30 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7115/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Петренко О.С., розглянувши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо взяття його на військовий облік, як особи виключеною з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити його, раніше виключеного з військового обліку військовозобов'язаних, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення його з військового обліку військовозобов'язаних.
Ухвалою суду від 22.10.2025 відкрито провадження в справі.
29.10.2025 на адресу суду від представника позивача надійшло повторне клопотання про забезпечення позову, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , іншим відділам ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також будь-якому іншому територіальному центру комплектування та соціальної підтримки вчиняти будь-які дії щодо оповіщення та призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, зокрема : видавати (вручати) йому повістки, направлення для проходження ВЛК, приймати наказ про його призов на військову службу під час мобілізації та відправляти його на військову службу під час мобілізації до місць проходження військової служби до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 , який був виключений з військового обліку ще 22 травня 2023 року, має повне право залишатися у статусі невійськовозобов'язаного, оскільки його виключення було здійснено в межах чинного законодавства того часу, не можуть мати зворотної сили або скасувати правомірно набуті права. У відповіді на заяву позивача ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив, що під час перевірки в АІТС «Оберіг» було встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку в жодному територіальному центрі. На підставі цього ІНФОРМАЦІЯ_1 дійшов висновку, що особа не належить до жодної з категорій, які підлягають військовому обов'язку, а наявність запису у військовому квитку про виключення з обліку не потребує внесення відповідних даних до системи «Оберіг». 04 жовтня 2025 року на ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, що є наслідком невідповідності між записом у військовому квитку та даними електронного реєстру. Водночас 06 жовтня 2025 року була видана довідка, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 04 жовтня 2025 року перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 . Необхідність вжиття заходів забезпечення позову виникла внаслідок прямої та очевидної загрози унеможливлення виконання судового рішення /23 жовтня 2025 року - вже після відкриття провадження в справі - на ім'я позивача виписано повістку №98 про явку 13.11.2025 для проходження ВЛК/. Представник позивача вказує, що вимога пройти ВЛК свідчить про підготовку до призову, що, в свою чергу створює реальну загрозу порушення прав позивача.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Наведена норма передбачає, що за загальним правилом, розгляд заяви про забезпечення позову проводиться судом без повідомлення учасників справи. Заявник викликається тільки у випадку необхідності надати додаткові пояснення та/або докази. Судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову призначається у виняткових випадках, за відсутності пояснень заявника та/або недостатності поданих ним доказів.
Суд не вбачає підстав для виклику заявника та призначення судового засідання, так як всі доводи викладені позивачем в заяві про забезпечення позову, до якої додані необхідні докази.
З урахуванням викладеного, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Судом встановлено, що 18 червня 2025 року ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву з проханням внести до реєстру «Оберіг» інформацію про його виключення з військового обліку, посилаючись на відповідні дані, зазначені у військовому квитку.
22 липня 2025 року заявнику було відмовлено з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, якою затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Відповідно до додатка 2 зазначеного Порядку, військовозобов'язані повинні перебувати на обліку за місцем задекларованого або зареєстрованого проживання.
23 жовтня 2025 року на ім'я ОСОБА_1 виписано повістку №98 про явку 13.11.2025 для уточнення своїх персональних даних та проходження ВЛК.
З урахуванням зазначеного, необхідною умовою забезпечення даного позову є доведення обставин, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Відповідно до п. 6 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема, перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.
Відповідний етап є наступним після проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Отже, згідно Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, перевірка підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюються після уточнення їх персональних даних, проходження військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Після цього здійснюється документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації, відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Тому, отримання військового квитка, повісток, направлення на медичну комісію, оформлення відстрочок тощо є лише етапом процесу мобілізації.
До того ж, відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 08.09.2022 у справі № 300/1263/22 саме по собі оповіщення громадян про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформлюється у вигляді повісток по суті не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів взаємовідносин. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України, зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Суд зазначає, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.
Заявником не обґрунтовані причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрито у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності у даній адміністративній справі хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.256 КАС України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч.8 ст.154 КАС України).
Керуючись ст. ст. 154, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у адміністративній справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО