позивачу під час його звернення до відповідача, відповідач застосував понижуючі коефіцієнти відповідно до положень ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, внаслідок чого визначив розмір пенсії для її виплати позивачу в сумі 27751,37 гривень. Як вбачається з перерахунку пенсії з 01.03.2025 та з 01.06.2025, перерахована пенсія позивачу обчислена з 01.03.2025 та нарахована для фактичної виплати з 01.06.2025 виходячи з 80% грошового забезпечення та в підсумку з урахуванням надбавок, доплат до пенсії та індексації, пенсія обчислена та має складати 52351,15 гривень. Проте відповідач, посилаючись на вимоги частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, під час проведення перерахунку пенсії та обчислення її з 01.03.2025 безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії розміром, у якому вона була обчислена та виплачувалась до проведення такого перерахунку пенсії, та визначив розмір пенсії позивача з урахуванням її обмеження в сумі 34266,56 гривень, неправомірно застосувавши при цьому понижуючі коефіцієнти відповідно до положень ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, внаслідок чого визначив розмір пенсії для її виплати позивачу в сумі 27751,37 гривень.

Вважаючи дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо застосування Постанови КМУ від 03.01.2025 №1 та обмеження пенсії максимальним розміром протиправними та такими, що призвели до безпідставного зменшення розміру призначеної йому пенсії, позивач звертається до суду з даним позовом.

10.06.2025 року позивач на виконання ухвали суду від 09.06.2025 року надав витребувані документи.

23.06.2025 року відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що позивач звернувся в 2025 році, при цьому позовні вимоги стосуються перерахунку починаючи з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024, а тому позивачем було пропущено строки позовної давності без поважних на те підстав відповідно до ст. 122 КАС. Безпідставною є вимога позивача стосовно виплати пенсії без обмеження її максимального розміру, оскільки згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668) максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався. Оскільки Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 по справі № 420/242/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області було зобов'язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2022 на підставі довідки від 22.11.2024 №ЮО89421 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, з 01.02.2023 на підставі довідки від 22.11.2024 №ЮО89421 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням грошового забезпечення, визначеного в указаних довідках, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому розмір пенсії визначений на зазначену дату становив 34799,85 грн. На зазначених підставах виплата пенсії з 01.01.2025 проводиться в розмірі, визначеному вищезазначеними законодавчими актами та становить 26933,85 грн. За таких обставин, передбачені ст. 46 Закону № 4059-IX обмеження застосовані до позивача правомірно. У березні 2025 року, відповідно до вимог пункту 2 Постанови КМУ від 25 лютого 2025 р. № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", Головним управлінням Пенсійного фонду України у Одеській області проведено перерахунок пенсії позивача з 1 березня 2025 року встановлено та нараховано індексацію у розмірі 1500 грн.

Копія ухвали від 09.06.2025 року було надіслана відповідачу в його електронний кабінет 09.06.2025 року (а.с.23).

Витребувані докази відповідач не надав, тому справа розглядається за розглядається за наявними у ній доказами згідно ч.9 ст.80 КАС України.

Розглянувши наявні матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», основний розмір пенсії 80% грошового забезпечення, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 по справі № 420/242/25 зобов'язано:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.11.2024 №ЮО89421 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.11.2024 №ЮО89421 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

27.05.2025 року представник позивача звернувся із запитом до відповідача №246, в якому просив повідомити про проведення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 по справі № 420/242/25 та відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження перерахунку пенсії зазначеного вище пенсіонера, а також проведення виплати різниці в пенсії за минулий час по день проведення перерахунку. Також надати копії документів про проведення перерахунку (з наданням засвідчених копій відповідного розрахунку розміру перерахованої пенсії, в тому числі з 01.03.2024, з 01.01.2025, з 01.03.2025, та доплати за минулий час).

У відповідь на запит отримав лист ГУ ПФ України в Одеській області від 29.05.2025 року, в якому відповідач зазначив, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 № 420/242/25 ОСОБА_1 20.05.2025 проведено перерахунок пенсії. Розмір пенсії з 01.06.2025 становить 27751,37 грн. Покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України (а.с.9).

Надав копії перерахунків пенсії ОСОБА_1 , які зазначеного в запиті.

Згідно перерахунку пенсії позивача:

з 01.02.2022 року (перерахунок на підставі рішення від 20.03.2025 року №420/242/25) підсумок пенсії визначений у розмірі 34799,85 грн., пенсія обмежена максимальним розміром 26933,85 грн. (а.с.10);

з 01.02.2023 року підсумок пенсії визначений у розмірі 48493,95 грн., пенсія обмежена максимальним розміром 30045,76 грн. (а.с.11);

з 01.03.2024 року підсумок пенсії визначений у розмірі 50476,15 грн., пенсія обмежена максимальним розміром 34266,56 грн. (а.с.12);

з 01.01.2025 року підсумок пенсії визначений у розмірі 50476,15 грн., пенсія обмежена максимальним розміром 34266,56 грн., та до цієї суми застосовані понижуючі коефіцієнти за постановою Кабміну України №1 від 03.01.2025 року, в результаті чого пенсія до виплати склала 27751,37 грн. (а.с.13);

з 01.03.2025 року підсумок пенсії визначений у розмірі 52351,15 грн., пенсія обмежена максимальним розміром 34266,56 грн., та до цієї суми застосовані понижуючі коефіцієнти за постановою Кабміну України №1 від 03.01.2025 року, в результаті чого пенсія до виплати склала 27751,37 грн. (а.с.14);

з 01.06.2025 року підсумок пенсії визначений у розмірі 52351,15 грн., пенсія обмежена максимальним розміром 34266,56 грн., та до цієї суми застосовані понижуючі коефіцієнти за постановою Кабміну України №1 від 03.01.2025 року, в результаті чого пенсія до виплати склала 27751,37 грн. (а.с.15).

Не погоджуючись із проведенням перерахунку пенсії із застосуванням понижуючих коефіцієнтів та обмеженням пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

В рішенні від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України “Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Тобто набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010, від 11.10.2011 № 10-рп/2011).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі за текстом - Закон №2262-ХІІ).

Статтею 51 Закону №2262-ХІІ визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до абз.12 п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Постановою Кабміну України №1 від 03.01.2025 року “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», зокрема, установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України “Про державну службу», “Про прокуратуру», “Про статус народного депутата України», “Про Національний банк України», “Про Кабінет Міністрів України», “Про дипломатичну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про судову експертизу», “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», “Про наукову і науково-технічну діяльність», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. №379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1. Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

01.01.1992 року введений в дію Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ст.21 цього Закону пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку); б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Підставою позову стало обмеження під час здійснення перерахунку пенсії максимальним розміром, на підставі, як зазначено у відзиві на позовну заяву, ст.2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 01.10.2011 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

У такій редакції вказану частину ст. 43 Закону №2262-XII викладено відповідно до Закону № 3668-VI від 08.07.2011.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи № 3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", “Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати 10740 гривень.

У зв'язку з чим, на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Так, згідно ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

В мотивувальній частині вказаного рішення, а саме в п.2.3. Конституційний Суд України, зазначив, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262, згідно з якими "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення по справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 року є втрата чинності із 20 грудня 2016 року положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Таким чином, з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб втратила чинність.

Що ж до приписів Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», та деяких інших осіб слова і цифри у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року замінено словами і цифрами по 31.12.2017 року слід зазначити наступне.

Буквальне розуміння змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня норма ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

При цьому, слід зазначити, що у 2019-2021 роках будь-яких змін до ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не вносилось.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.

Конституційний Суд України неодноразово висновував стосовно того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Верховний суд в ухвалі від 25.02.2025 року у справі №200/116/25 вказав, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо застосування норм Закону №2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року (справа № 400/2085/19), 20 липня 2022 року (справа № 340/2476/21), 25 липня 2022 року (справа № 580/3451/21), 30 серпня 2022 року (справа № 440/994/20), 17 березня 2023 року (справа № 340/3144/21) та інших Верховний Суд встановив, що норми Закону № 2262-XII щодо призначення та перерахунку пенсій повинні тлумачитись із врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016. Таким чином, будь-яке обмеження максимального розміру пенсій є протиправним.

Оскільки за своєю суттю запроваджені постановою Кабміну України №1 від 03.01.2025 року понижуючі коефіцієнти до відповідних сум перевищення розміру пенсій понад 10 прожиткових мінімумів є саме обмеженням пенсії максимальним розміром, враховуючи усталену практику Верховного Суду щодо протиправності такого обмеження, суд погоджується із позицією позивача та вважає позов обґрунтованим.

Суд констатує, що при перерахунку пенсії позивача з січня 2025 року відповідачем було застосовано обмеження пенсії шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів на підставі постанови КМУ №1 від 03.01.2025 року, що визнається відповідачем.

Такі дії відповідача є протиправними, ними порушені права позивача щодо належного пенсійного забезпечення.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем законність оскаржуваних дій не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір», інші витрати для розподілу відсутні.

Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у вигляді обмеження ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2022, з 01.02.2023 року, з 01.03.2024 року, з 01.01.2025 року, та з 01.03.2025 року максимальним розміром, в тому числі із застосуванням з 01.01.2025 року та з 01.03.2025 року понижуючих коефіцієнтів відповідно до положень ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 до максимального розміру пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2022 року, з 01.02.2023 року, з 01.03.2024 року, з 01.01.2025 року та з 01.03.2025 року без обмеження максимальним розміром, в тому числі без застосування з 01.01.2025 року та з 01.03.2025 року понижуючих коефіцієнтів відповідно до положень ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 до максимального розміру пенсії.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.293,295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; адреса: вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65012).

Суддя М.М. Аракелян

Попередній документ
131436478
Наступний документ
131436480
Інформація про рішення:
№ рішення: 131436479
№ справи: 420/17344/25
Дата рішення: 31.10.2025
Дата публікації: 03.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (31.10.2025)
Дата надходження: 02.06.2025
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
АРАКЕЛЯН М М
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області
позивач (заявник):
Сердюк Віктор Миколайович
представник позивача:
Обухов Олег Володимирович