28 жовтня 2025 року № 320/47477/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» із позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2023 №809/ж10/31-00-07-05-01-24.
Ухвалою суду від 23.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність правових підстав для його прийняття.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Головними державними інспекторами Головного управління ДПС у Київській області Гонтаруком Д.М., Макаренком В.В. та головним державними інспекторами Державної податкової служби України Бевзюком О.О., Ситником М.В. проведено фактичну перевірку нафтобази ТОВ «Авантаж-7» за адресою Київська обл., Броварський р-н., с. Заворичі, вул. Вокзальна, 36.
27 березня 2023 року перевіряючі склали на бланку №0000229 акт (довідку) про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС.
28 березня 2023 року акт фактичної перевірки зареєстровано за №4865/10-36-09-00-10/42435174.
Податковим повідомлення-рішення від 28 квітня 2023 року №809/ж10/31-00-07-05-01-24 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, на підставі акта фактичної перевірки до ТОВ «Авантаж-7» застосовано суму штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 180 000 грн. 00 коп. за порушення п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Так, в акті фактичної перевірки, який став підставою прийняття оскаржуваного рішення зазначено: «На початку перевірки о 11 годині 00 хвилин 13.03.2023 було встановлено, що резервуари №920118, 571698, 574697, 547864, 465647 були обладнані рівнемірами-лічильниками рівня пального № б/н, 160061, 164691, 164689 і 164690 відповідно та не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального (далі - ЄДР), чим порушено вимоги пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України».
Так, Абзацом 1 пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до абзацу першого пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00,2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Також пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України передбачено, що платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри- лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів- лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
Відповідно до абзацу сьомого пункту 230.1 статті 230 ПК України порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку контролюючим органам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 р. № 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів (далі - Порядок № 891).
Порядок визначає процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів (пункт 1 Порядку № 891).
Відповідно до підпункту 4 пункту 5 Порядку № 891 електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять дату встановлення, заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування витратоміра, рівнеміра, резервуара, відомості щодо організацій та осіб, які проводили такі роботи.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 891 реєстрацією у Реєстрі розпорядників акцизних складів, акцизних складів, резервуарів, прийнятих в експлуатацію, витратомірів та рівнемірів у розрізі акцизних складів є прийняття надісланих розпорядником акцизного складу електронних документів для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 1-4 і 6 пункту 5 цього Порядку.
Формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 зі змінами та доповненнями (далі - Наказ № 944).
Відповідно до пункту 1 розділу II Наказу № 944 Реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм як, зокрема Довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі - Довідка 1).
За змістом підпункту 1 пункту 2 розділу II Наказу № 944 Реєстр містить інформацію щодо виду електронних документів - основні або коригуючі.
Згідно з підпунктом 20 пункту 2 розділу II Наказу № 944 Коригування може бути трьох видів:
вид 1 - вилучення вже наданої інформації: у вибраній таблиці зазначаються дані рядка (у тому числі номер рядка), вказані в основній довідці з урахуванням усіх наданих коригувань, зазначається тип дії « 2»;
вид 2 - додання нової інформації: у вибраній таблиці зазначається новий номер рядка, заповнюються всі поля цього рядка, зазначається тип дії « 1»;
вид 3 - зміна раніше наданої інформації: спочатку здійснюється коригування виду 1, потім коригування виду 2.
Пунктом 3 розділу II Наказу № 944 передбачено, що довідки подаються окремо щодо кожного акцизного складу пального.
Згідно з пунктом 5 розділу II Наказу № 944 основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово, коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу.
У загальноприйнятому розумінні доба - це одиниця виміру часу, яка дорівнює 24 годинам.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, 13.03.2023 сформовано та подано до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі коригуючу Довідку розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри щодо встановлення 12 березня 2023 року рівнемірів 160061, 164691, 164689, 164690 на перевіряємому об'єкті, а саме: акцизному складі уніфікований номер 1012550.
Таким чином, на думку суду, матеріалами справи спростовуються доводи відповідача щодо відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального відповідних рівнемірів-лічильників рівня пального, вказаних в акті перевірки позивача, зо що останнього було притягнути до відповідальності шляхом прийняття оскаржуваного рішення.
У зв'язку з наведеним, суд доходить висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки за наслідком розгляду справи позиція відповідача, на якій ґрунтується оскаржуване рішення, не знайшла свого підтвердження.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 700, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» (03061, місто Київ, проспект Відрадний, будинок 95-А2; код ЄДРПОУ 42435174) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, місто Київ, вулиця Кошиця, будинок 3; код ЄДРПОУ ВП 44082145) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.04.2023 №809/ж10/31-00-07-05-01-24.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» понесені останнім судові витрати у розмірі 2 700, 00 грн (дві тисячі сімсот гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.