Справа № 420/27176/25
31 жовтня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аракелян М.М., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву позивача про забезпечення позову у справі №420/27176/25,-
11 серпня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, у якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в частині неукладення листа-рішення щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, яким підтверджується відповідність намірів щодо місця розташування елемента вуличної торгівлі площею 2 кв. метри ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (згідно прив'язки до місцевості);
зобов'язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради утриматися від вчинення дій у вигляді - неукладення письмово листом - рішенням щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці за відповідним зверненням позивача, надаючи листа-відмови щодо місця розташування елемента вуличної торгівлі площею 2 кв. метри ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (згідно прив'язки до місцевості).
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалами суду:
- від 15.08.2025 року позовну заяву залишено без руху;
- від 27.08.2025 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви;
- від 15.09.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст.262 КАС України).
В обґрунтування вимог позову позивач, зокрема, зазначає, що він є фізичною особою - підприємцем та діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії ВОО №059761 від 30.03.2004 року. З моменту державної реєстрації в якості ФОП та по теперішній час він займається господарською діяльністю, переважно роздрібною реалізацією товарів споживчого призначення з широким асортиментом, про що відповідно звітує контролюючим органам та веде податковий й бухгалтерський обліки. Позивачем здійснюється роздрібна торгівля з елементів вуличної торгівлі (в подальшому за текстом ЕВТ), а також, в межах тимчасових споруд (в подальшому за текстом ТС) на території м.Одеса на підставі відповідних дозвільних документів та укладених договорів, як того вимагають приписи рішення ОМР від 09.10.2013 р. №3961-VI «Про затвердження Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі у м. Одесі». В період часу з 12.10.2018 року та на теперішній час, навіть при подачі позовної заяви, станом на 2025 рік в м. Одеса, вул.Гімназична, 30 ріг вул.Пантелеймонівська, позивачем здійснювалась підприємницька діяльність з елементу вуличної торгівлі - лоток на підставі укладених договорів з Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради за №УТ-372/18 від 23.10.2018 року, № УТ-253/19 від 30.10.2019 року, за№УТ-180/21 від 13.10.2021 року, за № УТ-164/22 від 22,08.2022 року, за№ УТ-284/23 від 19.09.2023 року, за № УТ-312/24 від 24.09.2024 року, останній договір діє на теперішній час та діє до 16.09.2025 року. Тобто, договір діє на теперішній час, однак Приморська районна адміністрація Одеської міської Ради надає відмови, що є незрозумілим, що у подальшому унеможливлює здійснення господарської діяльності. Позивач звернувся вже п'ять разів до Приморської районної адміністрації ОМР, , суб'єктом звернення: ОСОБА_1 були подані пакети документів щодо отримання адміністративної послуги, до суб'єкту надання адміністративної послуги : Приморська районна адміністрація, назва адміністративної послуги: Узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі (у тому числі під час проведення ярмарок) (Приморська районна адміністрація ОМР), адреса об'єкта: м. Одеса, вул. Гімназична, 30 (згідно прив'язки до місцевості), описи: від 16.06.2025 року №Ф1-141898-ю/о - отримано відповідь №01-11/1/740/1 вих від 02.07.2025 р.; від 24.06.2025 року №Ф1-150029-ю/о - отримано відповідь №01-11/1/805/1 вих від 15.07.2025 р.; від 02.07.2025 року №ФІ-157941-ю/о - отримано відповідь №01-11/1/844/1 вих від 16.07.2025 р.; від 16.07.2025 року №Ф1-171037-ю/о-отримано відповідь №01-11/1/896/1 вих від 28.07.2025 р.; від 24.07.2025 року №Ф1-178469-ю/о - отримано відповідь №01-11/1/930/1 вих від 01.08.2025 р. Були отримані п'ять відмов відповідей від Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про неможливість розміщення ЕВТ за вказаною адресою з посиланням на Правила №3961-VI, але без уточнення пункту Правил, та геть незрозумілим аргументом, який з 2018 року не мішав надавати дозвільні документи для отримання листу-рішення та у подальшому договору на право тимчасового користування місцем для розташування елемента торгівлі саме в цьому місці. Представники Приморської районної адміністрації ОМР в 2025 році посилаються, що в наданих мною документах на фотофіксації з прив'язкою до місцевості, місце, заплановане для розміщення ЕВТ, знаходиться на пішохідному тротуарі загального користування, що буде обмежувати вільне пересування громадян. Також, посилаються на Правила благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 №1631-УГ, пункт 6.4.8лотки, столи, ємкості з напоями та інші пересувні ЕВТ розмішуються лише на тротуарах за межею пішохідної частини (копії додаю). Самі представники Приморської районної адміністрації ОМР протирічать собі вказуючи такі аспекти, котрі самі ж, вже 8 років погоджували ФОП ОСОБА_1 та надавали договори на право тимчасового користування місцем для розташування елемента торгівлі керуючись Правилами рішенням ОМР від 09.10.2013 р. № 3961-УІ «Про затвердження Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі у м. Одесі», що є основним Порядком укладення договорів на право користування місцями для розташування ЕВТ та ТС у м. Одеса. В зв'язку із тим, що на протязі восьмі років не проводилось змінення благоустрою, будь-яких ремонтів за адресою проведення господарської діяльності, ширина та довжина пішохідної частини не змінювалась, а становить вона завширшки більш ніж 8 метрів, довжина тротуару складає більш ніж 100 метрів, чим ніяк не можливо обмежувати вільне пересування громадян, займаючи територію 1 метр вширш на 2 метри вздовж, це розмір ЕВТ, який станом на 2025 рік вже знаходиться за даною адресою з 2018 року, а відмови почались складати лише в 2025 році. Крім цього, четвертим абзацом безглуздої листа відмови, у порушення Правил №3961 зазначено, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 30.03.1994 р. №198, «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони», пункт V, п.п.27 малі архітектурні форми розміщуються за межею тротуару, пішохідних доріжок, алей, на відстані не менш 1 метр, але не ближче ніж 5 метрів від проїзної частини доріг і вулиць. Геть незрбзуміло до чого тут постанова КМУ, до чого тут малі архітектурні форми, позивач узгоджує розміщення ЕВТ, однак, навіть тут вказано саме так, як розміщується ЕВТ та це вказано в кожному договорі та надаються документи до центру надання адміністративної послуги саме із вказуванням розміщення ЕВТ за межею тротуару, пішохідних доріжок, алей, на відстані не менш 1 метр, але не ближче ніж 5 метрів від проїзної частини доріг і вулиць. Відмови Приморської районної адміністрації ОМР у вигляді звичайного листа із посиланням на Правила, в яких геть відсутні дані формулювання та терміни, прямо порушує порядок за рішенням ОМР від 09.10.2013 р. № 3961-VI «Про затвердження Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі у м. Одесі», а саме п. 13.7 та Розділ 13 загалом та прямо порушує право позивача.
30.10.2025 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, у якій просить суд заборонити Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, яка є третьою особою (яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача) в справі №420/27176/25, вчиняти демонтаж та будь-які інші дії пов'язані із демонтажем елементу вуличної торгівлі за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул.Гімназична, 30, відповідно Договору УТ-312/24 від 24.09.2024 р.
