Справа № 420/15217/25
31 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
15 травня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 15.05.2025 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій представник позивача просить суд:
розглянути позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у перерахунку пенсії за віком від 08.04.2025 року №204650014248;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 14.07.1992 по 31.05.2024 роки у Шкірно-венерологічному диспансері №17, який був реорганізований в КНП «Міська поліклініка №3» Харківської міської ради (в шкірно-венерологічний кабінет Консультативно-діагностичного центру), до стажу роботи у подвійному розмірі для обчислення розміру пенсії та перерахувати пенсію з 01.04.2025 року;
стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 969грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (ст.262 КАС України); витребувано у ГУПФ України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, що стосуються предмету та підстав позову.
В обґрунтування вимог позову зазначено, що з 2022 року позивач перебуває на обліку в ГУПФ України в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 01.04.2025 року позивач звернулася до ГУПФ України в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії (зарахування стажу відповідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»). За принципом екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішенням від 08.04.2025 року № 204650014248 відмовило позивачу у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що довідкою № 96/0/627-25 від 03.02.2025 року факт роботи з хворими на особливо небезпечні, небезпечні інфекційні та паразитарні хвороби людини і носіями збудників цих хвороб не підтверджено.
29.05.2025 року ГУПФ України в Одеській області подало відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, та, зокрема, зазначає, що відповідно до довідки від 03.02.2025 № 96/0/627-25 ОСОБА_1 працювала: в шкірно-венерологічному диспансері № 17 м. Харкова на посадах: - секретаря-машиністки з 14.07.1992 по 14.01.1993; - санітарки лабораторії з 15.01.1993 по 01.01.1995; - медичної сестри дитячого прийому з 02.01.1995 по 30.06.2001. В шкірно-венерологічному відділенні міської поліклініки № 3 на посадах: - сестри медичної з 01.07.2001 по теперешній час. Довідкою від 03.02.2025 № 96/0/627-25, факт роботи з хворими на особливо небезпечні, небезпечні інфекційні та паразитарні хвороби людини і носіями збудників цих хвороб не підтверджено. Отже позивачем не надано належних доказів, за якими можливо було б встановити факт роботи з безпосередніми хворими на патології, які передбачені в Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носіїв збудників цих хвороб, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.1995 №133 тому підстави для зарахування стажу в подвійному розмірі відсутні.
30.05.2025 року представник ГУПФ України в Харківській області подав пояснення, в яких зазначив, що позивач 01.04.2025 звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою щодо перерахунку пенсії - зарахування стажу відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та довідки про стаж від 03.02.2025 № 96/0/627-25, виданої КНП «Міська поліклініка №3» Харківської міської ради. В порядку екстериторіальності заява про перерахунок пенсії - зміна страхового стажу, набутого до 01.01.2004, була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. При цьому кабінет (відділення), що організовується в закладі охорони здоров'я, буде мати статус структурного підрозділу в тому разі, якщо його функції визначені положенням про цей кабінет (відділення) і він зазначений у штатному розписі закладу охорони здоров'я як окремий структурний підрозділ. Відповідно до листа Міністерства охорони здоров'я України від 15.02.2006 №10.03.68/286 робота у шкірно-венерологічних диспансерах, відділеннях, кабінетах, палатах зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі лише медичним працівникам, які працюють з хворими на патології, передбачені в Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носіїв збудників цих хвороб, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.1995 №133 . Факт роботи з хворими на патології, що зазначені в Наказі №133, підтверджується довідкою закладу охорони здоров'я. Довідкою від 03.02.2025 № 96/0/627-25, яку надала позивач, факт роботи з хворими на особливо небезпечні, небезпечні інфекційні та паразитарні хвороби людини і носіями збудників цих хвороб не підтверджено. Враховуючи вищезазначене підстави для зарахування стажу в подвійному розмірі відсутні. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вважає, що рішення від 08.04.2025 №204650014248, винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, прийняте відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.
30.05.2025 року на виконання ухвали суд про відкриття провадження у справі від 20.05.2025 року ГУПФ України в Одеській області надало копії пенсійної справи позивача.
Розглянувши наявні матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13), перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28.03.2022 року.
01.04.2025 року позивач звернулася із заявою до ГУПФ України в Харківській області про зарахування стажу згідно довідки (а.с.43) у подвійному розмірі.
Заява була розглянута ГУПФ України в Одеській області за принципом екстериторіальності та рішенням №204650014248 від 08.04.2025 року відмовлено позивачу у перерахунку пенсії (зарахування стажу відповідно до ст. 60) у відповідності до ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та довідки про стаж від 03.02.2025 року №96/0/627-25 (а.с. зворот 26).
У рішенні №204650014248 від 08.04.2025 року зазначено наступне:
Робота в лепрозорних противочумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, а також у закладах надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Заклад охорони здоров'я здійснює свою діяльність на підставі статуту або положення, що затверджується власником або уповноваженим ним органом.
При цьому кабінет (відділення), що організовується в закладі охорони здоров'я, буде мати статус структурного підрозділу в тому разі, якщо його функції визначені положенням про цей кабінет (відділення) і він зазначений у штатному розписі закладу охорони здоров'я як окремий структурний підрозділ.
Відповідно до листа Міністерства охорони здоров'я України від 15.02.2006 №10.03.68/286 робота у шкірно-венерологічних диспансерах, відділеннях, кабінетах, палатах зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі лише медичним працівникам, які працюють з хворими на патології, передбачені в Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носіїв збудників цих хвороб, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.1995 №133 (далі - Наказ №133).
Факт роботи з хворими на патології, що зазначені в Наказі №133, підтверджується довідкою закладу охорони здоров'я.
Довідкою від 03.02.2025 № 96/0/627-25, факт роботи з хворими на особливо небезпечні, небезпечні інфекційні та паразитарні хвороби людини і носіями збудників цих хвороб не підтверджено.
Підстави для зарахування стажу в подвійному розмірі відсутні (а.с.26).
Згідно трудової книжки ОСОБА_1 (дата заповнення 05.02.1980 року) судом встановлено, що позивач, зокрема:
з 14.07.1992 року працювала на посаді секретаря-машиністки тимчасово;
з 15.01.1993 року - санітаркою лабораторії;
з 02.01.1995 року - медсестрою;
з 30.06.2011 року - переведена у зв'язку з реорганізацією в дермато-венерлогічне відділення 3 міської поліклініки;
з 19.07.2001 року - медсестра по переводу з ШВД №17 у зв'язку з реорганізацією ШВД №17 в шікірно венерологічне відділення міської поліклініки №3;
з 02.01.2019 року - медсетра медична поліклініки шкірновенерологічного відділення Консультативно-діагностичного центру (а.с. зворот 20-25).
Відповідно до довідки Департаменту охорони здоров'я Харківської міської ради Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №3» Харківської міської ради від 03.02.2025 року №96/0/627-25, виданої ОСОБА_1 , в тому, що вона працювала в шкірно- ненерологічному диспансері № 17 м. Харкова на посаді секретаря-машиністки з 14.07.1992 р. (Наказ 33-к від 14.07.1992р). З 15.01.1993 (Наказ 3-к від 13.01.1993р.) переведена на посаду санітарки лабораторії. 3 02.01.1995 р. (Наказ 1-к від 02.01.1995р) переведена на посаду медичної сестри дитячого прийому. В зв'язку з реорганізацією шкірно венерологічного диспансеру № 17 в шкірно-венерологічне відділення міської поліклініки №3 звільнена по статті 36 п.5 КЗпП України по переводу в шкірно-венерологічне відділення міської поліклініки №3 з 30.06.2001 р. (Наказ 17-к від 30.06.2001р.) Зарахована на посаду сестри медичної по переводу з ШВД №17 в зв'язку з реорганізацією ШВД №17 в шкірно-венерологічне відділення з 01.07.2001р. (Паказ 28-к від 02.07.2001р.). 3 02.01.2019р. (Наказ 1-к 1 від 02.01.2019) переведена на посаду сестри медичної шкірно-венерологічного відділення Консультативно-діагностичного центру, де працює по теперішній час. 3 01.09.2023р. (Розпорядження № 86 від 29.08.2023р.) змінено назву «Шкірно-венерологічне відділення» на «Шкірно-венерологічний кабінет». Щодо зарахування стажу роботи медичних працівників шкірно- венерологічних диспансерів у подвійному розмірі, згідно із ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 01.01.1999р., в зв'язку з переходом на самостійний баланс, поліклініка іменується «Комунальна установа охорони здоров'я міська поліклініка № 3 Фрунзенського району м. Харкова». Диспансер № 17 реорганізоване у циарно-венерологичие відділення КУОЗ Харківської міської попелиники № 3. Фрунзенського району м. Харкова. 301.01.2011р. Комуналии установа охорони здоров'я міська поліклініка № 3. Фрупненського району перейменована в Комунальний заклад охорони здоров'я «Харківська міська поліклініка №3» (Наказ №51 від 11.11 2010р. по управлінню охорони здоров'я Фрупненського району у м. Харкова ради). 3 11.07.2018p. Pішенням 19 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.01.2018 № 1072/18 Комунальний заклад охорони здоров'я «Харківська міська подклініка №3» припинено шляхом реорганізації (перетворення) в Комунальне некомерційне підприемство «Міська поліклініка № 3» Харківської міської ради. Довідка видана на підставі архівних документів (особиста справа,накази, відомості про заробітну плату) (а.с. зворот 25-26).
