Справа № 420/39026/24
31 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ-ТРАНС ОДЕСА» (вул. Семена Палія, 73, приміщення 1, м. Одеса, 65123) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
17.12.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ-ТРАНС ОДЕСА» до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №53185/15-32-23-01-17 від 04.12.2024.
Представник ТОВ «ОІЛ-ТРАНС ОДЕСА» зазначив, що ГУ ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства в період з 09.10.2018 по 30.06.2024, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 09.10.2018 по 30.06.2024, про що складено акт від 18.11.2024 року №50947/15-32-07-01-14. На підставі акту перевірки ГУ ДПС винесено податкове повідомлення-рішення (далі ППР) №53185/15-32-23-01-17 від 04.12.2024, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 805200 грн за неподання до ДПС України звіту про контрольовані операції за 2023 рік.
Представник позивача зазначив, що звіт про контрольовані операції подано ТОВ «ОІЛ-ТРАНС ОДЕСА» 08.11.2024 року, тобто з пропуском строку його подання (до 01.10.2024 року).
Вважає, що такі дії слід кваліфікувати не як «неподання», а як «несвоєчасне подання» звіту. Отже, до платника має застосовуватися відповідальність, передбачена п.120.6 ст.120 ПК України, яка відрізняється від застосованої ГУ ДПС санкції згідно з п.120.3 ст.120 ПК України. Також, представник посилається на презумпцію правомірності рішень платника податків.
Зазначає, що починаючи з 2022 року цей вид звітності повинні подавати лише платники податків - учасники міжнародної групи компаній, які здійснювали контрольовані операції (п.53 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України). Оскільки ТОВ «ОІЛ-ТРАНС ОДЕСА» не є учасником міжнародної групи компаній то в нього взагалі відсутній обов'язок подавати звіт про контрольовані операції.
Крім того, відповідач вийшов за межі періоду перевірки з 09.10.2018 по 30.06.2024, оскільки станом на 30.06.2024 року у позивача був відсутніи? обов'язок подання звіту про контрольовані операції за 2023 рік, строк подання такого звіту визначено до 01.10.2024 року.
З огляду на викладене, застосування до позивача штрафних санкцій за неподання платником податків звіту про контрольовані операції за 2023 рік є протиправним.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 року головуючим по справі визначений суддя ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 20.12.2024 року (суддя Левчук О.А.) позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 30.12.2024 року (суддя Левчук О.А.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 28.02.2025 року (суддя ОСОБА_1 ) вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду призначений повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді у відставку.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2022 року головуючим по справі визначений суддя Катаєва Е.В.
Ухвалою суду від 02.09.2025 року прийнято до провадження справу та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 31.10.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Представник ГУ ДПС подав до суду відзив на позов та додаткові пояснення, у яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході перевірки ТОВ «ОІЛ-ТРАНС ОДЕСА» до ДПС України подано: - Звіт про контрольовані операції за 2023 рік (реєстраційний №9387427793 від 08.11.2024), кількість поданих додатків: 2, загальна сума контрольованих операцій, відображена у звіті 55 727 397 грн.; - Уточнюючий звіт про контрольовані операції за 2023 рік (реєстраційний №9387436495 від 08.11.2024), кількість поданих додатків: 2, загальна сума контрольованих операцій, відображена у звіті 55 727 397 грн.
Разом з тим відповідно до п.п.39.4.2.1 п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати звіт (уточнюючий звіт) про контрольовані операції за звітний період, який перевіряється».
Отже, відповідно поданий платником звіт про контрольовані операції не вважається прийнятим.
Твердження позивача, що тільки учасники міжнародної групи компаній зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції, не відповідає дійсності, оскільки в п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України чітко зазначено що звітність про контрольовані операції подається не лише учасником міжнародної групи компаній, а всіма платниками податків, які здійснювали такі операції та відповідають встановленим критеріям (дохід - 150 млн за рік, відносини з відповідним нерезидентом на суму більше 10 млн).