В обґрунтування заяви позивач, зокрема, зазначає, що станом на 28 жовтня 2025 року він отримав ВИМОГУ (ПРИПИС) ПРО ДЕМОНТАЖ ОБ'ЄКТУ СТИХІЙНО ТОРГІВЛІ від 27.10.2025 №143960 від Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради з роз'ясненням, що суб'єктом господарювання невідомий встановлено торговий об'єкт без укладеного з Управлінням договору на право тимчасового користування місцями для розміщення ЕВТ, за адресою м. Одеса, Приморський район, вул. Гімназична, 30, тому даний торговий об'єкт підлягає демонтажу. У зв'язку із чим позивачу необхідно у строк до 29.10.2025 р. надати відповідні пояснення, зауваження чи інші відомості та/або власними силами і коштом здійснити демонтаж даного торгового об'єкту. Далі Управління зазначає, що у разі невиконання цієї вимоги (припису) Управління здійснить демонтаж бюджетним коштом. Станом на подання позовної заяви до суду та станом на відкриття провадження у справі №420/27176/25 від 15 вересня 2025 року діяв договір на право користування місцями для розташування ЕВТ УТ-312/24 від 24.09.2024 р., за адресою: м. Одеса, вул. Гімназична, 30 (згідно прив'язки до місцевості), який діяв до 16.09.2025 року. В матеріалах справи є завірена копія Договору. Після спливу строку дії Договору господарська діяльність позивачем не здійснюється за вказаною адресою, до моменту вирішення судом в справі №420/27176/25. Однак, ЕВТ знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Гімназична, 30 (згідно прив'язки до місцевості). Це не коробок скріпок чи коробок сірників, який можна скласти в карман, це об'ємна конструкція, яка займає 2 квадратних метри. Крім цього, у справі №420/27176/25 відсутні відзив та будь-які письмові пояснення відповідача та третьої особи, що само собою розуміється як визнання позовної заяви. Дії Управління є неповагою до суду, особисто розуміючи останнє речення в ВИМОГА (ПРИПИС), цитата-Дану вимогу (припис) може бути оскаржено у порядку, передбаченому чинним законодавством, що не перешкоджає вчиненню Управлінням відповідних процесуальних дій.
До заяви додано завірену копію Вимоги (припису) про демонтаж об'єкту стихійної торгівлі від 27.10.2025 року.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного.
Згідно ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
У відповідності до ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно із ч.2 ст.152 КАС України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Частиною 4 цієї ж статті визначено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 7 статті 154 КАС України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що вона відповідає положенням ст.152 КАС України, позивачем надано документ про сплату судового збору за подання такої заяви у встановленому законодавством розмірі. Підстав для повернення заяви про забезпечення позову заявнику без розгляду суд не убачає.
Згідно ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст.151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У відповідності до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позивач у заяві про забезпечення позову просить суд заборонити Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради вчиняти демонтаж та будь-які інші дії пов'язані із демонтажем елементу вуличної торгівлі за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул.Гімназична, 30, відповідно Договору УТ-312/24 від 24.09.2024 року, тобто заборонити іншій, ніж відповідач, особі вчиняти дії, що стосуються предмету спору.
З матеріалів справи вбачається, що договір УТ-312/24 від 24.09.2024 року закінчив свою дію 16.09.2025 року (а.с.32)
Суд вважає, що виключно твердження щодо існування обставин, які відповідають умовам забезпечення позову, не слугує безумовною підставою для застосування таких заходів. При оцінці обґрунтованості заявленого клопотання суд зобов'язаний встановити належність таких обставин критеріям, визначеним у ст.150 КАС України, а також відсутність заборон, встановлених ст.151 КАС України.
Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що заява про забезпечення позову не є надуманою, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, спосіб забезпечення позову є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечення захисту своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
З копії припису від 27.10.2025 року убачається, що Управлінням (третьою особою у справі) запропоновано позивачу надати до Управління пояснення, зауваження чи інші відомості у строк до 29.10.2025 року. При цьому відсутня вказівка на те, що саме зі спливом такого строку буде здійснено демонтаж спірного об'єкта бюджетним коштом.
Суд констатує, що у даній справі позивач не оскаржує вимогу (припис) від 27.10.2025 року, станом на 31.10.2025 року не доповнив позов такими вимогами.
Суд вважає, що видання припису третьої особи від 27.10.2025 року є похідним результатом від оскаржуваної позивачем бездіяльності Приморської райадміністрації ОМР у вигляді неукладення рішення щодо можливості розміщення спірного елемента торгівлі за адресою: м.Одеса, вул.Гімназична, 30.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Вивчивши заяву позивача, суд не вбачає підстав для забезпечення позову з наведених у заяві мотивів.
З цих підстав суд відмовляє позивачу у забезпеченні позову у зв'язку з прямою забороною вжиття таких заходів за п.5 ч.3 ст.151 КАС України.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256, 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у забезпеченні позову у справі №420/27176/25 за заявою ОСОБА_1 (вх.№114533/25 від 30.10.2025 року).
Відповідно до ч.ч.8,9 ст.154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги.
Суддя М.М. Аракелян