справа № 380/6068/25
28 жовтня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 (далі відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви просив:
- визнати протиправним повідомлення №2310 від 18.02.2025 Голови комісії Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про її задоволення.
Ухвалою від 20.03.2025 суддя залишила позовну заяву без руху.
Ухвалою від 01.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що у відповідності до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати. Вказує, що батько дружини є особою з інвалідністю ІІ, що підтверджується відповідними документами, інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону таку особу утримувати немає. Вказує, що відмова відповідача у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є протиправною.
Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Обгрунтовуючи свою позицію зазначає, що долучені позивачем документи не підтверджують, в розумінні постанови КМ України №560, неможливість ОСОБА_2 , який є сином особи з інвалідністю, здійснювати за ним догляд, а відповідно і не надають права на відстрочку позивача. Зазнчає, що саме на позивача покладається обов'язок із доведення відсутності осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб з інвалідністю І та ІІ груп. Оскільки підстави для оформлення відстрочки позивачу відсутні, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято рішення про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Представник позивача подав відповідь на відзив. Додатково зазначив, що ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 здійснює постійний догляд за своїм сином ОСОБА_4 .
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
14.02.2025 позивач скерував засобами поштового зв'язку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До заяви позивач долучив: завірену копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 , витяг військово-облікового документу сформованого в мобільному за стосунку Резерв+, завірену копію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 від 20.03.2022, завірену копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_5 , завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААД №026612 від 09.12.2024, завірена копія пенсійного посвідчення серіїї НОМЕР_4 від 23.01.2025, завірена копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 02.09.2000, завірена копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 19.05.1979, завірена копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_3 , завірена копія пенсійного посвідчення серії НОМЕР_7 від 27.09.2023, завірена копія висновку 347 про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійний основі від 27.06.2024 року, завірена копія довідки до акту огляду МСЕК № 747853 від 01.09.2023 року, завірена копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_8 від09.08.2016, заява, завірена копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 від 13.02.1975, завірена копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_2 , завірена копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_10 від 25.07.2024, завірена копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ від 747106 від 26.06.2024, завірена копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_11 від 11.12.2001, завірена копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_4 , завірена копія висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №420 від 20.05.2024, завірена копія посвідчення серії НОМЕР_12 від 10.06.2020, завірена копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №428435 від 05.12.2019, завірена копія рішення про призначення допомоги від 21.01.2025.
18.02.2025 відповідач повідомив позивачу, що ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянуто заяву позивача щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. За результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 18.02.2025 №11 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомила, що такий підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних засадах.
Причиною відмови вказано: «надані документи не відповідають вимогам пп.13 п.1 Додатку 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024.
Вважаючи протиправною відмову відповідача про надання відстрочки від призову на військову службу, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
На підставі частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України Про оборону України, Про Збройні Сили України, Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон №3543-XII (далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У розумінні статті 1 Закону №3543-XII мобілізацією вважається комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
16.05.2024 Кабінетом Міністрів України Постанову №560 (набрала чинності 18.05.2024), якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Як передбачено пунктом 1 Порядку №560, цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з пунктом 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
Як передбачено пунктами 58, 60 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Додатком 5 до Порядку №560 зазначено Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII для осіб, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю є:
для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб); для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Тобто, Порядком чітко визначено перелік документів, які необхідно подати, серед яких, зокрема, один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Суд встановив, що 14.02.2025 позивач скерував засобами поштового зв'язку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До заяви позивач долучив: завірену копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 , витяг військово-облікового документу сформованого в мобільному за стосунку Резерв+, завірену копію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 від 20.03.2022, завірену копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_5 , завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААД №026612 від 09.12.2024, завірена копія пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 від 23.01.2025, завірена копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 02.09.2000, завірена копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 19.05.1979, завірена копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_3 , завірена копія пенсійного посвідчення серії НОМЕР_7 від 27.09.2023, завірена копія висновку 347 про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійний основі від 27.06.2024 року, завірена копія довідки до акту огляду МСЕК № 747853 від 01.09.2023 року, завірена копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_8 від 09.08.2016, заява, завірена копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 від 13.02.1975, завірена копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_2 , завірена копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_10 від 25.07.2024, завірена копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ від 747106 від 26.06.2024, завірена копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_11 від 11.12.2001, завірена копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_4 , завірена копія висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №420 від 20.05.2024, завірена копія посвідчення серії НОМЕР_12 від 10.06.2020, завірена копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №428435 від 05.12.2019, завірена копія рішення про призначення допомоги від 21.01.2025.
За результатами розгляду означеної заяви, позивачу повідомлено, що протоколом від 18.02.2025 №11 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що такий підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на загальних підставах. Причиною відмови слугувало те, що надані документи не відповідають вимогам аа.13 п.1 Додатку 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024.
Аналізуючи вищевикладені норми законодавства, суд дійшло до висновку, що відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).
У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Отже, першою умовою є одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Другою умовою є факт доведення відсутності невійськовозобов'язаних осіб відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім винятків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Суд зазначає, що серед документів поданих позивачем на розгляд комісії та тих, що подані до суду, відсутні документи, що підтверджують неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, в даному випадку дружина позивача ОСОБА_5 , яка являється донькою ОСОБА_3 , а саме: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Суд звертає увагу, що позивачем долучено, зокрема завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААД №026612 від 09.12.2024. Відповідно до вказаної довідки ОСОБА_5 має третю групу інвалідності, загальне захворювання. Висновок про умови та характер праці: протипоказана важка робота, робота з переохолодженням. Рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: лікування в уролога. Разом, з тим суд звертає увагу, що в такій довідці не зазначено, що особа має потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ.
Отже, наявна в матеріалах справи довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААД №026612 від 09.12.2024 відносно ОСОБА_5 не є тим документом, в розумінні Порядку №560, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, оскільки їх перелік чітко визначений Додатком 5 до Порядку №560.
Відтак, відсутність серед поданих позивачем на розгляд Комісії документів, а саме: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документа, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, свідчить про відсутність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.