28 жовтня 2025 р. № 400/6364/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В.,
за участю секретаря судового засідання Петренко І.В.,
представника позивача: Короташ А.Р.,
представниці відповідача: Донець К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК ДИСТРИБЬЮШН" до Головного управління Державної податкової служби України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2025 року №918914290702, -
До Миколаївського окружного адміністративного надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Миколаївській області від 29.05.2025 за №918914290702.
В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи щодо податкового повідомлення-рішення №918914290702 зазначає, що висновки відповідача про не включення позивачем до складу доходів суми грошового зобов'язання за векселем строк позовної давності по якому минув, та завищення собівартості реалізованих товарів за рахунок того, що платником не проводилися розрахунки транспортно - заготівельних витрат на товари, що вибули відповідно до п.9 (С)БО «Запаси» є суперечливими та необґрунтованими.
Позивач вказує, що за взаємним волевиявленням та ініціативою сторін вексельних правовідносин здійсненно пролонгацію строку погашення векселя та на підставі листів встановлено новий строк оплати, а на самому векселі АА № 2751778 здійснено відповідний запис, тому доводи відповідача про сплив строку позовної давності, через відсутність ініціативи векселетримача на пролонгацію терміну погашення векселя спростовується документацією, поданою до перевірки. Відповідач помилково прирівнює суму построченого вексельного зобов'язання до безповоротної фінансової допомоги. Платіжною інструкцією від 12.06.2025 р №6511 позивач сплатив кошти за векселем в повному обсязі, після сплати коштів за векселем сторонами складено відповідний акт приймання- передачі оригіналу векселя та аркушів алонжі від векселетримача до векселедавця, який датовано 12.06.2025.
Позивач вважає що висновки відповідача в частині не включення до складу доходів суми грошового зобов'язання за векселем АА № 2751778 від 14.04.2020р за перше півріччя 2024 року на суму 2292045 грн є безпідставним. Позивач посилається також на те, що відповідач здійснює розрахунок який свідчить нібито про наявність відхилень, не враховуючи залишки ТЗВ на початок кожного звітного періоду, а до розрахунку включає тільки суми ТЗВ, які надійшли у звітному періоді. Вказаний розрахунок покладено в основу акту перевірки, яким визначено розмір заниження податку на прибуток. Такий розрахунок свідчить про невідповідність донарахованих сум податкових зобов'язань і в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 29.05.2025.
Крім того, на думку позивача, оскаржуване ППР прийнято протиправно, так як були порушені вимоги статті 1 Протоколу № 1 до про захист прав і основних свобод людини 1950 року та неврахована судова практика їх застосування Європейським судом з прав людини, відповідачем не були враховані усі обставини, що мають значення для прийняття рішення.
Ухвалою судді від 23.06.2025 року судом прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі.
Суддею вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
07.07.2025 року від представника Головного управління ДПС в Миколаївській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач адміністративний позов не визнає, не погоджується з доводами позивача, та вважає, що позов не підлягає задоволенню.
З покликанням на фактичні обставини справи та висновки, викладені в акті №5621/14-29-07-02/39478265 від 22.04.2025 року, відповідач вказує, що Головне управління ДПС у Миколаївській області діяло у відповідності вимогами ПК України та іншого законодавства при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів, а саме акту перевірки №5621/14-29-07-02/39478265 від 22.04.2025 року правомірно прийняло податкове повідомлення-рішення від 29.05.2025 №918914290702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 4993189,75 грн, в тому числі основний платіж 4201608,00 грн, штрафна санкція 791581,75 гривень.
З огляду на вищезазначене, Головне управління ДПС у Миколаївській області вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю "ПІК ДИСТРИБЬЮШН" (код ЄДРПОУ 39478265), зареєстроване як юридична особа 06.11.2014 року.
Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 01.12.2014 року свідоцтво видано 01.12.2024 року, анульовано 22.09.2021 року з причин перереєстрації без зміни місцезнаходження. Нове свідоцтво видано ГУ ДПС у Миколаївській області 22.09.2021 року.
Позивач також є платником єдиного внеску, взято на облік ГУ ДПС у Миколаївській області 07.11.2014 року
Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу; обліку та моніторингу діяльності фінансових агентів відповідно до статті 39-3 цього Кодексу.
Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих Головним управлінням ГУ ДПС у Миколаївській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» (код за ЄДРПОУ 39478265) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період діяльності з 01.07.2019 по 31.12.2024, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.07.2019 по 31.12.2024, з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.
Перевірка проводилась з 19.03.2025 по 15.04.2025 року.
За результатами перевірки складено акт від 22.04.2025 №5621/14-29-07-02/39478265. Акт перевірки отримано платником податків засобами поштового зв'язку 25.04.2025 року.
