31 жовтня 2025 року справа № 340/8125/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЧ-ТРАК» (далі - Товариство) до Кропивницької митниці (далі - Митниця) про визнання протиправними і скасування рішень та карток відмови у митному оформленні товарів,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача щодо визнання протиправними і скасування 4 рішень про коригування митної вартості товару і 4 карток відмови у митному оформленні товару від 24, 25 і 26 липня 2023 року.
Представник підтримав вимогу позову.
Пояснив, що Товариство застосувало такий метод визначення митної вартості товару як за ціною договору.
Зазначив, що позивач надав усі документи, на підставі яких можна встановити складові митної вартості товарів.
Стверджував, що документи не містили розбіжностей і ознак підробки.
Звертав увагу, що до вартості товарів включено витрати на перевезення.
Водночас визнав, що продавець передав кошти на придбання палива, а товар перевезло Товариство своїм транспортом зі залученням власного працівника і іншої фізичної особи.
Митниця заперечила стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.115-126).
Представниця пояснила, що не надано доказів на підтвердження понесення витрат на навантаження і перевезення товарів.
Такі обставини не дали змоги обчислити митну вартість товарів за ціною договору.
Стверджувала, що до митної вартості товарів не зарахували витрати на відрядження водія за межі країни і оплату послуг іншого водія, якого самостійно найняли.
Звернула увагу, що сума коштів у платіжному дорученні не відповідала вартості товарів.
Митну вартість товарів визначено за резервним методом.
28 вересня 2023 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (Том 1 а.с.92-93).
01 грудня 2023 року суд прийняв ухвалу про розгляд справи у тому ж провадженні, однак з викликом сторін (Том 1 а.с.139).
30 жовтня 2025 року сторони до суду не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи (Том 3 а.с.124-129, 137).
Представники сторін подали клопотання про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (Том 3 а.с.130-136).
Керуючись приписами частини 9 статті 205 КАС України, суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.
Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановленні обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, 10 травня 2023 року Компанія «P & G TEAM BV» (Бельгія) (далі - Компанія) і Товариство уклали контракт на поставку бувших у використанні і нових транспортних засобів (Том 1 а.с.10-17).
Положеннями пункту 2.2 контракту встановлено, що ціна на товари, які продають за контрактом, вказується в рахунку-фактурі (інвойсах).
Положеннями пункту 4.1 контракту визначено, що продавець постачає товар на таких умовах: доставка і страхування сплачені до CPT (Кропивницький) згідно правил «Інкотермс 2010».
12 червня 2023 року Компанія склала фактуру (інвойс) про продаж автомобіля «Вольво FMX-450» 2011 року випуску за ціною 7000 Євро (Том 1 а.с.19).
12 червня 2023 року Компанія склала фактуру (інвойс) про продаж автомобіля «Вольво FMX-450» 2012 року випуску за ціною 7000 Євро (Том 1 а.с.36).
12 червня 2023 року Компанія склала фактуру (інвойс) про продаж напівпричепу «СТАС S300CX» 2013 року випуску за ціною 3000 Євро (Том 1 а.с.60).
12 червня 2023 року Компанія склала фактуру (інвойс) про продаж автомобіля «ДАФ-105 XF-410» 2013 року випуску за ціною 8000 Євро (Том 1 а.с.48).
Представник Товариства пояснив, що Компанія заправила транспортні засоби необхідною кількістю палива щодо їх переміщення до митного кордону України (Том 3 а.с.38).
Компанія повідомила суд, що за взаємною домовленістю сторін транспортування транспортних засобів до митного кордону України здійснив покупець (Том 3 а.с.77-78).
Компанія пояснила, що заправила транспортні засоби 700 л дизельного палива (Том 3 а.с.77-78).
Представник Товариства пояснив, що один транспортний засіб (кабіна без причепу) з'єднали з напівпричепом, на якому розмістили два інших транспортних засоби (кабіни без причепу) (Том 2 а.с.182-183, Том 3 а.с.90-91).
Товариство відрядило закордон працівника-водія ОСОБА_1 , якому виплатили добові кошти (Том 2 а.с.187-188).
Водночас Товариство повідомило, що до перевезення транспортних засобів залучило фізичну особу - водія ОСОБА_2 (не перебував у трудових відносинах) на підставі договору від 02 березня 2023 року (Том 2 а.с.189-191).
Згідно акту приймання-передачі послуг позивач сплатив ОСОБА_2 кошти у сумі 4000 грн (Том 2 а.с.190 (на звороті)-191).
