31 жовтня 2025 року
справа №380/15587/25
провадження № П/380/16835/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) звернулась до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати Акт проведення розслідування за фактом поранення (замах на суїцид), затверджений ТВО командира НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 від 2022 року( число і дата відсутня);
визнати протиправним та скасувати Акт проведення розслідування нещасного випадку (смерті), затвердженого командиром А 0284 полковником ОСОБА_3 від 2023 року (число і дата відсутня);
визнати неправомірним та скасувати пункт 3 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2022 №2381 про накладення на капітана ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення «СУВОРА ДОГАНА»;
зобов'язати відповідача провести додаткове спеціальне службове розслідування по факту нещасного випадку ОСОБА_4 ;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 в особі її командира вчинити дії передбачені пунктом 2 розділу III Інструкції №332 за фактом смерті капітана ОСОБА_4 внаслідок кульового поранення 11.12.2022, відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є дружиною військовослужбовця ОСОБА_4 , який проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира автомобільної роти підвозу паливно-мастильних матеріалів. 11.12.2022 ОСОБА_4 було знайдено в місці дислокації військової частини з вогнепальним пораненням голови, за фактом чого командиром військової частини НОМЕР_1 було призначено службове розслідування, за наслідками якого було встановлено, що причиною поранення став замах на самогубство, внаслідок чого останнього було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Позивач не погоджується із вказаними висновками, вважає, що службове розслідування було проведене із порушеннями, а обставини, встановлені ним, не узгоджуються між собою та суперечать висновкам службового розслідування. Вказане зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.
У позовній заяві позивач просила поновити строк на звернення до суду, мотивуючи це тим, що із оспорюваним наказом ознайомилась лише 12.07.2025.
Ухвалою від 04.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк подати відзив на позовну заяву та всі докази, що підтверджують заперечення проти позову. При цьому зазначено, що заява про поновлення строків звернення до суду буде розглядатись з урахуванням позиції відповідача у вказаній справі.
Відповідач 19.08.2025 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що акти службового та спеціального розслідувань, на скасуванні яких наполягає позивачка, за своєю правовою природою є внутрішньо-процедурними доказовими документами, спрямованими на фіксацію обставин і формування фактичної підстави для подальшого управлінського рішення командира. Такі акти не встановлюють, не змінюють і не припиняють прав чи обов'язків позивачки самі по собі та не є самостійними владними рішеннями у розумінні предмета публічно правового спору. Відповідно, обраний предмет оскарження є неналежним, а заявлений спосіб захисту - неефективним, оскільки не стосується саме тих індивідуальних актів, якими були створені юридичні наслідки у спірних правовідносинах. Отже, юридичні наслідки для прав, інтересів і обов'язків сторін породжені саме вищенаведеними наказами командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) як індивідуальними управлінськими рішеннями суб'єкта владних повноважень. Натомість у поданому позові заявлено вимоги про скасування актів службового та спеціального розслідувань та про зобов'язання вчинити дії за пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року номер 332. Такі акти розслідувань мають внутрішньо-процедурний характер, слугують доказовою основою для прийняття подальшого рішення і самі по собі не встановлюють та не змінюють прав чи обов'язків позивачки. Вимога позивачки про скасування пункту 3 наказу фактично зводиться до заперечення самої можливості командира накласти дисциплінарне стягнення за результатами розслідування події. Однак такий підхід не узгоджується з правовою природою дисциплінарної влади у Збройних Силах України. Дисциплінарна відповідальність і кримінально-правова оцінка - різні правові режими з різними об'єктами доказування та наслідками. Сам по собі факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або проведення досудового розслідування не нівелює обов'язок командира підтримувати військову дисципліну і не позбавляє його повноважень застосувати стягнення щодо вже вчиненої дисциплінарної провини. У цьому випадку командир, діючи в межах компетенції, кваліфікував подію та наклав стягнення, посилаючись на конкретні статті Статуту внутрішньої служби та конкретну норму Дисциплінарного статуту, що підтверджує правомірність і пропорційність обраного заходу впливу. Не підтримується і вимога про «додаткове» або «повторне» розслідування. Позивачка не подала жодних нових істотних обставин, невідомих та об'єктивно недоступних на момент первинного і спеціального розслідувань, які б виправдовували процес повторної перевірки. Натомість із матеріалів справи вбачається завершеність процедур і доступ позивачки до їх результатів: військова частина офіційно направила представнику позивачки матеріали спеціального розслідування (акт на десяти аркушах), що засвідчує як належне оформлення та завершення процедури, так і можливість стороні перевірити висновки комісії до звернення до суду. За таких умов повторне розслідування перетворювалося б на інструмент ревізії небажаних висновків поза наявністю нових даних, що суперечить принципам стабільності індивідуальних адміністративних актів та процесуальної економії.
Також відповідач зазначає, що позивач пропустила строк на звернення до суду, оскільки у процесуальному вимірі застосовується стаття 122 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Цей строк не є «безбережним»: він обмежує можливість перегляду владних рішень у часі, вимагає активності, а пасивне очікування документів саме по собі не формує поважної причини для пропуску. У матеріалах справи зафіксовано, що військова частина 29 червня 2025 року офіційно направила представнику позивачки матеріали спеціального розслідування (акт на десяти аркушах). Отже, не пізніше цієї дати позивачка володіла ключовою інформацією щодо підстав і висновків, що ставляться під сумнів; це спростовує тезу, ніби обізнаність настала тільки у липні 2025 року. Подія 11 грудня 2022 року була належно перевірена, результати кожного з розслідувань оформлені індивідуальними правовими актами командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності), якими: по-перше, подію з пораненням кваліфіковано як замах на самогубство з використанням власної табельної зброї і визначено, що випадок не підлягає обліку за актом форми «НВ-3»; по-друге, смерть від 28 грудня 2022 року визнано такою, що настала поза виконанням обов'язків військової служби (під час лікування), також без підстав для обліку за Інструкцією. Внутрішні акти комісій мають доказово-процедурний характер і самі собою прав та обов'язків позивачки не змінюють; юридичні наслідки породжують саме індивідуальні накази, які позивачка не спростувала належними доказами протиправності. Дисциплінарне стягнення (сувора догана) накладено компетентним суб'єктом, у спосіб і в межах, визначених статутами, із посиланням на конкретні норми та на фактичні висновки службової комісії щодо порушення правил поводження зі зброєю самим військовослужбовцем. Доводи про необхідність додаткового чи повторного розслідування, а також про покладення обов'язків за пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, не знаходять правової передумови, оскільки чинні індивідуальні накази виключають облік події як «нещасного випадку» у розумінні тієї Інструкції та не виявлено жодних нових істотних обставин.
Позивач 27.08.2025 подала відповідь на відзив, у якій зазначила, що командиру частини при постановленні оскаржуваного рішення ( в сукупності з іншими діями) на час їх винесення не могло і не мало б бути відомо про достовірні обставини випадку, який трапився із її чоловіком, оскільки це питання вирішують виключно органи дізнання у порядку, передбаченому КПК України. Командир мав лише право на суб'єктивну думку, яка у свою чергу у сукупності із іншими доказами мала б оцінюватися слідством.
Разом з відповіддю на відзив позивач подала клопотання про залучення третьої особи та витребування доказів.
Відповідач 05.09.2025 подав заперечення на відповідь на відзив, у якій зазначив, що предметом цього адміністративного спору є перевірка законності управлінських (службово-процедурних) дій та рішень військової частини, ухвалених у відповідь на подію підвищеної небезпеки. Оскаржувані дії належать до сфери внутрішньої службової діяльності, спрямованої на забезпечення військової дисципліни, безпеки особового складу і збереження військового майна; вони не є ані оперативно-розшуковою діяльністю, ані кримінальним провадженням та не підмінюють собою функції органів досудового розслідування. Оцінка судом правомірності таких дій здійснюється за критеріями, встановленими статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України: чи діяв суб'єкт владних повноважень на підставі, в межах повноважень і у спосіб, визначені законом; чи дотримано обґрунтованості, розсудливості, пропорційності та своєчасності. У межах цих критеріїв службові матеріали, надані відповідачем, підтверджують, що реагування було законним за формою і необхідним за змістом, а отже відповідає меті законодавства воєнного часу - запобігати небезпекам і підтримувати належний правопорядок у військовій частині.