Перевіркою ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» встановлено порушення: 1. п. 44.1 п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 4201608 грн, в т.ч.:- три квартали 2019 року на суму 265008 грн (в т.ч. за ІІІ квартал 2019 року на суму 265008 грн); - 2019 рік на суму 395771 грн (в т.ч. за IV квартал 2019 року 130763 грн); - І квартал 2020 року на суму 165646 грн;- півріччя 2020 року на суму 297183 грн (в т.ч. ІІ квартал 2020 року на суму 131537 грн);- три квартали 2020 року на суму 444314 грн (в т.ч. за ІІІ квартал 2020 року на суму 147131 грн);- 2020 рік на суму 554063 грн (в т.ч. за IV квартал 2020 року на суму 109749 грн);- І квартал 2021 року на суму 96759 грн;- півріччя 2021 року на суму 229896 грн (в т.ч. ІІ квартал 2021 року на суму 133137 грн);- три квартали 2021 року на суму 385058 грн (в т.ч. за ІІІ квартал 2021 року на суму 155162 грн); - 2021 рік на суму 481218 грн (в т.ч. за IV квартал 2021 року на суму 96160 грн);- півріччя 2022 року на суму 233524 грн (в т.ч. ІІ квартал 2022 року на суму 233524 грн);- три квартали 2022 року на суму 533781 грн (в т.ч. за ІІІ квартал 2022 року на суму 300257 грн);- 2022 рік на суму 728112 грн (в т.ч. за IV квартал 2022 року на суму 194331 грн);- І квартал 2023 року на суму 124101 грн;- півріччя 2023 року на суму 285960 грн (в т.ч. ІІ квартал 2023 року на суму 161859 грн);- три квартали 2023 року на суму 805575 грн (в т.ч. за ІІІ квартал 2023 року на суму 268906 грн);- 2023 рік на суму 554866 грн (в т.ч. за IV квартал 2023 року на суму 257878 грн);- І квартал 2024 року на суму 205781 грн;- півріччя 2024 року на суму 828232 грн (в т.ч. ІІ квартал 2024 року на суму 622451 грн);- три квартали 2024 року на суму 1036815 грн (в т.ч. за ІІІ квартал 2024 року на суму 208583 грн)- 2024 рік на суму 1229700 грн (в т.ч. за IV квартал 2024 року на суму 192885 грн).
ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» не погодилося з порушеннями, викладеними у п. 1 висновку акта перевірки від 22.04.2025 №5621/14-29-07-02/39478265, та надало до ГУ ДПС у Миколаївській області засобами поштового зв'язку заперечення від 09.05.2025 № 72/25 з копіїями документів, а саме: лист ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» на адресу гром. ОСОБА_1 від 16.04.2025 №55/25; лист гром. ОСОБА_1 на адресу ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» від 05.05.2025 року; «Реєстри документів на підтвердження понесених витрат на доставку товарів» (поквартально), «Надходження транспортно-заготівельних витрат» за період з 01.07.2019 по 31.12.2024.
За результатами розгляду заперечень ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» в зв'язку з самостійно виявленими технічними помилками відповідачем було внесено зміни до акта документальної планової виїзної перевірки від 22.04.2025 №5621/14-29-07 02/39478265, а саме:- на стор. 35, п.п.3.1.1.2 розділу ІІІ акта перевірки:- текст «- три квартали 2023 року на суму 805575 грн (в т.ч. за ІІІ квартал 2023 року на суму 268906 грн); - 2023 рік на суму 554866 грн (в т.ч. за IV квартал 2023 року на суму 257878 грн);» вважати «- три квартали 2023 року на суму 554866 грн (в т.ч. за ІІІ квартал 2023 року на суму 268906 грн);- 2023 рік на суму 812744 грн (в т.ч. за IV квартал 2023 року на суму 257878 грн);»- на стор. 63 розділу ІV акта перевірки: текст «- три квартали 2023 року на суму 805575 грн (в т.ч. за ІІІ квартал 2023 року на суму 268906 грн);- 2023 рік на суму 554866 грн (в т.ч. за IV квартал 2023 року на суму 257878 грн);» вважати «- три квартали 2023 року на суму 554866 грн (в т.ч. за ІІІ квартал 2023 року на суму 268906 грн);- 2023 рік на суму 812744 грн (в т.ч. за IV квартал 2023 року на суму 257878 грн);» Вказані технічні помилки не вплинули на результат перевірки.
Згідно з Порядком направлення контролюючими органами податкових повідомлень рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, зі змінами та доповненнями, за результатами перевірки ГУ ДПС у Миколаївській області 29.05.2025 року прийнято податкове повідомлення - рішення, зокрема: форма «Р» № 918914290702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 4993189,75 грн, в тому числі основний платіж 4201608,00 грн, штрафна санкція 791581,75 гривень.
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 29.05.2025, прийняте Головним управлінням ДПС у Миколаївській області позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.
Спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на викладених в акті перевірки висновках податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Вказані висновки відповідача в акті перевірки обґрунтовані таким.
ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» на порушення вимог п. 44.1, п.44.2 ст.44 п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 з урахуванням п.п.14.1.11, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, п.5 ПСБО 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за № 85/4306, із змінами та доповненнями, п.5, 7, 15 ПСБО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, із змінами та доповненнями, не включено до складу доходів суму грошового зобов'язання за векселем серія АА № 2751778 від 14.04.2020, строк позовної давності по якому минув, що призвело до заниження інших доходів, визначених за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 2292045 грн, в т.ч. по періодам:- півріччя 2024 року на суму 2292045 грн (в т.ч. ІІ квартал 2024 року на суму 2292045 грн); - три квартали 2024 року на суму 2292045 грн;- 2024 рік на суму 2292045 грн. Дане порушення не вплинуло на визначення податку на додану вартість.
Щодо завищення собівартості реалізованих товарів за рахунок того, що платником не проводились розрахунки транспортно-заготівельних витрат на товари, що вибули, як передбачено п. 1.2.1 наказу ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» від 10.01.2017 № 3-д «Про облікову політику підприємства», п.9 П(С)БО 9 «Запаси».
Відповідно до п. 1.2.1 наказу ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» від 10.01.2017 №3-д «Про облікову політику підприємства» визнання, оцінка та облік товарно-матеріальних цінностей здійснюється відповідно до вимог П(С)БО 9 «Запаси». Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 751/4044 із змінами і доповненнями (далі по тексту - П(С)БО 9 «Запаси») передбачено: п.4. Запаси - активи, які:- утримуються для подальшого умов звичайної господарської діяльності; продажу (розподілу, передачі) за- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Первісна вартість - фактична собівартість запасів, визначена відповідно до цього Національного положення (стандарту). п.5. Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. п.6. Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають, зокрема, товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу. п.7. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). п.8. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. п.9. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків та знижок, наданих постачальником (продавцем); - суми ввізного мита;- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;- транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів.
Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. - інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.
Собівартість запасів, що обліковуються відповідно до регістрів бухгалтерського обліку по рах. 281 «Товари на складі», відповідно до наданих до перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку сформовано наступним чином: Дт 281 «Товари на складі» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» витрати щодо придбання товарів включено до первісної вартості товарів; Дт 281 «Товари на складі» - Кт 685ТР «Розрахунки з іншими кредиторами транспортні послуги» - витрати щодо перевезення товарів від постачальників включено до первісної вартості товарів. Дт 902 «Собівартість реалізованих товарів» - Кт 281 «Товари на складі» - собівартість реалізованих товарів. До перевірки надано акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні тощо, виписані контрагентами-перевізниками на адресу ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН», на підставі яких дані операції були відображені в бухгалтерському обліку.
В ході проведення перевірки, з метою дослідження правомірності формування собівартості реалізованих товарів, платнику були вручені запити:- від 02.04.2025 щодо надання до перевірки оборотів рахунку 281 «Товари на складі» за період з 01.07.2019 по 31.12.2024 у розрізі кожного звітного періоду, номенклатури товарів в кількісному та вартісному виразі.
Станом на 03.04.2025 зазначені документи до перевірки не надано, про що складено акт від 03.04.2025 №488/14-29-07-02/39478265.- від 07.04.2025 щодо надання до перевірки оборотів рахунку 281 «Товари на складі» за період з 01.07.2019 по 31.12.2024 у розрізі кожного звітного періоду, номенклатури товарів в кількісному та вартісному виразі. ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» надано до перевірки обороти рахунку 281 «Товари на складі» у розрізі.
Відповідно до п.137.5 ст.137 Податкового кодексу України ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» є платником податку на прибуток, для якого встановлено квартальний податковий період.
На підставі наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 685ТР «Розрахунки з іншими кредиторами - транспортні послуги» суми транспортно-заготівельних витрат, розраховані відповідно до п.9 П(С)БО 9 «Запаси» на вартість запасів, які вибули, в розрізі звітних періодів за формулою: Сума ТЗВ, що включається до вартості запасів, які вибули = (залишок ТЗВ на початок звітного періоду + ТЗВ за звітний період)/(залишок запасів на початок звітного періоду + надходження запасів за звітний період) вартість запасів, що вибули протягом звітного періоду (наведено в таблиці додаток 2 до відзиву).
Під час перевірки ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» вручено лист від 15.04.2025 щодо надання пояснення та документального підтвердження (розпорядчі документи, розрахунки тощо) стосовно включення до собівартості товарів вартості витрат, понесених на доставку товарів від постачальників, при тому що відповідно до п. 1.2.1 наказу ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» від 10.01.2017 № 3-д «Про облікову політику підприємства» визнання, оцінка та облік товарно-матеріальних цінностей здійснюється відповідно до вимог П(С)БО 9 «Запаси», що передбачає розрахунок транспортно-заготівельних витрат на товари, що вибули.
Позивач листом від 15.04.2025 №54/25 повідомив: «…Згідно наказу ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» від 21.12.2018 № 48 -Д первісна вартість включає в себе вартість транспортно-заготівельних витрат, якщо при їх оприбуткуванні можливо достовірно визначити суми таких витрат…». При цьому, до листа не надано документального підтвердження, розрахунків, інших документів щодо розподілу ТЗВ, критерії розподілу, тощо, з метою підтвердження правомірності визначення собівартості придбаних товарів. Не надано документів, якими встановлено базу, згідно з якою здійснюється розподіл транспортних витрат при доставці декількох найменувань/груп/видів запасів (вартість, кількість, вага, обсяг запасів).
Наказів про внесення змін до наказу від 10.01.2017 № 3-д «Про облікову політику підприємства», інших наказів про облікову політику ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» до перевірки не надано.
Відповідно до наданих до перевірки оборотів рахунку 281 «Товари на складі» за перевіряємий період встановлено віднесення сум транспортних витрат по номенклатурі придбаного товару (без врахування одиниць виміру), при цьому до перевірки не надано розрахунки, відповідно до яких розраховано такі витрати, про що складено акт від 15.04.2025 №572/14-29-07-02/39478265, який вручено платнику. Відповідач зауважує, що надані до перевірки картки по рахунку 281 «Товари на складі», прибуткові накладні свідчать про придбання та оприбуткування ТМЦ широкого асортименту, різноманітної номенклатури та видів, різних кількісних показників. Згідно інвентаризаційних описів, складених за результатами щорічної інвентаризації запасів, за перевіряємий період та інвентаризаційних описів, складених за результатами інвентаризації, проведеної в ході перевірки в розрізі структурних підрозділів, кількість найменувань товарів складають більше 8000 найменувань, у різних одиницях виміру (штуки, квадратні метри, погонні метри, кілограми, рулони, метри, коробки, пакети, набори, тощо).
Крім того, відповідно до наданих до перевірки товарно-транспортних накладних встановлено відображення перевезення товарів різного асортименту, різних одиниць виміру тощо, в одній ТТН. Акт про надання послуг з перевезення ТМЦ містить лише інформацію про вартість наданих послуг за однією чи кількома ТТН.
В позов зазначено: «…На підставі первинних документів, а саме: прибуткової накладної від постачальника, товарно-транспортної накладної, акта наданих послуг від перевізника можна достовірно визначити суму транспортно-заготівельних витрат та зробити розрахунок в розрізі кожної одиниці товару. Базою розподілу товариство обрало вартість товарів, що придбаваються. До перевірки були надані всі первинні документи, на підставі яких зроблені розрахунки, а саме: акти наданих послуг від перевізника, договори про надання послуг перевезення, ТТН, прибуткові накладні… ».
До перевірки надавались прибуткові накладні, акти наданих послуг від перевізника, договори про надання послуг перевезення, ТТН, але до перевірки не надано відповідні розрахунки, базу (критерії) розподілу транспортно заготівельних витрат, про що складено акт від 15.04.2025 № 572/14-29-07-02/39478265, який вручено платнику.
До заперечення позивачем надано наступні документи:- «Реєстри документів на підтвердження понесених витрат на доставку товарів» (поквартально), «Надходження транспортно-заготівельних витрат» за період з 01.07.2019 по 31.12.2024. При цьому до заперечень не надано первинні документи, на підставі яких складені наведені «Реєстри документів на підтвердження понесених витрат на доставку товарів» та «Надходження транспортно-заготівельних витрат», а саме: акти наданих послуг від перевізника, ТТН, прибуткові накладні, що унеможливлює підтвердження достовірності розрахунків ТЗВ, наданих платником до заперечень. Платник у позові наголошує, що використовував пряме віднесення транспортно заготівельних витрат до вартості запасів. При такому варіанті транспортно-заготівельні витрати у періоді придбання запасів одразу (під час оприбуткування) платник повинен включати до їхньої первісної вартості й відображати на відповідних субрахунках обліку запасів.
При цьому, коли доставляються запаси декількох найменувань, транспортно заготівельні витрати потрібно розподілити між одиницями запасів. За критерії для розподілу можна використовувати :-кількісні показники (вага, обсяг, кількість місць, одиниці, тощо); вартісний показник (ціна одиниці запасів). Ці критерії необхідно вказати у положенні про облікову політику підприємства, як передбачено Методичними рекомендаціями щодо облікової політики підприємства, затвердженими наказом Міністерством фінансів України від 27.06.2013 №635 із змінами та доповненнями (далі - Методрекомендації № 635).
У розпорядчому документі про облікову політику підприємства наводяться принципи, методи і процедури, які використовуються для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності, а також попередні оцінки, які використовуються підприємством з метою розподілу витрат між відповідними звітними періодами Розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема :-методи оцінки вибуття запасів;-періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;-порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат, ведення окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат;-Інше.
Відповідно до п.2.4 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства включення транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні доцільно здійснювати у разі, якщо можна достовірно визначити суми таких витрат, які безпосередньо відносяться до придбаних товарів. Якщо транспортно-заготівельні витрати пов'язані з доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх сума узагальнюється за окремими групами запасів на окремому субрахунку.
Аналогічні положення зазначені у Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2 (Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів), зокрема відповідно до п.5.5 включення транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні доцільно здійснювати у разі, якщо можна достовірно визначити суму таких витрат, які безпосередньо належать до придбаних запасів. Якщо транспортно-заготівельні витрати пов'язані з доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх сума узагальнюється за окремими групами запасів на окремому субрахунку.
Спосіб відображення транспортно-заготівельних витрат підприємство обирає самостійно і закріплює своє рішення в наказі про облікову політику.ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» відповідно до п. 1.2.1 наказу від 10.01.2017 №3-д «Про облікову політику підприємства» визнання, оцінка та облік товарно-матеріальних цінностей здійснюється відповідно до вимог П(С)БО 9 «Запаси». Інших наказів про облікову політику ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН», наказів про внесення змін до наказу від 10.01.2017 №3-д «Про облікову політику підприємства» (крім наказу від 23.05.2020 №35-од «Про внесення змін до положення про облікову політику» яким внесено зміни до абзацу 2 пункту 1.1.2 розділу 1.1 «Необоротні активи» наказу від 10.01.2017 №3-д «Про облікову політику підприємства»), до перевірки не надано.
Оскільки встановлення порядку обліку і розподілу транспортно заготівельних витрат є одним з елементів облікової політики, змінити його можливо тільки у виняткових випадках, прямо встановлених п.9 ПСБО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 р. №137 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 392/3685, згідно з яким облікова політика може змінюватися тільки, якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку, або, якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.
Таким чином, позивач наказом від 10.01.2017 №3-д «Про облікову підприємства» затвердив порядок визнання первісної вартості запасів, що придбані за плату, саме відповідно до вимог П(С)БО 9 «Запаси».
За результатами перевірки ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» встановлено завищення собівартості реалізованих товарів на загальну суму 21050217 грн за рахунок того, що платником не проводились розрахунки транспортно заготівельних витрат на товари, що вибули, як передбачено п. 1.2.1 наказу ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» від 10.01.2017 №3-д «Про облікову політику підприємства», п.9 П(С)БО 9 «Запаси», та Методичними рекомендаціями щодо облікової політики підприємства, Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пунктом 44.2 ст.44 Податкового кодексу передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України, зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
На порушення вимог п. 44.1 п. 44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» безпідставно завищено собівартість реалізованих товарів за рахунок того, що платником не проводились розрахунки транспортно-заготівельних витрат на товари, що вибули, як передбачено п. 1.2.1 наказу ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» від 10.01.2017 №3-д «Про облікову політику підприємства», п.9 П(С)БО 9 «Запаси», на загальну суму 21050217 грн, в т.ч. по періодам:- три квартали 2019 року на суму 1472268 грн (в т.ч. за ІІІ квартал 2019 року);- 2019 рік на суму 2198727 грн (в т.ч. за IV квартал 2019 року 726459 грн);- І квартал 2020 року на суму 920255 грн;- півріччя 2020 року на суму 1651017 грн (в т.ч. ІІ квартал 2020 року на суму 730762 грн);- три квартали 2020 року на суму 2468413 грн (в т.ч. за ІІІ квартал 2020 року на суму 817396 грн);- 2020 рік на суму 3078129 грн (в т.ч. за IV квартал 2020 року на суму 609716 грн);- І квартал 2021 року на суму 537548 грн;- півріччя 2021 року на суму 1277198 грн (в т.ч. ІІ квартал 2021 року на суму 739650 грн);- три квартали 2021 року на суму 2139209 грн (в т.ч. за ІІІ квартал 2021 року на суму 862011 грн);- 2021 рік на суму 2673429 грн (в т.ч. за IV квартал 2021 року на суму 534220 грн);- І квартал 2022 року на суму 316810 грн;- півріччя 2022 року на суму 1297353 грн (в т.ч. ІІ квартал 2022 року на суму 980543 грн);- три квартали 2022 року на суму 2965449 грн (в т.ч. за ІІІ квартал 2022 року на суму 1668096 грн);- 2022 рік на суму 4045067 грн (в т.ч. за IV квартал 2022 року на суму 1079618 грн);- І квартал 2023 року на суму 689450 грн;- півріччя 2023 року на суму 1588665 грн (в т.ч. ІІ квартал 2023 року на суму 899215 грн);- три квартали 2023 року на суму 3082588 грн (в т.ч. за ІІІ квартал 2023 року на суму 1493923 грн); 2023 рік на суму 4515242 грн (в т.ч. за IV квартал 2023 року на суму 1432654 грн);- І квартал 2024 року на суму 1143227 грн;- півріччя 2024 року н000000а суму 2309244 грн (в т.ч. ІІ квартал 2024 року на суму 1166017 грн);- три квартали 2024 року на суму 3468041 грн (в т.ч. за ІІІ квартал 2024 року на суму 1158797 грн)- 2024 рік на суму 4539623 грн (в т.ч. за IV квартал 2024 року на суму 1071582 грн). Вказане порушення не вплинуло на визначення податку на додану вартість.
