31 жовтня 2025 р. № 400/2508/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Дерев'янко Л.Л. за участю секретаря судового засідання Дидіної А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Національної поліції в Херсонській області, вул. Лютеранська, 4,м. Херсон,73003,
провизнання протиправним та скасування наказу від 25.02.2025 року № 74 о/с; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - відповідач) з вимогами:
визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Національної поліції в Херсонській області № 74 о/с від 25.02.2025 р., за яким молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Херсонській області було звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 6 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;
поновити молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Херсонській області;
стягнути з ГУ Національної поліції в Херсонській області на користь молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що наказом ГУНП в Херсонській області № 74 о/с від 25.02.2025 р. позивача було звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 6 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Позивач звертає увагу суду, що наказ про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії ОСОБА_1 на ознайомлення наданий не був, висновок службового розслідування (який має гриф «дск») відносно дисциплінарного проступку ОСОБА_1 не оголошувався, що саме було підставою для відкриття дисциплінарного провадження йому відомо не було. Після ознайомлення з матеріалами службового розслідування позивач дізнався, що його звільнення пов'язано з невиконанням наказу № 34 дск «Про відрядження». ОСОБА_1 вважає, що в нього були пом'якшуючи відповідальність обставини вчинення дисциплінарного правопорушення, він особисто вважав що має бути на навчанні та злагоджені підрозділів, а не виконувати розпорядження по безпосередньої участі в бойових діях, досвіду яких він не має, навіть не міг виконувати той наказ, який не був письмово доведений до його відома, тим більш бути винним в його порушенні, враховуючи що означений наказ має гриф «дск» до якого в нього немає доступу. Відтак, позивач констатує, що наказ № 74 о/с від 25.02.2025 р. ГУНП в Херсонській області про звільнення його з посади зі служби у поліції є необґрунтованим та незаконним, що відповідно до приписів частини 3 статті 2 КАС України визначає його протиправність.
Ухвалою суду від 19.03.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач проти позову заперечив, у відзиві, який надійшов до суду 04.04.2025 зазначив, що твердження позивача про те, що з текстом наказу «Про відрядження» він не ознайомився не відповідають дійсності і спростовуються матеріалами службового розслідування, зокрема, поясненнями опитаних в ході службового розслідування осіб. Так, згідно з поясненнями, 23.01.2025 позивачу було усно доведено наказ про виїзд до м. Краматорськ Донецької області, до якого позивач разом з іншими поліцейськими прибув ввечері 23.01.2025. 24.01.2025 позивач самовільно повернувся з відрядження до міста Миколаєва, де о 17.34 год йому було зачитано наказ від 20.01.2025 № 34 дск «Про відрядження», виконувати який він відмовився. Зазначене підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейського. Відповідач стверджує, що матеріалами службового розслідування також підтверджується, що інформацію про мету службового відрядження також була доведена до особового складу, в зв'язку з чим відповідач відхиляє пояснення позивача, що він вважав, що буде приймати у участь у навчаннях, а не у виконанні бойових завдань. Відповідач наголошує, що посадовими інструкціями на позивача покладено ряд обов'язків, серед яких, безумовно виконувати накази прямих керівників , віддані (видані) в межах наданих їм повноважень і відповідно до закону. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 07.04.2025 суд задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання на 21.04.2025.
За клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 15.05.2025 для надання можливості підготувати відповідь на відзив.
13.05.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що за наказом № 34дск від 20.01.2025 позивач і інші визначені бійці підрозділу були відряджені до зведеного підрозділу ДПОП ОШБ Лють з метою виконання спеціальних завдань. Представник позивача стверджує, що ОСОБА_1 не має бойового досвіду, на злагоджені не був, бойові завдання до цього часу не виконував, бойові розпорядження станом на 23.01.2025 р. не доводились, має захворювання. О 05.20 хв. 24.01.2025 р. він вирішив поїхати до підрозділу в якому проходить службу в м. Херсон, тому що в Краматорську була тільки частина підрозділу, зрозумівши що ніяких навчань в м. Краматорську не буде. Також, наказ № 34дск від 20.01.2025 р., був доведений позивачу ні 20.01.2024, ні 21.01.2024, ні 22.01.2024, ні 23.01.2024, а лише 24.01.2025 р. під відеозапис в період з 17.34.50 год. до 17.38.55 год. ОСОБА_1 відмовився в зв'язку з тим, що мав їхати на навчання та тому що хворий. Крім того, під час надання пояснень 24.01.2025 р. ОСОБА_1 відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України були роз'яснені його права, проте з жодними матеріалами окрім наказу про звільнення він не ознайомлювався та не міг дати пояснення в контексті не своєчасного доведення йому наказу № 34 дск від 20.01.2025 р., акту про відсутність працівника на службі № 169/29/01-2025 від 24.01.2025 р., акту перегляду відеоматеріалів № 189/32 від 24.01.2025 р., зокрема про те, що наказ № 34дск був доведений йому не своєчасно, та виконати його вимоги він не міг.
