прозалишення позову без розгляду
в частині позовних вимог
30 жовтня 2025 року м. Київ №320/30360/25
Київський окружний адміністративний суд в складі судді Білоус А.Ю., розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) питання про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2023 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити пенсію з 01.03.2023 ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 26.12.2022 по справі №320/17511/21, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов. Також постановлено питання строків звернення до суду вирішити з урахуванням відзиву відповідача.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач вказує, що лише після отримання відповіді відповідача позивачу стало відомо про порушення її прав.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, то суд вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду стосовно частини позовних вимог.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду,то суд вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду стосовно частини позовних вимог.
Відповідно до статті 122 КАС України:
позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша);
для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої).
Отже, для звернення до суду за захистом права на отримання доплати до пенсії відповідно до Постанови №713 встановлюється шестимісячний строк, який обраховується з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів.
Пунктом 1 Постанови №713 передбачено здійснення доплати до пенсії визначеним категоріям осіб, починаючи з 01.07.2021. Згідно з пунктом 6 Постанови №713 вона набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування, та застосовується з 01.07.2021.
Судом установлено, що Постанова №713 оприлюднена в офіційних виданнях газеті "Урядовий кур'єр" від 15.07.2021 №135 та в Офіційному віснику України від 27.07.2021 №57, відповідно набрала чинності 16.07.2021.
Спірні відносини, за вирішенням яких позивач звернувся до суду виникли в березні 2023 року (після проведення перерахунку на виконання рішення суду у справі №320/17511/21), однак з позовною заявою звернувся до суду 17.06.2025, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що до відповідача із заявою позивач звернувся в лютому 2025 року.
Звернення до відповідача із заявою в лютому 2025 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Законом №2262-ХІІ чи іншими законами, які регулюють питання призначення, обчислення, перерахунку, виплати пенсії не встановлено процедури досудового врегулювання спору. Відтак до спірних відносин стосовно питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом не застосовуються положення частини четвертої статті 122 КАС України в частині можливого застосування строків унаслідок використання позивачем процедури досудового врегулювання спорів.
Вирішуючи питання про те, коли позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, інтересів через невиплату йому доплати до пенсії з 01.03.2023 суд ураховує те, що пенсія є періодичним платежем виплачується щомісяця. Оскільки Постанова №713, яка набрала чинності 16.07.2021 після її офіційного оприлюднення та застосовується з 01.07.2021, позивач мав об'єктивну можливість бути обізнаним про невиплату йому доплати в розмірі 2000,00 грн. принаймні з квітня 2023 року, тобто з моменту отримання пенсії за березень 2023 року.
У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до квітня 2023 року з метою з'ясування розміру пенсії та її складових позивачем не надано.
Доходячи такого висновку, суд ураховує правові позиції Верховного Суду, висловлені в спорах, які стосувались виплати пенсій.
Наприклад, у постанові Верховного Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 справа № 240/12017/19 надаючи тлумачення частині другій статті 122 КАС України в спорі про здійснення перерахунку та виплати пенсії, з урахуванням раніше висловлених Верховним Судом правових позицій у постанові від 21.02.2020 №340/1019/19, Судова палата Верховного Суду вказала, що поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Судовою палатою Верховного Суду наголошено, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 04.07.2023 справа №320/2938/21.
У цій постанові також зазначено, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 2262-ХІІ, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, враховуючи те, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, позивач, щомісячно, в кінці кожного місяця, зобов'язаний був знати про порушення своїх прав.
Верховний Суд у постанові від 08.05.2024 у справі № 400/11403/23 зазначив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових (також постанови Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, від 05.03.2024 у справі №300/5476/22).
Верховним Судом у постановах від 03.07.2024 у справі № 400/14847/23, 01.08.2024 у справі №620/10981/23 зазначено, що оскільки спірні 2000 грн є щомісячною доплатою до пенсії, встановленою Постановою № 713, яка не є ані складовою грошового забезпечення, ані додатковим видом грошового забезпечення, це виключає застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Спірна доплата має щомісячний характер, про припинення її виплати, зміну її розміру у бік зменшення позивачу мало бути відомо не пізніше дня виплати щомісячної пенсії у межах спірного періоду, а тому на вказані правовідносини поширюються строки звернення до суду, встановлені статтею 122 КАС.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України встановлено, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позивачем не зазначено та не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, зважаючи на те, що позов подано в червні 2025 року, позовна заява підлягає залишенню без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні доплати в розмірі 2000,00 грн. на підставі Постанови №713, а також про зобов'язання нарахувати та виплатити таку доплату за період з 01.03.2023 по 30.11.2024.
Керуючись частиною третьою статті 123, пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без розгляду позовну заяву в адміністративній справі №320/30360/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 01.03.2023 по 30.11.2024.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білоус А.Ю.