Ухвалою від 31.10.2025 визнано поважними причини пропуску строку ОСОБА_1 на звернення до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії та поновлено строк на звернення з відповідним позовом.
Іншою ухвалою від 31.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи та про витребування доказів.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач, ОСОБА_1 , перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира автомобільної роти підвозу паливно-мастильних матеріалів батальйону логістики.
Згідно із рапортом командира батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_5 від 11.12.2022 повідомлено, що 11.12.2022 близько 17:00 в сховищі з технікою автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів н.п. Борова, Ізюмського району, Харківської області, молодшим сержантом ОСОБА_6 та солдатом ОСОБА_7 було виявлено командира роти капітана ОСОБА_4 , з ознаками кровотечі з голови. Доставлений у медичну роту військової частини НОМЕР_1 . Під час попереднього огляду, встановлено вогнепальне кульове проникаюче поранення голови. В подальшому евакуйований до передової хірургічної групи ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11.12.2022 №840 «Про призначення розслідування за фактом поранення», відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 24.12.2021 за №1667/37289, та на підставі рапорту командира батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_5 (від 11.12.2022 вх. №6227), з .метою уточнення умов, причин та обставин виявлення 11.12.2022 близько 17.00 в сховищі з технікою, у населеному пункті Борова Харківської області, з вогнепальним кульовим проникаючим пораненням голови, командира автомобільної роги підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 призначено службове розслідування за фактом поранення командира автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 . Призначено комісію по проведенню розслідування у складі:
голова комісії: заступник командира військової частини НОМЕР_1 - начальник відділення артилерії підполковник ОСОБА_8 ;
члени комісії: начальник медичної служби військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_9 , начальник групи безпеки військової служби військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_10 , заступник командира батальйону логістики з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_11 .
Згідно з актом службового розслідування встановлено, що 11.12.2022 близько 17.00 на території приватної агрофірми «Джерело», в ангарі де зберігались автомобілі-заправники автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_6 та солдат ОСОБА_7 , виявили з ознаками кровотечі в голові командира автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів капітана ОСОБА_4 . Враховуючи стан капітана ОСОБА_4 його було терміново евакуйовано до лікарні в смт. Борова, Ізюмського району, Харківської області (ПХВ№4) для надання медичної допомоги. Виявивши вогнепальне поранення голови у капітана ОСОБА_4 , лікарями ПХВ№4 було прийнято рішення про його евакуацію до військового госпіталю у АДРЕСА_3 (ВМКЦ Північного регіону) для госпіталізації та лікування. На момент проведення розслідування командир автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_4 перебуває у реанімації і в свідомість не прийшов.
Згідно Витягу від 14.12.2022 з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12022221070001550 від 13.12.2022 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, 12.12.2022 о 16 годині 26 хвилин до СПД № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, надійшла заява від офіцера ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_12 , про те, що 11.12.2022 приблизно о 17.00 годині, на території приватної агрофірми «Джерело» по АДРЕСА_3 було виявлено командира автомобільної роти підвозу ПММ в/ч НОМЕР_1 , капітана ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_4 , з вогнепальним пораненням голови, який намагався покінчити з життям самогубством вистріливши собі в голову з табельної зброї ПМ СИ 6154 1975 року випуску. ОСОБА_4 був доставлений до військового шпиталю та прооперований з діагнозом «Вогнепальне кульове наскрізне проникаюче краніофаціальне поранення від 11.12.2022 з раньовим каналом, що починається вогнепальною раною в піднижньощелепній ділянці та розповсюджується через лицевий та мозковий відділи черепа, з багатоуламковим переломом піднебінної кістки носу, нижньої, медіальної та верхньої стінки лівої орбіти, решітчастої кістки, кісток основи передньої черепної ямки, дірчастим переломом лобної кістки, ліворуч з розповсюдженням у лінійний перелом лівої тім'яної та скроневої кісток, пошкодження лівої лобної долі та наявності контузійно-геморагічного вогнища розтрощення речовини мозку, внутрішньо мозкової гематоми лівої лобної долі, субдуральної гематоми лівої лобно-тім'яної ділянки та закінчується вогнепальною раною лівої лобної ділянки. Субарахноїдальний крововилив, пневмоцефалія, набряк-набухання головного мозку і компресійно-дислокаційний синдром. Гемосинус».
З письмового пояснення водія-заправника автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_7 встановлено та вказано: «З 08 квітня 2021 року я перебуваю на військовій службі за контрактом, на посаді водія-заправника у військовій частині НОМЕР_1 . 11.12.2022 приблизно 07.00 ранку, я отримав наказ вибути в м. Краматорськ на службовому автомобілі «КРАЗ» для отримання палива. Старшим автомобіля був призначений молодший сержант ОСОБА_6 . Отримавши паливо, в тимчасове розташування роти, ми повернулися в темну пору доби, близько 17.20 години. Перетинаючи КТП роти, нас не зустрів командир роти капітан ОСОБА_4 , якому ми завжди доповідали про виконання наказу на отримання палива. Паркуючи автомобіль з паливом у один з ангарів СФГ, при заїзді я увімкнув світло фар і побачив, що на бетонному полу біля ще одного автомобіля-заправника «КРАЗ» сидить людина у військовій формі. Старший машини молодший сержант ОСОБА_6 , який допомогав мені паркуватися, підійшов до нього перший, я вийшов з автомобіля і також підійшов. Підійшовши ми запитали, хто він такий, військовослужбовець не відповів. Я побачив, що в нього з правої сторони розташована кобура, в якій був пістолет «ПМ». Одягнений він був у флісову кофту зеленого кольору, на голові була одягнена військова зимова шапка навиворіт. Ми підняли його, розвернули до світла фар автомобіля і я впізнав свого командира роти капітана ОСОБА_4 . Обличчя у нього було спухле, все у крові та багнюці. З рота витікала кров. На наші запитання, що з ним сталося і хто його побив він не відповідав. Молодший сержант ОСОБА_6 залишився з ним, а я побіг кликати на допомогу. Підійшли інші військовослужбовці і ми разом довели капітана ОСОБА_4 , до приміщення для відпочинку, де при вході посадили на стілець. На запитання, що з ним сталось він не відповідав. Підійшов начальник служби майор ОСОБА_13 , бойовий медик ОСОБА_14 . Ними було прийнято рішення терміново на службовому автомобілі відвезти капітана ОСОБА_4 до лікарні, в смт. Борова. В подальшому мені стало відомо, що у командира роти капітана ОСОБА_4 вогнепальне поранення голови. Хто міг вистрілити в голову ОСОБА_4 , чи це він зробив сам мені не відомо. Спиртним ОСОБА_4 не зловживав, чи були у нього сімейні проблеми невідомо, характеризувався позитивно. Більше по даному факту нічого пояснити не можу.».
З письмового пояснення командира другого відділення автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_6 встановлено та вказано: «З 25.02.2022 я мобілізований на посаду командира відділення роти ПММ батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 . 11.12.2022 приблизно о 07.00 годині ранку я отримав наказ вибути на службовому автомобілі «КРАЗ» в м. Краматорськ для отримання пального. Водієм був призначений солдат ОСОБА_7 . Я був старшим автомобіля. Отримавши пальне, назад до тимчасового розташування роти, ми повернулись в темну пору доби, близько 17.20 години вечора. Завжди по прибуттю в розташування роти, на КПП нас зустрічав командир роти капітан ОСОБА_4 , ми доповідали про прибуття та виконання наказу. Цього дня він не вийшов нас зустрічати. Ми поїхали паркувати автомобіль-заправник у один з ангарів на території СФГ. Ворота одного ангара були відкриті, так як була темна пора доби, я ліхтариком регулював заїзд автомобіля. Водій заїхавши трохи в ангар увімкнув світло фар. Я побачив, що біля одного з автомобілів- заправників на бетонній підлозі сидить людина у військовій формі. Я підійшов до нього, покликав водія ОСОБА_15 , так як не міг впізнати хто це такий. На ньому була одягнена зимова шапка навиворіт, флісова кофта, зеленого кольору, на правій нозі в набедренній кобурі знаходився пістолет Макарова. Лице було спухше, темного кольору і з роту йшла кров. Ми його підняли, розвернули до світла фар і впізнали командира роти капітана ОСОБА_4 . На наші питання, що з ним сталося він не відповідав. Я подумав, що він упав з бензозаправника. Солдат ОСОБА_16 , вийшов з ангару та покликав інших військовослужбовців на допомогу. Ми допомогли йому дійти до будинку де розташовувався особовий склад та посадили на лавку при вході. Підійшов начальник служби майор ОСОБА_13 , бойовий медик старший солдат ОСОБА_14 , вони прийняли рішення везти капітана ОСОБА_4 до лікарні смт. Борова. На запитання, що трапилося з ним, ОСОБА_4 не відповідав. Коли повернулись з лікарні, я узнав, що у командира роти капітана ОСОБА_4 вогнепальне поранення голови. Зазвичай капітан ОСОБА_4 був позитивно налаштованою людиною. Однак, останнім часом він почав замикатись у собі. Така поведінка, на мою думку, з'явилась після того як до нього приїжджали члени його сім'ї. Хто міг би вистрілити в ОСОБА_4 , чи це він зробив сам, мені не відомо. Причини даного вчинку мені також не відомі. Більше по даному факту пояснити нічого не можу.».
