про прийняття справи до провадження
31 жовтня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/25101/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , поданим в її інтересах адвокатом Кобцевою Мариною Олексіївною, до Київської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення в частині,
У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва на новому розгляді перебувала справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач), поданим в її інтересах адвокатом Кобцевою Мариною Олексіївною (далі - представник позивача), до Київської міської ради (далі - відповідач), в якому представник позивача просить:
- визнати протиправним та нечинним пункт 3 рішення Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року № 1910/5974 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві»;
- визнати протиправним та нечинним пункт 1242.1. Таблиці № 1 до додатка № 1 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року № 1910/5974) «Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»;
- зобов'язати Київську міську раду виконати вимоги Податкового кодексу України щодо встановлення ставок податків залежно від місця розташування (зональності) та внести відповідні зміни в Таблицю № 1 до додатка № 1 до рішення Київської міської ради 23 червня 2011 року № 242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року № 1910/5974) «Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 6 липня 2020 року у справі № 640/25101/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міської ради задовольнив частково:
- визнав протиправним пункт 1242.1 таблиці № 1 додатка 1 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 (в редакції рішення Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року № 1910/5974) в частині встановлення ставки податку для фізичних осіб на гаражі наземні;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовив;
- присудив на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правову допомогу у розмірі 615,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради.
Верховний Суд постановою від 15 червня 2021 року у справі № 640/25101/19 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив:
- рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року скасував в частині позовних вимог щодо визнання протиправним і нечинним пункту 1242.1 таблиці № 1 додатка 1 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року № 1910/5974) «ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», а справу в цій частині передав на новий розгляд до суду першої інстанції;
- у решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року залишив без змін.
У цій постанові Верховний Суд зазначив таке:
«[…] визнання пункту 1242.1 таблиці 1 додатка рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 (в редакції рішення Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року № 1910/5974) в частині встановлення ставки податку для фізичних осіб на гаражі наземні тільки протиправним не є належним і ефективним способом захисту порушеного права.
З огляду на встановлені процесуальним законом способи захисту (пункт 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України), природу спірних правовідносин Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважає, що суд повинен був застосувати правильний спосіб захисту прав та інтересів позивача, передбачений частиною другою статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, та наявність / відсутність правовідносин, які виникли на підставі цього рішення, які доцільно зберегти. Водночас, невизнання нечинним нормативно-правового акту не виключає можливості відновлення його дії через скасування змін самим суб'єктом владних повноважень (у даному випадку Київською міською радою), або визнання їх протиправними та нечинними судом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами другою, третьою статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
При цьому, частиною десятою статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта суд виявить, що інші нормативно-правові акти, прийняті відповідачем, чи їх окремі положення, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі і без визнання таких нормативно-правових актів протиправними неможливий ефективний захист прав позивача, суд визнає такі акти чи їх окремі положення протиправними в порядку, визначеному цією статтею.
Разом з цим, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги щодо визнання нечинним пункту 1242.1 таблиці № 1 додатка 1 до оскаржуваного рішення в частині, що стосується встановлення ставки податку для фізичних осіб на гаражі наземні, з підстав того, що вказана правова норма втратила чинність у зв'язку з прийняттям Київською міською радою рішення від 19 травня 2019 року № 902/7558 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», яким внесено зміни до таблиці № 1 додатка 1 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» (у редакції рішення Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року № 1910/5974) за кодами класифікації будівель та споруд шляхом викладення п. 1242.1 в такій редакції: «1242.1 Гаражі наземні 0,400, 0,400», вказаним процесуальним нормам належної правової оцінки не надали.».
При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що рішення за № 902/7558 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» прийнято Київською міською радою 16 травня 2019 року (https://kmr.gov.ua/uk/content/proekt-rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rady-13902), а не 19 травня 2019 року.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 30 червня 2021 року прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення до розгляду; вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 цю справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Автоматизованою системою документообігу Луганського окружного адміністративного суду для розгляду цієї адміністративної справи визначено суддю Чернявську Т.І.
Згідно із частиною чотирнадцятою статті 31 КАС України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.
