30 жовтня 2025 року Київ справа №320/14867/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов Приватного підприємства «Котон Трейд» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Котон Трейд» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 16.03.2023 року № 26764/32664731/2 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 15 від 20.01.2023 року, поданої на реєстрацію Приватним підприємством «Котон Трейд»;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 15 від 20.01.2023 року, складену Приватним підприємством «Котон Трейд» датою її первинного подання ПП «Котон Трейд» на реєстрацію - 20.01.2023.
Позов мотивовано протиправністю винесення контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з огляду на безпідставність зупинення контролюючим органом реєстрації вказаних податкових накладних, та з огляду на надання позивачем контролюючому органу відповідних пояснень з підтверджуючими документами, яких було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію поданих позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, позивачем наголошено, що у спірних рішеннях комісією не зазначено конкретну підставу для відмови у реєстрації податкових накладних та не вказано, які саме документи не надані на підтвердження зазначених у податкових накладних інформації та/або які документи складені позивачем з порушенням законодавства, у яких документах міститься неповна інформація про господарську операцію, що унеможливило прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкових накладних.
27.04.2023 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Шевченко А.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 відмовлено представнику Головного управління ДПС у м. Києві у задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду, у зв'язку з перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з метою додержання процесуальних строків, встановлених КАСУ у справі призначено повторний автоматизований розподіл справи.
16.04.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Горобцову Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 адміністративну справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачами до суду надані відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що з доводами позивача не погоджуються, вважають їх такими, що задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивачем не надано усіх первинних та розрахункових документів, які б підтвердили реальність здійснення господарської операції за вказаною податковою накладною. Відтак, на думку відповідачів, контролюючий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин.
Представником позивача подано відповідь на відзив, де вказує, що ПП «Котон Трейд» не погоджується із позицією податкового органу, вважає її помилковою. У квитанції, ДПС не конкретизувала, саме які документи позивач мав надати, а після отримання наданих позивачем документів не зазначила про їх недоліки, додаткових документів від позивача не вимагала. У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві та просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приватне підприємство «КОТОН ТРЕЙД» (ідентифікаційний код 32664731, місцезнаходження: вул. Гоголя, буд. 28, приміщення 19, м. Полтава, Полтавська обл., 36000) 06.10.2003 зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: №10701200000002727.
Основний вид діяльності платника:
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний)
49.41 Вантажний автомобільний транспорт
32.50 Виробництво медичних і стоматологічних інструментів і матеріалів
47.74 Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах.
Матеріалами справи встановлено, що основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90) товарами медичного призначення, основну масу яких зараз складає імпортована марля медична (критичний імпорт під час пандемії, а тепер і війни) та одноразові медичні простирадла і спанбонд, що купуються безпосередньо у вітчизняних виробників. У 2022 році відкрито нове направлення - імпорт тканин, в тому числі вогнетривкого та водовідштовхуючого брезента, бязі та камуфляжа, необхідного для потреб ЗСУ та МНС України. Товар реалізується вітчизняним виробникам та торговим організаціям. В межах основного виду діяльності ПП «Котон Трейд» (Постачальник) укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Контакт» (Покупець) договір поставки № 26/07/22-1 від 26.07.2022 (далі - Договір), відповідно до п.п. 1.1 1.2 якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, а саме: брезент водовідштовхуючий та брезент вогнетривкий (надалі - Товар).
Відповідно рахунку-фактури №СФ-010 від 20.01.2023 до Договору сторони загальна вартість Товару з ПДВ - 4 119 522,96 грн, в тому числі ПДВ 686587,16 грн. Згідно п. 1.4 Договору вартість кожної окремої партії Товару, зазначається в накладних на цю партію Товару, які являються невід'ємними частинами цього Договору. Порядок розрахунків погоджений в п. 5.2 Договору оплата за товар здійснюється Покупцем в розмірі 100 % оплати в день отримання Покупцем Товару, як що інший строк оплати не зазначено в накладній на партію Товару. 20.01.2023 Товар на суму 4 119 522,96 грн, в т.ч. ПДВ 686 587,16 грн був доставлений ТОВ «Текстиль Контакт» на склад покупця в м. Києві (договір поставки №26/07/22-1 від 26.07.2022, рахунок-фактура №10 від 20.01.2023, накладна №13 від 20.01.2023, довіреність №70 від 20.01.2023). За правилом першої події, згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України позивачем 20.01.2023 була виписана податкова накладна №15, яка засобами телекомунікаційного зв'язку у встановлені строки направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з квитанцією від 13.02.2023, вказана податкова накладна прийнята, проте, її реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Підставою для зупинення реєстрації визначено те, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв'язку з цим ПП «Котон Трейд» запропоновано надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, позивачем на адресу податкового органу були направлені повідомлення №2 від 17.02.2023 про надання пояснень та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції та правомірності складання податкової накладної, яке прийняте згідно квитанції №2 від 17.02.2023. Серед документів, які підтверджують реальність здійснення операції по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, позивач надав: податкову накладну №15 від 20.01.2023; договір поставки № 26/07/22-1 від 26.07.2022, рахунок-фактуру №10 від 20.01.2023, накладну №13 від 20.01.2023, довіреність №70 від 20.01.2023; контракт №6 від 26.03.2018 з Постачальником EcoPlusTrading LLC; додаткову угоду № 3 від 01.11.2021 до Контракту №6 від 26.03.2018; документи про оплату та розмитнення товару; паспорти якості від виробника; договір про закупівлю №1378/2210.021Р від 06.04.2022 між ТОВ "Текстиль Контакт" та військовою частиною НОМЕР_1 ; договір про закупівлю №433/2210.021Р від 08.11.2022 року між ТОВ "Текстиль Контакт" та військовою частиною НОМЕР_1 ; договір оренди №1 від 15.06.2016 року, акт за 01.2023 року від 31.01.2023 року, оплата 31.01.2023; форму №20-ОПП від 08.03.2023 року; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу №2 від 01.10.2020.
В поясненнях від 17.02.2023 позивач, окрім іншого, зауважив, що для здійснення господарської діяльності підприємство в 2022 році відкрило нове направлення - імпорт тканин, в тому числі вогнетривкого та водовідштовхуючого брезенту, бязі та камуфляжу, необхідного для потреб ЗСУ та МНС України. Товар реалізується вітчизняним виробникам та торговим організаціям. Найбільші покупці: ТОВ "Текстиль-Контакт" (код ЄДРПОУ 32043747) та ТОВ "Центр текстиль Україна" (код ЄДРПОУ 44792182), які мають прямі договори поставок з військовими частинами та ДП «Спецоборонмаш». Для здійснення діяльності підприємства задіяні такі співробітники: директор (засновник) ОСОБА_1 (наказ № 1 від 03.10.2003) та бухгалтер ОСОБА_2 (наказ про прийняття № 2 від 01.07.2004, з 01.06.2022 року - інвалід 3-ї групи - 8,41% ЄСВ).
З огляду на те, що ПП «Котон Трейд» в середньому приймає 2 імпортні машини на місяць, є великим оптовим продавцем (одна видаткова накладна може складатися на товар вартістю в декілька мільйонів гривень), в місяць складається 10-15 видаткових документів та обробляється 10-12 прибуткових документів (МТД, акти надання послуг по оренді складу, брокерські та логістичні послуги, послуги мобільного та інтернет зв'язку), реєстрація податкових накладних та оформлення заробітної плати з виплатою податків - потреба в розширенні штату бухгалтерії відсутня. Просуванням імпортних тканин на вітчизняному ринку з 02.07.22 займається сумісник на неповний робочий час ОСОБА_3 (наказ про прийняття №3-к від 01.07.2022 року). В період карантину багато підприємств перейшли на відділену роботу, що дозволяє економити витрати на оренду офісу. Враховуючи специфіку обов'язків персоналу потреба у використанні офісних приміщень відсутня. Щодо закупівлі товару. Товар брезент вогнетривкий та водовідштовхуючий - імпорт - проходить митний контроль. Постачальник EcoPlusTrading LLC - Контракт №6 від 26.03.2018 з дод. №3 від 01.11.2021. Товар розмитнений 19.01.2023 і по строку на 30.01.23 повністю оплачений (Інвойс, МТД, документи про оплату товару. Паспорти якості від виробника надаються. Доставка товару відповідно до п.4.3 Контракту № 6 від 26.03.2018 входить у вартість товару. Покупець. 20.01.2023 року товар на суму 4 119 522,96 грн, в т.ч. ПДВ 686 587,16 грн був доставлений ТОВ «ТекстильКонтакт» згідно п.4.3 контракту №6 від 26.03.2018 з EcoPlusTrading LLC на склад покупця в м. Києві (договір поставки № 26/07/22-1 від 26.07.2022, рах.-факт№10 від 20.01.2023, накладна №13 від 20.01.2023, довіреність №70 від 20.01.2023. Складена податкова накладна №15 від 20.01.2023, реєстрацію якої зупинено. З огляду на те, що товар покупцем постачається для потреб ЗСУ, умови оплати за отриманий від ПП «Котон Трейд» товар, викладені в п. 5.2 договору № 26/07/22-1 від 15.07.2022, порушені, але обумовлюються розділом 8 договору, як обставини непереборної сили - військовий стан в Україні (Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затверджений Законом №2738-IX від 16.11.2022). Пояснено, що як правило, товар завозиться на попереднє замовлення. Залишки непроданих товарів зберігаються в орендованому складі (Договір оренди №1 від 15.06.2016, акт за 01.2023 від 31.01.2023, оплата 31.01.2023. Для вивантаження/завантаження товарів, доставку покупцям невеликих партій товарів на невеликі відстані укладений договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу №2 від 01.10.2020 або покупці забирають товар своїм транспортом. Для доставки великих партій товару замовляються послуги вантажоперевезень у транспортних компаній. На більшість імпортованого товару (тканини з 20% ПДВ) митницею збільшується митна вартість, що призводить до збільшення витрат підприємства на сплату ПДВ до бюджету. Тому в 2022 році підприємством через митні платежі було зайво сплачено понад 846000,00 грн (оборотно-сальдова відомість по рахунку №6415). В 2022 році підприємством було зароблено 2 513 500,00 грн прибутку, податок з якого склав 452 430,00 грн.