Справа розглянута в письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач ТОВ «ОІЛ-ТРАНС ОДЕСА» 09.10.2018 року зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як суб'єкт господарювання, що здійснює господарську діяльність за основним видом економічної діяльності код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Інші види діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2024 рік, на підставі наказу ГУ ДПС від 04.10.2024 №10107-п проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ОІЛ-ТРАНС ОДЕСА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.10.2018 по 30.06.2024, валютного законодавства за період з 09.10.2018 по 30.06.2024, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 09.10.2018 по 30.06.2024, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
За результатом перевірки складено акт від 18.11.2024 року №50947/15-32-07-01-14, згідно з яким перевіркою встановлено, що звіт про контрольовані операції за 2023 рік ТОВ «ОІЛ-ТРАНС ОДЕСА» до ДПС України не подано, чим порушено вимоги п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС прийнято ППР №53185/15-32-23-01-17 від 04.12.2024 року, яким до ТОВ «ОІЛ-ТРАНС ОДЕСА» за порушення вимог п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України, на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.120.3 ст.120 ПК України застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф), яку розраховано у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (300*2684 грн = 805 200 грн).
Позивач, вважаючи ППР №53185/15-32-23-01-17 від 04.12.2024 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п.п.75.1.2 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
За змістом п.п. «в» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав.
Під час визначення переліку держав (територій) для цілей п.п. «в» п.п.39.2.1.1 ст.39 ПК України Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:
держави (території), віднесені до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
держави (території), віднесені до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
держави (території), компетентні органи яких за результатами двох послідовних звітних (податкових) періодів (років) не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією (зокрема інформацією щодо кінцевого бенефіціарного власника) на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України).
Згідно Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1045 (в редакції від 05.06.2024, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до нього включено Республіку Молдова.
При цьому, господарські операції, передбачені п.п.39.2.1.1 визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (п.п.39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України).
Згідно з розділом 3.3.2 акту перевірки від 18.11.2024 року №50947/15-32-07-01-14, контролюючим органом встановлено, що згідно податкової декларації з податку на прибуток за 2023 рік (реєстраційний №9382610144 від 09.02.2024) річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку (за вирахуванням непрямих податків), складає 276 138 200 грн, що перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік та згідно даних бухгалтерського обліку протягом звітного періоду здійснював господарські операції з нерезидентом, які мають ознаки контрольованих, відповідно до п.п.39.2.1.1 та п. п. 39.2.1.7 п.39.2 ст.39 ПК України відносини з нерезидентом Молдови перевищують 10 млн. грн.
Також в акті зазначено, що в періоді, який охоплений перевіркою, ТОВ «ОІЛ-ТРАНС ОДЕСА» здійснював господарські операції з нерезидентом «LEGAL ENERGY» SRL (Республіка Молдова): обсяг господарських операцій з зазначеним нерезидентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку у 2023 році перевищує вартісний критерій 10 мільйонів гривень та складає 55 616 050 грн. Країна реєстрації нерезидента - Республіка Молдова входить до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1045.
Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що операції ТОВ «ОІЛ-ТРАНС ОДЕСА» з нерезидентом «LEGAL ENERGY» SRL (Республіка Молдова) за 2023 звітний рік являються контрольованими.
Позивачем не заперечується віднесення господарських операцій з нерезидентом «LEGAL ENERGY» SRL (Республіка Молдова) до контрольованих, однак він вважає, що відповідач вийшов за межі періоду перевірки з 09.10.2018 по 30.06.2024, оскільки у вказаний період у нього був відсутній обов'язок подання звіту про контрольовані операції за 2023 рік.
Згідно з п.п.39.4.1 п.39.4 ст.39 ПК України для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.
Відповідно до п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції.
Таким чином, звіт про контрольовані операції за податковий період 2023 року підлягав поданню до 1 жовтня 2024 року.
Згідно з наказом ГУ ДПС від 04.10.2024 №10107-п, перевіркою охоплено період лише до 30 червня 2024 року, тоді як граничний строк подання звіту спливав уже після завершення цього періоду.
Отже періодом, що перевірявся ГУ ДПС, не охоплювався граничний строк подання платником звіту про контрольовані операції за 2023 рік.
На думку суду неподання звіту про контрольовані операції може бути констатоване виключно у періоді після спливу визначеного законодавством граничного строку його подання, але вказаний строк (до 1 жовтня 2024 року) виходив за межи строку, якій підлягав перевірки (до 30 червня 2024 року).
