Справа № 826/24998/15
31 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій" про визнання протиправним та скасування припису,-
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій"з вимогами:
- визнати неправомірним та скасувати припис № 1514330 від 05.11.2015 року, складений на бланку Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва інспектором комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Піляком О.І.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачі є співвласниками нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.05.2013 року № 3525835 та № 3525799. Відповідно до витягів з реєстру речових прав кожен з співвласників володіє частиною нежитлового приміщення, загальною площею 51,9 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
05.11.2015 року провідним інспектором КП «Київблагоустрій» Піляком О.В. було надано припис про усунення порушень п.20.1.1. «Правил благоустрою м. Києва», а саме: надати до КП «Київблагоустрій» в термін 3-х днів проектно-дозвільну документацію на встановлення тимчасової споруди (павільйону). У разі відсутності проектно-дозвільної документації демонтувати власними силами, забезпечити благоустрій. За умов не виконання припису, будуть вжиті заходи, згідно чинного законодавства.
Позивачі вказують, що нежитлове приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Серафимовича, 15В - не є тимчасовою спорудою. Зазначене приміщення знаходиться у власності позивачів, зареєстроване у передбаченому законодавством порядку, та відповідно до витягів з державного з реєстру речових прав є нежитловим приміщенням. Позивачі, як власники приміщення також щорічно сплачують податок на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, про що свідчать квитанції про сплату.
Також позивачі зазначають, що задля запобігання незаконного демонтажу їхньої власності 05.11.2015 року було надано до КП «Київблагоустрій» документи (в копіях), що підтверджують право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме витяги з державного реєстру права власності, договори купівлі-продажу нерухомого майна, копію технічного паспорту на нежитлове приміщення тощо. Станом на 09.11.2015 року на офіційному сайті КП «Київблагоустрій» міститься актуальна інформація щодо проведення демонтажів незаконних МАФ та ТС (тимчасових споруд), де також у списках міститься фотозображення нежитлового приміщення, що належить позивачам на праві власності.
Таким чином, позивачі вважають, що на день подання позовної заяви існує реальна загроза незаконного знищення або пошкодження нерухомого майна позивачів.
На думку позивачів, вимоги викладені в приписі від 05.11.2015 року є незаконними, оскільки: приміщення, щодо якого складений припис не є тимчасовою спорудою, а є об'єктом нерухомого майна; зобов'язання демонтувати об'єкт нерухомого майна є таким, що протирічить діючому законодавству, оскільки в ньому містяться посилання на порушення позивачами норм, які не регулюють спірні правовідносини та витребувано проектно-дозвільну документацію, отримання якої не передбачено законом для об'єкта нерухомості, яким є належний позивачам павільйон, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Серафимовича, 15В.
Крім того, позивачі зазначають, що зобов'язання щодо демонтажу нежитлової будівлі, за адресою м. Київ, вул. Серафимовича, 15В, є таким, що протирічить основоположним нормам законодавства щодо захисту приватної власності. Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності надувається па підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Реєстрація права власності на нерухоме майно не була скасована, підтвердженням того, що станом на день винесення припису, реєстрація права власності на зазначений об'єкт нерухомого майна дійсна є оновлені витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.11.2015 року за номерами 47197203 та 47196829.
З огляду на викладене позивачі вважають оскаржуваний припис неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернулися до суду з даною позовною заявою.
Вказаній справі присвоєно номер 826/24998/15.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/24998/15.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2015 року закінчено підготовче провадження та призначено справу № 826/24998/15 до судового розгляду у судовому засіданні на 23.02.2016 року.
У судовому засіданні 29.03.2016 року суд за сумісним клопотанням сторін ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2016 року суд вийшов з письмового провадження. Призначив адміністративну справу № 826/24998/15 до розгляду у судовому засіданні на 20.05.2016 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2016 року призначено по справі комплексну судову будівельно-технічну та експертизу з питань землеустрою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2016 року зупинено провадження на час проведення експертизи у справі № 826/24998/15 до отримання результатів експертизи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» № 2825-ІХ, визначено Ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).
Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399, матеріали адміністративної справи № 826/24998/15 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
04.04.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов висновок експерта від 07.01.2025 року № 28/7.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 року, справа № 826/24998/15 передана судді Лебедєвій Г.В.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 прийнято до провадження справу № 826/24998/15 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій" про визнання протиправним та скасування припису; поновлено провадження у справі № 826/24998/15; розгляд справи розпочато спочатку; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.04.2025 року.
23.04.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача Комунального підприємства "Київблагоустрій" надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Так, Комунальне підприємство "Київблагоустрій" зазначає, що рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва, які, згідно зі статтею 34 Закону № 2807-ІV є нормативно-правовим актом, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.
Відповідно до пункту 19.1.1 Правил благоустрою міста Києва, контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об'єктів благоустрою.
Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок території.
Порядок проведення самоврядного контролю за станом благоустрою населених пунктів здійснюється в порядку визначеному ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», Правила благоустрою міста Києва.
Рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року № 246/9734 «Про міський благоустрій» було затверджено Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою м. Києва, яким надано повноваження інспекторам КП «Київблагоустрій» здійснення контролю за станом благоустрою м. Києва. Так, у відповідності із п. 1 вказаного Положення, Головний інспектор та інспектор з благоустрою м. Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП «Київблагоустрій» наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою м. Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою. Повноваження, зокрема, Інспектора КП «Київблагоустрій» проводити перевірки у сфері благоустрою та виносити приписи з метою з'ясування наявності/відсутності дозвільної документації визначено і п. 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва. Отже, інспектор КП «Київблагоустрій» є особою, якій надано повноваження здійснювати контроль за станом благоустрою населеного пункту та право вносити припис з вимогою про усунення порушень у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) елементів благоустрою.
Положеннями пункту 20.2.11 Правил благоустрою міста Києва визначено, що у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП «Київблагоустрій» самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т.ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об'єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об'єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил. Таким чином, у разі виявлення об'єктів (тимчасової споруди, малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою посадова, особа контролюючого органу, зокрема, інспектор КП «Київблагоустрій», зобов'язаний скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог Правил благоустрою міста Києва затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008, в якому зазначаються дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території. Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений. У разі відмови особи отримати припис в графі «Припис одержав» робиться про це запис. У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), власник (користувач) якої не встановлений копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису.
05.11.2015 уповноваженим інспектором КП «Київблагоустрій» було проведено перевірку правомірності встановлення павільйону (тимчасової споруди) торгівельного призначення розташованого біля будівлі №15-а по вулиці Серафимовича у м. Києві, який за своїми технічними характеристиками мав всі ознаки тимчасових споруд (виготовлений з полегшених збірних конструкцій, встановлений без улаштування заглибленого фундаменту тощо) та у зв'язку із відсутністю дозвільної документації на його розміщення зокрема, паспорта прив'язки, який оформлюється Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на встановлення ТС, договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою, було винесено припис № 1514330. Винесеним приписом запропоновано власнику надати дозвільну документацію на його розміщення, відповідно очевидним є те, що питання правомірності/неправомірності розміщення буде вирішуватись на підставі наданих документів згідно вимог припису. Отже, основною вимогою припису є надання дозвільної документації на встановлення елементів благоустрою, а пропозиція демонтажу (власними силами чи примусово) є похідною вимогою, в залежності від виконання основної. Інших підстав, окрім винесення приписів, для з'ясування наявності/ відсутності дозвільних документів не існує. Припис не є рішенням про демонтаж, не встановлює факт та вину певної особи у самовільному розміщенні, а вноситься з метою з'ясування наявності/відсутності документів дозвільного характеру
Також Комунальне підприємство "Київблагоустрій"зазначило, що припис № 1514330 від 05.11.2015 року складений уповноваженою на те особою (інспектор КП «Київблагоустрій» є особою, якій надано повноваження здійснювати контроль за станом благоустрою населеного пункту та право вносити припис з вимогою про усунення порушень у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд), за своїм формою і змістом відповідає вимогам Правил благоустрою, підстави для його скасування відсутні.
Крім того, Комунальне підприємства "Київблагоустрій" вказує, що за змістом підпункту 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва припис є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою. До позовної заяви позивачі приєднують заяву від 05.11.2015 (в день винесення припису) на виконання вимог припису № 1514330 адресовану Департаменту міського благоустрою та збереження навколишнього природного середовища ВО КМР (КМДА) з переліком документів. Враховуючи те, що оскаржуваний Припис вичерпав свою дію фактом його виконання (реалізації), що підтверджується заявою від 05.11.2015, а тому скасування Припису № 1514330 не породжує жодних наслідків для позивачів, а отже обраний спосіб захисту порушеного права не забезпечує його реального захисту.
Окрім цього, Комунальне підприємство "Київблагоустрій" зазначає, що Київська міська рада наділила повноваженням інспекторів КП «Київблагоустрій» виключно щодо винесення приписів з метою отримання дозвільних документів на розміщення елементів благоустрою та вимог усунення порушень власниками (користувачами) у випадку відсутності дозвільних документів. Комунальне підприємство «Київблагоустрій» не розглядає надані документи на виконання вимог приписів та не приймає рішення про демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою у разі невиконання вимог приписів (п 13.3.2 Правил благоустрою м. Києва). Контролюючим органом у сфері благоустрою міста Києва, який розглядає надані на виконання вимог приписів документи та за результатами їх розгляду приймає рішення про демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд та вживає заходи із демонтажу в розумінні положень п. 13.3.2 Правил благоустрою міста Києва є Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ( у редакції на час винесення оскаржуваного рішення) З огляду на зазначене, враховуючи те, що інспектори КП «Київблагоустрій» наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, і у разі виявлення порушення благоустрою зобов'язані скласти та видати офіційний документ - припис, а також те, що у інспектора в даному випадку були наявні правові підстави для складання та видання зазначеного документу, правові підстави для визнання Припису № № 1514330 від 05.11.2015 року протиправним та його скасування відсутні.
Щодо порушення оскаржуваним приписом прав позивачі як власників об'єкта нерухомого майна, Комунальне підприємства "Київблагоустрій" вказує, що один сам факт реєстрації без сукупності обов'язкових характеристик нерухомого майна не може бути беззаперечним доказом існування нерухомого майна як об'єкта матеріального світу у просторі та часі на момент його демонтажу. Визначення об'єкту як нерухомості відповідно до приписів статті 181 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України «Про іпотеку» та статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлюється комплекс кваліфікуючих ознак для нерухомого майна, основним критерієм якого виступає: земельна ділянка, на якій такі об'єкти розташовані, а відтак визначення місцезнаходження такої земельної ділянки; присвоєння адреси об'єкту, що інакше унеможливлює ідентифікацію такого об'єкта. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України). Громадяни та юридичні особи, відповідно до п.1 ст. 116 ЗК України, набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Положеннями ст. 125 ЗУ України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Однак жодних належних та допустимих доказів того, що позивачі на відповідній правовій підставі користується прилеглою до спірного приміщення земельною ділянкою, що надає їм законне право розміщувати за вищевказаною адресою належне майно - нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 матеріали справи не містять. Приєднані до позовної заві дві квитанції датовані 02.10.14, не можуть бути визнані належними та допустими доказами в розумінні положень ст. 73-74 КАС України підтвердження правомірності користування земельною ділянкою, оскільки не містять ані адреси розташування земельної ділянки, ані кадастрового номеру земельної ділянки за яку сплачувався податок, ані періоду за який він сплачувався. Іншим критерієм об'єкту нерухомого майна є присвоєння поштової адреси, яка є єдиною можливістю ідентифікувати об'єкт нерухомого майна та визначити його місце розташування та відповідно встановити чи дійсно рішення, дії стосуються саме об'єкту нерухомого майна позивача. Також в матеріалах справи відсутні і докази присвоєння поштової адреси, яка є єдиною можливістю ідентифікувати об'єкт нерухомого майна та визначити його місце розташування та відповідно встановити чи дійсно рішення, дії стосуються саме об'єкту нерухомого майна позивача. Табличка із зазначенням поштової адреси була відсутня і на виявленій тимчасовій споруді. Натомість, як убачається з листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 09.03.2016 №055-2055 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не присвоював та не погоджував об'єктам нерухомого майна поштової адреси: м. Київ, вулиця Серафимовича, 15-В, вказана адреса відсутня у містобудівному кадастрі. При цьому, відповідно п. 4.4. Положенням про реєстр адрес у м. Києві затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 року №337/9394, поштові адреси не присвоюються спорудам, які встановлені тимчасово без улаштування фундаменту. Як убачається з фото, споруди щодо якої було винесено оскаржуваний припис зведена без улаштування фундаменту.
Викладене у своїй сукупності та взаємозв'язку, на думку Комунального підприємства "Київблагоустрій", надає обґрунтовані підставі стверджувати, що належне позивачу приміщення та тимчасова споруда щодо якої винесено оскаржуваний припис, це різні споруди з різними адресами, конструктивними елементами, технічними характеристиками, тощо.
24.04.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначає, що оскаржуваний припис містить в собі фактичний строк його дії - до трьох діб. Також оскаржуваний припис вичерпав свою дію в момент його виконання, що підтверджується заявою від 05.11.2015, а тому скасування Припису № 1514330 не породжує жодних наслідків для позивачів, а отже обраний спосіб захисту порушеного права не забезпечує його реального захисту. В свою чергу, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Припис від 05.11.2015 № 151430 складено уповноваженою на це особою, з урахуванням вимог чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Слід зауважити, що згідно із п. 13.3.2. Правил благоустрою м. Києва, у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально- культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом З цього підпункту. У відповідності із п. 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва, рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі). Отже, позивачі помилково ототожнюють рішення про демонтаж та оскаржуваний припис.
Також Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначає, що зі змісту позовної заяви неможливо встановити які саме права чи законні інтереси позивача порушено діями Департаменту та факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача. В матеріалах справи наявні відомості щодо направлення позивачами заяви до КП «Київблагоустрій» від 05.11.2015, у відповідь на оскаржуваний припис що фактично підтверджує факт реалізації мети винесення припису, за умови, що будь-які інші наслідки, дія припису не за собою не тягне. Позивачем не надано жодних дозвільних документів для розміщення тимчасової споруди згідно Закону України «Про благоустрій населеннях пунктів», Правил благоустрою м. Києва та наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244. «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», яким затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
Щодо доводів позивача про право власності на майно, Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказує, що позивачами надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зі змісту якого, за ними на праві спільної часткової власності зареєстровано нежитлове приміщення, а саме павільйон по продажу продуктів харчування. Згідно з ДБН В.2.2-23:2009, до малих архітектурних форм відносяться - павільйони, кіоски, торговельні намети, рундуки тощо переважно збірно-розбірної конструкції, які застосовуються поряд із засобами благоустрою, включаючи невеликі споруди для відпочинку людей/покупців (лави, можливо тіньові навіси або перголи), урни для сміття, а також різноманітні елементи декоративно-прикладного мистецтва (наприклад, скульптури, декоративні басейни, фонтани тощо). Павільйон - торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців. Звертаємо увагу, що при реєстрації права власності на павільйон по продажу продуктів харчування, згідно з договором купівлі-продажу від 16.05.2013, здійснено як нежитлове приміщення. При цьому, матеріали справи містять копію технічного паспорту магазину за адресою: АДРЕСА_1 , зі змісту якого вбачається, що технічний паспорт видано на приміщення громадського призначення, вбудоване в житлове приміщення. Порядком проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 визначено, що вбудоване приміщення - приміщення, що є частиною внутрішнього об'єму будівлі. Всупереч зазначеному, зі змісту матеріалів справи вбачається, що споруда за адресою: АДРЕСА_1 не є будованою в житлове приміщення, та фактично відокремлена. Таким чином, відомості закріплені в технічному паспорті, виданому на приміщення громадського призначення, вбудованого в житловий будинок - фактично не відповідає характеристикам відокремленої споруди за адресою: вул. Серафимовича 15 В.
Також Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначає, що матеріали справи не містять доказів правомірності володіння земельною ділянкою, на якій розташовано спірне майно. Водночас з долучених до позовних матеріалів квитанцій від 02.10.14 неможливо ідентифікувати за користування якою земельною ділянкою здійснюється сплата, оскільки надані квитанції не містять інформації про адреси чи кадастрові номери цих земельних ділянок. Таким чином, зазначені квитанції не містять інформації щодо предмету доказування, а тому не є належним доказом відповідно до приписів КАС України.
Крім того, Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначає, що наявність у того чи іншого об'єкту поштової адреси - фактично єдина можливість ідентифікувати конкретний об'єкт з-поміж інших на місцевості. Матеріали справи не містять доказів присвоєння поштової адреси, яка є єдиною можливістю ідентифікувати об'єкт нерухомого майна та визначити його місце розташування та відповідно встановити чи дійсно рішення, дії стосуються саме об'єкту нерухомого майна позивача. Табличка із зазначенням поштової адреси була відсутня і на виявленій тимчасовій споруді. Наведене і підтверджується листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 09.03.2016 №055-2055 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не присвоював та не погоджував об'єктам нерухомого майна поштової адреси: м. Київ, вулиця Серафимовича, 15-В, вказана адреса відсутня у містобудівному кадастрі. Відповідно п. 4.4. Положенням про реєстр адрес у м. Києві затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 року №337/9394, поштові адреси не присвоюються спорудам, які встановлені тимчасово без улаштування фундаменту. Так, Відповідно до статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в порядку, адресою об'єкта нерухомого майна є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості. Відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті, адреса не присвоюється тимчасовим спорудам. Згідно «Порядку присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. № 690, кожному об'єкту нерухомого майна присвоюється поштова адреса виконавчим органом місцевого самоврядування. Проте, згідно інформації наданої листом Департаменту земельних ресурсів, об'єкт за адресою: вул. Серафимовича 15 А, зазначений на графічних матеріалах розташований на земельній ділянці з обліковим номером (90:136:0039). Тотожний обліковий номер містить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якому зазначається адреса: вул. Серафимовича 15 В. Отже, відсутність будь-яких відомостей про присвоєння адреси вищевказаній тимчасовій споруді, свідчить про відсутність у неї ознак нерухомого майна.
В підготовче судове засідання, призначене на 29.04.2025 року, з'явилися представники відповідачів. Інші учасники справи не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно. Від представника позивача Гуславського Сергія Ярославовича надійшло клопотання про оголошення перерви. Суд відклав підготовче засідання на 03.06.2025 року.
05.05.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який утворений відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у структурі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рішенням Київської міської ради від 20 червня 2002 року № 28/28 «Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності». Департамент 13.07.2023 рішенням Київської міської ради № 6870/6911 «Про оптимізацію діяльності підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації» перейменовано з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який відповідно до рішення Київської міської ради від 08 грудня 2016 року № 544/1548 «Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» перейменовано з Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який відповідно до рішення Київської міської ради від 15 березня 2012 року № 198/7535 «Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» було перейменовано з Головного управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Також 13.07.2023 рішенням Київської міської ради № 6870/6911 «Про оптимізацію діяльності підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації» внесено зміни до Положення про Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Положення), затвердженого рішенням Київської міської ради від 02 березня 2023 року № 6010/6051.
03.06.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача Гуславського С.Я. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що заперечуючи проти позову відповідачем вказано, що оскаржуваний припис був складений відносно малої архітектурної форми (тимчасової споруди), яка розміщена за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому доказів, що об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та споруда, стосовно якої винесено припис, за адресою: АДРЕСА_2 є одним і тим самим об'єктом матеріали справи не містять. Позивачами надано до суду матеріали на нежитлову будівлю з приміщеннями супутнього характеру літера «А» по м. Київ, вул. Серафимовича 15-В. Вказане, зокрема, підтверджується інформацією, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 172195047 від 01.07.2019 та 172192981 від 01.07.2019). Між тим, відповідачами стверджується, що припис складено відносно тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_2 , яка не належить позивачу на праві приватної власності. Однак, до таких тверджень, на думку представника позивача, слід поставитися критично. Так, згідно наявної копії технічного паспорту вбачається, що останній складений в частині будівлі літери А за адресою: м. Київ, вул. Серафимовича 15-В. Звідси слідує, що приміщення, належне на праві приватної власності, має літеру А, однак знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та в даному випадку не відноситься до складу адреси об'єкту, а є ідентифікацією самого об'єкту. Згідно технічного паспорту, складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами літера А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вказане нерухоме майно споруджене у 1997 році, фундамент - монолітний залізо-бетон. Згідно довідки про показники нерухомого майна від 19 червня 2019 року за вих. № 19/06/19 вбачається, що за результатами технічної інвентаризації від 19.06.2019 об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 , є окремою нежитловою будівлею з приміщенням супутнього призначення, та має наступні показники: загальна площа - 51,9 кв.м. Вказані матеріали технічної інвентаризації в тому числі стали підставою для зміни відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна. Зокрема, правильного зазначення, що об'єкт нерухомого майна є нежитловою будівлею з приміщеннями супутнього призначення.
Щодо доводів відповідачів про відсутність будь-яких відомостей про присвоєння адреси нерухомому майну належного позивачеві, що, на думку відповідачів, свідчить про відсутність у неї ознак нерухомого майна та доводить той факт, що вказана будівля є тимчасовою спорудою, представник позивача вказує, що поштову адресу вказаного об'єкта нерухомого майна присвоєно згідно наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 25.09.2018. Зокрема, як вбачається з тексту вказаного наказу, об'єкту нерухомого майна ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (нежитлова будівля - магазин) на АДРЕСА_3 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_3 . При цьому, з долученої до матеріалів фотокопії виявленого елементу благоустрою згідно припису № 1514330 здійснену під час проведення перевірки вбачається, що вона відповідає тому об'єкту нерухомого майна, який належить позивачу та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що спростовує твердження відповідачів, що припис не стосується об'єкту нерухомого майна, який належить позивачу. Таким чином, на думку представника позивача, відповідачами не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставин винесення припису щодо іншого об'єкту, аніж того, що належить позивачу на праві приватної власності.
Також представник позивача Гуславського С.Я. вказує, що належна позивачу на праві приватної власності нежитлова будівля з приміщеннями супутнього характеру (літера «А») по АДРЕСА_1 , за своїми властивостями не є ані малою архітектурною формою, ані тимчасовою спорудою, має капітальний фундамент, тобто, його переміщення є неможливими без його знецінення та зміни його призначення, що, в свою чергу, свідчить, що посадова особа відповідача помилково віднесла цей об'єкт до тимчасової споруди, зазначивши в приписі про порушення позивачем пункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва. Наведена обставина відповідачем не спростована. При цьому, обґрунтованими є вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача, позаяк надання позивачем дозвільних документів на виконання припису може призвести до винесення аналогічного попередньому припису та прийняття рішення про демонтаж належного позивачеві нерухомого майна. Тобто, оскаржуваний припис впливає на права та законні інтереси позивача, оскільки по суті, від результатів розгляду справи про оскарження припису залежать те, чи понесе позивач матеріальні втрати, внаслідок дій відповідача щодо демонтажу тимчасової споруди у м. Київ, вул. Серафимовича 15-В. Отже, безпідставними є доводи відповідачів про те, що позивачем обрано неефективний (неналежний) спосіб захисту порушених прав шляхом скасування припису, який вичерпав свою дію шляхом його виконання, зокрема, надання документів на припис.
В підготовче судове засідання, призначене на 03.06.2025 року, з'явилися представник позивача Гуславського С.Я. та представники відповідачів. Позивач Герич Ю.О. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.
В підготовчому судовому засідання представником Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заявлено клопотання про зміну найменування відповідача Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 03.06.2025 року, задовольнив клопотання представника Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та замінив найменування відповідача Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Ухвалою від 03.06.2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 826/24998/15 до судового розгляду на 24.06.2025 року.
Судове засідання, призначене на 24.06.2025 року, було перенесено у зв'язку з перебуванням судді у відпустці. Призначено судове засідання на 01.07.2025 року.
В судове засідання, призначене на 01.07.2024 року, з'явилися представник позивача Гуславського С.Я. та представник відповідача Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Інші учасники справи не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно.
У вступному слові представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача у вступному слові заперечувала проти заявлених позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиву на позовну заяву.
Суд в судовому засіданні з'ясував думку представників учасників справи щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 01.07.2025 року, клопотання представників учасників справи задовольнив та на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
05.11.2015 року провідним інспектором КП «Київблагоустрій» Піляком О.В. винесено Припис № 1514330, яким встановлено порушення п.20.1.1 Правил благоустрою м. Києва, за адресою: Дніпровський р-н, вул. Серафимовича, 15-А. В приписі вказано, що порушення вчинено співвласниками ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та запропоновано усунути порушення шляхом надання до КП "Київблагоустрій" в термін 3-х днів проектно-дозвільну документацію на встановлення тимчасової споруди (павільйону). У разі відсутності проектно-дозвільної документації демонтувати власними силами, забезпечити благоустрій. За умов не виконання припису, будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.
Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 , ОСОБА_5 28.08.2015 року змінив прізвище на ОСОБА_6 .
05.11.2015 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 звернулися до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" з заявами наступного змісту: «Додатково до заяви вх. № 064/17897 від 03.11.2015 року, на вимогу припису № 1514330 від 05.11.2015 року повідомляємо, що належна нам споруда, розміщена за адресою АДРЕСА_1 ) на підставі документів, згідно Додатку 1 (Акт прийому-передачі документів, що додаються до заяви).».
В Акті прийому-передачі документів від 05.11.2015 року зазначено такі документи:
« 1. Копія договору купівлі-продажу нежилого приміщення зареєстрованого в реєстрі за номером 1247 від 10 травня 2013р. (екземпляр покупця 1).
2. Копія договору купівлі-продажу нежилого приміщення зареєстрованого в реєстрі за номером 1247 від 10 травня 2013р. (екземпляр покупця 2).
3. Копія Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 3525835 від 16.05.2013р.
4. Копія Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 3525799 від 16.05.2013р.
5. Витяг з бази даних міського земельного кадастру від 04.11.2015 року.
6. Копія Заяви (клопотання) про продаж земельної ділянки без земельних торгів від 23.10.2014р.
7. Копія Технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування, складений ФО-П ОСОБА_7 (Київ - 2013 р.).
8. Копія Висновку щодо відповідності розташування та цільового призначення земельної ділянки Генеральному плану міста Києва та іншій містобудівній документації від 16.12.2014 р.
9. Копія Технічного паспорту на громадський (виробничий) будинок (приміщення) магазин від 12.03.2013 р.».
З договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 16.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., зареєстрованого в реєстрі за номером 1247, вбачається, що ОСОБА_8 (Продавець) та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 (Покупці) уклали договір купівлі-продажу нежилого приміщення, за умовами якого Продавець передає у власність, а Покупці приймають кожен по частини належного продавцю на праві власності нежитлового приміщення - павільйону по продажу продуктів харчування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,90 кв.м.,а Покупці зобов'язуються сплатити ціну (вартість Приміщення), обумовлену цим договором (пункт 1 договору).
В пункті 6 вказаного договору зазначено: «Відповідно до Довідки № 057139 від 05.04.2013 р., виданої Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), згідно з інформацією, що міститься в автоматизованій системі ПК «кадастр» станом на 31.03.2013р., документи на право власності на вказану земельну ділянку, передбачені ст.. 126 Земельного кодексу України, зареєстровані не були, на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж земле користування ділянка на АДРЕСА_1 зареєстрована за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_9 , матір'ю Продавця, площею 90,19 кв.м. (обліковий (кадастровий) код 90:136:039), від якої надано згоду-відмову від переважного права придбання та користування земельною ділянкою, на якій знаходиться вищезазначена нерухомість.».
З витягів з реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.05.2013 року № 3525835 та № 3525799 вбачається, що в розділі «Відомості про об'єкт нерухомого майна» належного на праві приватної власності по ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16.05.2013, реєстраційний № 12147, зазначена наступна інформація: Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 60402280000; Об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, нежитлові приміщення, нежитлове приміщення; Адреса: АДРЕСА_1 в; Земельна ділянка місця розташування: 90:136:039, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площа: 90,19 кв.м; Опис об'єкта нерухомого майна: павільйон по продажу продуктів харчування; Загальна площа: 51,9 кв.м; Додаткові відомості: павільйон по продажу продуктів харчування, загальною площею 51,90 кв.м.
В позовній заяві позивачі вказують, що станом на 09.11.2015 року на офіційному сайті КП «Київблагоустрій» міститься актуальна інформація щодо проведення демонтажів незаконних МАФ та ТС (тимчасових споруд), де також у списках міститься фотозображення нежитлового приміщення, що належить позивачам на праві власності, на підтвердження чого позивачі долучили інформацію з офіційного сайту Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА та КП «Київблагоустрій.
З інформації з офіційного сайту Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА та КП «Київблагоустрій вбачається, що станом на 09.11.2015 року в підрозділі «Перелік тимчасових споруд Дніпровського району на демонтаж» розділу «Інформація про проведення демонтажів незаконних МАФ та ТС» зазначено наступні відомості: Дніпровський; Серафимовича вул., 15а; ФОП ОСОБА_9 .
Позивачі вважають припис № 1514330 від 05.11.2015 року неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернулися до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України «Про благоустрій населених пунктів» (надалі Закон №2807) визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Статтею 1 Закону № 2807 визначено поняття благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Частиною 1 ст. 20 Закону № 2807 встановлено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.34 Закону № 2807 правила благоустрою території населеного пункту це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008 затверджено Правила благоустрою міста Києва.
Згідно з пп. 13.1.1 п. 13.1 розд. ХІІІ Правил благоустрою міста Києва розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Підпунктом 15.3.5 п. 15.3 розд. XV Правил благоустрою міста Києва передбачено, що встановлення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально - культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності потребує оформлення паспорту прив'язки тимчасової споруди (виконавець - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та укладення договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою (укладається між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та власником тимчасової споруди).
Підпунктом 20.1.1. пункту 20.2 Правил благоустрою м.Києва встановлено, що до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні, зокрема, у порушенні встановлених державних стандартів, норм і цих Правил.
Пунктом 20.2 Правил благоустрою м.Києва визначені обов'язки та повноваження посадової особи контролюючого органу.
Так, пп.20.2.1. встановлено, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою. У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території. Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.
У разі відмови особи отримати припис в графі «Припис одержав» робиться про це запис.
У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.
Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.
Пунктом 2.3. Правил встановлено, що елементами благоустрою є:
- покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів.
- зелені насадження (у тому числі сніго-, шумозахисні та протиерозійні) вздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
- будівлі та споруди збирання, накопичення та вивезення відходів;
- засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;
- технічні засоби регулювання дорожнього руху;
- будівлі і споруди системи інженерного захисту територій;
- комплекси та об'єкти монументального мистецтва;
- обладнання (елементи) дитячих, спортивних, господарчих, торговельних та інших майданчиків;
- малі архітектурні форми;
- бюветні комплекси водопостачання;
- телекомунікаційні мережі, телемережі та телекомунікації (електрозв'язок), антени рухомого (мобільного) зв'язку та супутникового зв'язку;
- інші елементи благоустрою, визначені відповідними нормативно-правовими актами.
У свою чергу, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать:
- альтанки, павільйони, навіси;
- паркові арки (аркади) і колони (колонади);
- вуличні вази, вазони і амфори;
- декоративна та ігрова скульптура;
- вуличні меблі (лавки, лави, столи);
- сходи, балюстради;
- паркові містки;
- огорожі, ворота, ґрати;
- інформаційні стенди, дошки, вивіски;
- інші елементи благоустрою, визначені законодавством.
Рішенням Київської міської ради від 23.10.2013 № 246/9734 «Про міський благоустрій» затверджено Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою м.Києва.
Пунктом 1 вказаного Положення передбачено, що головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП "Київблагоустрій" наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою.
За приписами п.2. вказаного Положення головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.
Згідно з п.3. вказаного Положення головний інспектор та інспектори з благоустрою міста Києва: контролюють стан благоустрою міста Києва; здійснюють контроль за дотриманням Правил благоустрою міста Києва; здійснюють складання протоколів про порушення законодавства у сфері благоустрою; проводять рейди та перевірки; притягають винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою міста Києва; здійснюють профілактику правопорушень в сфері благоустрою міста Києва; виконують інші обов'язки відповідно до законодавства.
Пунктом 4 Положення передбачено, що головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва мають право: проводити рейди та перевірки територій та об'єктів міста Києва щодо стану їх благоустрою і додержання підприємствами, установами, організаціями, громадянами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів; складати протоколи про порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів для притягнення винних до відповідальності; одержувати у встановленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності інформацію, документи і матеріали для виконання покладених на них завдань; залучати в установленому порядку громадських інспекторів благоустрою міста Києва, фахівців підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції; надавати допомогу підприємствам, установам, організаціям та громадянам у поліпшенні стану територій та об'єктів благоустрою міста Києва; здійснювати в межах своєї компетенції контроль за дотриманням законодавства в сфері благоустрою та населених пунктів; подавати у встановленому порядку пропозиції з розвитку та поліпшення стану благоустрою міста Києва; брати участь у межах своєї компетенції у роботі комісій; надавати інформацію іншим органам державного контролю відповідно до законодавства.
Відповідно до п.5. вказаного Положення вимоги головного інспектора та інспектора з благоустрою міста Києва у межах виконання їх повноважень є обов'язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно п. 13.3.2. Правил, у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.
У відповідності із п. 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва, рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).
Виходячи із викладених норм, Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) є контролюючим органом у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж елементів благоустрою та вживає заходи примусового характеру.
Дії органів у сфері благоустрою населеного пункту здійснюються ними як суб'єктами владних повноважень послідовно у чітко визначеному порядку.
Зокрема інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» в межах наданих повноважень виноситься припис з вимогою надання документів дозвільного характеру, в подальшому у випадку невиконання винесеного припису Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) приймається рішення про демонтаж.
За встановлених судом обставин, за результатами проведеної перевірки правомірності розміщення тимчасової споруди, 05.11.2015 року провідним інспектором КП «Київблагоустрій» Піляком О.В. винесено Припис № 1514330, яким встановлено порушення п.20.1.1 Правил благоустрою м. Києва, за адресою: Дніпровський р-н, вул. Серафимовича, 15-А. В приписі вказано, що порушення вчинено ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та запропоновано усунути порушення шляхом надання до КП "Київблагоустрій" в термін 3-х днів проектно-дозвільну документацію на встановлення тимчасової споруди (павільйону). У разі відсутності проектно-дозвільної документації демонтувати власними силами, забезпечити благоустрій. За умов не виконання припису, будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.
Отже, у справі, яка розглядається, відповідач наділений функціями щодо проведення самоврядного контролю за дотриманням відповідними суб'єктами правил благоустрою та, у разі виявлення порушень, складати приписи, які є обов'язковими для виконання.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 07.10.2020 у справі №826/5154/17.
В свою чергу припис уповноваженої особи є єдиним способом встановити наявність/відсутність проектно-дозвільної документації.
Основною вимогою припису є надання дозвільної документації на встановлення елементів благоустрою, а пропозиція демонтажу (власними силами чи примусово) є похідною вимогою, в залежності від виконання основної.
Отримання припису позивачами визнається.
Приписом запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на розміщення об'єкту благоустрою, відповідно очевидним є те, що питання правомірності/ неправомірності його розміщення буде вирішуватись на підставі наданих документів згідно вимог приписів. Інших підстав та способів, окрім винесення приписів, для з'ясування наявності/відсутності дозвільних документів, законодавством не передбачено.
Слід зазначити, що комунальне підприємство «Київблагоустрій» не розглядає надані документи на виконання вимог приписів та не приймає рішення про демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою у разі невиконання вимог приписів (п. 13.3.2 Правил благоустрою м. Києва).
Контролюючим органом у сфері благоустрою міста Києва, який розглядає надані на виконання вимог приписів документи та за результатами їх розгляду приймає рішення про демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд та вживає заходи із демонтажу в розумінні положень п. 13.3.2 Правил благоустрою міста Києва є Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (у редакції на час винесення оскаржуваного рішення)
Таким чином, суд дійшов висновку, що припис не є рішенням про демонтаж, не встановлює факт та вину певної особи у самовільному розміщенні, а вноситься з метою з'ясування наявності/відсутності документів дозвільного характеру.
Водночас судом встановлено, що 05.11.2015 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 звернулися до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" з заявами наступного змісту: «Додатково до заяви вх. № 064/17897 від 03.11.2015 року, на вимогу припису № 1514330 від 05.11.2015 року повідомляємо, що належна нам споруда, розміщена за адресою АДРЕСА_1 ) на підставі документів, згідно Додатку 1 (Акт прийому-передачі документів, що додаються до заяви).». В Акті прийому-передачі документів від 05.11.2015 року зазначено такі документи:
« 1. Копія договору купівлі-продажу нежилого приміщення зареєстрованого в реєстрі за номером 1247 від 10 травня 2013р. (екземпляр покупця 1).
2. Копія договору купівлі-продажу нежилого приміщення зареєстрованого в реєстрі за номером 1247 від 10 травня 2013р. (екземпляр покупця 2).
3. Копія Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 3525835 від 16.05.2013р.
4. Копія Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 3525799 від 16.05.2013р.
5. Витяг з бази даних міського земельного кадастру від 04.11.2015 року.
6. Копія Заяви (клопотання) про продаж земельної ділянки без земельних торгів від 23.10.2014р.
7. Копія Технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування, складений ФО-П ОСОБА_7 (Київ - 2013 р.).
8. Копія Висновку щодо відповідності розташування та цільового призначення земельної ділянки Генеральному плану міста Києва та іншій містобудівній документації від 16.12.2014 р.
9. Копія Технічного паспорту на громадський (виробничий) будинок (приміщення) магазин від 12.03.2013 р.».
Доказів того, що після надання позивачами документів Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) в подальшому було прийнято рішення про демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд та вжито заходи із демонтажу до суду надано не було.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача були вчинені у відповідності до Правил благоустрою міста Києва.
Стосовно тверджень позивачів, що оскаржувагий припис стосується саме нерухомого майна позивачів, а отже унеможливлює демонтаж останнього як малої архітектурної форми, слід зазначити наступне.
Оскаржуваний припис № 1514330 був складений відносно тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_2 .
В свою чергу з витягів з реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.05.2013 року № 3525835 та № 3525799 вбачається, що в розділі «Відомості про об'єкт нерухомого майна» належного на праві приватної власності по ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16.05.2013, реєстраційний № 12147, зазначена наступна інформація: Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 60402280000; Об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, нежитлові приміщення, нежитлове приміщення; Адреса: АДРЕСА_1 в; Земельна ділянка місця розташування: 90:136:039, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площа: 90,19 кв.м; Опис об'єкта нерухомого майна: павільйон по продажу продуктів харчування; Загальна площа: 51,9 кв.м; Додаткові відомості: павільйон по продажу продуктів харчування, загальною площею 51,90 кв.м.
Крім того, в матеріалах справи міститься технічний паспорт на приміщення громадського призначення, який вбудований в житловий будинок АДРЕСА_1 від 09.11.2015, в той час як припис винесений щодо тимчасової споруди (павільйону), яка є окремо розташованим об'єктом, що підтверджується фотокопіями, долученими до матеріалів справи.
Вирішальне значення для визначення питання стосовно наявності повноважень у відповідача на винесення припису має ідентифікація об'єкту на місцевості.
Суд, враховуючи зміст пунктів 1.13, 1.4, 4.16 Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394, дійшов висновку, що адреса є єдиною можливістю ідентифікувати об'єкт нерухомого майна та визначити його місце розташування.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 21 березня 2023 року по справі №826/6164/16.
Так, відповідно до п. 1.4 Положення, адреса - структурований опис сукупності реквізитів місця розташування об?єкта нерухомості на місцевості, що однозначно визначає даний об?єкт.
Як встановлено п. 4.16 Положення присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Кисві державної адміністрації.
Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті Кисві державної адміністрації.
Присвоєння поштових адрес іншим об'єктам нерухомого майна здійснюється наказом Департаменту містобудування та архітектури. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до Департаменту містобудування та архітектури через Міський дозвільний центр(п.4.16).
Відповідно п. 4.4. Положенням про реєстр адрес у м. Києві затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 року №337/9394, поштові адреси не присвоюються спорудам, які встановлені тимчасово без улаштування фундаменту.
Такими чином, адреса є єдиною можливістю ідентифікувати об?єкт нерухомого майна, визначити його місце розташування та відповідно встановити чи дійсно припис КП «Київблагоустрій» стосується об?єкту нерухомого майна, чи дійсно на фотокопії (наявна в матеріалах справи) здійсненої інспектором міститься об?єкт нерухомого майна належний позивачу.
Судом встановлено, що табличка із зазначенням поштової адреси була відсутня на виявленій тимчасовій споруді.
Наведене підтверджується листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 09.03.2016 №055-2055 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не присвоював та не погоджував об'єктам нерухомого майна поштової адреси: АДРЕСА_1 , вказана адреса відсутня у містобудівному кадастрі.
Отже, відсутність будь-яких відомостей про присвоєння адреси вищевказаній споруді, унеможливлювало ідентифікацію цього об'єкту як об'єкту нерухомого майна при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваного припису.
Більш того, судом встановлено, що у позивача на той час було відсутнє зареєстроване в установленому порядку право власності/користування земельною ділянкою, на якій розташований вказаний об?єкт нерухомого майна, відповідно визначити межі земельної ділянки на якій розміщена нерухомість було неможливо.
Таким чином, на момент перевірки та винесення оскаржуваного припису не можливо було ідентифікувати об?єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , визначити його фактичне місцезнаходження.
Відповідно неможливо було встановити, що об?єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 та споруда, стосовно якої було винесено припис, є одним і тим же обєктом.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку щодо неможливості ідентифікувати на місцевості місцезнаходження майна позивачів та встановити, що припис стосується саме нерухомого майна, про яке йдеться в позові.
При цьому, необхідно додатково зазначити стосовно визначення інспектором місця розміщення тимчасової споруди саме за адресою: АДРЕСА_2 .
В силу п. 4.4. Положенням про реєстр адрес у м. Києві затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 року Nє337/9394, поштові адреси не присвоюються спорудам, які встановлені тимчасово без улаштування фундаменту, в тому числі пересувним та тимчасовим спорудам торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, малим архітектурним формам, а також об?єктам незавершеного капітального будівництва (крім присвоєння будівельної адреси об?єктам нового будівництва в установленому порядку) та приміщенням службового, допоміжного і технічного призначення, розташованим у житлових та нежитлових будинках, інженерним мережам.
Згідно пояснень відповідача, інспектор, виявивши встановлений елемент благоустрою, вказує адресу споруди біля якої знаходиться такий елемент благоустрою та здійснює фото фіксацію елементу благоустрою з метою можливості в подальшому визначення належності того чи іншого припису до того чи іншого елементу благоустрою (фото копія елементу благоустрою згідно оскаржуваного припису наявна в матеріалах справи).
При цьому, визначення уповноваженим інспектором найближчої адреси, біля якої знаходиться встановлений елемент благоустрою, здійснювалось за допомогою сервісу МІАС ЗМЛ «Містобудівний кадастр Києва», розпорядником якого є Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА).
Суд критично ставиться до посилання позивачів на довідку про показники нерухомого майна від 19 червня 2019 року за вих. № 19/06/19 з якої вбачається, що за результатами технічної інвентаризації від 19.06.2019 об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 , є окремою нежитловою будівлею з приміщенням супутнього призначення, та має наступні показники: загальна площа - 51,9 кв.м., та які в подальшому стали підставою для зміни відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна, оскільки всі ці дії було вчинено у 2019 році, в той час як оскаржуваний припис було винесено в 2015 році.
Крім того, доводи відповідачів про відсутність будь-яких відомостей про присвоєння адреси нерухомому майну належного позивачам що, на думку відповідачів, свідчило про відсутність у неї ознак нерухомого майна доводить той факт, що поштову адресу вказаного об'єкта нерухомого майна присвоєно лише 25.09.2018 згідно наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
Зокрема, як убачається з тексту вказаного наказу, об'єкту нерухомого майна ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (нежитлова будівля - магазин) на АДРЕСА_3 присвоєно поштову адресу: вул. Івана Миколайчука, 15-В у Дніпровському районі м. Києва.
Таким чином, на момент перевірки та винесення оскаржуваного припису не було належних та достатніх доказів на підтвердження винесення припису щодо нерухомого майна, яке належить позивачам на праві приватної власності.
Крім того, згідно висновку експерта від 07.01.2025 року № 28/7, виготовленого судовим експертом Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України:
1. Будівля/будівлі, що належать громадянам ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 не розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
2. З причин наведених у дослідницькій частині висновку встановити чи об?єкт наданий на експертне дослідження є нерухомим майном або тимчасовою спорудою (без урахувань наявних пошкоджень)) не вбачаеться за можливе.
3. Встановити місце розташування об?єкту на місцевості з зазначенням топографо-геодезичної інформації зайнятої досліджуваної земельної ділянки є неможливим. Натомість за наявними графічними матеріалами в адміністративній справі Nє 826/24998/15 том 1 арк. 106-108, встановлено, що об?єкт дослідження розташовується між будинком Nє 13 та 2-поверховою будівлею Nє15 (див. рис 3) та між ділянками (код) Nє (90:136:)34 та (код) Nє (90:136:)6. Також об?єкт дослідження розміщується на ділянці з кодом ділянки Nє 90:136:039, опис ділянки - торгівельний Павільйон.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача, що позаяк надання позивачем дозвільних документів на виконання припису може призвести до винесення аналогічного попередньому припису та прийняття рішення про демонтаж належного позивачеві нерухомого майна, оскільки жодних доказів на підтвердження наміру винесення аналогічного попередньому припису та прийняття рішення про демонтаж належного позивачеві нерухомого майна після присвоєння поштової адреси та внесення змін у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно позивачами до суду не надано.
З огляду на вищевикладене, аналізуючи данні обставини можна дійти висновку, що винесення припису № 1514330 від 05.11.2015 інспектором КП «Київблагоустрій» здійсненно в межах закону та наданих повноважень, в порядку та у спосіб визначеному Правилами благоустрою м.Києва, у зв'язку з виявленням причин та умов, які можуть спричинити порушення благоустрою.
Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного на момент винесення оскаржуваного припису законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуваний припис є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії»). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги не належать до задоволення.
У зв'язку з відмовою у позові, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 242-246, 250, 262, 255-258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп. 2, код ЄДРПОУ 34926981), Комунального підприємства "Київблагоустрій" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп. 2, код ЄДРПОУ 26199708) про визнання неправомірним та скасування припису № 1514330 від 05.11.2015 року складений на бланку Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва інспектором комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Піляком О.І. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 31.10.2025 року.
Суддя Г.В. Лебедєва