З письмового пояснення командира взводу автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_17 встановлено та зазначено: «У військовій частині НОМЕР_1 я проходжу військову службу з 2019 року. На посаді командира взводу автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 перебуваю з 20.06.2022. 11.12.2022 я перебував у кімнаті відпочинку разом з майором ОСОБА_13 , солдатом ОСОБА_18 і солдатом ОСОБА_19 , на території приватної агрофірми «Джерело» за адресою: АДРЕСА_3 . Орієнтовно в 17.30 ми почули, що хтось в коридорі кричить. Ми підійшли до дверей і побачили одного із військовослужбовців, хто саме це був я не пам'ятаю, який повідомив, що командира роти капітана ОСОБА_4 побили. Далі я, майор ОСОБА_13 , солдат ОСОБА_18 і солдат ОСОБА_19 вибігли з приміщення і побачили, що командира роти капітана ОСОБА_4 несли під руки два військовослужбовця. Це були солдат ОСОБА_6 та солдат ОСОБА_7 . Вони посадили капітана ОСОБА_4 на стілець біля входу в приміщення. На голові у капітана ОСОБА_4 була одягнута навиворіт шапка, фліска була у крові, лице було теж у крові і були підпухші очі, на штанах теж була кров. Майор ОСОБА_13 запитав у капітана ОСОБА_4 , що з ним сталося, але капітан ОСОБА_4 нічого не відповів, оскільки не міг нічого сказати, були тільки звуки «ммм...». Після чого, майор ОСОБА_13 мені сказав заводити машину, а хлопцям покласти капітана ОСОБА_4 у машину. Зі мною у машину сіли бойовий медик старший солдат ОСОБА_14 , і на задньому сидінні разом з капітаном ОСОБА_4 сів солдат ОСОБА_20 . Ми поїхали до лікарні у смт. Борова Харківської області. Під час дороги капітан ОСОБА_4 нічого не говорив, спльовував кров на підлогу і на ямах йому було дуже боляче. Приїхавши до лікарні бойовий медик старший солдат ОСОБА_14 побіг у лікарню викликати чергового медика, а я з солдатом ОСОБА_21 почав діставати капітана ОСОБА_4 з машини. Діставши з машини капітана ОСОБА_4 , підбіг бойовий медик старший солдат ОСОБА_14 разом з черговим лікарем. Черговий лікар сказав дістати пістолет. Я його дістав з кобури у капітана ОСОБА_4 , яка не була закрита, і поклав його собі у карман. Потім черговий лікар сказав відвести капітана ОСОБА_4 у інше відділення за 200 метрів. Тоді ми посадили капітана ОСОБА_4 у машину і ми поїхали. Попереду нас йшов черговий лікар, який показував дорогу до необхідного відділення лікарні. Ми дістали капітана ОСОБА_4 з машини і черговий лікар показав куди заносити. Занісши капітана ОСОБА_4 у лікарню, ми поклали його на ноші, оскільки він не міг йти. Далі з нош його переклали на стіл для огляду. Старший медик запитав, де його пістолет, чи він заряджений, чи ні. Я передав пістолет солдату ОСОБА_22 . Після чого він дістав магазин, розрядив і розібрав. Наказу розібрати пістолет солдату ОСОБА_22 не було. Навіщо це він зробив, я не знаю. Після того ми вийшли з лікарні, я закинув пістолет у бардачок машини і ми чекали нашого медика - старшого солдата ОСОБА_14 на вулиці. Коли старший солдат ОСОБА_14 вийшов з лікарні ми поїхали до місця дислокації нашого підрозділу. Під час дороги нам старший солдат ОСОБА_14 повідомив, що у капітана ОСОБА_4 вогнепальне поранення голови. По прибуттю у місце розташування нашого підрозділу я поклав пістолет капітана ОСОБА_4 собі у кімнату. Орієнтовно о 22.00 на територію приватної агрофірми «Джерело» за адресою: АДРЕСА_3 приїхав підполковник ОСОБА_23 . Після чого, він сказав показати, де ми знайшли капітана ОСОБА_4 і де був зроблений постріл. Взявши з собою солдата ОСОБА_19 ми пішли показувати підполковнику ОСОБА_23 місце пригоди. Показавши місце де ми знайшли капітана ОСОБА_4 , ми показали де було місце пострілу. Підполковник ОСОБА_23 сказав знайти гільзу, знайшовши її він її сфотографував і сказав сховати її у пакет з пачки сигарет. Після чого, я поклав гільзу до пістолета у своїй кімнаті. Капітана ОСОБА_4 я можу охарактеризувати як дружелюбну людину, спокійним, любив поговорити, алкоголем не зловживав, вчасно давав накази, вислуховував людей та розумним. 11.12.2022 капітан ОСОБА_4 не виходив з свого кабінету. На всі питання і доповіді він відповідав добре, зрозуміло та згоден. Конфліктів у капітана ОСОБА_4 я не спостерігав. Чи здійснив постріл собі у голову капітан ОСОБА_4 самостійно чи інша людина, мені не відомо.».
Згідно письмового пояснення водія-заправника автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_24 встановлено та зазначено: «У військовій частині НОМЕР_1 я проходжу військову службу з 2022 року. На посаді водія-заправника автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 я перебуваю з 01.06.2022. 11.12.2022 орієнтовно о 17.00 я перебував на території приватної агрофірми «Джерело» за адресою: АДРЕСА_3 . Ми готувались до бані. В цей час я почув крики солдата ОСОБА_15 і молодшого сержанта ОСОБА_25 . Вони кликали швидко підійти до ангару. Підбігши до ангару я побачив, що командир роти ОСОБА_4 сидить під дверима на землі. Присвітивши фонариком, я побачив, що у капітана ОСОБА_4 руки та лице в крові. Я, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 підняли його та провели до входу в приміщення, де проживали. Ми посадили капітана ОСОБА_4 у крісло, що знаходилось біля входу. На вигляд капітан ОСОБА_4 був у крові і його лице було брудним. Капітан ОСОБА_4 був одягнений у шапку в крові, фліска в крові та штани з берцями. Я звертався до капітана ОСОБА_4 , але у відповідь капітан ОСОБА_4 нічого не говорив, але при цьому чув мене. Майор ОСОБА_13 сказав відвести капітана ОСОБА_4 у лікарню. У лікарню поїхали я, ОСОБА_17 та бойовий медик ОСОБА_14 . Приїхавши у лікарню, ОСОБА_14 побіг у лікарню, а я пересів на заднє сидіння автомобіля, оскільки ОСОБА_14 сказав пильнувати капітана ОСОБА_4 . Далі ОСОБА_14 вийшов з лікарями і лікарі сказали занести капітана ОСОБА_4 у приміщення. Капітана ОСОБА_4 занісши у лікарню ми поклали його на ручні ноші та принесли до столу для огляду хворих. Далі лікар побачила, що у капітана ОСОБА_4 є пістолет у кобурі. Я розрядив пістолет і розібрав його. Наказу на розібрання пістолету я не отримував. Дані дії я зробив у стані шоку. Розібраний пістолет я віддав ОСОБА_17 . Після зазначеного, лікарі сказали покинути приміщення. Ми вийшли з лікарні і я зателефонував старшині роти ОСОБА_26 , щоб повідомити про те, що сталося з командиром роти. Ми сіли у машину і поїхали до місця розташування нашого підрозділу. Капітана ОСОБА_4 я можу охарактеризувати як хорошу, приємну, добру людину, який завжди йшов на контакт, завжди підтримував нас. Негативного про капітана ОСОБА_4 я нічого не можу сказати, алкогольними напоями він не зловживав. Зміни у поведінці капітана ОСОБА_4 я не помічав. Чи здійснив постріл собі у голову капітан ОСОБА_4 самостійно чи інша людина, мені не відомо. Конфліктів з іншими військовослужбовцями у капітана ОСОБА_4 я не спостерігав.».
Згідно письмового пояснення сержанта з матеріально-технічного забезпечення автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_26 встановлено та зазначено: «У військовій частині НОМЕР_1 я проходжу військову службу з 28.07.2021. На посаді сержанта з матеріально-технічного забезпечення підвозу палива та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 я перебуваю з 11.07.2022. 11.12.2022 орієнтовно о 18.15 мені зателефонував ОСОБА_20 і повідомив про те, що капітана ОСОБА_27 було знайдено побитим у ангарі і ОСОБА_17 повіз його у лікарню. Після цього, я приїхав до розташування підрозділу на території приватної агрофірми «Джерело» за адресою: АДРЕСА_3 . Я пошикував особовий склад та намагався дізнатись, що трапилось. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повідомили мені, що коли вони повернулись з виїзду, заїжджаючи у ангар вони побачили командира роти і подумали, що його хтось побив, бо на обличчі була кров і бруд. Під час шикування ОСОБА_17 повернувся з лікарні і він доповів, що у капітана ОСОБА_4 вогнепальне поранення, постріл зроблений в нижню частину щелепи і куля вийшла у лобній ділянці голови. Після чого, я задав питання ОСОБА_17 де пістолет і автомат капітана ОСОБА_4 , оскільки контроль цілісності та наявності зброї входить до моїх посадових обов'язків. Автомат стояв у кімнаті ОСОБА_4 , а пістолет лежав на столі в файлі у розібраному вигляді. Я задав питання ОСОБА_17 хто віддав наказ чіпати зброю капітана ОСОБА_4 . На це питання ОСОБА_17 відповів, що медики сказали розібрати пістолет, щоб визначити чи є куля в стволі. У подальшому майор ОСОБА_13 повідомив, що капітана ОСОБА_4 повезуть у лікарню в м. Харків. Далі я почав займатись своїми посадовими обов'язками. Капітана ОСОБА_4 я можу охарактеризувати як хорошу, приємну та добру людину. Негативного про капітана ОСОБА_4 я нічого не можу сказати, алкогольними напоями він не зловживав. Зміни у поведінці капітана ОСОБА_4 я не помічав. Чи здійснив постріл собі у голову капітан ОСОБА_4 самостійно чи інша людина, мені не відомо. Конфліктів з іншими військовослужбовцями у капітана ОСОБА_4 я не спостерігав.».
Згідно письмового пояснення старшого бойового медика автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_28 встановлено та зазначено: «У військовій частині, НОМЕР_1 я проходжу військову службу з 27.10.2020. На посаді старшого бойового медика батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 я перебуваю з 03.08.2022. 11.12.2022 я сидів у кімнаті і займався своїми справами та почув крики, що потрібен медик. Після цього, взявши медичний рюкзак я вибіг на подвір'я. На дворі було включено світло і я побачив, що військовослужбовці несуть під руки людину. Військовослужбовці кричали, що командира роти капітана ОСОБА_4 побили. Після цього, військовослужбовці посадили капітана ОСОБА_4 на крісло біля дверей. Оцінивши стан капітана ОСОБА_4 я прийняв рішення негайно госпіталізувати його в медичну роту. На вигляд капітан ОСОБА_4 був скривавлений і у нього були забиті верхні дихальні шляхи, оскільки з них виділялась кров. При тому на лиці був присутній гар ніби від порохових газів. Я та ОСОБА_24 посадили капітана ОСОБА_4 у машину. ОСОБА_17 сів за кермо автомобіля. ОСОБА_24 сів біля водія, а я сів біля капітана ОСОБА_4 . По дорозі я слідкував за станом капітана ОСОБА_4 . Приїхавши до медичної роти в смт. Борова Харківської області я побіг шукати лікарів. В коридорі я наткнувся на лікаря, прізвище якого я не пам'ятаю, та медичну сестру. Після чого, лікар та медична сестра вийшли на двір і сказали негайно направлятися в міську лікарню смт. Борова. ОСОБА_17 , ОСОБА_24 та капітан ОСОБА_4 поїхали в машині, а я з медичною сестрою побігли до міської лікарні, супроводжуючи машину, близько 100-150 метрів. Під'їхавши до лікарні я та ОСОБА_24 занесли капітана ОСОБА_4 в приймальню лікарні. На порозі нас зустріли медики та лікарі. В цей момент капітан ОСОБА_4 вже не міг стояти на ногах. Розклавши м'які ноші ми перемістили капітана ОСОБА_4 на оглядовий стіл. Капітану ОСОБА_4 почали знімати одяг та надавати медичну допомогу, а саме встановили внутрішньовенний катетер, і забезпечили прохідність верхніх дихальних шляхів. Особисті речі, а саме мобільний телефон, годинник склали в один кульок. Що далі з цим пакетом було мені невідомо. Окрім цього, медики сказали розібрати зброю та перевірити чи заряджений пістолет. Хто саме розбирав пістолет я не бачив. Пістолет поклали у файл і його забрав з собою ОСОБА_17 . Після цього, лікарі записали дані капітана ОСОБА_4 і ми покинули лікарню, поїхавши до розташування підрозділу. Капітана ОСОБА_4 я можу охарактеризувати як сильного, мужнього чоловіка, завжди був справедливим і з розумінням ставився до кожного військовослужбовця. Вживання алкогольних напоїв капітаном ОСОБА_4 мною не було помічено. Останнім часом капітан ОСОБА_4 мало розмовляв, в повній мірі не вживав їжу і був чимось схвильований. Зі скаргами на стан здоров'я до мене не звертався. Конфліктів з іншими військовослужбовцями у капітана ОСОБА_4 я не спостерігав. Чи здійснив постріл собі у голову капітан ОСОБА_4 самостійно чи інша людина, мені це тяжко сказати, потрібно розбиратись.».
Згідно пояснень начальника служби ПММ тилу логістики військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_13 встановлено та зазначено: «Я перебуваю на посаді начальника служби ПММ тилу логістики військової частини НОМЕР_1 з 30.11.2017. Близько з 05.12.2022 я як і інші військовослужбовці почали помічати зміни в поведінці та в зовнішньому вигляді капітана ОСОБА_4 . Це проявлялось в тому, що він став замкнутим, майже ні з ким не спілкувався (що було не типово для нього), стосовно зовнішнього вигляду, було помітно, що він сильно схуд та можливо в нього стрес. Окрім того, під час особистої розмови з командиром батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_5 , він мене попросив поговорити з капітаном ОСОБА_4 , оскільки також помітив зміни в зовнішньому стані та поведінці. Я періодично питав у капітана ОСОБА_4 , як справи чи нічого не трапилося, на що він відповідав, що все нормально. Окрім того, 10.12.2022 близько 17.00 я прийшов в кімнату де проживав капітан ОСОБА_4 для того, щоб поговорити і з'ясувати причини зміни його настрою та зовнішнього вигляду. Коли я прийшов, побачив, що в нього в кімнаті багато пляшок з під енергетичних напоїв (при тому, що раніше він їх не вживав). В ході розмови я почув від капітана ОСОБА_4 «Я не справився бути командиром роти», коли я почав питати в чому це проявляється, він пояснити не міг, просто повторював, що не виправдав сподівань командування та не став гарним командиром роти. В чому це проявляється, я особисто не знаю, оскільки він і його рота добре виконували поставлені завдання, проблем з дисципліною ніяких не було. Також, капітан ОСОБА_4 скаржився, що має проблеми зі сном. Я намагався поговорити і вирішити проблему, однак капітан ОСОБА_4 не реагував та не сприймав мої слова. Оскільки в цей час підрозділ переїжджав до нового тимчасового місця дислокації я вирішив, що про дану ситуацію я доповім командуванню та викличу психолога капітану ОСОБА_4 після прибуття до нового тимчасового місця дислокації підрозділу (близько 12-13 грудня 2022 року). Окрім того, капітан ОСОБА_4 характеризується мною, як: відповідальний, комунікабельний, ініціативний, турбувався про особовий склад, в своїй службовій діяльності керувався вимогами Статутів ЗСУ. В загальному капітан ОСОБА_4 характеризується мною тільки з позитивного боку.».
Згідно письмового пояснення командира батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_5 встановлено та зазначено: «Щодо факту заданих мені питань можу пояснити наступне, за час проходження військової служби на посаді командира автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики капітан ОСОБА_4 зарекомендував себе з позитивної сторони. Функціональні обов'язки виконує добре. Досконало знає і вміло володіє всіма видами зброї і техніки роти, організовує правильне їх зберігання. Стежить за додержанням особовим складом військової дисципліни, подає підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку, з пошаною ставитися до підлеглих, знає ділові якості та морально- психологічний стан кожного військовослужбовця роти, постійно проводить з ними індивідуальну виховну роботу, дбає про виховання рядових, сержантів та згуртування військового колективу. Особисто організовує розміщення особового складу в місцях постійної дислокації та в польових умовах, вимагає підтримання внутрішнього порядку і дисципліни в роті. Знає чисельність (наявність і відсутність) особового складу за списком, а також наявність і стан озброєння, боєприпасів, техніки, пального та інших матеріальних засобів, перевіряє підготовку та стан озброєння і техніки роти перед кожним виходом на виконання завдань, а також їх наявність та стан після повернення. Вживає заходів до запобігання катастрофам, аваріям і поломкам, втратам зброї та боєприпасів. Вміло керує господарством роти. До служби відноситься сумлінно, службові обов'язки виконує добре. На зауваження командирів реагує адекватно. У спілкуванні коректний та тактовний. У відношенні до себе вимогливий офіцер. Поставлені задачі виконує добросовісно та вчасно. В повсякденній діяльності самостійно приймає рішення і готовий за них нести відповідальність. Фізично підготовлений добре. Морально стійкий та тактовний зі старшими. На всіх нарадах капітан ОСОБА_4 мною як безпосереднім командиром отримував позитивні оцінки за організацію роботи його підрозділу, тому, факту, що хто міг би вистрілити в ОСОБА_4 , чи це він зробив сам, мені не відомо. Причини даного вчинку мені також не відомі. Більше по даному факту пояснити нічого не можу.».
Згідно письмового пояснення старшого ординатора передового хірургічного відділення в/ч НОМЕР_4 : « 11.12.2022 я перебував на чергуванні в ПХВ№4 в смт. Борова. В лікарню в супроводі військовослужбовців був доставлений капітан ОСОБА_4 у важкому стані. Зі слів супроводжуючих він був побитий невідомими особами, його знайшли у ангарі з калюжею крові. При подальшому огляді було виявлено наскрізне поранення голови, надано необхідну медичну допомогу та направлено у ВМКЦ Північного регіону для госпіталізації і лікування. Вказівок розібрати пістолет капітана ОСОБА_4 я не давав. Капітан ОСОБА_4 був доставлений у ПХВ№4 в смт. Борова без пістолету.».
В ході розслідування встановлено, що капітан ОСОБА_4 11.12.2022 з невідомих причин хотів покінчити життя самогубством здійснивши постріл собі в голову з власної табельної вогнепальної зброї ПМ СИ 6154 1975 року випуску. В діях капітана ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення за ч.1 ст. 414 Кримінального кодексу України. Встановлено, що жодних дій зі сторони військовослужбовців автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 , в тому числі командування підрозділу, батальйону логістики та військової частини НОМЕР_1 , по відношенню до капітана ОСОБА_4 , які б містили ознаки приниження людської гідності, жорстокого поводження, що могло б проявлятися у вигляді фізичних чи психологічних його страждань, не вчинялося.
Причиною отримання травми командиром автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_4 є його особиста недисциплінованість, неналежне виконання своїх службових обов'язків, байдуже ставлення до настання наслідків за порушення військової дисципліни.
В ході проведення розслідування за фактом отримання травмування осіб, які допустили порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці не встановлено.
Травму (Вогнепальне кульове наскрізне проникаюче краніофаціальне поранення від 11.12.2022 з раньовим каналом, що починається вогнепальною раною в піднижньощелепній ділянці та розповсюджується через лицевий та мозковий відділи черепа, з багатоуламковим переломом піднебінної кістки носу, нижньої, медіальної та верхньої стінки лівої орбіти, решітчастої кістки, кісток основи передньої черепної ямки, дірчастим переломом лобної кістки, ліворуч з розповсюдженням у лінійний перелом лівої тім'яної та скроневої кісток, пошкодження лівої лобної долі та наявності контузійно-геморагічного вогнища розтрощення речовини мозку, внутрішньо мозкової гематоми лівої лобної долі, субдуральної гематоми лівої лобно-тім'яної ділянки та закінчується вогнепальною раною лівої лобної ділянки. Субарахноїдальний крововилив, пневмоцефілія, набряк-набухавння головного мозку, компресійно-дислокаційний синдром. Гемосинус.) командир автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_4 отримав у службовий час під час дій, які не пов'язані з проходженням військової служби. Ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння не встановлено. Жодних дій зі сторони військовослужбовців автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 , в тому числі командування підрозділу, батальйону логістики та військової частини НОМЕР_1 , по відношенню до капітана ОСОБА_4 , які б містили ознаки приниження людської гідності, жорстокого поводження, що могло б проявлятися у вигляді фізичних чи психологічних його страждань, не вчинялося. В діях капітана ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 414 Кримінального кодексу України.
Своїми діями, а саме порушенням правил поводження зі зброєю, капітан ОСОБА_4 порушив вимоги наступних нормативно-правових актів: статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої на військовослужбовців покладаються обов'язки свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої кожен військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, статті 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю), статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, відповідно до якої на військовослужбовця покладено обов'язок неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів. Даний нещасний випадок не підлягає обліку і на нього не складається акт за формою НВ-3.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26.12.2022 №2381 «Про результати розслідування за фактом травмування» доручено заступнику командира військової частини НОМЕР_1 з морально- психологічного забезпечення - начальнику відділення підготувати довідку- доповідь за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України вчиненого стосовно капітана ОСОБА_4 та направити разом з копіями матеріалів службового розслідування до ІНФОРМАЦІЯ_4 та до територіального управління ДБР м. Харків, після надходження інформації щодо внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення повідомити начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 .
За неналежне виконання службових обов'язків, шо призвело до порушення статті 11, 16, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі пункту «в» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на командира автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 на капітана ОСОБА_4 накладено дисциплінарне стягнення «Сувора догана».
Помічнику командира з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 за навмисне вчинення собі тілесного ушкодження - спробу самогубства відповідно до пункту 9 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 командира автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 позбавлено додаткової винагороди за грудень 2022 року у повному обсязі, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Голові комісії даний випадок травмування капітана ОСОБА_4 відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, затвердженої наказом Міністра оборони України від 27.10.2021 № 332 не обліковувати, акт за формою НВ-3 не складати.
Згідно із лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Причина смерті - вогнепальне поранення голови.
Згідно із рапортом командира батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_5 від 28.12.2022 повідомлено, що командир автомобільної роти підвозу паливно-мастильних матеріалів батальйону логістики капітан ОСОБА_4 перебуваючи в лікарні помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2022 № 967 «Про призначення спеціального розслідування за фактом смерті» з урахуванням вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 призначено службове розслідування з метою встановлення причин смерті військовослужбовця ОСОБА_4 . Призначена комісія у складі: голова комісії - заступник командира військової частини НОМЕР_1 начальник відділення артилерії підполковник ОСОБА_8 ; члени комісії: начальник медичної служби військової частини НОМЕР_1 майор медичної служби ОСОБА_9 ; начальник групи безпеки військової служби військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_10 ; заступник командира батальйону логістики з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_11 .
Згідно з актом службового розслідування встановлено, що 28.12.2022 командиром батальйону логістики подано рапорт Вх.№ 6825 від 31.12.2022 про те, що командир автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики капітан ОСОБА_4 перебуваючи в шпиталі згідно лікарського свідоцтва про смерть № 12-17/609-0К-П/22 від ІНФОРМАЦІЯ_5 помер. Дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .
11.12.2022 прийнято наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 840 про проведення розслідування за фактом травмування щодо капітана ОСОБА_4 .
У період з 11.12.2022 по 22.12.2022 проведено розслідування за фактом травмування щодо капітана ОСОБА_4 , за результатами якого складено Акт проведення розслідування за фактом поранення (замаху на суїцид) Вх. № 6654 від 26.12.2022, затверджений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 2381 від 26.12.2022.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 2381 від 26.12.2022 «Про результати розслідування за фактом травмування» встановлено, що 11.12.2022 близько 17:00 на території приватної агрофірми «Джерело», в ангарі де зберігались автомобілі- заправники автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_6 та солдат ОСОБА_7 , виявили з ознаками кровотечі з голови командира автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів капітана з ОСОБА_4 . Після чого капітана ОСОБА_4 евакуйовано до ВМКЦ Північного регіону для госпіталізації та лікування. В ході розслідування встановлено, що капітан ОСОБА_4 11.12.2022 з невідомих причин хотів покінчити життя самогубством здійснивши постріл з власної табельної вогнепальної зброї ПМ СИ 6154 1975 року випуску собі в голову. Встановлено, що жодних дій зі сторони військовослужбовців автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 , в тому числі командування підрозділу, батальйону логістики та військової частини НОМЕР_1 , по відношенню до капітана ОСОБА_4 , які б містили ознаки приниження людської гідності, жорстокого поводження, що могло б проявлятися у вигляді фізичних чи психологічних його страждань, не вчинялося. Дані факти та обставини підтверджуються матеріалами службового розслідування. Своїми діями, а саме порушенням правил поводження зі зброєю, капітан ОСОБА_4 , порушив вимоги наступних нормативно-правових актів: статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої на військовослужбовців покладаються обов'язки свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої кожен військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, статті 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю), статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, відповідно до якої на військовослужбовця покладено обов'язок неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів. В діях капітана ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 414 Кримінального кодексу України.
На усне звернення до ВМКЦ Північного регіону було надано файл 2_5287334341737719494 у форматі WORD - повідомлення командира військової частини НОМЕР_5 полковника м/с ОСОБА_29 до Командувача НОМЕР_6 Медичних сил Збройних сил України (через оперативного чергового) наступного змісту. Капітан військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , доставлений ШМД у важкому стані до військової частини НОМЕР_4 12.12.2022. Згідно наданої супровідної медичної документації - поранення отримав 11.12.2022 о 17.20. внаслідок самостійного пострілу в голову зі стрілецької зброї (достовірні обставини поранення не відомі). Перша допомога в ПХВ-4 (Борова) - інтубіція трахеї, ПХО ран, тампонада раньового каналу, ШМД доставлений до ВМКЦПнР, госпіталізований до нейрохірургічного відділення з розміщенням у ВНМД. Об'єктивно при надходженні: загальний стан важкий. Дихання - ШВЛ, через інтубіційну трубку, аускультативно везикулярне, ослаблене у нижніх відділах обох легень. Гемодинаміка з тенденцією до гіпотензії, підтримується введенням норадреналіну в мінімальних дозуваннях на цифрах, АТ 110/70 мм рт ст. ЧСС до 94 уд. в хв. Тони серця приглушені, ритмічні. Живіт м'який. Шкірні покриви бліді. Неврологічний статус: Неврологічний статус: Свідомість пригнічена - НВБ, зіниці Б=8, розширені, фотореакції мляві. Активні рухи в кінцівках відсутні. М'язовий тонус дифузно знижений. Адекватно оцінити неврологічний статус не є можливим через НВБ. Місцево: в піднижньощелепній ділянці по середній лінії вхідна вогнепальна рана круглої форми до 1 см в діаметрі, навколо рани сліди опіку пороховими газами. Вихідна вогнепальна рана зірчастої форми до 3 см в діаметрі, з рваними осадненими краями, в рані візуалізується гематома, мозковий детрит, з рани надходить ліквор. Периорбітальні гематома лівого ока. На СКТ головного мозку, ОГК, ОЧП, МТ від 12.12.2022 №39498: стан після наскрізного вогнепального поранення голови. Хід раньового каналу знизу вверх, вхідний отвір в підщелепній ділянці, потім раньовий канал проходить через підборідно-язичний м'яз, язик, тверде піднебіння, порожнину носу, ліву верхньощелепну пазуху, гратчасту кістку, ліву лобну додю до вихідного отвору в лівій половині лобної кістки. Дірчатий вогнепальний перелом лобної кістки з лінійним переломом лобної, лівої тім'яної та скроневої кісток. Визначаються множинні багатоуламкові переломи лицьового скелету: піднебінних кісток, альвеолярного відростку верхньої щелепи, медіальної та латеральної стінок лівої верхньощелепної пазухи, кісткової частини перетинки носу, гратчастої пазухи, медіальної, нижньої та верхньої стінки лівої орбіти, 5 задньої стінки лівої лобної пазухи. В лівій лобній долі масивне контузійно- геморагічне вогнище по ходу раньового каналу. Субдуральна гематома лівої лобно-тім'яно-скроневої ділянки товщиною до 4мм. Субарахноідальний крововилив, пневмоцефалія. Серединні структури зміщені вправо до 16мм. Бічні шлуночки компримовані. При КТ ОЧП, ОГК, малого тазу без патології. Погіршення стану з 17.12.22 - порушення свідомості до коми І, гіпертермія, лейкоцитоз в крові до 12*109. Виконано люмбальну пункцію, отриманий каламутний ліквор, цитоз - до 9000кл, спиномозкова рідина відправлена на бактеріологічне дослідження. Для боротьби з назальною ліквореєю та з метою санації ліквору встановлено люмбальний дренаж, інтрацекальо вводився ванкоміцин в терапевтичних дозуваннях. КТ голови, ОГП від 17.12.22 №93657: при контрольній КТ голови без негативної динаміки, ознак набряку головного мозку не виявлено. При контрольлній КТ ОГК негативна динаміка у вигляді появи ділянок консолідації легеневої тканини в нижніх долях обох легень (двобічна нижньодольова застійна пневмонія). Стан з негативною динамікою з 20.12.2022 - наросла загальномозкова симптоматика, кома Пст, пацієнт переведений на ШВЛ. В спиномозковій рідині - 2300кл. КТ голови та ОГП від 20.12.2022 №39731: визначається негативна динаміка у вигляді вираженого набряку головного мозку, згладжене диференціювання білої та сірої речовини, різке звуження шлуночків, пролабування через дефект дна ПЧЯ до 12мм. ОГП без змін. З метою декомпресії та санації патологічних вогнищ 20.12.22 виконано операцію: вторинна хірургічна обробка вогнепального наскрізного краніофаціального поранення, резекційна біфронто-темпоральна рекраніотомія, ревізія післяопераційної рани лобних ділянок, видалення гнійних вогнищ енцефаліту в лівій лобній долі, видалення міжпівкульної гематоми, видалення гнійних гіпергрануляцій з субдурального простору правої лобної ділянки, забір широкої фасції лівого стегна, пластика основи ПЧЯ фасцією стегна, встановлення приточно-відточної системи епі- та субдурального простору лобних ділянок. Незважаючи на весь комплекс проводимої інтенсивної, антибактеріальної та протинабрякової терапії, санацію ліквора загальний стан пацієнта залишався вкрай важким, рівень свідомості коми 2-3, атонія, арефлексія, дихання протезувалось апаратом ШВЛ, гемодинаміка нестабільна, підтримувалась введенням вазопресорів. АТ 90/60 мм рт ст, тахікардія до 120 на хвилину. Гіпертермія до 39,3 ОСОБА_30 прогресували прояви серцево- судинної та дихальної недостатності. 28.12.2022 в 3 год. 50 хв. зафіксована зупинка серцево-судинної діяльності. Реанімаційні заходи в повному обсязі (атропін, адреналін, ШВЛ, закритий масаж серця) ефекту не дали. 28.12.2022 в 4 год. 20 хв. констатована біологічна смерть.
