про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення
28 жовтня 2025 року м. Київ 320/41969/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду країни в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 89% відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 року із врахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо обмеження призначеної та виплачуваної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром під час перерахунку на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.09.2022р. №ВСЗ/1782, виданої станом на 05.03.2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити з 01.04.2019 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.09.2022р. №ВСЗ/1782, виданої станом на 05.03.2019 року, з основним розміром пенсії 89% грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром.
Разом із тим, представником позивача подано заяву в порядку статті 382 КАС України, в якій останній просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 03.09.2024. Зобов'язати начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі №320/41969/23 протягом десяти календарних днів з дня отримання управлінням копії ухвали, ухваленої за результатами розгляду даної заяви.
Обґрунтовуючи заяву позивач зазначив, що рішення суду від 03.09.2024 залишається не виконаним.
Вирішуючи заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі, суд виходить з такого.
Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З огляду на системний аналіз викладених норм слідує, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі №826/9960/15 (№11-1403апп18).
Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що положеннями КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення.
Отже, вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Однак, підстави їх застосування є різними, а саме:
невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача (стаття 382 КАС України);
обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з виконанням (неналежним виконанням) судового рішення у справі (стаття 383 КАС України).
Таким чином, спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, яке залишається не виконаним.
При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення.
У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому статтею 382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.
Аналогічна правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними постановах від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а та від 29.04.2022 у справі №120/2914/19-а, які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Разом з тим, завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження ( стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження")
У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
З урахуванням наявних у справі доказів, суд звертає увагу про відсутність доказів того, що позивачем до подання заяви вчинялися дії щодо пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання.
Крім того, позивачем у заяві не наведено жодних доводів, які б свідчили про необхідність вжиття такого процесуального заходу на даному етапі виконання рішення суду, як і не зазначено підстав, через які відповідач ухиляється від виконання судового рішення, а також не надано відповідних доказів на підтвердження зазначених доводів.
Суд наголошує, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи. Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Зміст вищенаведених норм процесуального закону свідчить про те, що, звертаючись до суду з питання встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести вагомі аргументи в обґрунтування необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача ухилитись (ухилятись) від виконання.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених згідно із судовим рішенням обов'язків та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Лише наявність достатніх сумнівів у належному виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення, надає право суду встановлювати судовий контроль.
Проте, всупереч наведеному, в поданій заяві про встановлення судового контролю представником позивача не наведено належних доводів й мотивів на її обґрунтування, як і не подано доказів в підтвердження того, що судове рішення залишається невиконаним відповідачем.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що за умови не встановлення судового контролю, рішення суду у цій справі залишиться невиконаним, оскільки у суду відсутні фактичні та правові підстав для реалізації свого диспозитивного права покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 293, 295, 382 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №320/41969/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.
Суддя Колеснікова І.С.