про залишення позову без розгляду
30 жовтня 2025 рокусправа № 380/4772/25
місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулик А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл. Соборна, 3, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №913170148273 від 06.07.2023;
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у призначенні пенсії з 29.06.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області здійснити призначення та перерахунок пенсії за віком позивача на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29 червня 2023 року.
Ухвалою від 17.03.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 26.09.2025 суд позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишив без руху.
20.10.2025 від позивача надійшла заява про поновлення строку на звернення до суду, яка мотивована тим, що 29.06.2023 він звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області через відділ обслуговування громадян №17(сервісний центр) Управління обслуговування громадян про переведення із одного виду пенсії на інший та призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. 10.07.2023 позивач отримав у електронному вигляді відмову з Головного управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області у призначенні пенсії відповідно до Рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від 06.07.2023 року за № 913170148273. До ГУ ПФУ у Львівській області позивач подав ще одну таку ж саму уточнюючу довідку від 22.08.2024 № 1584/107/2-24 і надіявся, що пенсію перерахують саме з 29.06.2023, однак отримав рішення № 913170148273 від 23.09.2024, згідно з яким позивачу лише із 16.09.2024 здійснено перерахунок пенсії на пільгових умовах за Списком № 2. Враховуючи, що пенсію призначено з 16.09.2024, а не з 29.06.2023, про що позивач дізнався лише 23.09.2024, і саме з цієї дати позивач дізнався про порушення права про призначення пенсії.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з вимогами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Суд встановив, що 29.06.2023 позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області через відділ обслуговування №17 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян( м.Миколаїв, пл. Ринок, 18) про переведення із одного виду пенсії на інший та призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач 10.07.2023 отримав у електронному вигляді відмову з Головного управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області у призначенні пенсії відповідно до Рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від 06.07.2023 за №913170148273.
У свою чергу, із позовом позивач звернувся до суду лише 11.03.2025, тобто після спливу шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд, оцінюючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, зазначає таке.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Водночас, після отримання 10 липня 2023 року у електронному вигляді відмови Головного управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області у призначенні пенсії відповідно до Рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від 06.07.2023 року за № 913170148273, позивач повторно звернувся із заявою про призначення пенсії лише 16.09.2024.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня;
2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 згаданого Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.
У разі коли вимоги частини другої статті 33 згаданого Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права.
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
У членів сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника виникає через один місяць з дня внесення інформації про безвісне зникнення особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань або до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Смерть особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, чи визнання її померлою у встановленому законодавством порядку надає непрацездатним членам сім'ї такої особи право на звернення для отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника на загальних підставах, передбачених цим Законом.
Таким чином, орган Пенсійного фонду повинен призначити пенсію з дати звернення за нею, якщо наданих документів достатньо для призначення пенсії за Списком № 2.
Відповідно до рішення № 913170148273 від 23.09.2024 позивачу із 16.09.2024 здійснено перерахунок пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Отже, позивачу правомірно здійснено перерахунок пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 із 16.09.2024.
В органу Пенсійного фонду України відсутній обов'язок здійснювати перерахунок із дати попереднього звернення, яке вже було незалежно розглянуте органом Пенсійного фонду України.
Як вже зазначав, суд позивач 10.07.2023 отримав у електронному вигляді відмову з Головного управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області у призначенні пенсії відповідно до Рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від 06.07.2023 за №913170148273.
Позивач обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до сулу посилається на перебування на лікуванні у періоди з 10.07.2023 по 31.07.2023, з 01.09.2023 по 18.09.2023, з 25.09.2023 по 09.10.2023, з 28.06.2024 по 10.07.2024.
Суд встановив, що період перебування позивача на лікуванні становить 68 днів, водночас позивач пропустив строк на звернення до суду більш, ніж на 12 місяців, що не свідчить про поважність пропуску строку на звернення до суду протягом вказаного періоду.
Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ останній, оцінюючи поважність причин пропуску строку звернення до суду враховує:
1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4)перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи Бочан проти України, Смірнова проти України, Федіна проти України, Матіка проти Румунії та інші).
Водночас навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа Олександр Шевченко проти України, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Суд зауважує, що, застосовуючи процедурні правила, варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи Волчлі проти Франції, ТОВ Фріда проти України).
Отже, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об'єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного:
1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;
2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин;
3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;
4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;
5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Таким чином, суд, враховуючи пасивний характер поведінки позивача, відсутність будь-яких об'єктивних перешкод у своєчасному зверненні до суду з відповідним позовом, тривалість пропущеного строку та недоведеність добросовісності дій позивача, спрямованих на звернення до суду у встановлені законом строки, дійшов висновку, що останній не навів поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом.
З таких підстав, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку необхідно відмовити повністю, причини пропуску строку звернення до суду визнати неповажними, залишити позов без розгляду.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 згаданого Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 169, 240, 243, 248 КАС України, суд
причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду визнати неповажними.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що після усунення підстав, з яких позов залишено без розгляду, він має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя Гулик Андрій Григорович