За результатами розгляду пояснень та доданих документів, податковим органом 23.02.2023 прийнято рішення №8324875/32664731 про відмову у реєстрації податкової накладної №15 від 20.01.2023.
Позивач, з метою оскарження наведеного рішення, 09.03.2023 подав Скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. До зазначеної скарги позивач надав наступні документи: пояснення; штатний розклад на 2023 рік та табель обліку робочого часу за січень 2023 року; Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску; контракт №6 від 26.03.2018 з Постачальником EcoPlusTrading LLC; додаткова угода №3 від 01.11.2021 до Контракту № 6 від 26.03.2018; документи про оплату та розмитнення товару; паспорти якості від виробника; договір поставки № 26/07/22-1 від 26.07.2022, рахунок-фактура №10 від 20.01.2023, накладна №13 від 20.01.2023, довіреність №70 від 20.01.2023 року; договір про закупівлю № 1378/2210.021Р від 06.04.2022 між ТОВ "Текстиль Контакт" та військовою частиною НОМЕР_1 ; договір про закупівлю №433/2210.021Р від 08.11.2022 між ТОВ "Текстиль Контакт" та військовою частиною НОМЕР_1 ; договір оренди №1 від 15.06.2016, акт за 01.2023 від 31.01.2023, оплата 31.01.2023; форма №20-ОПП від 08.03.2023; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу №2 від 01.10.2020; Оборотно-сальдова відомість по рахунку №6415; звіт про фінансові результати за 2022 рік.
Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.03.2023 №26764/32664731/2 скаргу позивача залишено без задоволення з підстав: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ інвойси.
Позивач вважаючи оскаржуване рішення протиправним та такими, що прийняте з порушенням податкового законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Згідно з п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість згідно вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрацїї/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Положеннями п. 13 зазначеного Порядку передбачено, що за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до положень пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до п. 3 Порядку №1165 зупинення реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).
Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/ розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Суд звертає увагу, що реєстрація спірної ПН зупинена на підставі відповідності позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Поряд з цим, ані квитанція про зупинення податкової накладної, ані оскаржуване рішення не містять доказів прийняття такого рішення чи наявності податкової інформації, що свідчила б про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи. Також відсутня будь-яка інформація, в проведенні яких саме ризикових операцій задіяний платник або його контрагент. У спірних рішеннях не ідентифіковано конкретні ризикові операції та відсутні будь-які обґрунтування віднесення позивача до переліку ризикових.
Натомість, в оскаржуваних рішеннях не зазначено причин неврахування наданих позивачем пояснень, в яких повідомлено про операцію, на підставі яких сформовано податкові накладні, а також документів, що підтверджують наявність основних та трудових ресурсів для здійснення господарської операції.
Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
До складу комісії центрального рівня входять посадові особи ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (п. 30 Порядку №1165).
Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Суд вказує, що станом на час вирішення спору по суті представником ГУ ДПС у м. Києві не надано протокол проведення комісією відповідного засідання щодо оцінки поданих ПП «КОТОН ТРЕЙД» пояснень та доданих до них первинних документів.
Разом з цим, слід відмітити, що абзацом другим пункту 5 Порядку №1165 регламентовано, що податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Суд враховує, що індивідуальний акт, виданий суб'єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржуване рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за умови не наведення комісією доказів того, що подані позивачем пояснення є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Окрім цього при вирішенні спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є: право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом; виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії комісії Головного управління ДПС у м. Києві по прийняттю спірних рішень, в яких наведені мотиви їх ухвалення та не зазначення підстав неврахування наданих позивачем пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача-1, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі “Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Однак під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірних рішень, а відтак, не довів правомірності останніх.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальне проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення регіональної комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №26764/32664731/2 від 16.03.2023.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №15 від 20.01.2023 датою її фактичного подання.
Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, у редакції чинній станом на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Беручи до уваги наведене, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог в наведеній частині.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, протиправні рішення якого призвели до виникнення спірних правовідносин.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 16.03.2023 № 26764/32664731/2 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної податкової накладної № 15 від 20.01.2023 складеної Приватним підприємством «КОТОН ТРЕЙД».
Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватним підприємством «КОТОН ТРЕЙД» (ідентифікаційний код 32664731, місцезнаходження: вул. Гоголя, буд. 28, приміщення 19, м. Полтава, Полтавська обл., 36000) № 15 від 20.01.2023 датою подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Приватного підприємства «КОТОН ТРЕЙД» (ідентифікаційний код 32664731, місцезнаходження: вул. Гоголя, буд. 28, приміщення 19, м. Полтава, Полтавська обл., 36000) судовий збір у сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві (код 44116011; адреса: вул. Шолуденка, 33/1, м. Київ, 04116).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.