31 жовтня 2025 року Справа № 280/6361/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви представника позивача про поновлення процесуального строку в адміністративній справі
за позовною заявою ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
23.07.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу за період з 05.04.2022 по 23.05.2023 грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення, у тому числі додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), за період з 05.04.2022 по 23.05.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум;
3) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення з 05.04.2022 по 23.05.2023, що складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер та премій) з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704;
4) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію виходячи з розміру місячного грошового забезпечення з 05.04.2022 по 23.05.2023, що складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер та премій) з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704.
Ухвалою суду від 28.07.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви з оновленим викладенням змісту позовних вимог відповідно до обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду в частині позовних вимог про нарахування та виплату грошового забезпечення за період з 05.04.2022 по 23.05.2023 з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
Ухвалою суду від 08.09.2025 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви; надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів від дня одержання цієї ухвали суду шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з оновленим викладенням змісту позовних вимог відповідно до обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Ухвалою суду від 19.09.2025 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви; надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів від дня одержання цієї ухвали суду шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з оновленим викладенням змісту позовних вимог відповідно до обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (в частині зазначення конкретного періоду здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення).
Ухвалою суду від 30.09.2025 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Під час відкриття провадження та визнання причини пропуску строку звернення до суду з позовом суд врахував в матеріалах справи доказів одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, зокрема щодо прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який взятий до розрахунку грошового забезпечення у спірному періоді, у зв'язку з чим з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя дійшов висновку про визнання наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з позовом. Крім того, суд взяв до уваги твердження представника позивача про те, що грошовий атестат ОСОБА_1 , командування в/ч нарочно не видавало.
Разом з тим, з відзивом на позовну заяву відповідач надав копію грошового атестата №40 від 19.03.2024 на ім'я солдата ОСОБА_1 , на якому міститься особистий підпис позивача про підтвердження ним правильності даних, зазначених в атестаті.
Як наголошено Верховним Судом, початок перебігу строку звернення до суду у справі №400/6758/24, з урахуванням частини другої статті 233 КЗпП України, слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні). Такий підхід також застосовано Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
У грошовому атестаті зазначається інформація про виплачені військовослужбовцю за час проходження служби основні та додаткові види грошового забезпечення, виплачену грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, суми виплаченої одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби та інші види грошового забезпечення.
Слід звернути увагу на те, що згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись». Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
За результатами отримання грошового атестата та нарахованих і виплачених сум позивач мав можливість з'ясувати для себе відсутність інформації про розрахункову величину, яка була використана відповідачем під час визначення розміру сум, належних до виплати та звернутися до відповідача з відповідною заявою.
Отже з дати звільнення та отримання грошового атестату позивач мав реальну можливість дізнатися про порушення його права та інтересів, а тому тримісячний строк звернення до суду щодо вимог, які стосуються періоду з 19.07.2022 по 23.05.2023, сплив 19.06.2024.
Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом 22.07.2025, тобто з пропуском встановлено строку звернення до адміністративного суду щодо вимог, які стосуються періоду з 19.07.2022 по 23.05.2023, а тому висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог з 19.07.2022 по 23.05.2023 був передчасним.
Ухвалою суду від 13.10.2025 суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду щодо позовних вимог за період з 19.07.2022 по 23.05.2023, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
20.10.2025 судом отримано заяву представника позивача, в якій вона зазначила, що позивач не підписував грошовий атестат. Також висловила раніше вже заявлену правову позицію щодо врахування наявності у позивача статусу учасника бойових дій та особи, яка отримувала поранення пов'язані з захистом Батьківщини та інваліда війни 2 групи, його участь у заходах, необхідних для оборони України.
Надаючи оцінку доводам представника позивача щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду, слід зазначити наступне.
Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (постанови Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №380/893/20, від 04.07.2023 у справі №620/4707/22 та від 27.03.2024 у справі №380/1105/23).
Отже, обмеження строку на звернення до адміністративного суду не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя; такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отож, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд зауважує, що виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави беззаперечно враховуються судом при оцінці підстав для поновлення строку, проте наявність статусу військовослужбовця, учасника бойових дій або особи з інвалідністю не є беззаперечною підставою для поновлення строку звернення до суду, а враховується у сукупності із встановленими судом обставинами неможливості звернення до суду та наданими на їх підтвердження доказами.
За відсутності документів, які свідчать про наявність безпосереднього та прямого причинного зв'язку між пропуском позивачем строку звернення до суду і запровадженням в Україні воєнного стану та несенням позивачем військової служби, вказана позивачем причина не може бути визнана судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 10.04.2025 у справі № 200/2237/24, від 08.07.2025 у справі № 440/10214/24, від 29.04.2025 у справі №340/2467/24..
Водночас суд повторює, що за позицією Верховного Суду у справі №460/21394/23 саме з дати вручення грошового атестата обчислюється тримісячний строк звернення до суду у цій категорії справ (щодо періоду після 19.07.2022 року), вказані обставини впливають на дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом щодо періоду з 19.07.2022 по 23.05.2023. При цьому визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України.
Грошовий атестат містить вичерпну інформацію про всі складові грошового забезпечення, включаючи посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки, додаткові види забезпечення, тощо, тому відсутність у грошовому атестаті окремої згадки про конкретний розмір прожиткового мінімуму не впливає на сам факт повідомлення позивача про розмір виплачених йому сум, оскільки позивач був обізнаний щодо механізму нарахування грошового забезпечення та міг визначити вказану обставину
Доводи представника позивача про те, що грошовий атестат, копія якого надана відповідачем до суду, ОСОБА_1 не підписував, проте вказані твердження жодними доказами не підтверджено.
Отже, строк звернення до суду щодо вимог, які стосуються періоду з 19.07.2022 по 23.05.2023, який обчислюється з моменту ознайомлення військовослужбовця з грошовим атестатом, сплив 19.06.2024. Дослідивши наведені позивачем доводи та письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з позовними вимогами з 19.07.2022 по 23.05.2023 з неповажних причин.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можуть вважатися об'єктивною причиною, яка перешкоджає захищати свої права у строки, встановлені процесуальним законом. Помилкове уявлення про відсутність порушення прав протягом тривалого періоду не може виправдовувати пасивної поведінки позивача та його процесуальної бездіяльності. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.04.2025 у справі №990/20/25
Суд зазначає, що звернення до суду з позовною заявою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на подання позову, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, установлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зазначені правові висновки викладено в ухвалі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі №520/6827/22.
Підсумовуючи наведене, позивач не довів, що він не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законодавством строк, відтак, суд визнає неповажними причини пропуску строку звернення з позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 23.05.2023, викладені представником позивача у заяві.
Відповідно до частини третьої та четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, суд залишає без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 23.05.2023.
Керуючись статтями 123, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суддя
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду від 20.10.2025 (вх. №52380 від 20.10.2025) відмовити.
Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 23.05.2023.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 31.10.2025.
Суддя К.В.Мінаєва