Основне захворювання: Ізольоване вогнепальне кульове наскрізне проникаюче краніофаціальне сегментарне поранення від 11.12.2022, з раньовим каналом, що починається вогнепальною раною в піднижньощелепній ділянці та розповсюджується через лицевий та мозковий відділи черепа, з наскрізним пораненням дна порожнини рота, язика та м'якого піднебіння, з багатоуламковим переломом піднебінної кістки, усіх стінок лівої верхньощелепної пазухи, кісток носу, нижньої, медіальної та верхньої стінок лівої орбіти, гратчастої кістки, кісток основи передньої черепної ямки, дірчастим переломом лобної кістки ліворуч з розповсюдженням у лінійний перелом лівої тім'яної та скроневої кісток, пошкодженням лівої лобної долі та наявністю контузійно-геморагічного вогнища розтрощення речовини мозку, внутрішньомозкової гематоми лівої лобної долі, міжпівкульної, субдуральної гематоми лівої лобно-тім'яної ділянки, та закінчується вогнепальною раною лівої лобної ділянки. Субарахноїдальний крововилив, пневмоцефалія, набряк- набухання речовини головного мозку, компресійно-дислокаційний синдром. Гемосинус.
Причиною смерті командира автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 є спроба суїциду військовослужбовцем здійснивши постріл з особистої зброї ПМ СИ 6154 1975 року випуску собі у голову.
В ході проведення розслідування за фактом смерті осіб, які допустили порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці не встановлено. Смерть командира автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_5 о 4 год. 20 хв. під час лікування у ІНФОРМАЦІЯ_7 (в/ч НОМЕР_4 ) у зв'язку з дислокацією стовбурових структур головного мозку. Причиною хворобливого стану стало те, що 11.12.2022 близько 17.00 капітан ОСОБА_4 скоїв замах на суїцид вистріливши собі в голову зі своєї табельної зброї - пістолета Макарова СИ 6154 1975 року випуску. Жодних дій зі сторони військовослужбовців автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 , в тому числі командування підрозділу, батальйону логістики та військової частини НОМЕР_1 , по відношенню до капітана ОСОБА_4 , які б містили ознаки приниження людської гідності, жорстокого поводження, що могло б проявлятися у вигляді фізичних чи психологічних його страждань, не вчинялося. Своїми діями, а саме порушенням правил поводження зі зброєю, капітан ОСОБА_4 , порушив вимоги наступних нормативно-правових актів: статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої на військовослужбовців покладаються обов'язки свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої кожен військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, статті 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю), статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, відповідно до якої на військовослужбовця покладено обов'язок неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів. Даний нещасний випадок не підлягає обліку і на нього не складається акт за формою НВ-3.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 08.03.2023 №566 «Про результати спеціального розслідування за фактом смерті» визнано факт смерті капітана ОСОБА_4 таким, що стався 28.12.2022 в позаслужбовий час під час лікування у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, внаслідок замаху на суїцид 11.12.2022 шляхом самостійного нанесення вогнепального поранення з особистої табельної зброї - пістолета Макарова СИ 6154 1975 року випуску собі у голову. Смерть капітана ОСОБА_4 не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби. Голові комісії даний випадок смерті капітана ОСОБА_4 відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, затвердженої наказом Міністра оборони України від 27.10.2021 № 332 не обліковувати, акт за формою НВ-3 не складати.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.01.2023 №6 капітана призваного по мобілізації ОСОБА_4 , командира автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 , у м.Харків Харківської обл. Причина смерті: набряк, набрякання головного мозку внутрічерепна кровотеча, вогнепальне ушкодження голови. Виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Не погоджуючись із висновками службових розслідувань щодо встановлення причин поранення та смерті чоловіка та з притягненням його до дисциплінарно відповідальності, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст. ст. 1, 3, 8, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України усі без виключення суб'єкти права (учасники суспільних відносин) зобов'язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на зловживання правом, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом, і тому до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII, Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 №548-XIV.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі Статут внутрішньої служби).
Відповідно до Вступної частини Статуту внутрішньої служби цей Статут визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини). Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями. Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
За положенням статей 5, 6, 8 Загальних положень Статуту внутрішньої служби Внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Відповідальність за стан внутрішньої служби у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до статей 18-19 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.
Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Статтею 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, зокрема, зобов'язання командира (начальника), зокрема до обов'язків командира входить обов'язок, щодо необхідності знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями; організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту; під час вирішення питань, пов'язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю.
Відповідно до статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат зобов'язаний: підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, досконало володіти закріпленою за ним зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою; знати тактику дій відділення в різних видах бою та вміло діяти в бою; знати та неухильно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права; сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням; постійно вдосконалювати свої знання за фахом, уміння та навички; знати посади, військові звання і прізвища своїх безпосередніх та прямих начальників (до командира бригади включно); додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни; бути хоробрим та ініціативним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; виконувати правила носіння військового одягу і взуття, своєчасно та акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати у визначених місцях; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання; повсякденно загартовувати себе, систематично вдосконалювати свою фізичну підготовку; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів; ретельно готуватися особисто, готувати зброю, техніку та інше майно до занять (стрільб, навчань), виконання завдань за призначенням, постійно стежити за їх наявністю і станом, своєчасно чистити зброю і шанцевий інструмент, проводити технічне обслуговування озброєння та техніки; неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, додержуватися правил пожежної безпеки; виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття; під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.
Відповідно до статті 26 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Дія Дисциплінарного статуту поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Статтею 1, 2 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Відповідно до статті 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
а) зауваження;
б) догана;
в) сувора догана;
г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
д) пониження в посаді;
е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Відповідно до статей 83-84 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Згідно із частинами першою, третьою, четвертою, п'ятою, восьмою статті 85 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування. Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі, визначаються Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України №608 від 21.11.2017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (надалі - Порядок №608).
Відповідно до розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування проводиться у разі:
невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
На виконання пунктів 1, 3 розділу ІІІ Порядку №608, рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування.
Згідно з пунктами 1-4 розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У розділі VІ Порядку №608 передбачено прийняття командиром військової частини відповідних рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до пункту 1 розділу VІ Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Примірники акта службового розслідування надсилаються службовим особам, яких стосуються наведені у висновку пропозиції, та до відповідних структурних підрозділів органів військового управління. За зверненням військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, йому надається завірена копія акта службового розслідування або витяг з акта, в частині, що його стосується, за умови, що вони не містять інформації з обмеженим доступом. Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк (п. 3 розділу VІ Порядку №608).
Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк (п. 4 розділу VІ Порядку №608).
Акт службового розслідування разом з усіма матеріалами оформлюється окремою справою або долучається до документів відповідної номенклатурної справи. У випадку засудження військовослужбовця, звільнення його від кримінальної відповідальності або закриття кримінального провадження до матеріалів службового розслідування долучаються копії відповідного вироку (ухвали) суду, що набрав(ла) законної сили, інші документи, що стосуються правопорушення. Строки зберігання актів службових розслідувань разом з усіма матеріалами встановлюються відповідно до законодавства. (п. 5 розділу VІ Порядку №608).
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини (начальник) письмово повідомляє про це орган досудового розслідування (п. 6 розділу VІ Порядку №608).
Так, конкретні підстави призначення службового розслідування відповідно до Порядку № 608 визначені у пункті 1 розділі ІІ вказаного Порядку.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За результатами службового розслідування командир військової частини приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Здійснивши правовий аналіз Порядку №608, суд дійшов висновку, що цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів (далі- військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
В свою чергу, процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України № 332 від 27.10.2021 (далі - Інструкція № 332).
За приписами пункту 1 розділу І Інструкції №332 ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №332, ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, але не пов'язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції №332 визначено, що комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти робочих днів з дня її утворення.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана:
обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;
з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;
скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід'ємну частину.
До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Пунктом 18 розділу ІІ Інструкції №332 визначено, що за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:
дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;
військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;
вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я;
коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні);
перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;
заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
Згідно з пунктом 25 розділу ІІ Інструкції №332, контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків, виконанням заходів щодо усунення їх причин та вирішення спірних питань з цього приводу здійснюється старшими командирами та відповідними військовими органами нагляду чи контролю залежно від їх функцій, компетенції та повноважень.
З усіх наведених норм суд приходить до висновку, що Порядок №608 визначає загальну процедуру проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, водночас Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27.10.2021 №332, визначає спеціальну процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах. При цьому положення Інструкції №332 не поширюється на військовослужбовців, які загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій, оскільки такі випадки є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають. Водночас випадки загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, але не пов'язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.05.2025 у справі №300/6309/23.
З матеріалів справи судом встановлено, що за фактом поранення військовослужбовця ОСОБА_4 було призначено службове розслідування наказом командира НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11.12.2022 №840 відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 та Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332. При цьому, під час проведення службового розслідування було проведено опитування свідків та вчинені інші відповідні дії у порядку, визначеному Порядком №608, однак за наслідками проведеного службового розслідування було складено акт за формою НВ-2 відповідно до Інструкції №332, на яку також міститься покликання у вказаному акті, проте за наслідками проведеного службового розслідування комісія дійшла висновку про те, що смерть ОСОБА_4 не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, а також про допущення ним порушень норм Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та про необхідність притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що, як уже зазначалось судом, не може бути предметом спеціального розслідування відповідно до Інструкції №332, а на такі правовідносини поширюються норми Порядку №608. Вказані факти свідчать про допущені військовою частиною НОМЕР_1 порушення норм права під час розслідування причин смерті ОСОБА_4 .
Суд також зазначає, що матеріали службового розслідування містять ряд неузгодженостей, які залишились поза увагою відповідача під час проведення службового розслідування. Зокрема, комісія за наслідками дослідження усіх матеріалів службового розслідування дійшла висновку про вчинення ОСОБА_4 замаху на самогубство шляхом пострілу собі в голову, проте як видно з пояснень солдата ОСОБА_7 та молодшого сержанта ОСОБА_6 , коли вони знайшли ОСОБА_4 пораненим, його пістолет «ПМ» знаходився на правій нозі у набедренній кобурі, а не у нього в руці. Крім того, з пояснень старшого сержанта ОСОБА_17 вбачається, що коли він разом з іншими військовослужбовцями відвезли пораненого ОСОБА_4 до лікарні у смт. Борова Харківської області, він вийняв із кобури пістолет «ПМ» та передав його солдату ОСОБА_22 , який вийняв магазин із вказаного пістолета, розрядив його і розібрав, хоча наказ про це вказаному військовослужбовцеві не віддавався. Аналогічні пояснення були надані і самим солдатом ОСОБА_21 , який зазначив, що наказу розбирати пістолет він не отримував, а зробив це в стані шоку. Вказане також підтверджується поясненнями старшого ординатора передового хірургічного відділення військової частини НОМЕР_4 , який зазначив, що не давав наказу розбирати пістолет ОСОБА_4 . Проте з пояснень молодшого сержанта ОСОБА_26 вбачається, що після повернення старшого сержанта ОСОБА_17 до розташування підрозділу останній доповів, що медики наказали розібрати вказаний пістолет, щоб перевірити, чи є куля в його стволі. Аналогічні пояснення щодо вказаної обставини були надані старшим солдатом ОСОБА_28 . При цьому будь-яких даних щодо наявності чи відсутності кулі у стволі, що слугувало підставою для розібрання пістолета, матеріали службового розслідування не містять. Суд вважає, що вказані неузгодженості в поясненнях військовослужбовців мають суттєве значення для службового розслідування, проте докази того, що комісія звернула на них увагу та вжила усіх можливих заходів щодо перевірки вказаних обставин, як у матеріалах службового розслідування, так і у матеріалах справи відсутні.
Щодо доводів відповідача про те, що акти службового розслідування не встановлюють, не змінюють і не припиняють прав чи обов'язків позивачки самі по собі та не є самостійними владними рішеннями у розумінні предмета публічно правового спору суд зазначає, що відповідно до абзацу другого пункту 8 Розділу ІІ Інструкції №322 комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана, зокрема, скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід'ємну частину.
Відповідно до пункту 17 командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акти за формами НВ-2 та НВ-3. Матеріали розслідування (затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 разом з додатками) зберігаються в діловодстві військової частини, а їх завірені копії надаються (надсилаються): безпосередньому командиру для вручення потерпілому, членам його сім'ї чи уповноваженій ними особі; начальнику відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо); командирам військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні; командиру військової частини, у штаті якої перебуває потерпілий, якщо військовослужбовець був тимчасово відряджений з цієї військової частини. У разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім'ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк. Отже, положеннями пункту 17 Розділу ІІ Інструкції №322 чітко передбачено право на оскарження в судовому порядку висновків комісії з розслідування.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.11.2024 у справі №240/34142/23.
Суд також враховує правові висновки, висловлені у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №1640/3394/18 та від 07.09.2020 у справі №640/21594/18, згідно з якими порушення процедури не повинно породжувати правових наслідків, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури вчинення певної дії необхідно розуміти не як вимоги до самої дії, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх вчинення. Дефектні процедури, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект робить дію неправомірною. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки під час прийняття певного рішення, що мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то залежно від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а у певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, Верховний Суд вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.
Враховуючи усі встановлені обставини справи, вищенаведені норми права та правові висновки Верховного Суду суд приходить до висновку про те, що службове розслідування, проведене за фактом поранення капітана ОСОБА_4 11.12.2022 було проведене із порушеннями норм права та без належного врахування усіх обставин, тому акт за фактом проведення вказаного розслідування та пункт 3 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2022 №2381 про накладення на капітана ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення «СУВОРА ДОГАНА» є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо вимоги позивача про скасування акту проведення розслідування нещасного випадку (смерті) капітана ОСОБА_4 суд зазначає, що як вбачається із вказаного акта, висновки комісії, висловлені у ньому, базуються на висновках, викладених у акті службового розслідування за фактом поранення ОСОБА_4 , у якому комісія дійшла висновку, що причиною поранення став замах на самогубство. За таких умов вказаний акт також підлягає скасуванню з огляду на його протиправність.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 провести додаткове спеціальне службове розслідування по факту нещасного випадку та вчинити дії передбачені пунктом 2 розділу III Інструкції №332 за фактом смерті капітана ОСОБА_4 внаслідок кульового поранення 11.12.2022 суд вважає, що службове розслідування відповідно до Порядку №608 проводиться для встановлення, зокрема, неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця та ін., а за його результатами командир приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, однак, службове розслідування за фактом загибелі військовослужбовців, не може проводитися для встановлення вини військовослужбовців, що загинули, у власній загибелі, а тому службове розслідування щодо випадку загибелі ОСОБА_4 повинно бути проведено в порядку Інструкції №332. За таких обставин суд вважає за нехідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання відповідача провести додаткове розслідування загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332.
При цьому вимоги вчинити дії передбачені пунктом 2 розділу III Інструкції №332 за фактом смерті капітана ОСОБА_4 фактично суд вважає неефективним способом захисту прав та інтересів позивача, оскільки вказана норма передбачає обов'язок командира військової частини негайно доповісти про нещасний випадок через засоби зв'язку та протягом трьох годин надати письмове повідомлення за формою НВ-1 до відповідних органів, що є одним із етапів проведення службового розслідування в порядку, передбаченому Інструкцією № 332, а отже поглинається попередньою вимогою. За таких умов вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
У контексті оцінки доводів позову суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову частково.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, при поданні даного адміністративного позову його не сплачувала, судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 293, 295-297, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати акт проведення розслідування за фактом поранення (замаху на суїцид) командира автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 .
Визнати протиправним та скасувати акт проведення розслідування нещасного випадку (смерті) командира автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 .
Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26.12.2022 №2381 «Про результати розслідування за фактом травмування», яким за неналежне виконання службових обов'язків, шо призвело до порушення статті 11, 16, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі пункту «в» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на командира автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 на капітана ОСОБА_4 накладено дисциплінарне стягнення «Сувора догана».
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) провести додаткове розслідування загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332.
В решті позовних вимог відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 п.15 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Чаплик І.Д.