30 жовтня 2025 року № 320/61484/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БУДГРЕЙ ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «БУДГРЕЙ ГРУП» із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 18.11.2024 № 01335940702 (форма «В4»), яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 15 720 518 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 18.11.2024 № 01335820702 (форма «ПН»), яким застосовано штраф в сумі 3 400 грн. за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 18.11.2024 № 01335700702 (форма «ПС»), яким застосовано штраф в сумі 1 020 грн. за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність правових підстав для їх прийняття. Зокрема вказує на порушення порядку проведення перевірки, за наслідком якої прийнято оскаржувані рішення.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийняті контролюючим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
У судовому засіданні 14.05.2025 судом вирішено здійснювати подальший розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 01 жовтня 2024 року № 6494-к «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БУДГРЕЙ ГРУП» (Код ЄДРПОУ - 42301286)» проведено перевірку ТОВ «БУДГРЕЙ ГРУП», за результатами якої складено акт № 115625/Ж5/26-15-07-02-02-03/42301286 від 23.10.2024 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДГРЕЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ - 42301286) з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за серпень 2024 року».
Актом перевірки встановлено порушення платником податків податкового законодавства при декларуванні за серпень 2024 року у податковій декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) від 18.09.2024 № 9273839302 від'ємного значення з ПДВ, а саме:
- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, абз. «г» п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за серпень 2024 року на загальну суму 15 720 518 гривень;
- п. 201.10 ст. 201, п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації податкових накладних (серпень 2024 року);
- п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України в результаті ненадання платником податків первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів.
На підставі встановлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18 листопада 2024 року:
- № 01335940702, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 15 720 518 грн (форма «В4»);
- № 01335820702, яким до позивача застосовано штраф в сумі 3 400 грн. за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (форма «ПН»);
- № 01335700702, яким до позивача застосовано штраф в сумі 1 020 грн. за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю (форма «ПС»).
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Пункт 78.4 ст, 78 Податкового кодексу України передбачає, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пунктом 79.2. статті 79 Податкового кодексу України встановлені аналогічні умови щодо процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Так, ця норма передбачає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виходячи з аналізу вказаних правових норм, вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка може бути призначена та проведена з дотриманням певного порядку та умов: наявність визначених ст. 79 Податкового кодексу України підстав для призначення перевірки та обов'язкового доведення до відома платника податків про дату та місце проведення такої перевірки до її початку.
В свою чергу порядок листування контролюючих органів та платників податків врегульований статтею 42 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 42.5. ст. 42 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідом пенні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово- господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Як вбачається з Акту перевірки, перевірка проводилась з 10.10.2024 по 16.10.2024.
Також в Акті перевірки (стор.1-2) зазначено наступне:
«Копію наказу контролюючого органу надіслано на податкову адресу ТОВ «БУДГРЕЙ ГРУП» рекомендованим листом з повідомленням про вручення 01.10.2024 та яке було вручено 15.10.2024.
ТОВ «БУДГРЕЙ ГРУП» проінформоване про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 01.10.2024 № 2187/26-15-07-02-05- 09, яке надіслано платнику податків 01.10.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та яке було вручено 15.10.2024».
Факт вручення платнику податків 15.10.2024 копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 10.10.2024 р. № 2187/26-15-07-02-02-05 про час та місце її проведення також підтверджується трекінгом поштового відправлення № 0305800012843 на офіційному сайті АТ «Укрпошта».
Отже, копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення про дату початку перевірки та місце проведення позивач отримав вже після початку її проведення, а саме, за один день до її завершення, враховуючи, що перевірку було проведено протягом періоду 10.10.2024 - 16.10.2024.
Отже, перед тим як розпочати документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків контролюючий орган не пересвідчився в тому, чи отримав позивач копію наказу про призначення перевірки та повідомлення про час та місце її проведення, що є підтвердженням порушення відповідачем вимог чинного законодавства, зокрема, контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений законом.
Відтак контролюючий орган протиправно не вчинив дії щодо перенесення термінів проведення перевірки та, як наслідок, протиправно здійснив перевірку платника податків без дослідження його первинних документів.
Крім цього, разом з поштовим відправленням № 0305800012843 Відповідач надіслав Позивачу запит № 34601/Ж12/26-15-07-02-02-09 від 01.10.2024 «Про надання копій документів та облікових регістрів», який позивач теж отримав 15.10.2024, тобто за 1 день до закінчення перевірки.
Обставини отримання позивачем цих документів від контролюючого органу напередодні дня закінчення перевірки свідчить про фізичну неможливість платника виконати таку вимогу у строк, зазначений в ньому.
Відповідно до судової практики Верховний Суд (постанова від 12 серпня 2020 року у справі № 160/2116/19), з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.
Таким чином, враховуючи, що на час початку проведення документальної невиїзної перевірки у контролюючого органу не було відомостей про вручення платнику податків наказу та повідомлень, контролюючий орган не мав підстав для початку перевірки.
Зважаючи на викладене у сукупності, вбачається протиправність проведення контролюючим органом документальної невиїзної перевірки позивача, результати якої оформлені вказаним вище актом перевірки.
У постанові від 03.06.2021 по справі №822/1660/18 Верховний Суд сформував висновок, що акт перевірки, отриманий в результаті перевірки проведеної з порушенням процедури її призначення та проведення, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
З огляду на це, а також зважаючи на викладені вище порушення процедури проведення перевірки, складений на підставі цієї перевірки акт є недопустимим доказом, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Як встановила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Враховуючи встановлені вище порушення порядку проведення перевірки позивача, суд вважає таке порушення вимог ПК України таким, що об'єктивно могло вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами перевірки позивача та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки оскаржуваних рішень, оскільки у випадку дотримання відповідачем наведених вимог ПК України, вказана перевірка взагалі б не мала місця у період її фактичного проведення.
У даному контексті суд окремо звертає увагу на те, що у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Зазначене вище в сукупності свідчить про обґрунтованість доводів позивача про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 36 336, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БУДГРЕЙ ГРУП» (04052, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 13; секція 1, офіс 2; код ЄДРПОУ 42301286) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 18.11.2024 № 01335940702, № 01335820702 та № 01335700702.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БУДГРЕЙ ГРУП» понесені останнім судові витрати у розмірі 36 336, 00 грн (тридцять шість тисяч триста тридцять шість гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.