Відповідач стверджує, що матеріали перевірки ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» оформлені відповідно до вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1300/27745, результати перевірки ґрунтуються на підставі первинних документів, наданих платником, на наявних фактах порушення ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» норм чинного законодавства, викладених в акті перевірки від 22.04.2025 № 5621/14-29-07-02/39478265 з урахуванням відповіді щодо результатів розгляду заперечень від 23.05.2025 №13691/6/14-29-07-02-02, та в подальшому прийняте податкове повідомлення - рішення від 29.05.2025 №918914290702 є таким, що не підлягає скасуванню.
Суд не погоджується з вказаними вище висновками акту перевірки та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1.ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» показників у рядку 01 декларацій «Дохід від будь якої діяльності, визначених за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.07.2019 по 31.12.2024 встановлено їх заниження за рахунок не включення до складу доходів суми грошового зобов'язання за векселем серії АА №2751778 від 14.04,2020, строк позовної давності по якому минув у розмірі 2292045 грн. (II квартал 2024 року).
За результатами перевірки цього питання перевіряючий дійшов висновку про те, що відповідно до вимог Закону № 2374-111 внесення змін до векселя за ініціативою векселедавця не передбачено; строки пред'явлення позовних вимог за векселем не можуть бути змінені за угодою сторін, тобто строк платежу за векселем: 14.04.2021; до перевірки не надано копію векселя серії АА №2751778 від 14.04.2020р. з відповідними записами, як передбачено Законом № 2374-111.
Відповідач дійшов висновку про не включення платником податку до складу доходів суми грошового зобов'язання за векселем серії АА№2751778 строк позовної давності по якому минув, що призвело до заниження доходів в першому півріччі 2024 року на суму 2292045,00 грн.
Відповідно до ст.14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.
Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у Додатку II до неї). Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930 року), а також Законами України "Про обіг векселів в Україні" №2374-111 від 05.04.2001 року (ст.2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), "Про цінні папери та фондовий ринок" № 3480-1V від 23.02.2006 року, "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" №826-XIV від 06.07.1999 року, "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі" №827-XIV від 06.07.1999 року, "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів" №828-XIV від 06.07.1999 року.
Згідно зі ст.77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме, положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).
Відповідно до ст.13 Закону України "Про обіг векселів в Україні" зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (за переказним векселем - трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону. Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом написання на зворотному боці векселя слів "відповідно до змін" із зазначенням дати внесення змін та підписанням згідно з вимогами цього Закону. У разі зміни строку платежу (що прямо передбачено положеннями статті 13 Закону) за переказним векселем держатель векселя повинен одержати згоду (акцепт) трасата на оплату векселя відповідно до нового строку. У разі, коли акцепт вже було здійснено раніше, держатель векселя повинен одержати додаткову згоду акцептанта відповідно до нового строку. Якщо держатель векселя, який погодився на внесення змін до тексту векселя, бажає зберегти відповідальність попередніх індосантів, він повинен одержати їх згоду. У противному разі попередні індосанти несуть відповідальність таку, як І до внесення змін.
Суд вказує, в супереч доводам працівників контролюючого органу, які викладені в акті перевірки про неможливість продовження строку оплати за векселем така можливість зміни строку платежу прямо передбачена положеннями статті 13 названого Закону.
З документів, які надані для перевірки вбачається, що про зміну строку платежу за векселем АА№2751778 сторони вексельних правовідносин домовилися шляхом укладення та підписання відповідних листів, зокрема від 05.04.2021р. надісланого позивачем до ОСОБА_1 ; листом ОСОБА_1 на адресу ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» від 20.04.2021; листом від 03.04,2022 надісланого позивачем до ОСОБА_1 та відповіддю на зазначений лист ОСОБА_1 до ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» датованою 04.04.2022р.
За взаємним волевиявленням та ініціативою сторін вексельних правовідносин здійснено пролонгацію строку погашення вищезазначеного векселя та на підставі листів встановлено новий строк оплати, а на самому векселі № АА№2751778 здійснено відповідний запис.
На підставі вказаного, доводи відповідача викладені в акті перевірки про сплив строку позовної давності, через відсутність ініціативи векселетримача на пролонгацію терміну погашення векселя спростовується документацією поданою позивачем до перевірки. Також відповідач прийшов до хибного висновку про те, що сторони вексельних правовідносин безпідставно змінили строки пред'явлення позовних вимог за векселем, що передбачені Уніфікованим законом про переказні та прості векселі. Сторони вексельних правовідносин не наділені повноваженнями на зміну строку пред'явлення позовних вимог, що визначений Уніфікованим законом та Цивільний кодексом України, проте сторони цього не робили, оскільки на підставі взаємної згоди ними змінено лише строк платежу за векселем, а не регламентований нормативними актами строк позовної давності, що має принципову різницю, оскільки можливість зміни строку платежу за векселем прямо передбачена ст. 13 Закону №2374 та Уніфікованим законом про переказні та прості векселі на які посилається в акті перевірки відповідач.
