30 жовтня 2025 р. № 400/1236/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника позивача у справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів1. 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, вул. Пироговська, 2, м. Одеса, 65044, 2. ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , 3. ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , 4. Міністерства оборони України, просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03049,
провизнання протиправними та скасування протоколу від 30.04.2024 № 1740 в частині і висновку оформленого протоколом №11; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та Міністерства оборони України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати протокол засідання штатної 18 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 1740 від 30.04.2024 року в частині встановлення причинного зв язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, у колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 , 1988 року народження в частині формулюванні: «...захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби»;
- зобов'язати 18 регіональну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України змінити протокол засідання штатної 18 регіональної військово лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 1740 від 30.04.2024 року стосовно ОСОБА_2 , 1988 р.н., виклавши її в наступній редакції: «... захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини»;
- зобов'язати Міністерство оборони України (в особі комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум) нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 одноразову грошову допомогу після смерті її чоловіка військовослужбовця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі та в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно оформити документи для видачі ОСОБА_1 посвідчень «Член сім'ї військовослужбовця, який загинув(помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби» після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та подати оформлені документи до ІНФОРМАЦІЯ_2 .;
- визнати протиправним висновок комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з питань розгляду матеріалів пов'язаних з встановленням статусу «Член сім'ї військовослужбовця, який загинув(помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби», оформлений протоколом № 11 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 опрацювати документи ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні і видати ОСОБА_1 посвідчень «Член сім'ї військовослужбовця, який загинув(помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби» після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою від 12.02.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).
Ухвалою від 03.03.2025 року суд ухвалив проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
12.03.2025 року позивач надала заяву про заміну неналежного відповідача та зміну предмету позову, у якій просила:
- замінити первісного відповідача 18 регіональну військово-лікарську комісію на належного відповідача - Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України;
- змінити предмет позову (п.2) та остаточно викласти свої позовні вимоги до ЦВЛК наступним чином: «п. 2: Визнати протиправним та скасувати витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 04.01.2025 року № 102 шодо встановлення причинного зв'язку захворювань та причини смерті ОСОБА_2 в частині встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, у колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 , 1988 року народження в частині формулюванні: «...захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби» та зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України змінити протокол засідання Центральної військово- лікарської комісії Збройних Сил України від 04.01.2025 року № 102, виклавши її в наступній редакції: «... захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини».
Дослідивши уточнену позовну заяву, суд зазначає наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, суд зазначає, що позивач в поданій заяві про зміну предмету позову змінює підставу позову, нормативно-правове обґрунтування, а також предмет позову, зокрема, фактично формує/визначає нові позовні вимоги.
З цього приводу суд зазначає, що процесуальний закон, надавши позивачу право подати заяву про зміну позовних вимог чітко визначив зміст такої процесуальної поведінки сторони, зокрема, відповідна зміна може стосуватися лише:
- предмета або підстави позову;
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог.
Аналіз першої складової можливості подання заяви про зміну позовних вимог, визначених у ч. 1 ст. 47 КАС України, свідчить, що законодавець у зазначеній нормі не передбачив права позивача на зміну одночасно як предмета так і підстави позову з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нових вимог із іншим, додатковим предметом та самостійною підставою. Подання заяви із новим предметом і відповідно підставою позову, по своїй суті, не може бути заявою про зміну того предмету і підстави позову, провадження за яким вже перебуває на розгляді у суді.
Так, підстава адміністративного позову обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими (в межах одного предмета); доповнення фактичних чи правових підстав новими (в межах одного предмета); вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав (в межах одного предмета).
Предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити своїх інтересів.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими (в основі яких знаходяться первинні підстави позову); доповнення позовних вимог новими (в основі яких знаходяться первинні підстави позову); вилучення із позовних вимог; пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (в основі яких знаходяться первинні підстави позову).
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі № 826/19197/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У контексті другої складової можливості подання заяви про зміну позовних вимог, визначених у ч. 1 ст. 47 КАС України, слід зауважити, що «розмір» позовних вимог це характеристика таких вимог, зміст яких як правило має цифровий вираз/еквівалент, зокрема, стягнення грошових коштів у відповідній сумі/грошовому розмірі тощо. В даному випадку мова не йде про збільшення «кількості» вимог, а процесуальний закон чітко визначає - «розмір».
Окрім вказаного, процесуальним законом не передбачено права позивача на подання адміністративного позову в уточненій редакції. Відтак, в разі надходження до суду адміністративного позову в уточненій редакції, виходячи з його змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, необхідно розцінювати такий позов як подання: іншого (ще одного) позову; зміну предмета або підстав позову; об'єднання позовних вимог (різних предметів, в межах незмінних підстав позову), збільшення або зменшення розміру позовних вимог.
Суд зауважує, що заявляючи вищевказані вимоги та змінючи склад сторін, позивач фактично змінює не лише предмет позову, а й його підстави (сформувавши новий/додатковий самостійний предмет і підстави).
Враховуючи викладене, подана заява є заявою про одночасну зміну підстав та предмету позову у справі, що згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України не допускається, оскільки свідчить про виникнення нового адміністративного позову, який має свій індивідуальний предмет та самостійні підстави, що є відмінними від предмету та підстав, визначених стороною позивача при зверненні до суду з первинним адміністративним позовом.
У даному випадку право позивача на доступ до суду в межах заявлених нових позовних вимог може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не зміною предмету та одночасно підстав первинного позову, збільшення розміру позовних вимог, тим більше подання уточненого адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність процесуальних підстав для прийняття адміністративного позову в уточненій редакції та про необхідність повернення заяви про уточнення позовних вимог без прийняття до розгляду.
Керуючись ст.ст. 47, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву про заміну неналежного відповідача та зміну предмету спору - повернути позивачу без розгляду.
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів у порядку ст. 256 КАС України.
Суддя О.В. Малих