Товариство повідомило, що нарахувало і виплатило працівнику ОСОБА_1 добові кошти за час перебування у відрядженні закордоном у сумі 16171,59 грн (Том 3 а.с.89).
24 і 25 липня 2023 року Товариство подало до Митниці 4 вантажно-митні декларації (Том 1 а.с.152, 159, 167, 174).
Задекларована митна вартість транспортних засобів - 7000 Євро, 7000 Євро, 8000 Євро і 3000 Євро.
До митної вартості транспортних засобів не зарахували витрати на транспортування.
Разом з вантажно-митними деклараціями подано такі документи: контракт; рахунок-фактура (інвойс); сертифікат походження товару; свідоцтво про реєстрацію; банківський платіжний документ; митну декларацію країни відправлення (Том 1 а.с.148-183).
Відповідач зробив висновок про відсутність доказів понесення витрат на навантаження, доставку і перевезення товару.
Водночас стверджував, що відповідно до інформації з автоматизованої системи митного оформлення вартість транспортних засобів занижена.
Звернув увагу, що у платіжному дорученні не зазначено, за якими інвойсами перераховано кошти, а сума платежу перевищує врази вартість одного транспортного засобу.
24 і 25 липня 2023 року Митниця запропонувала надати додаткові документи відповідно до приписів частин 2-3 статті 53 МК України (Том 1 а.с.106-108).
25 і 26 липня 2023 року Товариство подало 4 довідки (Том 1 а.с.23, 39, 51, 63).
Повідомило, що платіжне доручення на 21000 Євро відображає сплату коштів за два автомобілі «Вольво FMX-450» по 7000 Євро кожний, а решту кошті сплачено за інший транспортний засіб, котрий імпортували раніше.
Зазначило, що за автомобіль «ДАФ-105 XF-410» і напівпричіп «СТАС S300CX» ще не розрахувались.
Пояснило, що не може надати документи щодо транспортування, так як поставка здійснюється на умовах CPT (Кропивницький) згідно правил «Інкотермс 2010».
Заперечило страхування транспортних засобів.
25 і 26 липня 2023 року Митниця прийняла 4 рішення про коригування митної вартості товару (Том 1 а.с.30-31, 42-43, 54-55, 69-70).
Підстава - не надано доказів понесення витрат на навантаження, доставку і транспортування товару; сума коштів у платіжному дорученні є більшою від вартості кожного з двох транспортних засобів і суми їх вартості.
Митна вартість товарів склала 11800 Євро, 13802 Євро, 11400 Євро, 12004,82 Євро.
Митну вартість кожного транспортного засобу визначено за резервним методом.
Коригуючи митну вартість товарів, Митниця використала вантажно-митні декларації інших імпортерів з автоматизованої системи митного оформлення, які розмитнювали ідентичні товари за резервним методом.
24 і 25 липня 2023 року відповідач склав 4 картки відмови у митному оформленні товару (Том 1 а.с.28-29, 40-41, 52-53, 67-68).
Позов подано до суду 22 вересня 2023 року (Том 1 а.с.90).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, Товариство застосувало такий метод визначення митної вартості як за ціною договору.
Умови поставки - CPT (Кропивницький) згідно правил «Інкотермс 2010» передбачають, що вартість товарів включає все необхідне для доставки товарів в узгоджений пункт призначення.
Отже, Компанія у вартість транспортних засобів включила і транспортні витрати на доставку до митного кордону України.
Приписами пунктів 5 і 6 частини 10 статті 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Представник Товариства пояснив, що формуванням автопоїзда (навантаженням кабін транспортних засобів на напівпричіп) опікувався продавець.
Судом встановлено, що за домовленістю сторін транспортуванням товарів опікувався покупець, який для цих цілей затратив кошти у сумі 20171,59 (16171,59 + 4000) грн.
Мова про нарахування і виплату добових коштів за закордоне відрядження працівнику-водію і оплату послуг іншого водія, якого самостійно найняли на договірній підставі.
Такі витрати обумовленні виключно транспортуванням транспортних засобів.
Тому мали бути включені до митної вартості товарів.
Приписами частини 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Подання повного пакету документів для розмитнення товару - обов'язок, а не право декларанта.
Приписами графи 20 розділу 3 Правил заповнення декларації митної вартості (далі - Правила), які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599, встановлено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.
Якщо додатковий аркуш А заповнюється на товари декількох найменувань, то витрати на транспортування їх у місце ввезення розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно вазі брутто цих товарів.
Приписами пункту 1.1 розділу 1 Правил передбачено, що ці Правила визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується:
декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявлені митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;
митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.
Отже, позивач мав надати довідку про понесення згаданих витрат стосовно транспортування товарів.
Водночас позивач мав врахувати, що витрати за консолідованим платежем (одним транспортним засобом перевозиться 2 і більше товари) розподіляють не пропорційно їх кількості, а пропорційно вазі брутто цих товарів.
Товариство не виконало такого обов'язку при подані 4 вантажно-митних декларацій.
Більше того Товариство, як доказ сплати вартості двох автомобілів «Вольво FMX-450» за ціною 7000 Євро кожний, надало платіжне доручення від 21 червня 2023 року про перерахування Компанії коштів у сумі 21000 Євро (Том 1 а.с.22).
Платіжне доручення містить посилання лише на контракт.
Платіжне доручення не містить інформації про інвойси, що унеможливлює проведення перевірки сплаченої суми за товари.
Тому з урахуванням всіх обставин у відповідача виникли небезпідставні сумніви в правильності обчислення митної вартості товарів.
Приписами частини 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Небезпідставні (обґрунтовані) сумніви у правильності обчислення митної вартості товарів, які виникли у зв'язку з невиконанням обов'язку з надання повного пакету документів і з невідповідними відомостями у платіжному дорученні, надали Митниці право витребувати додаткові документи, у тому числі і ті, яких не надали відповідно до приписів частини 2 статті 53 МК України.
Приписами пункту 2 частини 6 статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Товариство не надало доказів понесення витрат на транспортування, а пояснення щодо невідповідності суми коштів у платіжному дорученні з вартістю двох транспортних засобів підлягали тривалій перевірці, що унеможливило б розгляд митних декларацій у строк, який встановлено законом.
Ненадання зазначених судом документів надало Митниці право коригувати митну вартість відповідно до приписів частини 1 статті 55 МК України.
Цією нормою права встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Приписами частин 2 і 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 1 статті 57 МК України наступним методом після основного є метод за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Приписами частини 2 статті 59 МК України встановлено, що метод за ціною договору щодо ідентичних товарів можна застосувати, якщо є інформація про імпорт у найближчий час такого ж товару того ж виробника.
Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів визначає, що за основу береться вартість такого ж товару за іншим договором.
За інформацією Державної митної служби України в автоматизованій інформаційній системі митного оформлення обліковуються митні декларації стосовно імпорту таких же товарів у найближчий час до 24-25 липня 2023 року, які розмитнювали за ціною договору (Том 3 а.с.106-120).
Тому, коригуючи митну вартість кожного транспортного засобу, відповідач мав застосувати другий метод - за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Митниця застосувала резервний метод, чим допустила порушення митного законодавства.
Порушення потягло за собою неправильне визначення митної вартості товарів, так як використано не ті митні декларації з автоматизованої інформаційної системи митного оформлення.
У такому разі суд не вправі самостійно обчислювати митну вартість товарів (мова про часткове задоволення позову).
Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування рішень про коригування митної вартості товару і карток відмови у митному оформленні товару.
Отже, позов належить задовільнити.
Рішення суду може стати підставою для повторного коригування митної вартості товару, що дозволено приписами частини 1 статті 55 МК України.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 2909,80 грн (Том 1 а.с.9).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Визнати протиправним і скасувати рішення Кропивницької митниці від 25 липня 2023 року №UA901020/2023/00026/1 про коригування митної вартості товарів.
Визнати протиправною і скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів Кропивницької митниці від 24 липня 2023 року №UA901020/2023/000160.
Визнати протиправним і скасувати рішення Кропивницької митниці від 25 липня 2023 року №UA901020/2023/00089/1 про коригування митної вартості товарів.
Визнати протиправною і скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів Кропивницької митниці від 24 липня 2023 року №UA901020/2023/000161.
Визнати протиправним і скасувати рішення Кропивницької митниці від 26 липня 2023 року №UA901000/2023/000091/2 про коригування митної вартості товарів.
Визнати протиправною і скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів Кропивницької митниці від 25 липня 2023 року №UA901020/2023/000166.
Визнати протиправним і скасувати рішення Кропивницької митниці від 26 липня 2023 року №UA901000/2023/000092/1 про коригування митної вартості товарів.
Визнати протиправною і скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів Кропивницької митниці від 25 липня 2023 року №UA901020/2023/000168.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЧ-ТРАК» судові витрати в сумі 2909,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