Суд приходить до висновку, що відповідач помилково прирівняв суму простроченого вексельного зобов'язання до безповоротної фінансової допомоги. Оскільки вексель є цінним папером, і навіть за умови спливу строку позовної давності не припиняє самого зобов'язання.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду сам по собі факт спливу строку позовної давності не створює обов'язку включення відповідної суми заборгованості до складу доходів. Без наявності документального підтвердження про прощення або списання боргу, таке зобов'язання не може вважатись безповоротною фінансовою допомогою у розумінні п.п. 14.1.257 ПКУ.
Суд бере до уваги також те, що позивач вказував відповідачу при проведенні перевірки, що не оплата вексельного зобов'язання на дату проведення перевірки не є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки відсутнє документальне підтвердження списання боргу, а навпаки надав до перевірки листування, що свідчить про необхідність сплати коштів проти векселя однак, цей факт не було взято до уваги перевіряючими.
Щодо не пред'явлення до перевірки копії векселя серії АА№2751778 від 14.04.2020р. суд вказує, що під час проведення документальної планової виїзної перевірки генеральний директор повідомляв перевіряючих, що надати зазначений документ до огляду не має можливості, через відсутність його копії, а оригінал даного документа знаходиться у Векселетримача.
З метою підтвердження факту використання вексельної форми розрахунку, а також безпосереднього отримання копії зазначеного документа ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» листом від 16.04.2025р. №55/25 звернулося до ОСОБА_1 з відповідним проханням.07.05.2025р. засобами поштового зв'язку була отримана відповідь громадянина ОСОБА_1 , якою останній повідомив, про відсутність подальшого наміру відтермінувати строк оплати за векселем та зобов'язав позивача в термін протягом 30 календарних днів з дати отримання його листа здійснити оплату за вказаним векселем. Платіжною інструкцією від 12.06.2025р. за № 6511 позивач сплатив кошти за векселем в повному обсязі. Тільки після сплати коштів за векселем сторонами складено відповідний акт приймання - передачі (повернення) оригіналу векселя та аркушів алонжі від Векселетримача до Векселедавця який датовано 12.06.2025р.
Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки перевіряючих в частині не включення до складу доходів суми грошового зобов'язання за векселем АА №2751778 від 14.04.2020р. за перше півріччя 2024 року на суму 2292045 грн. є безпідставними.
Щодо завищення собівартості реалізованих товарів за рахунок того, що платником не проводилися розрахунки транспортно-заготівельних витрат суд зазначає наступне.
Перевіркою встановлено завищення собівартості реалізованих товарів за рахунок того, що платником не проводилися розрахунки транспортно - заготівельних витрат на товари, що вибули, як передбачено п. 1.2.1. наказу ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» від 10.01.2017№ 3-д «Про облікову політику підприємства», п.9 П(С)БО 9 «Запаси» на загальну суму 21050217 грн.
Наказом Товариства від 10.01.2017 р № 3-д «Про облікову політику підприємства» затверджено порядок визнання первісної вартості запасів що придбані за плату, а саме визнання, оцінку та облік товарно-матеріальних цінностей здійснювати відповідно до вимог П(С)БО 9 «Запаси». П.9 П(С)БО 9 «Запаси» не містить заборони включати ТЗВ до первісної вартості товарів, а п.2.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р № 2 регламентує формування первісної вартості запасів: «Запаси, придбані за плату, оприбутковуються за первісною вартістю, яка складається з витрат, що виникли у зв'язку з придбанням підприємством запасів, зокрема: ціна придбання за вирахуванням знижок відповідно до договору з постачальником (продавцем) та непрямих податків, крім випадків, якщо податки не відшкодовуються підприємству відповідно до чинного законодавства; суми ввізного мита; транспортно- заготівельні витрати»; Для більш достовірного обліку первісної вартості товарів товариство прийняло рішення про включення транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості придбаних товарів, так як відповідно до первинних документів можна достовірно визначити суми таких витрат, що відповідає вимогам п 5.5 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р № 2. Дане рішення закріпили в наказі № 48-д від 21.12.2018р.
На практиці включення транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості придбаних товарів виглядає наступним чином: товариство замовляє доставку товарів у перевізників на підставі заявки на перевезення від постачальників конкретних видів товарів. На підставі заявки та складених постачальником товарно-транспортних накладних на придбаний товар, перевізником складається акт наданих послуг, який стосується кожної окремої прибуткової накладної (накладних).
На підставі первинних документів, а саме; прибуткової накладної від постачальника, товарно-транспортної накладної та акта наданих послуг від перевізника і можна достовірно визначити суму транспортно - заготівельних витрат, та зробити розрахунок в розрізі кожної одиниці товару. Базою розподілу товариство обрало вартість товарів, що придбаваються. До перевірки були надані всі первинні документи, на підставі яких зроблені розрахунки, а саме: акти наданих послуг від перевізників, договори про надання послуг перевезення, ТТН, прибуткові накладні. Саме лише посилання контролюючого органу в акті перевірки на ніби порушення власного наказу № 3-д від 10.01.2017р. «Про облікову політику на підприємстві», не вказує на те, що були допущені порушення за п.п. 134.1.1 п.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, оскільки такої умови вказані норми не містять. Так, п.п. 134.1.1. п.134 ст.134 Податкового кодексу України встановлює, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Вказана норма Податкового кодексу України не містить в собі міри відповідальності платника податку саме за не виконання власного наказу про облікову політику. Товариство наполягає на тому, що порядок включення транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості придбаних товарів обґрунтовано первинними документами до того ж зазначена форма ведення обліку кореспондується з положеннями наказу товариства від 21.12.2018р. №48-д.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням п.2 ст.3 даного Закону, відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. ГУ ДПС у Миколаївській області, після дослідження відповідних господарських операцій платника податків, так і не зазначило, яким чином суть методики розрахунку обліку первісної вартості товарів за Методикою передбаченою П(С)БО відрізняється від методу ведення обліку передбаченого наказом товариства від 21.12.2018р. №48-д (на підставі первинних документів).
Зазначений метод обліку первісної вартості товарів жодним чином не мінімізує суму податкових зобов'язань платника податку, а навпаки ґрунтується на базі первинної документації, а не виключно методикою П(С)БО, що допускає застосування усереднених значень як добутка усереднього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули. При цьому в таблицю для розподілу ТЗВ враховано лише вартість запасів, які реалізовані, а не враховано запаси, які використані на внутрішні потреби товариства, що видно з аналізу рахунків 281 «Товари»- по кредиту рахунку в кореспонденції з рахунком 84 «Інші операційні витрати». Даний розрахунок, проведений перевіркою, не відповідає вимогам П(С)БО 9 «Запаси» п.9На сторінці 29 Акту перевірки приведена формула розподілу ТЗВ відповідно до вимог п.9 П(С)БО 9 «Запаси» в якій зазначено: «Сума ТЗВ, що включається до вартості запасів, які вибули = (залишок ТЗВ па початок звітного періоду + ТЗВ за звітний період)/(залишок запасів па початок звітного періоду + надходження запасів за звітний період) вартість запасів, що вибули протягом звітного періоду). На підставі даного визначення перевіряючий здійснює розрахунок, який нібито свідчить про наявність відхилень, але при цьому не враховує залишки ТЗВ на початок кожного звітного періоду, а до розрахунку включає тільки суми ТЗВ, які надійшли у звітному періоді.
Вказаний розрахунок покладено в основу акту перевірки, яким визначено розмір заниження податку на прибуток. Таблиця розподілу ТЗВ наведена в акті містить лише вартість запасів, які реалізовані, але не враховує запаси, які використані на внутрішні потреби товариства. Зазначені висновки можна зробити з аналізу рахунків 281 «Товари»- по кредиту рахунку в кореспонденції з рахунком 84 «Інші операційні витрати». Наведене додатково свідчить про те, що зазначений розрахунок, проведений перевіркою, не відповідає вимогам П(С)БО 9 «Запаси».
На спростування вказаних обставин щодо порушення методики здійснення розрахунків транспортно - заготівельних витрат судом встановлено, шо позивач надавав необхідну первинну документацію за весь перевіряємий період в ході проведення планової документальної виїзної перевірки, з липня 2019 по 31.12.2024 року.
Верховний Суд в практиці вирішення судових спорів зазначає, що законодавство України ґрунтується, зокрема, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (п.п. 4.1.4 п. 4.4 ст. 4 ПК України). У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (п. 56.21 ст. 56 ПК України).
Господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення від 29.05.2025 р №918914290702.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №61 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст.90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до суду надано докази сплати ним 30280,00 грн. судового збору.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову про визнання протиправним та скасування рішення, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 30 280,00 грн. належить стягнути на його користь з Головного управління ДПС у Миколаївській області.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК ДИСТРИБЬЮШН" (вул. Київська, 245/1, к.12, м. Вознесенськ, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 56501, ідентифікаційний код 39478265) до Головного управління ДПС України у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2025 року №918914290702 - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.05.2025 року №918914290702.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК ДИСТРИБЬЮШН" (вул. Київська, 245/1, к.12, м. Вознесенськ, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 56501, ідентифікаційний код 39478265) судові витрати в розмірі 30280,00 грн.
4. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
5. Повний текст рішення складено та підписано суддею 31.10.2025 року.
Суддя А.В. Величко