27 жовтня 2025 року м. Київ № 320/35225/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,
за участю представників сторін:
позивача - Вітюк В.В.
відповідача - не з'явились
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Глевахівської
селищної ради Фастівського району Київської області
про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області, в якому просить суд:
- скасувати рішення Відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області від 13.06.2025 про відмову ОСОБА_1 у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки 3221455300:01:017:0479.
- зобов'язати Відділ архітектури, містобудування та земельних відносин Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області прийняти рішення щодо видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки 3221455300:01:017:0479 на об'єкт будівництва Реконструкція магазину з закладом громадського харчування за рахунок добудови нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 за намірами, зазначеними у містобудівному розрахунку від 29.05.2025.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він звернувся до відповідача із заявою про надання містобудівних умов та обмежень будівництва забудови земельної ділянки на об'єкт з повним пакетом документів, який передбачений частиною третьою статті 29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Проте, отримав відмову у видачі містобудівних умов та обмежень у зв'язку з виявленням недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці. Позивач зазначає, що надав вичерпний перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень. Крім того, у рішенні про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень не зазначено обґрунтування відмови, а саме не вказано які виявлені недостовірні дані у документах, що посвідчує право на земельну ділянку. Вважає відмову у видачі містобудівних умов та обмежень безпідставною та незаконною. Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Відповідач направив на адресу суду відзив, в якому заперечує щодо задоволення позову, вважає його необґрунтованим, а оскаржуване рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки законним та таким, що ухвалено в межах та спосіб передбачений чинним законодавством. Зокрема відповідач зазначає, що спірне рішення містить посилання на частину четверту статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Отже, на думку відповідача, оскаржуване рішення ухвалено в межах та спосіб передбачений чинним законодавством.
Стверджує, що в результаті службової діяльності посадових осіб селищної ради, було виявлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479 площею 0,42 га в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3114884332214 та збудована на ній будівля - магазин площею 257,4 кв. м. як об'єкти речових прав були створені шляхом використання підроблених рішень Глевахівської селищної ради та державних актів на землю. За фактом підробки офіційних документів під час створення земельної ділянки з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025112310000076 від 20.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, Глевахівську селищну раду визнано потерпілою стороною.
Крім того, відповідач у відзиві зазначає, що на його думку позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки належним способом є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання містобудівних умов та обмежень, з урахуванням висновків суду.
Враховуючи наведене, відповідач у відзиві на позов просить суд у його задоволенні відмовити повністю.
Такі доводи відповідача заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив, в якій додатково наголошено на обґрунтованості позовних вимог та зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479 була набута у законний спосіб. Судових рішень чи вироків, які б містили відомості щодо підробки будь-яких рішень Глевахівської селищної ради чи державного акта щодо вказаної земельної ділянки немає і відповідач суду таких не надав. При цьому посилання відповідача на реєстрацію кримінального провадження за фактом шахрайства та визнання Глевахівської селищної ради потерпілою особою від шахрайства не є належним доказом на підтвердження підробки будь-якого документа.
У судовому засіданні 27.10.2025 позивач підтримав доводи позовної заяви та просив суд позов задовольнити.
Представники відповідача у судове засідання не з'явились. Відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, явку свого представника до суду не забезпечив.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з такого.
30.05.2025 року позивач звернувся до Відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки 3221455300:01:017:0479 на об'єкт будівництва Реконструкція магазину з закладом громадського харчування за рахунок добудови нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 .
До звернення від 30.05.2025 було додано містобудівний розрахунок від 29.05.2025 про наміри забудови та правовстановлюючі документи на ділянку та будівлю.
13.06.2025 ОСОБА_1 отримав відмову у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки відповідно до частини четветрої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», із вказівкою про виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці.
16.06.2025 адвокат Гранцерт М.О. звернулась до відповідача з адвокатським запитом для отримання копій доказів, які підтверджують виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна.
23.06.2025 було отримано відповідь від Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області, в якій відповідачем не було конкретизовано про які саме докази, які підтверджують виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна іде мова та відмовлено у наданні запитуваних доказів, оскільки такі є частиною кримінального провадження № 420251123100000076 від 20.05.2025.
Враховуючи викладене, оскільки позивач не погодився із рішенням відповідача від 13.06.2025 про відмову ОСОБА_1 у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки 3221455300:01:017:0479, він звернувся до суду із позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно з пунктом 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Частиною 2, 5 вказаної статті встановлено, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва та майбутній об'єкт нерухомості у випадках, визначених законом;
4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об'єкт (його складову).
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», основними складовими вихідних даних є:
1)містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови;
3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (ч. 2 ст. 29 Закону №3038-VI).
Відповідно до частини 3 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем для одержання містобудівних умов та обмежень подано повний пакет документів, визначений частиною 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI, а саме: містобудівний розрахунок; кваліфікаційний сертифікат; копія документу на земельну ділянку; витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку; копія документу на наявне нерухоме майно; копія паспорту та ідентифікаційного коду позивача; загальні дані з переліком поданої документації; викопіювання з генерального плану смт Глеваха; викопіювання з топографо-геодезичного плану смт Глеваха М 1:2000; фотофіксація земельної ділянки з оточенням; ситуаційна схема; топографо-геодезичний план М 1:500; схема генерального плану М 1:500; текстові матеріали містобудівного розрахунку.
Частиною четвертою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
Згідно частиною шостою статті 29 Закону № 3038-VI надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
Отже, з аналізу зазначених норм Закону №3038-VI слідує, що відповідний уповноважений орган протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви повинен прийняти одне з можливих рішень, зокрема, про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом влади конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання органом влади законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Так, судом встановлено, що у відмові відповідача від 13.06.2025 року A3653915342809334927 (номер рішення), зареєстрованого в Єдиній Державній електронній системі у сфері будівництва MU01:3915-3428-1772-3538 підставою для такої відмови зазначено: виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці.
Водночас, таке рішення не містить конкретизації відносно яких саме документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, виявлено недостовірні відомості із зазначенням їх реквізитів.
Отже, саме лише посилання у рішенні на пункт другий частини четвертої ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не свідчить про обґрунтованість такого рішення, що узгоджується з положеннями пункту 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що вимога обґрунтованості рішення полягає у тому, що таке прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
При цьому відповідач у відзиві на позов так і не навів відомості відносно яких саме документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, виявлено недостовірні відомості та не зазначив їх реквізитів.
У відзиві відповідач вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479 площею 0,42 га за адресою: АДРЕСА_2 - б сформована шляхом об'єднання земельних ділянок, набутих у незаконний спосіб, зокрема на підставі підроблених державних актів на землю та рішень органу місцевого самоврядування.
Так, судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479 фактично була сформована шляхом об'єднання трьох земельних ділянок:
- кадастровий номер 3221455300:01:017:0179, площа 0,1487 га, цільове призначення 03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), адреса: АДРЕСА_2 , була придбана ОСОБА_1 (як орендарем цієї ділянки, на якій розміщена нерухомість ОСОБА_1 ) за договором купівлі-продажу від 18.11.2021 у Глевахівської селищної ради;
- кадастровий номер 3221455300:01:017:0207, площа 0,1173 га, цільове призначення 03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), адреса: АДРЕСА_1 , була придбана ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 12.01.2022 у ОСОБА_2 ;
- кадастровий номер 3221455300:01:017:0463, площа 0,154 га, цільове призначення 03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), адреса: АДРЕСА_1 , була придбана ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 16.11.2024 у ОСОБА_3
25.01.2022 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221455300:01:017:0179 та 3221455300:01:017:0207 було об'єднано в земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:01:017:0435.
31.03.2025 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221455300:01:017:0435 та 3221455300:01:017:0463 було об'єднано в земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479.
Водночас, судових рішень чи вироків, які б містили відомості щодо підробки будь-яких рішень Глевахівської селищної ради чи державних актів щодо земельних ділянок, чи щодо недійсності договорів відповідач суду не надав та на такі не посилався. Таких доказів матеріали справи також не містять.
Щодо набуття будівлі магазину площею 257,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 у власність, суд зазначає таке.
15.01.2019 року ОСОБА_1 було придбано за договором купівлі-продажу будівлю магазину площею 68,83 кв.м., який було розміщено за адресою: АДРЕСА_2 на орендованій у Глевахівської селищної ради земельній ділянці з кадастровим номером 3221455300:01:017:0179.
28.07.2022 року за результатами отриманих від відповідача містобудівних умов та обмежень від 03.09.2021 та проведеної реконструкції магазину було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на будівлю магазину площею 257,4 кв.м., який було розміщено за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці ОСОБА_1 з кадастровим номером 3221455300:01:017:0435.
Також судових рішень чи вироків, які б містили відомості щодо підробки будь-яких рішень Глевахівської селищної ради щодо як первісної так і реконструйованої будівлі магазину відповідач суду не надав та на них не посилався. Таких доказів матеріали справи також не містять.
Посилання відповідача на кримінальне провадження №42025112310000076 від 20.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, в якому Глевахівську селищну раду визнано потерпілою стороною, суд зауважує, що в межах зазначеного кримінального провадження відсутні будь-які відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень про ухвалення вироків. Таких доказів відповідачем суду не надано та на такі відповідач не посилався у тексті спірного рішення. Крім того, сам факт посилання відповідача на реєстрацію кримінального провадження за фактом шахрайства та визнання Глевахівської селищної ради потерпілою особою від шахрайства не є належним доказом на підтвердження підробки будь-якого документа.
Згідно з постановою Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 473/2302/20, адміністративний суд у межах розгляду позовної заяви не є органом, уповноваженим надавати оцінку документам на предмет їхнього підроблення. Факт підроблення документів може бути встановлено виключно у межах кримінального судочинства.
Таким чином, суд зазначає, що відповідач не надав суду належних та достатніх доказів на обґрунтування свого рішення.
Суд зазначає, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є документом дозвільного характеру, вони не дають право на забудову земельної ділянки, на виконання будівельних робіт. Основною метою надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є, передусім, визначення відповідності намірів забудови діючій містобудівній документації та визначення основних, передбачених державними будівельними нормами вимог, на підставі яких в подальшому має розроблятись проектна документація на будівництво об'єкту.
Оскільки, при зверненні за отриманням містобудівних умов та обмежень позивачем було надано повний пакет документів, який передбачений чинним законодавством, недостовірність відомостей в таких документах не встановлено відповідачем, суд висновує, що у даному випадку у відповідача були відсутні підстави для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.
Органи державної влади не можуть безпідставно приймати рішення, що пов'язані з обмеженням реалізації певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.
Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами державної влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з конституційним принципом, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Конституції України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Так, при обранні способу відновлення порушеного права необхідно виходити з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
У разі відсутності підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, передбачених частиною четвертою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури виникає обов'язок видати заявнику містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.
Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 року у справі № 420/14913/21, від 27.06.2023 року у справі № 640/15393/20, від 23.11.2023 року у справі № 420/21826/21.
Так, у спірних правовідносинах відповідач не мав підстав для відмови у видачі позивачу містобудівних умов та обмежень, що свідчить про відсутність у відповідача можливості вибору конкретного рішення з певного кола варіантів на власний розсуд та наявність обов'язку надати містобудівні умови та обмеження.
Водночас, реалізацією відповідачем своїх дискреційних повноважень при наданні містобудівних умов та обмежень буде вважатися визначення відповідачем змісту таких умов та обмежень.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.06.2019 року по справі № 522/6069/14-а, а також правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 11.08.2021 року по справі № 826/5804/18, від 28.05.2020 року по справі № 640/9160/19, від 01.05.2023 року у справі № 420/14913/21 та від 27.06.2023 року по справі № 640/15393/20.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Позивач під час звернення до відповідача надав всі необхідні документи, визначені ч. 3 ст. 29 Закону № 3038-VI, а відтак, враховуючи викладене, зобов'язання відповідача прийняти рішення про видачу позивачу містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки 3221455300:01:017:0479 на об'єкт будівництва Реконструкція магазину з закладом громадського харчування за рахунок добудови нежитлових приміщень по вул. Вокзальна 29-Б в смт. Глеваха Фастівського району Київської області, є належним способом захисту, оскільки у відповідача відсутні альтернативні варіанти поведінки у межах спірних правовідносин.
З огляду на викладне та з метою ефективного захисту порушеного права, суд відхиляє доводи відповідача відносно того, що належним способом захисут має бути зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання містобудівних умов та обмежень.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з цим позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 1937,92 грн, що підтверджується відомостями квитанції наявної в матеріалах справи.
Відтак, враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку, що сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області від 13.06.2025 про відмову ОСОБА_1 у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки 3221455300:01:017:0479.
3. Зобов'язати Відділ архітектури, містобудування та земельних відносин Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області прийняти рішення щодо видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки 3221455300:01:017:0479 на об'єкт будівництва Реконструкція магазину з закладом громадського харчування за рахунок добудови нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 за намірами, зазначеними у містобудівному розрахунку від 29.05.2025.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 1 937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн 92 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області (код ЄДРПОУ 44774818, місцезнаходження: 08631, Київська область, Фастівський район, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 26).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 30 жовтня 2025 р.