Розгляд справи 15.05.2025 не відбувся за клопотанням відповідача, мотивованим необхідністю подати до суду заперечення на відповідь на відзив.
В запереченнях від 16.05.2025 відповідач зазначив, що представником позивача зроблено неправильні висновки, оскільки відповідно до наказу №34дск, ОСОБА_1 з 21.01.2024 було відряджено в підпорядкування іншому підрозділу, таким чином він повинен був нести службу за місцем несення служби зазначеного зведеного підрозділу. 24.01.2024 позивача у зазначеному місці не було, що стало наслідком складення акту про його відсутність на службі. Відповідач вважає, що акт № 189/32 перегляду відеоматеріалів, на якому зафіксовано факт оголошення позивачу наказу у м. Миколаїв, є додатковим доказом відсутності позивача за місцем несення служби, визначеному керівником. Щодо аргументів представника позивача про те, що наказ № 34дск доведений до позивача несвоєчасно, отже він не може бути виним в його порушенні, відповідач зауважив, що таке твердження спростовується наявними в матеріалах службового розслідування поясненнями. На думку відповідача, аргументи відповіді на відзив не спростовують факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у свідомому порушенні Присяги поліцейського, зраді інтересам служби та держави, невиконанні наказу прямого керівника, неповідомленні безпосереднього керівника про причини, що перешкоджають виконанню наказу, невиконанні своїх службових обов'язків, самовільному залишенні місця несення служби, відсутності на службі без поважних причин 24.01.2025.
02.06.2025 в судове засідання з'явились позивач, представник позивача, представник відповідача. Сторони надали пояснення по справі, підтримали свої правові позиції, викладені у заявах по суті. Суд надав можливість сторонам поставити питання іншій стороні, дослідив письмові докази, які містяться в справі.
Судові засідання, призначені на 10.07.2025, 18.08.2025, 22.09.2025, відкладені за клопотанням сторін.
В судовому засіданні 23.10.2025 суд за участі сторін дослідив відео-, аудіодокази, додані до матеріалів службового розслідування.
В судовому засіданні 23.10.2025 розгляд справи завершено, здійснено перехід до стадії ухвалення рішення.
Вступну і резолютивну частину рішення проголошено 31.10.2025.
Повний текст рішення складено 31.10.2025.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, заслухавши представників сторін, суд встановив такі обставини.
Позивач - ОСОБА_1 призначений на посаду інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП у Херсонській області відповідно до наказу № 292 ос від 01.07.2024 ГУНП у Херсонській області.
Наказом № 34 дск від 20.01.2025 ГУНП у Херсонській області наказано відрядити з метою виконання бойових (спеціальних) операцій з 21.01.2025 в підпорядкування командира зведених підрозділів Департаменту поліції особливого призначення поліцейських, серед яких інспектора взводу № 1 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Херсонській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1
24.01.2025 до керівника ГУНП в Херсонській області надійшов рапорт № 125/32/01- 2025 від начальника УГІ ГУНП щодо можливого порушення службової дисципліни окремим поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Херсонській області, а саме інформації від ГУНП в Донецькій області від 24.01.2025 р. про самовільне залишення місця служби інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Херсонській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який наказом ГУНП від 20.01.2025 р. № 34дcк був відряджений до зведеного підрозділу ДПОП ОШБ Лють з метою виконання спеціальних завдань. В рапорті зазначено, що в подальшому, цього ж дня о 15:00 год останнього було виявлено в м. Миколаєві, при собі мав автомат АК-74 та пістолет АПС, які було передано керівництву БПОП (стрілецький) ГУНП в Херсонській області.
24.01.2025 наказом начальника ГУНП у Херсонській області № 39 призначено службове розслідування з метою збирання, перевірки, оцінки матеріалів, своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин можливого вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Наказом начальника ГУНП у Херсонській області № 66 від 06.02.2025 строк службового розслідування продовжено до 22.02.2025.
Опитані в ході проведення службового розслідування поліцейські показали наступне.
Інспектор взводу № 1 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 зазначив, що « 19.01.2025 йому повідомив його командир взводу №1 старший лейтенант поліції ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 з іншими поліцейськими необхідно їхати на навчання» терміном на 1 місяць, на що останній відмовився через сімейні обставини. Але ОСОБА_2 наполіг на необхідності такої участі, в результаті чого ОСОБА_1 погодився на проходження навчання однак куди саме необхідно було їхати ніхто не говорив. У подальшому, 22.01.2025 було повідомлено, що виїзд буде о 04:00 год. 23.01.2025 на службовому автомобілі. Виїхавши в службове відрядження спільно з працівниками БПОП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та керівництвом зазначеного батальйону ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ), всі разом прибули у визначене місце. О 05:20 год. 24.01.2025 вирішив самостійно їхати до м. Херсона у зв'язку із тим, що навчань не буде».
Інспектор взводу № 3 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП капітан поліції ОСОБА_9 , інспектор взводу № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_10 , поліцейський взводу № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_11 , поліцейський взводу № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_12 зазначили, що 23.01.2025 вони спільно із молодшим лейтенантом ОСОБА_1 вирушили у службове відрядження, куди прибули ввечері.
Командир БПОП (стрілецький) ГУНП підполковник поліції Причепа Руслан Юрійович серед іншого зазначив, що «Виїзд до Донецької області повинен був відбутися 21.01.2025, але у зв'язку з тим, що службові транспортні засоби не були облаштовані та захищені належним чином, за погодження керівництва прийнято рішення перенести виїзд на кілька днів. Як зазначає підполковник поліції ОСОБА_7 , 23.01.2025 ним усно було доведено наказ про виїзд до вказаних поліцейських»
Актом № 169/29/01-2025 від 24.01.2025 підтверджується, що позивач був відсутній на території робочого місця та на території підрозділу, які розташовані на території міста Краматорськ без поважних причин 24.01.2025 з 09:00 до 18:00.
В матеріалах службового розслідування є акт № 189/32 перегляду відеоматеріалів, які надано БПОП (стрілецький) ГУНП з нагрудного портативного відеореєстратора. В ході перегляду відеозапису встановлено, що на ньому зафіксовано процес ознайомлення поліцейського БПОП (стрілецький) ГУНП молодшого лейтенанта ОСОБА_1 з вимогами наказу ГУНП від 20.01.2025 № 34дск. Так, 24.01.2025 у період часу з 17:34:50 -17:38:55 командиром роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_13 у присутності ОСОБА_1 зачитано зміст та вимоги наказу ГУНП від 20.01.2025 № 34дск. У подальшому молодшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 задано питання чи зрозумілий йому зміст доведеного наказу та чи буде він його виконувати, на що останній повідомив, що зміст наказу зрозумілий, однак виконувати його відмовляється. Причиною відмови ОСОБА_1 пояснив, що повинен був їхати на навчання.
За висновками службового розслідування від 22.02.2025 відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування визнати такими, що підтвердились частково, а саме щодо порушення службової дисципліни інспектором взводу № 1 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
За грубе порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 13 частини третьої статті першої, частин першої та другої статті п'ятої Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпунктів 1, 2 пункту 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 №987, підпункту 1 пункту 1 розділу III Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Херсонській області, затвердженого наказом в ГУНП в Херсонській області від 07.10.2024 №665, пункту 1 наказу ГУНП в Херсонській області від 20.01.2025 №34дск, підпунктів 1, 2, 8, 9 та 34 пункту 3 розділу II Посадових інструкцій (функціональних обов'язків), що виразилося у свідомому порушенні Присяги поліцейського, зраді інтересам служби та держави, невиконання наказу прямого керівника, неповідомлені безпосереднього керівника про причини, що перешкоджають виконанню наказу, невиконанні своїх службових обов'язків, самовільному залишені місця несення служби, відсутності на службі без поважних причин 24.01.2025 до інспектора взводу № 1 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Херсонській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0032661) застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції .
Висновки службового розслідування затверджено начальником ГУНП в Херсонській області 22.02.2025.
Наказом № 280 від 24.02.2025 начальника ГУНП в Херсонській області наказано за грубе порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 13 частини третьої статті першої, частин першої та другої статті п'ятої Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпунктів 1, 2 пункту 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 №987, підпункту 1 пункту 1 розділу III Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Херсонській області, затвердженого наказом в ГУНП в Херсонській області від 07.10.2024 №665, пункту 1 наказу ГУНП в Херсонській області від 20.01.2025 №34дск , підпунктів 1, 2, 8, 9 та 34 пункту 3 розділу II посадових інструкцій (функціональних обов'язків), інспектора взводу № 1 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Херсонській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0032661) звільнити зі служби в поліції.
Наказом № 74 о/с від 25.02.2025 начальника ГУНП у Херсонській області звільнено молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, застосованого відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України з 25 лютого 20255 року.
Не погодившись з зазначеним наказом, позивач оскаржив його до суду.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом органів Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ (далі Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за №1576/29706; далі - Правила №1179).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом №580-VIII.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Як установлено частиною першою статті 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною другою статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 1, пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту, про невиконання вимог яких з боку позивача зазначено у спірному наказі, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки. Керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
Пунктом 1 розділу І Правил №1179 визначено, що ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Керівник органу (підрозділу) поліції повинен бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих (абзац другий пункту 3 розділу V Правил №1179).
Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За змістом статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Враховуючи наведені приписи, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні поліцейським службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, наказів Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а так само у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерством внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807, далі - Порядок №893), який конкретизує процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, визначає права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
За приписами пункту 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Пунктами 14, 17 розділу V Порядку №893 передбачено, зокрема, що під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення. В акті обов'язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови. Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.
Правила оформлення матеріалів службового розслідування викладені у розділі VI Порядку №893.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У пункті 4 розділу VI Порядку №893 зазначено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Саме в ході службового розслідування з'ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.
Із цією метою висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку встановлена у визначеному порядку.
Повертаючись до обставин справи суд зазначає наступне.
Суд установив, що прийняттю оскаржуваного наказу передувало проведення службового розслідування, за висновками якого позивач вчинив дисциплінарний проступок.
Дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що вчинені позивачем дії полягають у свідомому порушенні присяги поліцейського, зраді інтересам служби та держави, невиконання наказу прямого керівника, неповідомлені безпосереднього керівника про причини, що перешкоджають виконанню наказу, невиконанні своїх службових обов'язків, самовільному залишені місця несення служби, відсутності на службі без поважних причин 24.01.2025.
З аналізу заяв по суті позивача вбачається, що він не заперечує той факт, що 23.01.2025 він прибув разом з іншими поліцейськими у службове відрядження до міста Краматорська Донецької області. Також, з пояснень позивача, які містяться в матеріалах службового розслідування, встановлено, що о 05:20 ранку 24.01.2025 позивач вирішив самостійно повернутись до міста Херсон. Про виїзд він повідомив заступника командира БПОП смс-повідомленням о 08:09, тобто вже перебуваючи на шляху до міста Херсона. Прибувши до міста Миколаєва, позивач зателефонував своєму командиру та повідомив, що прибув, на що останній повідомив, що прибудуть працівники, у тому числі командир роти № 1 БПОП, та наказав здати наявну зброю та боєприпаси.
Позивач пояснює свою поведінку тим, що з наказом про відрядження № 34дск від 20.01.2025 він не був завчасно (тобто, до 23.01.2025) письмово повідомлений, відтак, він вважав, що мета відрядження буде полягати у навчанні. Прибувши до міста Краматорськ він зрозумів, що під час відрядження він буде не навчатися, а виконувати бойові (спеціальні) завдання. Позивач відмовився від виконання наказу ГУНП щодо відрядження у зв'язку з тим, що має мало досвіду для виконання бойових завдань, так як на злагодженні не був. Також, поліцейський зауважив, що має захворювання шлунку (виразка) та приймає ліки. Зазначена позиція ОСОБА_1 викладена в поясненнях, долучених до матеріалів службового розслідування.
Оцінюючи цю позицію суд зазначає, що об'єктивна сторона дисциплінарного правопорушення, а саме невиконання наказу № 34дск від 20.01.2025, самовільне залишення місця служби, відсутність на службі 24.01.2025 підтверджується не лише наявними в матеріалах службового розслідування поясненнями поліцейськими, а , власне, і поясненнями самого позивача.
В позовній заяві ОСОБА_1 , не заперечуючи факт правопорушення, зазначає, що «в нього були пом'якшуючи відповідальність обставини вчинення дисциплінарного правопорушення, він особисто вважав, що має бути на навчанні та злагоджені підрозділів, а не виконувати розпорядження по безпосередньої участі в бойових діях, досвіду яких він не має, навіть не міг виконувати той наказ, який не був письмово доведений до його відома, тим більш бути винним в його порушенні, враховуючи що означений наказ має гриф «дск» до якого в нього немає доступу».
