ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про передачу адміністративної справи
"31" жовтня 2025 р. справа № 300/6088/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
Адвокат Черничинець Світлана Петрівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за змістом якого просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України.
На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що відповідачем безпідставно внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
За змістом відзиву на позовну заяву судом встановлено, що відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у зв'язку з неприбуттям останнього за повісткою, що відображаються в додатку «Резерв+» у вигляді позначки про «розшук», що є складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтями 210, 210-1 КУпАП.
Так, частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
В силу правового регулювання частини 2 статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом (пункт 3 частини 2 статті 19 КАС України).
Частиною 1 статті 286 КАС України встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Так, підставою звернення з цим позовом до суду, на переконання позивача, є протиправні дії відповідача спрямовані на притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статями 210, 210-1 КУпАП, а саме за неявку до територіального центру комплектування та соціальної підтримки по повістці.
Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 16 травня 2024 року за № 560 (далі - Порядок № 560).
Порядок № 560, серед іншого, визначає процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації на виконання пункту 28 Порядку № 560 здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Згідно частини 1 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Статтю 210 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами.
Приписами статті 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487).
Згідно приписів абзацу 5 пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Абзацом 16 пункту 79 Порядку № 1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Положеннями статті 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 2101, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі статтею 259 КУпАП з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу.
Суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення визначено статтею 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, відповідно до частини 1 статті 260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок адміністративного затримання визначений статтею 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Адміністративне затримання на виконання пункту 1 частини другої статті 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією) при порушенні призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Позивачем, у спірному випадку, оскаржуються дії відповідача спрямовані на притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, а саме за неявку до територіального центру комплектування та соціальної підтримки по повістці та скасування звернення про необхідність затримання та доставлення позивача, як особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП.
Разом з тим, у позовній заяві, позивач обґрунтовує неправомірність означених дій відповідача відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтями 210, 210-1 КУпАП.
За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд зазначає, що початок адміністративного правопорушення визначається моментом фактичної дії або бездіяльності особи, що прямо суперечить, у спірному випадку, правилам військового обліку та/або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Оцінка наявності у поведінці особи ознак складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена, зокрема, статтями 210, 210-1 КУпАП, належить до повноважень місцевого суду, який здійснює розгляд справ у порядку адміністративного судочинства.
Сформовані позовні вимоги і визначений для них спосіб захисту порушеного права направлені на підтвердження чи спростування наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 210 КУпАП.
Як встановлено із матеріалів справи і аргументів сторін, відповідач, у зв'язку із неявкою на виклик за повісткою вважає позивача порушником правил військового обліку, в діях якого наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 210 КУпАП.
Відтак, дії і рішення суб'єкта владних повноважень по направленню військовозобов'язаному повістки, дотримання чи не дотримання порядку направлення повістки, в тому числі включення відомостей про порушення правил військового обліку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також направлення відповідно до статей 259 та/або 260 КУпАП звернення до територіального органу національної поліції для здійснення адміністративного затримання та доставлення до М/РТЦК та СП для забезпечення складання протоколу чи без складання протоколу одразу ж постанови про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 210 КУпАП, навіть за умови ще не складеного протоколу чи винесеної постанови, формують собою предмет і підстави позовної заяви про ініціювання та розгляд адміністративної справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП.
Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
На підставі вищезазначеного, матеріали позовної заяви, у випадку, який досліджується судом, мають бути передані до належного суду.
Натомість, відповідно до статті 318 КАС України прийняття судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу, є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
В той же час, термін "суд, встановлений законом", за визначенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), включає в себе не тільки юридичне підґрунтя самого по собі існування "суду", але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Відтак, з метою дотримання вимог закону, що визначають правила підсудності адміністративних справ, а також для забезпечення прав учасників справи на розгляд справи "судом, встановленим законом", дану адміністративну справу належить передати на розгляд місцевого загального суду як адміністративного суду на підставі пункту 3 частини 2 статті 19 КАС України, пункту 3 частини 2 статті 19 КАС України та пункту 2 частини 1 статті 29 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про те, на розгляд якого саме місцевого загального суду як адміністративному суду належить передати матеріали даного позову, суд виходить з того, що згідно статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Отже, стаття 25 КАС України пов'язує підсудність справи, зокрема, із зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.
Як слідує з матеріалів позовної заяви, позивач зареєстрований/проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відтак, справа за вказаним позовом, згідно частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України повинна вирішуватись за місцезнаходженням позивача, що територіально відноситься до Снятинського районного суду Івано-Франківської області.
При цьому, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини 6 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
За правилами частини 8 статті 29 КАС України, передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу №300/6088/25 до Снятинського районного суду Івано-Франківської області.
Керуючись статтями 25, 29, 248 КАС України, -
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - передати на розгляд до Снятинського районного суду Івано-Франківської області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.