27 жовтня 2025 рокуСправа № 280/3921/23
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Батрак І.В., розглянувши заяву представника адвоката - Бутенко Ірини Олександрівни про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72-А код ЄДРПОУ43544663)
треті особи Служба судової охорони (01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5, код ЄДРПОУ 42902258)
Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служба судової охорони, Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у період з 24.02.2022 по 20.01.2023.
Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000,00 грн. за період з 24.02.2022 по 20.01.2023.
В решті позовних вимог відмовлено.
28.11.2023 рішення по справі №280/3921/23 набрало законної сили.
20.10.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача, адвоката - Бутенко І.О., надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду (вх. №52361), в якій заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2023 по справі №280/3921/23 та встановити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати коштів в сумі 324711,98 грн.,
Для розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №280/3921/23 призначено судове засідання на 27.10.2025 о 11:45 год.
В судове засідання представник заявника не з'явилась, через систему «Електронний суд» звернулась з заявою (вх № 53461) про розгляд заяви за відсутності позивача та його представника, просить заяву задовольнити.
В судове засідання, призначене на 27.10.2025 представник відповідача не з'явився, до суду звернувся з клопотанням про розгляд заяви за його відсутності в порядку письмового провадження (вх № 53566). Проти заяви заперечив з підстав викладених у поясненнях (вх № 53357 від 24.10.2025) . Зокрема зазначив, що з метою належного та своєчасного виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2023 по справі №280/3921/23, фінансово-економічним відділом ТУ ССО у Запорізькій області 15.12.2023 направлено до Служби судової охорони лист №39.07-1396/ССО про виділення додаткових кошторисних призначень у сумі 324 711,98 грн., на виплату додаткової винагороди та 58 448,16 грн., на оплату податків та зборів
Однак, відповідно до розпорядження ССО від 05.01.2024 №5/ОД «Про виплату коштів за судовим рішенням», з метою дотримання справедливого підходу до черговості виплати працівникам Служби коштів за судовим рішенням і Службі запроваджено єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів на користь працівників в порядку черги, а саме за датою набуття законної сили рішенням суду.
Так, кошторисом видатків ТУ ССО у Запорізькій області на 2024 рік КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» було виділено кошти, згідно плану асигнувань на жовтень 2024 року у сумі 415 307,00 грн.
Вважає, що вчинені на виконання судового рішення дії відповідача свідчать про здійснення всіх можливих заходів, для отримання додаткових асигнувань необхідних для виплати позивачу нарахованої додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися не виконанням судового рішення без поважних причин, оскільки відповідач не належить до категорії розпорядників бюджетних коштів, а є їх тільки одержувачем.
Вважають, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. При цьому заявником не надано доказів неможливості виконання судового рішення. Судове рішення буде виконане відповідачем зразу після надходження відповідних коштів. Вважає що зміна способу і порядку виконання судового рішення не може бути підставою для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Заявником не надано доказів неможливості виконання судового рішення, та судове рішення буде виконане відповідачем відразу після надходження відповідних грошових коштів.
Просить відмовити в задоволенні заяви.
Вирішуючи по суті заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд виходить з наступного.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служба судової охорони, Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у період з 24.02.2022 по 20.01.2023.
Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000,00 грн. за період з 24.02.2022 по 20.01.2023.
В решті позовних вимог відмовлено.
28.11.2023 рішення по справі №280/3921/23 набрало законної сили.
09.07.2025 за заявою стягувача судом виданий виконавчий лист.
16.07.2025 представником позивача виконавчий документ направлений на виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). На даний час триває виконавче провадження. Так, 22.07.2025 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження. ВП 78680412. Рішення суду залишається не виконаним в частині виплати нарахованих коштів у сумі 324 711, 98 грн, що підтверджується наказом ТУ ССО у Запорізькій області від 27.03.2024 №109 та розрахунком відповідача.
Заявник у заяві стверджує, що на день подання даної заяви боржником рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2023 по даній справі виконано частково, а саме в частині зобов'язання виконати нарахування, в іншій частині зобов'язання виконати нарахування не виконане і виконання цього рішення не може бути проведене без участі боржника. Згідно з ч.3 ст. 378 КАС в редакціє діє з 19.12.2024 підставою для встановлення або зміни способу і порядку виконання , відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Також заявником до заяви було додано розрахунок потреби в коштах на виплату позивачу додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 по 20 січня 2023, розраховану відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2023 у справі №280/3921/23, згідно якої до виплати належить 324 711,98 грн.
Доказів виплати позивачу додаткової грошової винагороди у вищезазначеному розмірі відповідачем суду не надано.
Вирішуючи подану заяву по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, стаття 14 КАС України, що узгоджується з приписами статті 129-1 Конституції України, встановлює, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд приходить до висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду у справі відповідачем нараховано позивачу додаткову грошову винагороду у розмірі 342 050,46 грн.
Також суду не надано доказів того, що відповідач у справі, який є боржником, відмовляється виплачувати позивачу вказану суму.
Суд зазначає, що сторонами не наведено конкретних обставини, що унеможливлюють виконання судового рішення у справі № 280/3921/23, не вказано, які обставини ускладнюють виконання рішення суду.
При цьому суд зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії щодо нарахування та виплати додаткової винагороди і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Резолютивна частина рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2023 року в адміністративній справі № 280/3921/23 має зобов'язальний характер, проте судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по додатковій винагороді позивача.
Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по додатковій винагороді судом не здійснювався, тому, зміна способу виконання вказаного вище судового рішення із зобов'язання здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди на стягнення конкретної суми цієї заборгованості фактично призведе до зміни рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Суд зазначає, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Так, у постановах Верховного Суду від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі № 130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі № 295/16238/14-а викладено правовий висновок, що зміну способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Верховний Суд у постановах від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а та від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а сформулював правовий висновок, за яким змінивши спосіб виконання постанови із зобов'язання виплатити виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Так у справі, що розглядається, встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум додаткової винагороди не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, суд приходить до висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить позивач, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 280/3921/23.
При цьому суд зазначає, що грошові кошти у виді заборгованості із додаткової винагороди, які належать стягувачу, не є власністю відповідача і не знаходяться на його рахунках.
Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.
Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (Територіального управління Служби судової охорони) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, виконання рішення суду у справі № 280/3921/23 залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання.
У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості із додаткової винагороди позивачу.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті додаткової винагороди, суд вважає безпідставними доводи позивача, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі № 280/3921/23.
Суд зазначає, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості із додаткової винагороди не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Водночас, у спірному випадку йдеться не про право особи на таку виплату, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Так, зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання суми заборгованості із додаткової винагороди, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Щодо посилання позивача в заяві на абзац другий частини третьої статті 378 КАС України, яким статтю було доповнено згідно з Законом № 4094-IX від 21.11.2024, суд зазначає, що вказана норма не є релевантною щодо спірних правовідносин. Спір у даній справі стосується недотримання відповідачем законодавства щодо грошового забезпечення військовослужбовців і не належить до категорії справ щодо захисту соціальних прав.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви представника позивача адвоката - Бутенко Ірини Олександрівни про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №280/3921/23.
Керуючись ст. ст. 241, 248, 256, 378 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви представника позивача, адвоката - Бутенко Ірини Олександрівни про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №280/3921/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Суддя І.В. Батрак