У частинах першій, другій та третій статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Підпунктом 1 частини четвертої статті 12 КАС України визначено, що за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до абзацу першого пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
Оскільки позивачем оскаржується нормативно-правовий акт з питань оподаткування місцевими податками та зборами в частині, що стосується встановлення ставки податку для фізичних осіб на гаражі наземні, означена справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
З огляду на викладене, вважаю за необхідне вказану адміністративну справу прийняти до провадження та розпочати розгляд справи в порядку загального позовного провадження спочатку, призначивши повторне проведення підготовчого провадження.
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень визначено у статті 264 КАС України.
За приписами частин четвертої-шостої статті 264 КАС України у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.
Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта суд виявить, що інші нормативно-правові акти, прийняті відповідачем, чи їх окремі положення, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі і без визнання таких нормативно-правових актів протиправними неможливий ефективний захист прав позивача, суд визнає такі акти чи їх окремі положення протиправними в порядку, визначеному цією статтею (частина десята статті 264 КАС України).
Згідно із частиною п'ятою статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Оскільки Верховний Суд у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 640/25101/19 зазначив про необхідність надання належної правової оцінки рішенню Київської міської ради від 16 травня 2019 року № 902/7558 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», яким внесено зміни до таблиці № 1 додатка 1 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» (у редакції рішення Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року № 1910/5974) за кодами класифікації будівель та споруд шляхом викладення пункту 1242.1 в такій редакції: «1242.1 Гаражі наземні 0,400, 0,400», суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача на підставі частин четвертої-шостої статті 264 КАС України опублікувати оголошення про оскарження нормативно-правового акта - рішення Київської міської ради від 16 травня 2019 року № 902/7558 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
Статтею 173 КАС Украйни регламентовано:
підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі (частина перша);
завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (частина друга);
підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина третя).
Відповідно до частини першої статті 179 КАС України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Дата і час підготовчого засідання призначається судом з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина друга статті 179 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
З метою з'ясування всіх обставин у справі та прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд дійшов висновку про витребування доказів, на підставі яких суд має встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім цього, суд вважає за необхідне зобов'язати адвоката Кобцеву Марину Олексіївну, яка представляла інтереси позивача в Окружному адміністративному суді міста Києва на підставі ордеру від 5 серпня 2021 року серії ДН № 111250 (останній ордер, наявний в матеріалах справи), надати суду документ, що посвідчує її повноваження на здійснення представництва інтересів Безруких Світлани Юріївни у Луганському окружному адміністративному суді, або письмову заяву про припинення повноважень представника на здійснення представництва позивача у справі.
Керуючись статтями 9, 12, 18, 31, 32, 59, 80, 94, 159, 173, 179, 180, 241-243, 248, 256, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти адміністративну справу до провадження.
Розглядати справу за правилами загального позовного провадження спочатку.
Призначити у справі підготовче засідання на 19 листопада 2025 року о 10 год. 30 хв. у приміщенні суду за адресою: вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Дніпро.
Запропонувати сторонам у разі зміни фактичних обставин по цій справі повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових письмових пояснень в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» або у паперовій формі шляхом надіслання поштовим зв'язком на тимчасову адресу для листування (абонементна скринька 4585, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 28, поштовий індекс 49089).
Зобов'язати адвоката Кобцеву Марину Олексіївну протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» документ, що посвідчує її повноваження на здійснення представництва інтересів Безруких Світлани Юріївни у Луганському окружному адміністративному суді, або письмову заяву про припинення повноважень представника на здійснення представництва позивача у справі.
Зобов'язати Київську міську раду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» належним чином засвідчені копії:
рішення Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року № 1910/5974 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» зі всіма додатками до нього та доказами оприлюднення рішення в газеті Київської міської ради «Хрещатик»;
рішення Київської міської ради від 16 травня 2019 року № 902/7558 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» з доказами офіційного оприлюднення рішення;
Зобов'язати Київську міську раду не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання опублікувати оголошення про оскарження нормативно-правового акта - рішення Київської міської ради від 16 травня 2019 року № 902/7558 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений; докази опублікування оголошення надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у строк до 17 листопада 2025 року включно.
Справа розглядатиметься суддею Чернявською Т.І. одноособово.
Ухвалу про прийняття справи до провадження направити відповідачу та адвокату Кобцевій Марині Олексіївні до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», а позивачу на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та адресу зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ).
Звернути увагу сторін на те, що згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження на здійснення представництва (самопредставництва) в Луганському окружному адміністративному суді, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Повідомити позивача про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) - «Електронний суд» для обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.І. Чернявська