В зв'язку з цим суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази, що позивач був ознайомлений з метою відрядження до прибуття до міста Краматорська.
Проте, з пояснень позивача встановлено, що про таку мету йому стало відомо 23.01.2025 по прибуттю до місця несення служби в місті Краматорськ.
Водночас, позивач не надав суду доказів звернення до безпосереднього керівника з письмовим рапортом, підготовленим на дотримання частини другої статті 5 Дисциплінарного статуту, щодо перешкод у виконанні наказу, із обґрунтуванням причин та повідомленням про вжиття заходів для подолання таких перешкод.
Також, в матеріалах справи відсутні докази (довідка, висновок лікаря, запис звернення до лікаря, тощо), які б підтверджували, що позивач 24.01.2025 за станом здоров'я не міг виконувати наказ і перебувати у відрядженні.
Крім того, безпосередньо досліджений судом під час розгляду справи відеозапис від 24.01.2025 підтверджує факт ознайомлення позивача з наказом № 34дск від 20.01.2025. Таке ознайомлення не змінило позиції позивача щодо відмови виконувати наказ в місці несення служби в місті Краматорськ.
Ця позиція висловлена позивачем і зафіксована відеозаписом.
При цьому, суд вважає слушною думку представника відповідача, висловлену під час розгляду справи, щодо того, що позивач мав можливість виконати наказ і після ознайомлення з ним 24.01.2025. Однак, позивачем цього зроблено не було.
Відтак, суд відхиляє посилання позивача, що не ознайомлення його під підпис з наказом № 34дск від 20.01.2025 до 23.01.2025 позбавило його можливості виконати цей наказ.
Разом з тим, суд звертає увагу, що чинним законодавством регламентовано обов'язок осіб, які проходять службу в органах поліції, неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання.
Так, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
У свою чергу, законодавством регламентовано спеціальний режим роботи органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану. Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин.
При цьому, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Відтак, невиконання позивачем наказу від 20.01.2025 №34дск без обґрунтування належних на те підстав є ухиленням від виконання своїх посадових та військових обов'язків, а тому така бездіяльність з боку позивача є дисциплінарним проступком в розумінні Дисциплінарного Статуту.
У свою чергу, приписами частин першої, третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Таким чином, звільнення з органів Національної поліції як вид стягнення є крайнім та найсуворішим заходом дисциплінарного впливу і повинно застосовуватись у виняткових випадках та за вчинення особливих дисциплінарних проступків.
У даному випадку, суд звертає увагу на розділ ІІ Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС № 987 від 04.12.2017, згідно якого до завдань підрозділів поліції особливого призначення відноситься участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану. За рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції, підрозділи поліції особливого призначення, можуть брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії рф та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану.
Тобто, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейських підрозділів поліції особливого призначення в умовах воєнного стану, що пов'язано з їх особливою підготовкою та статусом, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
Також, відповідно до посадової інструкції інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Херсонській області, затвердженої командиром БПОП (стрілецький) 06.01.2025, інспектор взводу № 1 роти № 1 безпосередньо підпорядковується командиру взводу, роти, батальйону, їх заступникам або особі, яка виконує їх обов'язки. Основними завданнями інспектора взводу є, серед іншого: приймати участь у відбитті загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони забезпечені та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема, шляхом виконання бойових завдань, які надані уповноваженими посадовими особами, та бойових спеціальних завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, в виконанні інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї озброєння, спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України
У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
У даному випадку слід враховувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20, згідно якого, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22 повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
З огляду на характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, доведеність його вчинення, а також встановлену Дисциплінарним статутом Національної поліції України дискрецію керівника у виборі виду дисциплінарного стягнення, суд приходить до висновку, що такий вид стягнення, як звільнення зі служби в поліції є пропорційним покаранням за вчинений дисциплінарний проступок.
Відповідач дотримався порядку проведення службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення в період дії воєнного стану, передбаченого розділами III,Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807.
Таким чином, приймаючи оскаржуваний наказ щодо позивача, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування спірного наказу та поновлення позивача на службі в поліції, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 139 КАС України судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (вул. Лютеранська, 4,м. Херсон,73003 ЄДРПОУ 40108782) відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко