Рішення від 31.10.2025 по справі 640/6465/20

Справа № 640/6465/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.05.2018, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до відповідача, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якій просив суд:

(1). Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0067824-13210-2659 від 03.05.2018 року щодо податкового зобов'язання - транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 75 000 грн.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивачки

В обґрунтування позовних вимог вказала, що відповідачем безпідставно визначено податкове зобов'язання за 2016 рік та першу половину 2017, оскільки з 2016 року та включно по 11.07.2017 року позивачка не була власником спірного транспортного засобу. Аналізуючи дані, викладені, викладені на офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівля та сільського господарства вбачається, що ані в 2017, ані в 2018 році належний позивачці автомобіль БМВ не підпадав під умови, передбачені законодавством для оподаткування транспортним податком.

(б) Позиція Відповідача

20.07.2020 року від відповідача до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, зокрема, що платниками податку за 2018 рік є власники легкових автомобілів, середньоринкова вартість яких становить понад 1 396 125 грн.

11.03.2025 року до суду надійшов від відповідача відзив на позовну заяву, в якому зазначено, зокрема, що при розрахунку грошового зобов'язання Позивачу було і використано інформацію, що була зібрана контролюючим органом в межах своїх повноважень делегованих законодавчими нормативними актами, які діють для повноцінного та ефективного виконання завдань та функцій контролюючого органу. Згідно з даних інформаційно телекомунікаційної системи Відповідача ОСОБА_1 є власником транспортного засобу BMW 640d, 2016 року випуску з об'ємом двигуна 2 993 куб. см., типом двигуна - внутрішнього згорання, типом палива - дизель. Транспортний засіб позивача є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 2267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, оскільки його вартість перевищує 375 мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 року, а позивач є платником транспортного податку.

ІІІ Процедура та рух справи

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.05.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2020 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2020 повернуто без розгляду заяву позивачки про збільшення розміру позовних вимог/уточнення предмету позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2020 повернуто без розгляду заяву позивачки про збільшення позовних вимог від 22.07.2020 (вх. №03-14/10458/20 від 24.07.2020).

Згідно абз.4 п.2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 року №2825-IX (далі Закон №2825) зазначено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Так, на виконання вищенаведеного пункту Закону №2825 Окружний адміністративний суд міста Києва скерував матеріали справи № 640/6465/20 за належністю до Київського окружного адміністративного суду відповідно до супровідного листа № 03-19/29805/23 від 12.10.2023.

На підставі Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399, справу № 640/6465/20 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

14.02.2025 матеріали справи № 640/6465/20 надійшли до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду справа № 640/6465/20 розподілена на суддю Бойко О.Я.

17.02.2025 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв до свого провадження адміністративну справу та розгляд справи розпочав спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Позивачка є власницею транспортного засобу BMW 640d, 2016 року випуску з об'ємом двигуна 2 993 куб. см., типом двигуна - внутрішнього згорання, типом палива - дизель.

Вважаючи, що вказаний автомобіль є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році, відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.05.2018 № № 0067824-13210-2659 про сплату суми податкового зобов'язання у розмірі 25 000, 00 грн.

Суд зазначає, що позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0067824-13210-2659 від 03.05.2018 року щодо податкового зобов'язання - транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 75 000 грн.

Разом з тим, податковим повідомленням-рішенням № 0067824-13210-2659 від 03.05.2018 нараховано транспортний податок за 2018 у сумі 25 000 грн.

З наведеного вбачається, що позивачем здійснено технічну описку, відповідно суд вважає за необхідне, вважати позовні вимоги в редакції «визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0067824-13210-2659 від 03.05.2018 року щодо податкового зобов'язання - транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн.».

IV. Джерела права та висновки суду

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України, далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

01 січня 2017 року набрали чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII (далі - Закон № 1797-VIII) та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII (далі - Закон № 1791-VIII), якими зокрема внесені зміни до статті 267 ПК України, яка визначає основні елементи транспортного податку, порядок його обчислення та строки сплати.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 ПК України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 ПК України.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Водночас, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1791-VIII установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 267.1.1. пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

За положеннями абзацу 1 підпункту 267.2.1 пункту 267.2. статті 267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, з 01 січня 2018 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01 січня 2018 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 3723,00 грн. (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік»). Отже, 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2018 року складали 1396125,00 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2018 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 396 125,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального. (абз. 2 пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України)

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального. (абз. 3 пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України)

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 р. N 428), (далі - Методика), встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 року, № 44, ст. 1576).

Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів). (п. 3 Методики)

Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку. (п. 4 Методики)

Аналіз наведених положень ПК України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.

Як визначено пунктом 14 Методики, Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального.

За змістом попереднього пункту вказаної Методики у разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Зміст наведених положень у їх системному зв'язку свідчить про те, що для визнання об'єкту оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється виключно Мінекономрозвитку.

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2018 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

В оприлюдненому на офіційному сайті Мінекономрозвитку переліку автомобілів, які є об'єктами оподаткуванню транспортним податком у 2018 році, відсутній автомобіль марки та моделі BMW 640d, 2016 року випуску з об'ємом двигуна 2 993 куб. см., типом двигуна - внутрішнього згорання, типом палива - дизель., а тому, відповідно, підстави стверджувати, що середньоринкова вартість такого автомобіля перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), відсутні.

Крім того, суд не бере до уваги як належний та достатній доказ наявності підстав для нарахування позивачу суми грошового зобов'язання зі сплати транспортного податку інформацію з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку про середньоринкову вартість автомобіля марки: BMW, модель: 6-Series Gran Turismo, 3,0, дизель, можливі ідентичні, аналогічні автомобілі 640d, 640d xDrive седан, адже така не стосується легкового автомобіля, з урахуванням об'єму двигуна 2 993 куб. см., власником якого є позивачка.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Позивачкою сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн., який належить до розподілу на користь позивачки на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03.05.2018 № 0067824-13210-2659.

3.Стягнути за рахунок бюджетних Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04655, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати у справі - судовий збір у розмірі у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО

Попередній документ
131436425
Наступний документ
131436427
Інформація про рішення:
№ рішення: 131436426
№ справи: 640/6465/20
Дата рішення: 31.10.2025
Дата публікації: 03.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (31.10.2025)
Дата надходження: 14.02.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.05.2018
Учасники справи:
суддя-доповідач:
БОЙКО О Я
відповідач (боржник):
Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві
позивач (заявник):
Кучер Христина Анатоліївна