Справа № 420/19750/25
31 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправної та скасування постанови, -
До суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.06.2025 року ВП №78147077 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Цю справу прийнято до свого провадження та призначено розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив, третій особі - пояснень щодо позовної заяви.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Позов обґрунтований позивачем тим, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 року по справі №420/31439/24, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 року, ОСОБА_1 24.04.2025 року проведено нарахування щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни I групи у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням попередньо виплаченої суми. Сума разової грошової допомоги з урахуванням фактично виплачених сум склала 20510 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав.
Третя особа в судове засідання не з'явилася. В поясненнях на позовну заяву третя особа зазначила про те, що покликання позивача на наявність поважних причин невиконання рішення суду у справі №420/31439/24 в зв'язку із відсутністю відповідного фінансування не заслуговують на увагу. Поряд з цим, обставини безпідставного невиконання боржником рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №420/31439/24 в частині виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік встановлені ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у цій самій справі, якою прийнято звіт боржника щодо виконання рішення суду лише в частині. Постановляючи зазначену ухвалу суд прийшов до висновку, що заходи, які вжиті боржником для виконання судового рішення, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Зазначені обставини у своїй сукупності дають обґрунтовані підстави дійти висновку про невиконання ГУ ПФУ в Одеській області рішення суду у справі №420/31439/24 в порядку та у спосіб, що визначені у його резолютивній частині, без поважних причин.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 року по справі №420/31439/24 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у здійсненні виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни I групи, у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни I групи у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням попередньо виплаченої суми.
В позовній заяві позивач зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 року по справі №420/31439/24, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 року, ОСОБА_1 24.04.2025 року проведено нарахування щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни I групи у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням попередньо виплаченої суми.
Сума разової грошової допомоги з урахуванням фактично виплачених сум склала 20510 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.05.2025 року за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №420/31439/24 від 16.05.2025 року відкрито виконавче провадження за №78147077.
26.05.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направило до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лист про виконання рішення №1500-0405-5/96668, в якому вказано, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 року по справі №420/31439/24, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 року, ОСОБА_1 24.04.2025 року проведено нарахування щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни I групи у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням попередньо виплаченої суми. Сума разової грошової допомоги з урахуванням фактично виплачених сум склала 20510 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої разової грошової допомоги в сумі 20510 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.
Разом із листом від 26.05.2025 року позивач направив на адресу відповідача копію розрахунку на доплату (виплату, утримання) щорічної разової грошової допомоги до 24.08.2024 року ОСОБА_1 від 24.04.2025 року за пенсійною справою №15411.
11.06.2025 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову ВП№78147077 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду.
Позивач не погодився із правомірністю зазначеної постанови та звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 1, 3, 5, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів.
Примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Таким чином, примусове виконання рішення суду розпочалося прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч.1-3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Таким чином, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, тобто встановленого 10-деного строку на виконання рішення суду, повинен особисто перевірити виконання рішення боржником.
Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов'язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100 грн., а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі - 10200 грн.
Аналіз наведених норм свідчить, що накладення штрафу за невиконання та повторне невиконання судового рішення можливо лише у випадку, якщо таке невиконання відповідно до положень ч. 2 ст. 75 та ч. 1 та 2 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» мало місце без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 у справі № 686/22631/17, від 07.11.2019 у справі №420/70/19 та від 15.05.2020 у справі №812/1813/18.
Крім того, статтею 71 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що бюджет Пенсійного фонду - план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок страхових внесків до солідарної системи та надходжень з інших джерел, визначених цим Законом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, що за результатом здійснення нарахування щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни I групи позивачу на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 року по справі №420/31439/24 відсутня доплата.
Про зазначені обставини позивачем повідомлено відповідача листом від 26.05.2025 року.
Суд також звертає увагу на те, що державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано мотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин не виконання рішення суду неповажними.
У розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 8 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України належна поза розумним сумнівом вмотивованість офіційного письмового документу владного суб'єкта є гарантією особи на доступ до суду. Незабезпечення владним суб'єктом цієї вимоги призводить до однозначної та очевидної протиправності управлінського діяння у зв'язку з дефектом у юридичній визначеності.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 року по справі №520/4577/19, у постанові від 09.12.2020 року по справі №824/1276/18-а.
Верховний Суд у постанові від 31 травня 2021 року у справі №560/594/20 зазначив, що невиконання пенсійним органом рішення суду дозволяє державному виконавцю вжити заходи реагування у вигляді накладення штрафу, проте необхідно встановити, що послугувало причиною до невиконання рішення суду на момент накладення штрафу. Якщо встановлено, що невиконання відбулось без поважних причин, то наявні підстави для накладення штрафу, а у протилежному випадку (наявні реальні обставини, що є перешкодою до виконання), необхідно враховувати їх поважність та у кожному конкретному випадку виходити з цих обставин.
В свою чергу, Верховний Суд в постановах від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19 та від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.10. 2021 у справі № 360/4708/20 та від 13.10.2021 у справі № 360/4705/20 зазначив, невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З врахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.06.2025 року ВП №78147077 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.06.2025 року ВП №78147077 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.06.2025 року ВП №78147077 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА