Справа № 420/28141/25
31 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса 65012 код ЄДРПОУ 20987385) щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки Адміністрації Держаної прикордонної служби України від 10 квітня 2025 № 11/23548-суд у розмірі 86% грошового забезпечення.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса 65012 код ЄДРПОУ 20987385) здійснити з 01.08.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки Адміністрації Держаної прикордонної служби України від 10 квітня 2025 № 11/23548-суд у розмірі 86% грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що з 28.05.2001 йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) у розмірі 86% від відповідних сум грошового забезпечення. На виконання судового рішення у справі №420/12029/25 від 26.05.2025 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача, при якому безпідставно понижено відсоток пенсійної виплати з 86% до 70% грошового забезпечення. Такі дії позивач вважає протиправними.
Ухвалою суду від 21.08.2025 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадження).
Відповідач до суду надав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову.
У своїх доводах відповідач вказує на те, що пенсія за вислугу 32 роки призначена Позивачу відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262) з 28.05.1921 у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення. Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до пункту "а" статті 13 Закону в редакції що діяла до 01.10.2011 не повинен був перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення. 01.05.2014 набрав чинності Закон України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 1166- VII, яким було внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 та викладено її в наступній редакції: “Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів».
У 2018 році Позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення ДІЮЧИХ військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2018. В даному випадку, зменшенням максимального розміру пенсії до 70% грошового забезпечення право Позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції.
Як результат, пенсія перерахована та виплачується позивачу відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ), що була призначена 28.05.2001 у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення.
З наявної в КП «Діловодство спеціалізованого суду» інформації, судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 у справі №420/12029/25, зокрема, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 10 квітня 2025 року № 11/23548-суд, з урахуванням раніше проведених виплат.
Як вбачається із перерахунку пенсії за пенсійною справою №N/A8458 ОСОБА_1 , проведеного 07.07.2025 за рішенням суду, з 01.08.2025 основний розмір пенсії позивача Головним Управлінням ПФУ в Одеській області зменшено та він складає 70% грошового забезпечення.
Вважаючи дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються у таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
8 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
В свою чергу, порядок перерахунку пенсії встановлений ст.63 Закону №2262-XII, відповідно до якої перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені зокрема Законом від 27.03.2014 № 1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Враховуючи вищезазначене, положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 70% від грошового забезпечення, застосовуються лише до правовідносин, що виникли після 01.05.2014 року, тобто з дня набрання ними чинності, та стосуються лише призначення пенсії, а не її перерахунку. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Підстави, умови та порядок перерахунку пенсії врегульовано іншою спеціальною нормою - ст.63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону від 27.03.2014 №1166-VII не зазнала.
Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.
Отже, при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
З урахуванням наведеного та з огляду на те, що при призначенні пенсії її розрахунок проводився виходячи з 86% розміру грошового забезпечення позивача, суд приходить висновку, що відповідачем протиправно зменшено основний розмір пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення.
Відтак, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву обставини судом оцінюються критично, позаяк такі не доводять правомірності поведінки органу ПФУ у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9 КАС України, а саме, самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Таким чином, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у справі №420/2473/22, встановлених обставин даної справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного захисту прав позивача позов слід задовольнити шляхом визнання протиправними дій Головного управління ПФУ в Одеській області щодо зменшення з 01.08.2025 основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 86% до 70% грошового забезпечення та зобов'язання відповідача провести з 01.08.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із основного розміру пенсії 86% грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати не розподіляються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.08.2025 основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 86% до 70% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.08.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із основного розміру пенсії 86% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА