про залишення позовної заяви без руху
30 жовтня 2025 року м. Київ справа № 320/52536/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправними та скасуваня податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в м. Києві № 22050240207 від 13.03.2025 року.
- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в м. Києві № 22048240207 від 13.03.2025 року.
- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в м.Києві № 22045240207 від 13.03.2025 року.
- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в м. Києві № 22043240207 від 13.03.2025 року.
- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в м. Києві № 22018240207 від 13.03.2025 року.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС) суддя, після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Подана позовна заява вимогам зазначених статей не відповідає.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 статті 122 КАС встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
З матеріалів позовної заяви не вбачається, що позивач скористався можливістю оскарження рішення податкового органу в адміністративному порядку, а тому строк звернення до суду становить шість місяців.
За правилами частин 1, 2 статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В матеріалах позовної заяви міститься клопотання про поновлення строку звернення до Київського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом.
Суд зазначає, що чинним законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Позивач посилається на те, що поважність причини пропуску строку звернення обґрунтовується тим, що позивач не мала фізичної можливості отримати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки у відповідний період часу перебувала за кордоном, що унеможливило ознайомлення з оскаржуваними актами суб'єкта владних повноважень. Факт виїзду та перебування позивача за межами України підтверджується відповідними відомостями Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ).
Суд зазначає, що перебування за кордоном є свідомим волевиявленням позивача, яке не звільняє його від обов'язку добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків, факт виїзду та перебування за межами України, підтверджений відомостями ДПСУ, сам по собі не є об'єктивною, непереборною та незалежною від волі особи перешкодою, яка б унеможливила ознайомлення з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
Зазначення причин перебування платника податків за кордоном клопотання не містить.
Водночас, суд зазначає, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Податкового кодексу України (далі - ПК), надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абз. 2 п. 42.5 ПК України).
З матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права 30.03.2025 (згідно з повідомлення про вручення листа платнику податків, повернутого до контролюючого органу), однак, представник позивача до адміністративного суду з даним позовом звернувся 17.10.2025, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Отже, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Позивач не навів достатнього обґрунтування об'єктивних обставин, які б перешкоджали зверненню до суду у визначений процесуальний строк.
Крім того, позивач впродовж тривалого часу не вчиняв жодних процесуальних дій, спрямованих на захист свого права саме в адміністративному порядку.
Таким чином, надані до суду пояснення позивача не можна вважати поважною підставою для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки не свідчать про наявність об'єктивних і непереборних обставин, які б унеможливлювали звернення до суду в межах шестимісячного строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Отже, вказані позивачем у заяві підстави для поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом суд визнає неповажними.
Відповідно до статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, шляхом:
- подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав пропуску строку звернення з позовом з поданням доказів.
Керуючись статтями 122, 123, 160-162, 169, 171, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків.
Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електронний суд.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Сас Є.В.