Справа № 420/19973/25
31 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 17.02.2020 р.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 17.02.2020 р.
Позовні вимоги мотивує тим, що є пенсіонером з 2015 року та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". 17.02.2020 р. його переведено на пенсію за віком відповідно до Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, при цьому, відповідачем протиправно не застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався при розрахунку пенсії за віком, а саме за 2017-2019 роки. Вважає такі дії протиправними та такими, що порушують конституційні права на соціальний захист.
Ухвалою від 25.06.2025 р. відкрито провадження у адміністративній справі та відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
10.07.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, з 17.02.2020 р. за заявою позивача та долученими документам його переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Оскільки позивач до 17.02.2020 р. отримував пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, проіндексований відповідно до ч.2 ст.42 Закону № 1058-IV. Отже, ОСОБА_1 не має законних підстав для призначення та виплати пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2017-2019 роки. Також вказано на недотримання позивачем вимог ч.2 ст.122 КАС України.
Ухвалою від 21.10.2025 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк на усунення недоліків, а саме: подання до суду мотивованої заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом та належним чином засвідчених документів на підтвердження вказаних у заяві обставин.
Ухвалою від 31.10.2025 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 17.02.2020 р. по 22.12.2024 р. залишено без розгляду, а в частині позовних вимог, починаючи з 23.12.2024 р. - розгляд справи продовжено.
З урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 23.02.2015 р. ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
За заявою ОСОБА_1 від 17.02.2020 р. у зв'язку з досягненням ним 60-річного віку, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивача переведено з пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначено пенсію за віком за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В лютому 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.
Листом від 06.03.2025 р. № 5866-5053/Г-02/8-1500/25 відповідач повідомив, що при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за вислугу років.
Як вбачається з матеріалів справи, під час переведення позивача на пенсію за віком відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за вислугу років.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Згідно зі ст.8 Закону № 1058-IV громадяни України мають право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
Згідно зі ст.1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом ст.10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ч.2 ст.40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Отже, вказана норма передбачає врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно зі ст.45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону № 1058-ІV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Зазначені висновки щодо здійснення призначення пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону № 1058-ІV, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 р. у справі № 876/5312/17.
Судом встановлено, що до 17.02.2020 р. позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні", при цьому призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV з 17.02.2020 р. відбулося вперше.
Тому при обчисленні пенсії за віком вперше відповідно до Закону № 1058-ІV слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Суд вказує, що в даному випадку відповідачем вчинено протиправну бездіяльність, яка виразилася у незастосуванні при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017-2019 роки, а не дії, як вказує позивач.
Таким чином, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ Одеській області щодо незастосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017-2019 роки.
Тож з'ясувавши спірні правовідносини, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача, з огляду на визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незастосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017-2019 роки, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату розміру пенсії за віком з 23.12.2024 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати отриманої в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2017-2019 роки, з урахуванням раніше виплачених сум, що не є втручанням у дискрецію суб'єкта владних повноважень через відсутність у відповідача права адміністративного розсуду.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З огляду на викладені обставини та норми законодавства, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог лише у зв'язку з неправильним формулюванням способу захисту порушеного права, що не впливає на розмір судового збору, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату розміру пенсії за віком з 23.12.2024 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати отриманої в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко