справа № 380/10782/25
30 жовтня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 (далі відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви просив суд:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 протиправною щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підйомну допомогу на нього в розмірі місячного грошового забезпечення та на дружину ОСОБА_2 , сина ОСОБА_3 і доньку ОСОБА_4 по 50 відсотків місячного грошового забезпечення у зв'язку з переїздом на нове місце військової служби в інший населений пункт на нове місце дислокації військової частини НОМЕР_1 до АДРЕСА_3 та добових у розмірі 2400 гривень;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу на нього в розмірі місячного грошового забезпечення та на дружину ОСОБА_2 , сина ОСОБА_3 і доньку ОСОБА_4 по 50 відсотків місячного грошового забезпечення у зв'язку з переїздом на нове місце військової служби в інший населений пункт на нове місце дислокації військової частини НОМЕР_1 до АДРЕСА_3 , із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 суму добових витрат у розмірі 2400 гривень, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Ухвалою від 02.06.2025 суддя залишила позовну заяву без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 19.05.2025 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 16.09.2025 суд витребував докази.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ппозивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та був виключений 18.04.2025 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.04.2025 №86. Зазначає, що до 24.02.2022 місце дислокації військової частини НОМЕР_1 було АДРЕСА_4 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.02.2022 №39 позивач прибув 25.02.2022 до м. Львів. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.03.2022 №61 було визначено місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_3 . Під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 до часу виключення 18.04.2025 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , позивач не отримав підйому допомогу. Вказує, що звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату мені підйомної допомоги. Однак, відповідачем відмовлено у виплаті такої.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до директиви Міністра оборони України пунктом дислокації військової частини НОМЕР_1 є АДРЕСА_4 . Відповідно до статті 45.2 розділу ІІ Податкового кодексу, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Податковою адресою військової частини НОМЕР_1 є АДРЕСА_4 . Військова частина НОМЕР_1 знаходиться у АДРЕСА_3 , але податкову адресу не змінила та директиви Міністерства оборони України на проведення передислокації не надавалося, в зв'язку з чим відсутні підстави виплачувати підйомну допомогу позивачу.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених позовних вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , до 24.02.2022 місце дислокації військової частини НОМЕР_1 було АДРЕСА_4 .
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.02.2022 № 38 в зв'язку з відкритою збройною агресією російської федерації проти України, введенням воєнного стану в країні, нанесенням багаторазових повітряних ударів по аеродрому Мелітополь та для виведення особового складу військової частини НОМЕР_1 із під удару було визначено вибути у м. Львів, АДРЕСА_5 .
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №39 від 25.02.2022 штаб-сержанта служби за контрактом ОСОБА_1 слід вважати прибувшим до визначених районів та пристипувшим до виконання службових обов'язків до аеродрому ІНФОРМАЦІЯ_1 , для метеорологічного забезпечення, забезпечення керівництва та безпеки польотів.
Відповідно до пункту 2 означеного наказу у зв'язку з відкритої збройної агресії Російської Федерації проти України, нанесенням багаторазових повітряних ударів по аеродрому Мелітополь та переміщення особового складу із під удару у раніше визначені райони, тимчасову дислокацію штабу військової частини НОМЕР_1 вважати місто Кривий Ріг.
ОСОБА_1 24.02.2022 вибув до нового тимчасового місця дислокації військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_3 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.02.2022 № 38 та прибув до м. Львів 25.02.2022 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.02.2022 № 39.
14.05.2025 позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо виплати на ОСОБА_4 , дружину та двох дітей підйомну допомогу при передислокації до АДРЕСА_3 відповідно до вимог Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги.
Відповіддю від 19.05.2025 №681/185/10/36/712/ПС Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що відсутні підстави для такої виплати.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
За приписами пункту 1 частини третьої статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ визначено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Також аналогічні норми містяться і у пункті 1 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 № 45 (далі - Порядок № 45).
Пунктом 2 Порядку № 45 встановлено, що право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає:
- на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посаду;
- на дату зарахування на навчання - для військовослужбовців, які зараховані на навчання до військових навчальних закладів;
- на дату прибуття до місця дислокації, оголошений наказом командира військової частини, - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби у складі військової частини (підрозділу) в інший населений пункт.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 45, розмір підйомної допомоги обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов'язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім'ї - на дату реєстрації рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім'ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби.
Виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем відповідно до навчання) відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат.
У наказі зазначаються дата та номер наказу про призначення військовослужбовця на військову посаду (зарахування на навчання), дата, коли він приступив до виконання обов'язків за посадою, дата вибуття з попереднього місця військової служби та прибуття на нове місце військової служби (на нове місце дислокації військової частини).
Отже, із аналізу наведених вище норм чинного законодавства слідує, що військовослужбовці, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший на нове місце дислокації військової частини, мають право на виплату їм підйомної допомоги.
За пунктом 5 Порядку №45, підйомна допомога та добові в разі переїзду на нове місце військової служби на членів сім'ї військовослужбовця виплачуються на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому нарахованої суми до виплати, який видається на підставі рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім'ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби.
Відповідно до пункту 6 Порядку №45, підйомна допомога та добові виплачуються на членів сім'ї військовослужбовця, які на дату їх приїзду на нове місце служби військовослужбовця зазначені в його особовій справі, а саме: на дружину (чоловіка) незалежно від віку і працездатності, шлюб з якою (яким) зареєстрований до дати прибуття військовослужбовця на нове місце служби або прийому (призову) на військову службу за контрактом (призовом); на дітей військовослужбовця і його дружини (чоловіка), у тому числі усиновлених, які не досягли повноліття (в тому числі непрацездатних незалежно від віку); на непрацездатних батьків або усиновителів військовослужбовця та його дружини (чоловіка).
Відповідно до п. 2 Порядку №45, право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посаду.
Розмір підйомної допомоги обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов'язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім'ї - на дату реєстрації рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім'ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби.
Згідно з пунктом 3 Порядку №45 виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем навчання) відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат.
У наказі зазначаються дата та номер наказу про призначення військовослужбовця на військову посаду (зарахування на навчання), дата, коли він приступив до виконання обов'язків за посадою, дата вибуття з попереднього місця військової служби та прибуття на нове місце військової служби (на нове місце дислокації військової частини).
Військовослужбовцям, які на дату прибуття до іншого населеного пункту перебувають у розпорядженні відповідного командира, виплата підйомної допомоги та добових здійснюється після призначення їх на посади та вступу до виконання обов'язків за посадами за новим місцем військової служби в цьому населеному пункті.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 45, виплата добових здійснюється за кожний день перебування в дорозі військовослужбовця та кожного члена його сім'ї, які переїхали на нове місце служби військовослужбовця, за умови надання проїзних документів. День вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо проїзних документів немає, добові виплачуються з розрахунку за одну добу переїзду.
Відповідно пункту 5 Порядку №45, підйомна допомога та добові в разі переїзду на нове місце військової служби на членів сім'ї військовослужбовця виплачуються на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому нарахованої суми до виплати, який видається на підставі рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім'ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби.
Пунктом 12 Порядку №45 передбачено, що наказ про виплату підйомної допомоги та добових на військовослужбовця та членів його сім'ї готується службою персоналу військової частини.
Відповідно до пункту 13 Порядку №45, виплата підйомної допомоги та добових здійснюється, якщо звернення щодо їх отримання надійшли протягом трьох років із дня виникнення права на їх отримання.
Аналізуючи вищезазначені положення Порядку №45, суд доходить висновку, що у ньому диференційовано порядок отримання підйомної допомоги та добових військовослужбовцями та порядок отримання підйомної допомоги та добових на членів сім'ї військовослужбовця, які переїжджають з ним на нове місце військової служби.
Отримання підйомної допомоги та добових військовослужбовцем не залежить від факту подання ним рапорту.
Так, зі змісту пунктів 2, 5 Порядку №45 вбачається, що подання військовослужбовцем рапорту необхідне при здійсненні обчислення розміру підйомної допомоги для членів сім'ї військовослужбовця.
Верховний Суд у постанові від 11.05.2023 у справі №160/9173/21 зазначив, що згідно із положеннями Порядку №45 підйомна допомога виплачується у разі переїзду військовослужбовців, які проходять військову службу на нове місце військової служби.
Умовою виплати військовослужбовцю підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення є переїзд військовослужбовця на нове місце військової служби в інший населений пункт.
При цьому, законодавством розмежовано підстави для виплати підйомної допомоги при переїзді військовослужбовця на нове місце військової служби в інший населений пункт, зокрема, прийняттям військовослужбовцем посади та справ у зв'язку з призначенням на посаду та прибуття у складі військової частини (підрозділу) до місця дислокації в інший населений пункт, оголошений наказом командира військової частини.
Така виплата здійснюється відповідно до наказу командира військової частини, який видається на підставі звернення військовослужбовця.
Як видно з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 39 від 25.02.2022 ОСОБА_1 переміщено до аеродрому Скнилів м. Львів, для метеорологічного забезпечення, забезпечення керівництва та безпеки польотів.
Отже у позивача з 25.02.2022 змінилося і місце служби і місце проживання .
Факт переїзду позивача та прибуття у складі військового підрозділу до місця дислокації в інший населений пункт, а саме місто Львів, у розумінні абзацу 4 пункту 2 Порядку №45 надає позивачу право на отримання підйомної допомоги і добових.
Отож, з 25.02.2022 виникло право на отримання виплати підйомної допомоги та добових.
У свою чергу, суд встановив, що позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою від 14.05.2025 року щодо виплати підйомної допомоги.
Отже, звернувшись 14.05.2025 із заявою щодо отримання виплати підйомної допомоги та добових, позивач не дотримався визначеного пунктом 13 Порядку №45 трирічного строку звернення із дати виникнення права на їх отримання (25.02.2025).
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.