Спір в даній справі виник у зв'язку з тим, що ГУПФ України в Одеській області не зарахувало до страхового стажу позивача період її роботи в якості страхового стажу у подвійному розмірі.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, позивач оскаржила його до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовано нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За приписами частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно ст.60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно матеріалів справи з 14.07.1992 року по 31.05.2024 року ОСОБА_1 працювала на таких посадах:
з 14.07.1992 року працювала на посаді секретаря-машиністки тимчасово;
з 15.01.1993 року - санітаркою лабораторії;
з 02.01.1995 року - медсестрою;
з 30.06.2011 року - переведена у зв'язку з реорганізацією в дермато-венерлогічне відділення 3 міської поліклініки;
з 19.07.2001 року - медсестра по переводу з ШВД №17 у зв'язку з реорганізацією ШВД №17 в шікірно венерологічне відділення міської поліклініки №3;
з 02.01.2019 року - медсетра медичної поліклініки шкірно-венерологічного відділення Консультативно-діагностичного центру (а.с. зворот 20-25).
Згідно довідки Департаменту охорони здоров'я Харківської міської ради Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №3» Харківської міської ради від 03.02.2025 року №96/0/627-25, виданої ОСОБА_1 , в тому, що вона працювала в шкірно- ненерологічному диспансері № 17 м. Харкова на посаді секретаря-машиністки з 14.07.1992 р. (Наказ 33-к від 14.07.1992р). З 15.01.1993 (Наказ 3-к від 13.01.1993р.) переведена на посаду санітарки лабораторії. 3 02.01.1995 р. (Наказ 1-к від 02.01.1995р) переведена на посаду медичної сестри дитячого прийому. В зв'язку з реорганізацією шкірно венерологічного диспансеру № 17 в шкірно-венерологічне відділення міської поліклініки №3 звільнена по статті 36 п.5 КЗпП України по переводу в шкірно-венерологічне відділення міської поліклініки №3 з 30.06.2001 р. (Наказ 17-к від 30.06.2001р.) Зарахована на посаду сестри медичної по переводу з ШВД №17 в зв'язку з реорганізацією ШВД №17 в шкірно-венерологічне відділення з 01.07.2001р. (Паказ 28-к від 02.07.2001р.). 3 02.01.2019р. (Наказ 1-к 1 від 02.01.2019) переведена на посаду сестри медичної шкірно-венерологічного відділення Консультативно-діагностичного центру, де працює по теперішній час. 3 01.09.2023р. (Розпорядження № 86 від 29.08.2023р.) змінено назву «Шкірно-венерологічне відділення» на «Шкірно-венерологічний кабінет». Щодо зарахування стажу роботи медичних працівників шкірно- венерологічних диспансерів у подвійному розмірі, згідно із ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 01.01.1999р., в зв'язку з переходом на самостійний баланс, поліклініка іменується «Комунальна установа охорони здоров'я міська поліклініка № 3 Фрупненського району м. Харкова». Диспансер № 17 реорганізований у шкірно-венерологічне відділення КУОЗ Харківської міської попелиники № 3. Фрупненського району м. Харкова. 301.01.2011р. Комуналии установа охорони здоров'я міська поліклініка № 3. Фрупненського району перейменована в Комунальний заклад охорони здоров'я «Харківська міська поліклініка №3» (Наказ №51 від 11.11 2010р. по управлінню охорони здоров'я Фрупненського району у м. Харкова ради). 3 11.07.2018p. Pішенням 19 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.01.2018 № 1072/18 Комунальний заклад охорони здоров'я «Харківська міська подклініка №3» припинено шляхом реорганізації (перетворення) в Комунальне некомерційне підприемство «Міська поліклініка № 3» Харківської міської ради. Довідка видана на підставі архівних документів (особиста справа,накази, відомості про заробітну плату) (а.с. зворот 25-26).
Отже, у межах спірних правовідносин питання полягає у правомірності незарахування відповідачем періодів роботи з 14.07.1992 року по 31.05.2024 року, саме у подвійному розмірі до страхового стажу.
01.01.2004 р. набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом (далі - Закон №1788-XII).
Так, положеннями статті 60 Закону №1788-XII передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Прикінцевими положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України та Пенсійного Фонду України від 29.12.2005 №625/15-05/039-6 №10.01.09/2606, заклади охорони здоров'я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Нормами пункту 16 “Прикінцевих положень» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що положення Закону №1788-ХІІ застосовуються у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Положення статті не скасовують та не зупиняють дію статті 60 Закону №1788-ХІІ.
Така правова позиція щодо застосування положень статті 24 Закону №1058-IV та статті 60 Закону №1788-ХІІ викладена у постановах Верхового Суду від 04.12.2019 у справі №689/872/17 та від 27.02.2020 у справі №462/1713/17.
Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та пункту 16 Розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказаний період роботи позивачки у інфекційному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 27.04.2023 р. у справі №160/14078/22, а також від 04.12.2019р. у справі №689/872/17 та від 20.04.2022 р. у справі №214/3705/17, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов'язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01.01.2004, тобто після дати набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За встановлених обставин, згідно ст.60 ЗУ “Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивача у шкірно-венерологічному закладі охорони здоров'я підлягають зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" від 03 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що посади, які позивач обіймала у період з 14.07.1992 року по 31.05.2024 року в шкірно-венерологічному закладі охорони здоров'я, дає їй право на пільгове обчислення, передбачене приписами ст.60 ЗУ “Про пенсійне забезпечення».
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення в частині не зарахування спірного стажу є протиправним та підлягає до скасуванню, а відповідача слід зобов'язати зарахувати період роботи позивача з 14.07.1992 по 31.05.2024 роки у Шкірно-венерологічному диспансері №17, який був реорганізований в КНП «Міська поліклініка №3» Харківської міської ради (в шкірно-венерологічний кабінет Консультативно-діагностичного центру), до стажу роботи у подвійному розмірі для обчислення розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених їй сум пенсії.
Згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем законність оскаржуваного рішення не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищевикладених мотивів, у тому числі стосовно того, що довідка від 03.02.2025 року не підтверджує факт роботи, який надає право на зарахування стажу роботи до страхового стажу у подвійному розмірі.
Аналогічну оцінку суд надає поясненням третьої особи.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 969 грн., витрати у сумі 968,96грн. суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.139 КАС України.
Підстави для встановлення судового контролю, передбачені ч.ч.5,6 ст.382 КАС України, згідно п.6-1 ч.1 ст.244 КАС України наразі відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у перерахунку пенсії за віком від 08.04.2025 року №204650014248 ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 14.07.1992 року по 31.05.2024 року у Шкірно-венерологічному диспансері №17, який був реорганізований в КНП «Міська поліклініка №3» Харківської міської ради (в шкірно-венерологічний кабінет Консультативно-діагностичного центру), до стажу роботи у подвійному розмірі для обчислення розміру пенсії та перерахувати пенсію з 01.04.2025 року, з урахуванням раніше виплачених їй сум пенсії.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968(дев'ятсот шістдесят вісім)грн. 96коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293, 295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; адреса: вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65012).
Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344; адреса: Майдан Свободи, Держпром, 3 під.2, пов.2, м.Харків, 61022).
Суддя М.М. Аракелян