Суд вважає, що за таких обставин контролюючий орган не мав правових підстав для висновку про наявність факту неподання звіту та, відповідно, для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на цій підставі.
Отже, під час проведення перевірки відповідач допустив порушення процедури її здійснення, оскільки висновок про неподання звіту про контрольовані операції до 01.10.2024 року зроблено поза періодом, якій підлягав перевірки з 09.10.2018 по 30.06.2024 року. Таке порушення суд вважає суттєвим, адже воно вплинуло на правомірність висновків контролюючого органу та призвело до безпідставного застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Між тим, посилання представника відповідача, що позивач не мав права подавати звіт є обґрунтованим. Саме в ході перевірки ТОВ «ОІЛ-ТРАНС ОДЕСА» до ДПС України подано: - Звіт про контрольовані операції за 2023 рік (реєстраційний №9387427793 від 08.11.2024), кількість поданих додатків: 2, загальна сума контрольованих операцій, відображена у звіті 55 727 397 грн; - Уточнюючий звіт про контрольовані операції за 2023 рік (реєстраційний №9387436495 від 08.11.2024) кількість поданих додатків: 2, загальна сума контрольованих операцій, відображена у звіті 55 727 397 грн.
Подану звітність відповідачем не прийнято на підставі п.п.39.4.2.1 п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України, згідно з яким платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати звіт (уточнюючий звіт) про контрольовані операції за звітний період, який перевіряється.
Проте питання відповідальності за подання, несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції за 2023 рік (строк до 01.10.2024 року) не повинно було вирішуватися за результатами перевірки, яка охоплювала період з 09.10.2018 по 30.06.2024 року.
Суд не приймає доводи представника позивача, що оскільки ТОВ «ОІЛ-ТРАНС ОДЕСА» не є учасником міжнародної групи компаній то в нього взагалі відсутній обов'язок подавати звіт про контрольовані операції, враховуючи наступне.
Згідно з пп. 39.4.2 ст. 39 ПК України у редакції, що діяла до набрання чинності Закону України №2970-ІХ від 20.03.2023 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Закон №2970-ІХ набрав чинності 28.04.2023 року, у зв'язку з чим п.п. 39.4.2 ст. 39 ПК України зазнала змін та передбачає, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції.
Платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Згідно з п.53 Підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України норми пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу щодо, зокрема, подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній - вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік. Платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній і які у 2022 році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подати до 1 жовтня 2023 року повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Отже, чинна редакція п.п.39.4.2 ст.39 ПК України чітко визначає, що обов'язок подання звіту про контрольовані операції покладається на всіх платників податків, які здійснювали такі операції у звітному році, незалежно від того, чи є вони учасниками міжнародної групи компаній. Водночас обов'язок подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній виникає виключно у тих платників податків, які належать до відповідної міжнародної групи та здійснювали контрольовані операції у звітному періоді.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.73-76 КАС України).
Статтею 76 КАС України визначено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи те, що ГУ ДПС вийшов за межі перевірки, чим допустив порушення процедури проведення перевірки, суд дійшов висновку, що відповідачем недоведено правомірність оскаржуваного ППР №53185/15-32-23-01-17 від 04.12.2024 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 805200 грн, а тому вказане ППР є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно матеріалів справи позивачем за подання даного позову судовий збір у розмірі 12 078 грн.
Однак, оскільки позивач подав до суду позовну заяву через Підсистему «Електронний суд» на підставі ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» підлягає врахуванню коефіцієнт 0,8 за подання позову в електронній формі, що становитиме 9662,40 грн.
Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9662,40 грн. Що стосується надмірно сплаченого судового збору у розмірі 2415,60 грн він підлягає поверненню позивачу у порядку ст.7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 139, 241-246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ-ТРАНС ОДЕСА» (вул. Семена Палія, 73, приміщення 1, м. Одеса, 65123, код ЄДРПОУ 42540165) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №53185/15-32-23-01-17 від 04.12.2024 року, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ-ТРАНС ОДЕСА» застосовано штрафну санкцію на загальну суму 805 200 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ-ТРАНС ОДЕСА» витрати зі сплати судового збору в розмірі 9662,40 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва